Газета «Новости медицины и фармации» 5(311) 2010

24 марта — Всемирный день борьбы с туберкулезом

24 марта 1882 года немецкий микробиолог Роберт Кох объявил об открытии им возбудителя туберкулеза. С 1993 года ежегодно в этот день по решению Всемирной организации здравоохранения отмечается Всемирный день борьбы с туберкулезом (World Tuberculosis Day).

В Украине с 1995 года наблюдается стремительное увеличение заболеваемости и смертности от туберкулеза. Максимальный уровень смертности зарегистрирован в 2005 году — 84,5 случая на 100 тыс. населения.

В 2009 году заболеваемость туберкулезом составляла 74,4 случая на 100 тыс. населения (31 807 человек), что на 7 % меньше, чем в 2008 году, и на 12 % меньше по сравнению с 2005 годом. Уровень смертности снизился на 29 % — с 25,3 случая на 100 тыс. населения в 2006 году до 18,2 случая на 100 тыс. населения в 2009 году (7676 человек). Снизился и стабилизировался уровень заболеваемости подростков и в 2009 году составил 31,2 случая на 100 тыс. подросткового населения (534 подростка). Заболеваемость туберкулезом детей за весь период независимости Украины не изменилась и составляла в 2009 году 8,9 случая на 100 тыс. детского населения (575 детей).

Около 86 % больных туберкулезом составляют лица трудоспособного и репродуктивного возраста. Из всех впервые выявленных больных туберкулезом в 2009 году неработающие трудоспособного возраста составили 53,1 %, пенсионеры — 13,3 %, рабочие — 12,1 %, впервые обнаруженные больные, которые зарегистрированы в других министерствах и ведомствах, — 4,2 %, служащие — 3,7 %, рабочие аграрного сектора — 1,3 %, лица без постоянного места жительства — 1,5 %, учащиеся — 1,9 %, медицинские работники — 1,7 %, лица, вернувшиеся из мест лишения свободы, — 0,5 %, студенты — 1,9 %, частные предприниматели — 0,9 %, прочие — 4,0 %.

Туберкулез остается основной причиной смерти больных СПИДом. В 2009 году 1979 ВИЧ-инфицированных больных умерли от туберкулеза, что составляет 76,4 % от всех случаев смерти от СПИДа.

Высокий уровень заболеваемости туберкулезом среди медицинских работников как общебольничной сети, так и противотуберкулезных учреждений негативно влияет на престиж профессии и углубляет кадровый кризис (укомплектованность врачами-фтизиатрами составляет 70,0 % от необходимого числа, причем 35,3 % — врачи пенсионного возраста). В 2009 году туберкулезом заболели 580 медицинских работников, что составляло 69,8 на 100 тыс. человек, из них 42,7 % — медицинские сестры и лаборанты, 41,5 % — младший медицинский персонал, 15,8 % — врачи.

По оценкам ВОЗ, в Украине 16 % больных с новыми случаями туберкулеза имеют мультирезистентные формы заболевания. Среди повторных случаев частота мультирезистентности превышает 50 %. Общее число заболевших 4-й категории, которую формируют пациенты с химиорезистентным туберкулезом, составляло в 2009 году 22 371. Украина отнесена к 27 странам мира, в которых сосредоточено 85 % всего бремени мультирезистентного туберкулеза, и занимает 4-е место в мире по распространенности мультирезистентного туберкулеза среди больных с новыми случаями туберкулеза.

Таким образом, несмотря на некоторые положительные сдвиги в контроле за туберкулезом, ситуация по данному заболеванию в Украине остается угрожающей.

В этом году 24 марта на базе Донецкой областной клинической туберкулезной больницы открылся первый в Украине учебный центр по борьбе с эпидемией ту­беркулеза.

Данный учебный центр создан с целью повышения качества диагностики, лечения и профилактики туберкулеза в регионах Украины. Обучение в Центре будут проходить медицинский персонал противотуберкулезных учреждений и медицинских учреждений общей лечебной сети, сотрудники общественных организаций, журналисты, волонтеры, государственные служащие из всех регионов Украины. В качестве преподавателей приглашены ведущие украинские врачи-клиницисты и международные эксперты.

Современное оборудование, установленное в тренинговом центре, поможет сделать процесс обучения максимально эффективным. Так, документ-камера позволяет хорошо рассмотреть и проанализировать рентгеновские снимки даже плохого качества, а оборудование для видеоконференций делает возможным проведение он-лайн консультаций и семинаров.

Учебный центр открыт Фондом Рината Ахметова «Развитие Украины» в рамках Программы преодоления эпидемии туберкулеза в Донецкой области в 2007–2011 гг.

Подготовила Наталия Куприненко

Борьбе с туберкулезом мешает неадекватное и несвоевременное лечение

Противотуберкулезные лечебные учреждения Украины теперь почти стопроцентно обеспечиваются лекарственными препаратами первого и второго ряда, но 80 % оборудования в них, особенно радиологического, устарело. Решением этой проблемы правительство намерено заняться уже в этом году. Об этом на пресс-конференции, посвященной Всемирному дню борьбы с туберкулезом, проинформировал заместитель министра здравоохранения Валерий Бедный.

«Сегодняшним правительством поставлена задача собрать полную информацию о техническом оснащении и проблемах, имеющихся в этих лечебных учреждениях, чтобы найти возможность предусматривать в бюджете 2010 года не только медикаментозное обеспечение, но и улучшение материально-технической базы», — сказал В. Бедный.

Он также заметил, что Минздрав чрезвычайно волнует проблема распространения в Украине мультирезистентного туберкулеза, который возникает из-за неадекватного и несвоевременного лечения. А если пациент этого не понимает и не имеет желания лечиться, фтизиатрическая служба здесь мало чем может помочь, отметил В. Бедный. В связи с этим он вспомнил недавно принятое постановление Кабинета министров о принудительном лечении больных активным туберкулезом, если человек отказывается делать это сам. «Это вынужденная ситуация, потому что когда человек болеет активной формой туберкулеза, он не заботится не только о своем здоровье, но и о здоровье окружающих», — подчеркнул заместитель министра.

Представитель Всемирной организации здравоохранения Елена Хейло в своем выступлении подчеркнула, что Украина занимает второе место в Европейском регионе по заболеваемости мультирезистентным туберкулезом. По расчетам ВОЗ, в нашей стране ежегодно появляется 8 тыс. новых случаев стойких форм туберкулеза, поэтому очень важно привлечь к борьбе с ним пациентов.

Е. Хейло обратила внимание на то, что лечение туберкулеза сложное и длительное, его мало кто из пациентов может выдержать, поэтому им необходима поддержка и мотивация. По ее мнению, в таком случае человека не нужно будет где-то закрывать, чтобы он лечился. «Если пациент не понимает необходимости лечения, с ним очень сложно работать всем — государству, негосударственным организациям, медицинской службе», — подчеркнула она.

Исполнительный директор Общества Красного Креста Украины Алла Хабарова в свою очередь рассказала, что Общество вместе с организацией PATH (Программа оптимальных технологий в области здравоохранения), которую финансирует Американское агентство международного развития, с 2005 года выполняет программу социальной поддержки больных туберкулезом. Сначала программа распространялась на Киев и Донецк, затем была расширена на 5 областей, а теперь охватывает 10 регионов Украины.

За эти пять лет организациями ОККУ взяты на социальную поддержку и амбулаторное лечение 3221 пациент, из них прекратил его 31 пациент, то есть менее 1 %. Поэтому эти программы очень эффективны, особенно с социально дезадаптированными группами, убеждена А. Хабарова. В связи с этим ОККУ настаивает на включении в Общегосударственную программу борьбы с туберкулезом раздела «Социальное сопровождение больных туберкулезом» именно из этой социальной группы, сообщила исполнительный директор ОККУ.

Віце-прем''єр-міністр з гуманітарних питань Володимир Семиноженко представив новопризначеного міністра охорони здоров''я Зіновія Митника

Відповідно до Постанови Верховної ради України «Про формування складу Кабінету Міністрів України» 11.03.2010 г. віце-прем''єр-міністр з гуманітарних питань Володимир Семиноженко представив колективу Міністерства охорони здоров''я новопризначеного міністра охорони здоров''я Зіновія Митника.

Віце-прем''єр-міністр наголосив, що Зіновій Митник — досвідчена і добре знана людина для співробітників Міністерства охорони здоров''я України, перед якою вже сьогодні поставлені відповідальні і чіткі завдання до виконання. Міністр охорони здоров''я Зіновій Митник, у свою чергу, зазначив, що готовий до нових завдань, тим більше що існує вироблена стратегія розвитку системи охорони здоров''я. «Ми будемо намагатися зробити все, щоб багаточисельна армія українських медиків ефективно та якісно працювала в системі охорони здоров''я», — запевнив міністр.

ДОВІДКА

МИТНИК Зіновій Миколайович
Число, місяць і рік народження — 2 вересня 1954 року.
Освіта вища, Львівський медичний інститут, спеціальність «лікувальна справа», 1977 р.
Науковий ступінь та вчене звання — доктор медичних наук, доцент.
Спеціальність за освітою, кваліфікація — лікувальна справа, лікар.
Державні нагороди, почесні звання — почесне звання «Заслужений лікар України», 1998 р., орден «За заслуги» ІІ та ІІІ ступенів.
Ранг державного службовця 1 (присвоєно 23.02.1999 р.).
Загальний стаж роботи — 30,5 року.
Стаж державної служби — 27 років.

Робота в минулому:
08.1977–07.1978 — лікар-інтерн з терапії Коломийської центральної районної лікарні Івано-Франківської області;
08.1978–11.1994 — лікар-ординатор терапевтичного відділу, головний лікар інфекційної лікарні, заступник головного лікаря Коломийської центральної районної лікарні Івано-Франківської області;
11.1994–02.1996 — начальник управління охорони здоров''я головного управління соціального захисту медицини та маркетингу виконкому Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів;
02.1996–05.1998 — головний лікар Івано-Франківської обласної клінічної лікарні;
05.1998–04.2002 — голова Івано-Франківської обласної ради;
04.2002–01.2003 — в.о. першого заступника, перший заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації;
01.2003–01.2008 — головний лікар Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами;
01.2008–03.2010 — заступник Міністра охорони здоров''я України;
З 11.03.2010 — Міністр охорони здоров''я України.

Питання розвитку та реформування вищої медичної освіти

На нараді ректорів медичних вузів були окреслені найбільш проблемні питання щодо розвитку та реформування вищої медичної освіти, зокрема:
— нагальна необхідність збільшення обсягів фінансування за кошти державного бюджету видатків з метою підвищення заробітної плати викладачам та допоміжному персоналу, здійснення капітальних ремонтів навчальних корпусів та гуртожитків, придбання підручників, оновлення обладнання, проведення наукових досліджень;
— реформи МОН, які запроваджуються з метою євроінтеграції вищої школи, не враховують специфіки медичної і фармацевтичної освіти. Відсутність власних потужних клінічних баз (лікарень, клінік) у вищих навчальних закладах не дозволяє відводити 60 % навчального часу на самостійну роботу студентів, як того вимагають нормативні документи МОН. Не є прийнятним для системи медичної й фармацевтичної освіти збільшення кількості дисциплін за вибором студента до 25 %, що визначено наказом МОН України від 10.02.2010 № 101;
— підготовка магістрів медицини на додипломному етапі не може забезпечити належний рівень підготовки майбутніх лікарів, науковців і науково-педагогічних працівників, оскільки в Україні після закінчення вищого навчального закладу і отримання диплома особа не має права на самостійну діяльність без спеціальної підготовки, що проводиться на післядипломному етапі. Така ж сама практика у підготовці медиків і за кордоном;
— незалежне тестування не має спричиняти міграцію абітурієнтів та нівелювати профорієнтаційну роботу вищих навчальних закладів. Через 2 роки не буде випуску в школах і виникнуть проблеми із забезпеченням необхідного обсягу вступу до вищих медичних навчальних закладів;
— на сьогодні Порядок присвоєння вченого звання професора і доцента при атестації наукових і науково-педагогічних працівників передбачає наявність у претендентів певної кількості підготовлених підручників і посібників тільки з грифом МОН, що сприяє розробці великої кількості видань, у яких медична освіта не має потреби. Окрім того, проблемним залишається питання підготовки трьох кандидатів наук для отримання звання професора особам, які не очолюють кафедри і мають вчене звання доцента;
— значна кількість випускників медичних вузів залишають професію. На рівні місцевих органів влади необхідно вживати заходи щодо створення належних умов для проживання та роботи медичних працівників, які згідно з розподілом виїжджають у сільську місцевість;
— необхідно повернути централізовану систему управління практичною охороною здоров''я, що також сприятиме створенню умов для клінічної підготовки майбутніх медиків, лікувальній діяльності науково-педагогічних працівників медичних вузів. Відсутня нормативна база на урядовому рівні для створення потужних університетських клінік;
— з метою залучення обдарованої молоді з числа випускників вищих навчальних закладів до науково-педагогічної діяльності необхідно запровадити посаду асистента-стажиста;
— потрібно активно запроваджувати підготовку керівників лікувально-профілактичних закладів за 1,5-річною програмою спеціалізації, розробленою Національною медичною академією післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Ректори медичних вузів з''ясували пріоритети в галузі на найближчі роки

25.03.2010 г. під керівництвом міністра охорони здоров''я України Зіновія Митника відбулась нарада ректорів вищих медичних (фармацевтичного) навчальних закладів та закладів післядипломної освіти з питань подальшого розвитку вищої медичної освіти.

«Сьогодні медична освіта виконує своє основне завдання, незважаючи на складні умови», — зазначив Зіновій Митник.

На вченому заході окрім Зіновія Митника були присутні також перший заступник міністра Василь Лазоришинець, голова Вченої медичної ради МОЗ України віце-президент НАМН України Леонід Розенфельд, директор Департаменту кадрової політики, освіти і науки Микола Банчук, начальник відділу із забезпечення діяльності міністра Віктор Весельський, заступник директора Департаменту кадрової політики, освіти і науки начальник відділу освіти Олександр Волосовець, ректори вищих медичних (фармацевтичного) навчальних закладів та закладів післядипломної освіти.

За словами міністра охорони здоров''я Зіновія Митника, який звернувся до присутніх зі вступним словом, на сьогодні вища медична освіта країни, незважаючи на складні соціально-економічні умови, стало виконує своє основне завдання щодо підготовки медичних та фармацевтичних кадрів відповідно до потреб галузі.

Керманич МОЗ відзначив, що підготовка фахівців для галузі охорони здоров''я в Україні здійснюється у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах I–IV рівнів акредитації МОЗ України — серед них 69 медичних коледжів, 44 медичні училища, 2 інститути медсестринства, 18 медичних університетів (академій), вісім з яких мають статус національних.

Станом на 01.01.10 у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації, підпорядкованих МОЗ, за державним замовленням навчаються понад 25 тисяч студентів (майбутніх лікарів — 23 036, провізорів — 1442, біотехнологів — 5, економістів — 4, бакалаврів — 192, молодших медичних спеціалістів — 318, фармацевтів — 73). Майже 25 тисяч студентів — громадян України навчаються за контрактною формою (майбутніх лікарів — 18 596, провізорів — 4526, економістів — 20, біотехнологів — 24, менеджерів — 12), у тому числі понад 12 тисяч навчаються за заочною формою.

Більш того, у вищих навчальних закладах МОЗ навчається третина іноземних студентів, які здобувають освіту в Україні. Здійснюється підготовка майже 17,5 тисячі іноземних громадян (студентів — 16 093, клінічних ординаторів — 1090, аспірантів — 133, магістрантів — 130). У 2009 році прийнято на різні форми підготовки до вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти понад 4 тисячі іноземних громадян.

До вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації у 2009 році вступили 22 295 осіб (у т.ч. на бюджетну форму навчання — 14 615 осіб), а випуск становив 19 469 осіб. Наразі у навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації навчаються понад 70 тисяч студентів, із них за спеціальностями: медичні сестри — 31,3 тис. осіб; фельдшери — 20,8 тис. осіб; акушерки — 5,5 тис. осіб.

У 2009 році 4322 випускникам, які навчались за державним замовленням, держава надала перше робоче місце (99,8 % від загального випуску). Більше ніж половина випуску — 2028 лікарів направлені для роботи у закладах охорони здоров''я сільської місцевості, 464 на посади лікарів загальної практики — сімейної медицини.

Міністр охорони здоров''я України наголосив на необхідності тісної співпраці з Міністерством освіти і науки задля вдосконалення існуючої нормативно-правової бази та вирішення всіх проблемних питань, що накопичились за останні 2 роки. Також, підкреслив Зіновій Митник, МОЗ підготує свої пропозиції стосовно подальшого розвитку вищої медичної освіти в рамках Болонського процесу.

Міністр охорони здоров''я України вважає за необхідне піднімати роль викладача в навчальному процесі

Міністр охорони здоров''я України Зіновій Митник у заключному виступі підкреслив необхідність підвищення ролі викладача в навчальному процесі, вихованні в майбутніх лікарів поваги до історії та культури Батьківщини, своїх батьків, вчителів та alma mater.

Водночас він наголошує на необхідності поліпшення практичної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності. У зв''язку з цим Департаменту кадрової політики, освіти і науки МОЗ доручено переглянути та затвердити сучасні галузеві стандарти вищої медичної та фармацевтичної освіти з суттєвим поліпшенням контролю за якістю підготовки лікарів. Необхідно вжити дієвих заходів щодо покращання практичної підготовки та підвищення кваліфікації викладачів.

Міністр вкотре наголосив, що особливу увагу необхідно приділити якості підготовки медичних кадрів, поєднанню науки та практики, питанням етики й деонтології в навчальному процесі, якості наукових праць.

Міністр охорони здоров''я України Зіновій Митник також повідомив, що Міністерство вже звернулось до МОН України з пропозиціями щодо внесення змін до існуючої нормативно-правової бази та врахування при цьому особливостей діяльності вищих медичних навчальних закладів.

Як стало відомо, після завершення нарада ухвалила рішення, згідно з яким головні акценти розставлятимуться:
— на системній підготовці вищих навчальних закладів до завершення поточного навчального року та приймальної кампанії 2010 року;
— вжиття вищими навчальними закладами дієвих заходів щодо підвищення рівня якості підготовки фахівців у вищих медичних навчальних закладах, особливо в частині практичної складової підготовки спеціалістів, створення університетських клінік, впровадження резидентури, поліпшення практичної підготовки та запровадження у навчальний процес засад доказової медицини.