Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта

Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта

Журнал «Артериальная гипертензия» 3(23) 2012

Вернуться к номеру

Заміна ртутного сфігмоманометра дозволена

Дослідники повідомляють, що гібридні безртутні монітори артеріального тиску (АТ) є реальною альтернативою ртутним сфігмоманометрам як у професійному використанні, так і як стандарт для майбутніх досліджень валідації.

Через побоювання з приводу токсичності ртуті EuropeanCommissionScientificCommitteeonEmergingandNewlyIdentifiedHealthRisksв 2009 році запропонували обмежити сферу застосування ртутних сфігмоманометрів до використання в клінічних дослідженнях валідації до того часу, поки не буде виявлено й розроблено метод стандартизації. Тому GeorgeStergiouі співробітники Сотирійського госпіталю в Афінах, Греція, розпочали перевірку точності гібридних безртутних пристроїв (NissenDM 3000, JapanPrecisionInstruments) відповідно до Міжнародного протоколу Європейського товариства з артеріальної гіпертензії (ESH-IP) 2010 року, використовуючи при цьому більш суворі критерії. Це забезпечило одночасне, а не послідовне проведення аускультативного вимірювання артеріального тиску апаратом NissenDM 3000 і двома стандартними ртутними тонометрами, як описують в супровідному коментарі рецензенти Gianfranco Parati та J. Оchoз IstitutoAuxologicoItaliano, Мілан, Італія. Критерії протоколу ESH-IP 2010 року перегляду вимагають виконати п’ять вимірів АТ двома дослідниками за допомогою двох ртутних тонометрів, що чергуються з чотирма послідовними вимірюваннями за допомогою контрольного пристрою. Перша частина критеріїв стосується точності індивідуальних вимірювань АТ (відмінності АТ в 5, 10 і 15 мм із 99 порівнянь), а друга частина — точності на кожного суб’єкта (суб’єкти, у яких у двох із трьох або в кожному з трьох порівняльних вимірювань виявлено різницю в 5 мм рт.ст.). Якщо отримані результати задовольняють вимогам першої і другої частини як для систолічного, так і для діастолічного АТ, то в результаті дослідження виставляється відмітка «пройшов». Середня різниця між вимірюваннями (n= 99) становила 0,2 мм рт.ст. для систолічного і 0,1 мм рт.ст. для діастолічного АТ. Майже всі відмінності і систолічного (97 із 99), і діастолічного (98 із 99) АТ, отримані для кожного апарату та дослідника, вкладаються в межі 5 мм, тому, як зазначають автори, «тестовий пристрій гарантовано пройшов всі перевірки критеріїв частини 1 і 2». Подальший аналіз показав, що середня різниця АТ кожного пристрою-дослідника була майже ідентична різниці вимірювань різними дослідниками з точки зору як середньої, так і абсолютної різниці АТ. Крім того, число вимірювань АТ з абсолютною різницею пристрою-дослідника у 2 і 4 мм рт.ст. було аналогічним різниці між дослідниками. «Цей пристрій виглядає як надійна альтернатива ртутним тонометрам для професійного використання в клініці, а також як стандарт для майбутніх досліджень валідації нових моніторів АТ», — пишуть автори в журналі JournalofHumanHypertension. Paratiта Ochoдодають: «Цей документ також є зразком для майбутніх досліджень валідації в даній конкретній галузі, оскільки вказує на ті ключові питання досліджень, що мають бути розглянуті з метою забезпечення практичних лікарів корисною інформацією для їхньої повсякденної діяльності».

J. Сlin. Pharm. Ther. — 2012. — 37. — 166-172.



Вернуться к номеру