Мобильная версия

Журнал «Здоровье ребенка» 2 (45) 2013

Вікові та статеві особливості мінеральної щільності кісткової тканини у дітей Донецької області

Авторы: Климовицький Ф.В., НДІ травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету імені М. Горького МОЗ України, Поворознюк В.В., ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ

Рубрики: Травматология и ортопедия, Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

За допомогою двохенергетичного денситометра Discovery QPR (Bedford, США) проведено обстеження 168 дітей однієї з загальноосвітніх шкіл Донецька. Вивчалися показники мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу, проксимального відділу стегна та всього скелета, що вперше дозволило створити референтну базу даних для дітей та підлітків. Також доведено, що вік вірогідно впливає на варіабельність показників мінеральної щільності кісткової тканини. Встановлено, що критичним періодом формування піку кісткової маси у дівчаток є вік 10–15 років, а у хлопчиків — 12–15 років.

При помощи двухэнергетического денситометра Discovery QPR (Bedford, США) проведено обследование 168 детей одной из общеобразовательных школ Донецка. Изучались показатели минеральной плотности костной ткани на уровне поясничного отдела позвоночника, проксимального отдела бедра и всего скелета, что впервые позволило создать референтную базу данных для детей и подростков. Также доказано, что возраст достоверно влияет на вариабельность показателей минеральной плотности костной ткани. Установлено, что критическим периодом формирования пика костной массы у девочек является возраст 10–15 лет, а у мальчиков — 12–15 лет.

Using dual-energy densitometer Discovery QPR (Bedford, USA) there had been examined 168 children from of one of comprehensive schools of Donetsk. Parameters of bone mineral density at the lumbar spine, proximal femur and the entire skeleton had been studied, that for the first time made it possible to create reference database of children and adolescents. It has been proved also that age has significant impact on variability of bone mineral density indices. It is found that the critical period for the formation of peak bone mass in girls is the age of 10–15 years, in boys — 12–15 years.

Ключевые слова

мінеральна щільність кісткової тканини, діти, вік, стать.

минеральная плотность костной ткани, дети, возраст, пол.

bone mineral density, children, age, sex.

Остеопороз — найбільш поширене системне захворювання скелета, яке характеризується низькою кістковою масою та порушенням мікроархітектоніки кісткової тканини, що призводить до збільшення крихкості кісток та підвищення ризику переломів [1]. У розвитку остеопорозу провідне значення мають два основних чинники: пік кісткової маси, сформований у дитинстві і юності, та швидкість втрати кісткової маси протягом життя [2].

Вік досягнення піку кісткової маси відрізняється в різних ділянках скелета (поперековий відділ хребта, шийка стегнової кістки, ділянка вертлюга, трикутник Варда, ультрадистальний відділ кісток передпліччя та ділянка променевої кістки (33 %), де домінує компактна кісткова тканина) [3–6]. Пік кісткової маси в зазначеній ділянці досягається в третьому десятиріччі життя [3, 7–9]. На формування піку кісткової маси можуть впливати особливості статевого розвитку, рівень фізичної активності, характер харчування, наявність соматичної патології та особливості регіону, у якому проживає дитина [10–14].

Мета дослідження — дослідити вікові та статеві особливості мінеральної щільності кісткової тканини на рівні всього скелета (МЩКТ_ВС), поперекового відділу хребта (МЩКТ_ПХ), проксимального відділу лівої стегнової кістки (МЩКТ_СК) у практично здорових дітей та підлітків м. Донецька.

Об’єкт дослідження

Обстежено 168 дітей віком від 10 до 17 років (середній вік — 13,1 ± 1,6 року; середній зріст — 1,62 ± 0,12 м; середня маса тіла — 52,60 ± 12,41 кг); з них 89 дівчат (середній вік — 13,0 ± 1,6 року; середній зріст — 1,59 ± 0,1 м; середня маса тіла — 50,52 ± 10,92 кг) і 79 хлопців (середній вік — 13,1 ± 1,6 року; середній зріст — 1,65 ± 0,14 м; середня маса тіла — 54,9 ± 13,9 кг), які навчаються в одній із загальноосвітніх шкіл Донецька. Протокол дослідження був схвалений комітетами етики ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» та НДІ травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету імені М. Горького МОЗ України. Згоду на проведення дослідження отримано від учасників та їх батьків, дирекції навчального закладу. Діти, які приймали за даними анамнезу кортикостероїди, антиконвульсанти, гепарин, хворіли або хворіють на метаболічні захворювання кісткової тканини, хвороби нирок, печінки, цукровий діабет, були виключені з дослідження. Учасники дослідження мали зріст та масу тіла в межах від 10го до 90го перцентилів.

Методи дослідження

Усім школярам проводили загальноприйняте клінічне обстеження, антропометричне дослідження (вимірювали зріст та масу тіла). Індекс маси тіла визначали за формулою: маса (кг) / зріст (м²). Також діти заповняли анкету, у якій вказували наявність та локалізацію перелому, вік виникнення, причину та характер, тривалість іммобілізації. МЩКТ_ВС, МЩКТ_ПХ та МЩКТ_СК визначали за допомогою двохенергетичного денситометра Hologic QDR 4500A, Bedford, MA. Під час визначення МЩКТ поперекового відділу хребта пацієнт знаходився в положенні на спині, фізіологічний лордоз згладжували за рахунок згинання нижніх кінцівок у колінних суглобах. Для визначення МЩКТ_СКвикористовували стандартний пристрій виробника приладу.

Всі виміри були зроблені й проаналізовані одним дослідником.

Статистичний аналіз проводили за допомогою статистичних програм Excel та Statistiсa (версія 6.1). Використовували загальну статистику та дисперсійний однофакторний аналіз Anova, вірогідність результатів оцінювали за критерієм Фішера, коефіцієнтом Стьюдента та методом Шеффе. Дані в таблицях та тексті відображають середнє значення (M) та стандартне відхилення (SD).

Демографічні характеристики обстежених дітей залежно від віку та статі наведені в табл. 1 та на рис. 1.

Обстежені групи дітей вірогідно відрізнялись за демографічними характеристиками, а саме за масою тіла та зростом.

Проведений дисперсійний аналіз виявив вірогідний вплив віку на варіабельність показників МЩКТ (табл. 1). Встановлено вірогідне збільшення показників МЩКТ на рівні всього скелета, поперекового відділу хребта та проксимального відділу лівої стегнової кістки з віком як у дівчаток, так і у хлопчиків.

Гістограми розподілу пацієнтів за показниками мінеральної щільності кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта та проксимального відділу стегнової кістки у дівчаток та хлопчиків наведені на рис. 2.

У дівчаток 14 (р = 0,02) та 15 років (р = 0,02) виявлені вірогідні відмінності МЩКТ_ВС порівняно з 10річними. Крім того, 15річні дівчата мали більшу МЩКТ_ВС порівняно з віковою групою 13 років (р = 0,02). Показники МЩКТ_ПХ вірогідно вищі у дівчаток 11 років (р = 0,06), 13 років (р = 0,027) та 15 років (р = 0,05) порівняно з 10річними. МЩКТ_СК визначена вірогідно вищою у дівчаток 16 років (р = 0,038) порівняно з 10річними. За мінеральною насиченістю скелета встановлено вірогідне збільшення показника у 14річних (р = 0,03), 15річних (р = 0,001) і 16річних (р = 0,022) дівчаток порівняно з 10річними.

У хлопчиків вірогідне збільшення МЩКТ_ВС порівняно з 10річними виявлено у віковій групі 15 років (р = 0,03); порівняно з 11річними — у вікових групах 14 років (р = 0,03), 15 років (р = 0,0002) та 16 років (р = 0,04); порівняно з 12річними — у вікових групах 14 років (р = 0,04), 15 років (р = 0,00002) та 16 років (р = 0,008). МЩКТ_ПХ у хлопчиків є вірогідно вищою порівняно з 11річними у віці 14 років (р = 0,03), 15 років (р = 0,001) та 16 років (р= 0,004); порівняно з 12річними — у віці 14 років (р = 0,007), 15 років (0,0007) та 16 років (р = 0,0007). Щодо МЩКТ_СКвірогідне зростання показників встановлено у 15річних хлопчиків порівняно з 11річними (р = 0,024) та 12річними (р = 0,008). Мінеральна насиченість кісткової тканини вірогідно збільшувалась із віком порівняно з 10річними — у вікових групах хлопчиків 15 років (р = 0,06) та 16 років (р = 0,02); порівняно з 11річними — у вікових групах 14 років (р = 0,0001), 15 років (р = 0,000001) та 16 років (р = 0,002).

Таким чином, МЩКТ_ВС, МЩКТ_ПХ та МЩКТ_СК збільшується з віком, досягаючи вірогідних відмінностей порівняно з 10річними дітьми у вікових групах 14–15 років.

Згідно з даними DXA, у дівчаток МЩКТ нижче референтних значень (значення Zкритерію менше мінус 2 SD) реєструвалася у 5,6 % випадків на рівні проксимального відділу лівої стегнової кістки та в 2,2 % — на рівні поперекового відділу хребта. У хлопчиків показники денситометрії були дещо кращими.

Так, МЩКТ нижче референтних значень реєструвалася лише у 2,5 % на рівні проксимального відділу лівої стегнової кістки та в 1,3 % — на рівні поперекового відділу хребта. Показники МЩКТ на рівні всього тіла були вірогідно гіршими як у дівчаток, так і у хлопчиків (табл. 2, рис. 4–5).

Низька МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта діагностувалася тільки у дітей 12–15 років. У дівчаток 12–15 років низькі показники МЩКТ зустрічалися в 3,0 %, а у хлопчиків аналогічного віку — в 1,7 % обстежених (рис. 6).

Показники МЩКТ на рівні проксимального відділу лівої стегнової кістки були гіршими порівняно з результатами обстеження поперекового відділу хребта. МЩКТ нижче референтних значень діагностувалася у дівчаток вікових груп 10–11 років і 12–15 років (5,3 та 6,0 % відповідно), а у хлопчиків лише у віковій групі 12–15 років (9,7 % випадків) (рис. 7).

Отже, найбільш критичним періодом формування піку кісткової маси у дівчаток є вік 10–15 років, а у хлопчиків — 12–15 років.

Висновки

1. Проведені дослідження дозволили вперше створити референтну базу даних мінеральної щільності кісткової тканини (за даними рентгенівської денситометрії) для дітей 10–16 років м. Донецька.

2. Встановлено, що критичним періодом формування піку кісткової маси у дівчаток є вік 10–15 років, а у хлопчиків — 12–15 років. Виявлені особливості повинні враховуватися педіатрами та шкільними лікарями при складанні плану оздоровлення дітей зазначених вікових груп.

Список литературы

1. Поворознюк В.В. Захворювання кістковом’язової системи в людей різного віку (вибрані лекції, огляди, статті): У 3 т. — К., 2009.

2. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и костномышечная система. — К., 2004. — 512 с.

3. Iki M., Kagamimori S., Kagawa Y., Matsuzaki T. et al. Bone mineral density of the spine, hip and distal forearm in representative samples of the Japanese female population: Japanese populationbased osteoporosis (JPOS) study // Osteoporos Int. — 2001. — 12. — P. 52937.

4. Takahashi Y., Minamitani K., Kobayashi Y. et al. Spinal and femoral bone mass accumulation during normal adolescence: comparision with female patients with sexual precocity and with hypogonodism // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1996. — 81. — P. 12481253.

5. Arabi A., Nabulsi M., Maalouf J. et al. Bone mineral density by age, gender, pubertal stages, and socioeconomic status in healthy Lebanese children and adolescents // Bone. — 2004. — 35(5). — P. 11691179.

6. Bachrach L. Acquisition of optimal bone mass in childhood and adolescence // Trends Endocrinol. and Metab. — 2001. — 12(1). — P. 2228.

7. Boroncelli G.I., Saggase G. Critical age and stages of puberty in the accumulation of spinal and femoral bone mass: The validity of bone mass measurements // Horm. Res. — 2000. — 54(Suppl. 1). — P. 28.

8. Bachrach L.K. Osteoporosis and measurement of bone mass in children and adolescents // Endocrinol. Metab. Clin. North Am. — 2005. — 34. — P. 521535.

9. Boot A.M., Ridder M.A., Pols H.A. et al. Bone mineral density in children and adolescence: relation to puberty, calcium intake and physical activity // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1997. — 82. — P. 5762.

10. Bachrach L. Acquisition of optimal bone mass in childhood and adolescence // Trends Endocrinol. and Metab. — 2001. — 12(1). — P. 2228.

11. Del Rio L., Carrascosa A., Pons F. et al. Bone mineral density of the lumbar spine in white Mediterranean Spanish children and adolescents: changes related to age, sex, and puberty // Pediatr. Res. — 1994. — 35(3). — P. 362366.

12. Eastell R., Lambert H. Diet and healthy bones // Calcif. Tissue Int. — 2002. — 70(5). — P. 400404.

13. Haeney R.P., Abrams S., Hughes D.B. et al. Peak bone mass // Osteoporos Int. — 2000. — 11. — P. 9851009.

14. Ho A.Y., Kung A.W. Determinants of peak bone mineral density and bone area in young women // J. Bone Miner. Metab. — 2005. — 23. — P. 4705.