Журнал «Медицина неотложных состояний» 4 (51) 2013

Актуальність

Кінцеві результати лікування хворих, травмованих та потерпілих у спеціалізованих багатопрофільних закладах охорони здоров’я залежать від своєчасності надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі, рівня матеріально-технічного забезпечення виїзних бригад, виконання протоколів надання екстреної медичної допомоги, рівня теоретичної та практичної підготовки виїзних бригад.

Мета — дослідити рівень теоретичних знань з питань надання екстреної медичної допомоги бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги — учасниць IV Національного відкритого чемпіонату бригад швидкої медичної допомоги.

Об’єкт та методи дослідження

З метою оцінки рівня теоретичних знань бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, що брали участь у IV Національному відкритому чемпіонаті бригад швидкої медичної допомоги у м. Рівному 22–23 березня 2012 року, медичні працівники 33 команд з 24 областей України, Республіки Польщі, Данії, Республіки Литви виконували конкурсне завдання «Болонський процес».

Кожній команді-учасниці було запропоновано 40 тестових завдань, із них:

— 15 запитань (37,5 %) стосувалися серцево-легеневої та церебральної реанімації (діагностика зупинки кровообігу, техніка забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів, виконання штучної вентиляції легень та непрямого масажу серця тощо);

— 16 запитань (40 %) мали відношення до електрокардіографічної діагностики гострого інфаркту міокарда, загрозливих для життя порушень серцевого ритму;

— 9 запитань (22,5 %) стосувалися медикаментозної терапії невідкладних станів.

На виконання конкурсного завдання медичним працівникам кожної бригади відводилося 40 хв.

Додатком до деяких тестових запитань були графічні зображення електрокардіограм, номер яких зазначався у запитаннях.

У тестових запитаннях коректними були від однієї до чотирьох відповідей.

За кожну повну правильно визначену відповідь на одне запитання нараховувалося 2 бали, неповні відповіді на тестові запитання не зараховувалися. Максимально можлива кількість балів за правильне виконання тестування для медичних працівників становила 80 балів.

Результати та їх обговорення

Після проведення тестування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги отримано такі результати:

1) тести з проведення серцево-легеневої та церебральної реанімації:

— 10 команд (30,3 %) дали правильні відповіді на 6 запитань із 15 можливих (40 % правильних відповідей);

— лише одна команда відповіла правильно на 14 із 15 запитань (93,33 % правильних відповідей) — найкращій результат;

— одна із 33 команд правильно відповіла лише на 2 запитання із 15 можливих (13,33 % правильних відповідей) — найгірший результат;

— середній відсоток правильних відповідей у тестах з реанімації становив 32,5 % (серед вітчизняних команд — 30,1 %, серед закордонних — 33,2 %);

2) тести з електрокардіографічної діагностики гострого інфаркту міокарда та загрозливих для життя порушень серцевого ритму:

— 10 команд (30,3 %) дали правильні відповіді на 5–6 запитань із 16 можливих (31,0–37,0 % правильних відповідей);

— 93 % правильних відповідей (15 із 16) в однієї команди — найкращий результат;

— 18,75 % правильних відповідей (3 із 16) в однієї команди — найгірший результат;

— середній відсоток правильних відповідей у тестах з електрокардіографічної діагностики становив — 29,6 % (серед вітчизняних команд — 24,8 %, серед закордонних — 32,6 %);

3) тести з медикаментозної терапії невідкладних станів:

— 6 із 33 команд-учасниць (18,2 %) правильно відповіли на 6–7 запитань із 9 можливих (66,7–77,8 % правильних відповідей);

— 1 команда правильно відповіла на 8 запитань із 9 можливих (88,9 % правильних відповідей) — найкращий результат;

— 1 команда показала найгірший результат — правильно відповіли лише на 1 запитання із 9 можливих (11,1 %);

— середній відсоток правильних відповідей у тестах із медикаментозної терапії невідкладних станів становив 49,9 % (серед вітчизняних команд — 42,3 %, серед закордонних — 54,7 %);

4) загальний середній відсоток правильних відповідей при тестуванні на конкурсному завданні «Болонський процес» становив 37,3 % (серед вітчизняних команд — 32,5 %, серед закордонних — 39,8 %).

Таким чином, за результатами проведеного тестування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги — учасниць IV Національного відкритого чемпіонату бригад швидкої медичної допомоги було встановлено, що приблизно третина команд (30,8 %) була недостатньо обізнана з алгоритмами діагностики зупинки кровообігу, техніками забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів, проведенням серцево-легеневої та церебральної реанімації.

Основними типовими помилками більше ніж половини бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги (52 %) при інтерпретації електрокардіограм було нерозпізнавання ритмів, що призводять до зупинки кровообігу, та інших важливих порушень серцевого ритму та провідності.

Висновки

1. Вважаємо за доцільне продовжити практику проведення тестування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги з метою оцінки рівня теоретичних знань та практичних навичок при проведенні обласних та національних чемпіонатів (змагань) бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, включивши у тестові завдання питання з надання екстреної медичної допомоги травмованим, дітям та вагітним.

2. Тестування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги дозволяє визначити базовий рівень знань та є найбільш об’єктивним критерієм для проведення корекції навчальних програм підготовки працівників служби екстреної медичної допомоги та інформування про обсяги та якість надання освітніх послуг.