Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Міжнародний ендокринологічний журнал 6 (54) 2013

Повернутися до номеру

Оцінка ризику втримання та втрати контролю в підлітків із різним ступенем тяжкості астми

Автори: Шахова О.О., Тарнавська С.І. - Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Рубрики: Ендокринологія, Імунологія

Розділи: Медичні форуми

Версія для друку

Сучасний рівень знань у галузі дитячої алергології дозволяє своєчасно та обґрунтовано виявляти бронхіальну астму (БА), верифікувати тяжкість та конт­рольованість її перебігу та, відповідно до цього, складати план базисної протизапальної терапії. Разом із тим досить складно оцінити вірогідность утримання та втрати контролю захворювання, особливо актуальним це завдання видається у хворих підліткового віку, оскільки на тлі гормональних перебудов БА перебігає приховано, з частими періодами ремісії.

Мета дослідження — оцінити вірогідность утримання контролю та ризик його втрати у підлітків із різним ступенем тяжкості БА до початку контролюючої терапії.

Матеріал і методи дослідження. Сформовані дві клінічні групи спостереження: першу (І) становили 22 хворих на середньотяжку БА, другу (ІІ) — 21 пацієнт із тяжким захворюванням. Для оцінки контролю БА використовували два опитувальника, що, в цілому, дозволяють оцінити ефективність менеджменту захворювання: це АСТ­тест (астма­контроль­тест) — дозволяв за наявності в дитини 25 балів верифікувати повний контроль БА, при сумі балів у межах 20–24 — частковий та у випадку наявності менше 20 балів — відсутність контролю над захворюванням; і GINA­тест, що відображав наведені рівні контролю за наявності в підлітків 6 балів, 7–9 та 10 балів і більше відповідно.

Результати дослідження та їх обговорення. Оцінка середнього рівня контролю астми в підлітків із се­редньотяжкою БА за даними АСТ­тесту становила 21,86 ± 0,51 (95% ДІ 20,8–22,9) бала, а з урахуванням GINA­тесту — 7,68 ± 0,32 (95% ДІ 7,0–8,4) бала. У хворих, в яких до початку контролюючої терапії верифіковано тяжку БА, в стадії ремісії середній рівень контролю відповідно становив 21,00 ± 0,46 (95% ДІ 20,0–22,0) бала (Р > 0,05) та 7,86 ± 0,26 (95% ДІ 7,3–8,4) бала (Р > 0,05). За результатами якісного аналізу контролю в періоді ремісії в дітей груп порівняння відмічено, що в І групі за АСТ­тестом повний контроль відмічається у 40,9 %, а в ІІ групі — у 19,0 % підлітків, частковий контроль у І групі — у 45,5 %, а в ІІ групі — 52,4 % однолітків, втрата контролю відмічена в І групі у 13,6 %, а в ІІ групі — 28,6 % дітей. За результатами GINA­тесту відмічено, що у дітей І групи повний контроль захворювання спостерігався у 4,5 %, а у ІІ групі — в 4,3 % дітей, частковий контроль в І групі — 52,4 %, а в ІІ групі — у 47,6 % дітей, втрата контролю у І групі — 28,6 %, у ІІ групі — 38,1 % підлітків.

Висновки. У підлітків із середньотяжким захворюванням частіше відмічається тенденція до повного контролю захворювання, та рідше — до його втрати при оцінці за АСТ­тестом. При цьому використання GINA­тесту для оцінки рівня контролю дає протилежні результати, що більшою мірою залежить від неврахованих чинників, ніж від тяжкості астми до початку контролюючої терапії.



Повернутися до номеру