Журнал «Медико-социальные проблемы семьи» 3 (том 18) 2013

Ендокринна функція фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок з аліментарно-конституціональним ожирінням

Авторы: Шелестова Л.П., Жулковський В.В. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Рубрики: Акушерство и гинекология

Разделы: Клинические исследования

Мета дослідження: вивчення ендокринної функції фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок з аліментарно-конституціональним ожирінням.
Матеріал і методи. Обстежені 128 вагітних з аліментарно-конституціональним ожирінням (АКО), із яких 56 пацієнток із І ступенем ожиріння; 40 — із ІІ і 32 — із ІІІ ступенем. Контрольну групу становили 30 практично здорових вагітних із нормальною масою тіла. Визначення гормонів фетоплацентарного комплексу (естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену) здійснювали у 28–34 тижні гестації.
Результати. Виявлені зміни в гормональному гомеостазі, а саме зниження концентрації гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних з ожирінням, обумовлюють функціональні розлади системи «мати — плацента — плід» і є проявом дисфункціїї плаценти. Зі збільшенням ступеня ожиріння посилюється зниження рівня гормонів фетоплацентарного комплексу, що відбивається на його функціональному стані та компенсаторних можливостях.
Висновки. У жінок з АКО відбувається порушення гормонопродукувальної функції плаценти, на що вказує зниження рівнів плацентарних гормонів за всіх ступенів ожиріння порівняно з контролем. Зі збільшенням ступеня ожиріння спостерігається погіршення функції фетоплацентарного комплексу, проявом чого є вірогідно нижчий уміст плацентарних гормонів у разі ІІІ ступеня ожиріння порівняно з І ступенем.

Цель исследования: изучение эндокринной функ-ции фетоплацентарного комплекса у беременных женщин c алиментарно-конституциональным ожирением.
Материал и методы исследования. Обследованы 128 беременных с алиментарно-конституциональным ожирением, из которых 56 пациенток с I степенью ожирения; 40 — со ІІ и 32 — с ІІІ степенью. Контрольную группу составили 30 практически здоровых беременных с нормальной массой тела. Определение гормонов фетоплацентарного комплекса (эстриола, прогестерона и плацентарного лактогена) проводилось в 28–34 недели гестации.
Результаты. Выявленные изменения в гормональном гомеостазе, а именно снижение концентрации гормонов фетоплацентарного комплекса у беременных с ожирением, обусловливают функциональные расстройства в системе «мать — плацента — плод» и являются показателем дисфункции плаценты. С увеличением степени ожирения наблюдается снижение уровня гормонов фетоплацентарного комплекса, что отражается на его функциональном состоянии и компенсаторных возможностях.
Выводы. У женщин с алиментарно-конституциональным ожирением имеет место нарушение гормонопродуцирующей функции плаценты, на что указывает снижение уровней плацентарных гормонов относительно контроля при всех степенях ожирения. С увеличением степени ожирения наблюдается ухудшение функции фетоплацентарного комплекса, проявлением чего является достоверное снижение содержания плацентарных гормонов при ІІІ степени ожирения по сравнению с I степенью.

Objective: to study of the endocrine function of fetoplacental complex in pregnant women with alimentary-constitutive obesity.
Material and Methods of the Study. We examined 128 pregnant women with alimentary-constitutive obesity, from which 56 patients with I degree of obesity; 40 — with ІІ and 32 — with ІІІ degree. A control group consisted of 30 apparently healthy pregnant with normal body weight. Determination of fetoplacental complex hormones (estriol, progesteron and placental lactogen) was held in 28–34 weeks of gestation.
Results. The detected changes in hormonal homeostasis, namely the decrease in the concentration of fetoplacental complex hormones in pregnant women with obesity leads to functional disturbances in the «mother — placenta — fetus» system and is the manifestation of placental dysfunction. With increasing degree of obesity there is a decrease of fetoplacental complex hormones, suggesting a functional suffering and exhaustion of its compensatory possibilities.
Conclusions. In women with alimentary-constitutive obesity we detected a violation of hormone function of the placenta, as indicated by the decrease in placental hormones at all degrees of obesity concerning the control. With the increase in obesity fetoplacental complex function has worsened, that manifested in the significant decrease of placental hormones in the ІІІ degree of obesity compared with I degree.

Ключевые слова

аліментарно-конституціональне ожиріння, вагітність, гормони фетоплацентарного комплексу.

алиментарно-конституциональное ожирение, беременность, гормоны фетоплацентарного комплекса.

alimentary-constitutive obesity, pregnancy, fetoplacental complex hormones.

На сучасному етапі ожиріння у вагітних належить до числа найважливіших медикосоціальних та економічних проблем і спричиняє низку патологічних станів під час вагітності [2, 5, 7]. Ожиріння, на тлі якого розвивається вагітність, — одна з причин плацентарної дисфункції, яка є найчастішою причиною порушень стану плода під час вагітності, а також високого рівня перинатальної захворюваності й смертності [1, 3, 6]. У даний час установлено та доведено, що в діагностиці функціонального стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) велику роль відіграє дослідження гормонів [6]. Гормони ФПК значно впливають на перебіг вагітності та розвиток плода. Відхилення від норми одного з них, безсумнівно, веде до порушення функціонування усієї системи [4, 6].

Мета дослідження: вивчення ендокринної функції фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок на тлі аліментарноконституціонального ожиріння.

Матеріал і методи

Обстежені 128 вагітних із терміном гестації 28–34 тижні з аліментарноконституціональним ожирінням (АКО) та 30 практично здорових вагітних із нормальною масою тіла, які становили контрольну групу.

Діагноз АКО встановлювали шляхом ретельного вивчення анамнезу, огляду ендокринолога, терапевта, клінічного та лабораторного досліджень, що дало змогу виключити вагітних з іншими формами ожиріння та тяжкою супутньою патологією. На початку вагітності у всіх жінок розраховували ІМТ за формулою: ІМТ = маса тіла (кг)/ріст (м²).

Залежно від ступеня АКО жінки були поділені на підгрупи: із І ступенем ожиріння (ІМТ 30–34,9 кг/м²) — 56 пацієнток; із ІІ ступенем (ІМТ 35–39,9 кг/м²) — 40; із ІІІ ступенем (ІМТ 40 і більше кг/м²) — 32 особи.

Визначення гормонів: естріолу і прогестерону здійснювали з використанням наборів Assay designs (США), плацентарного лактогену (ПЛ) — ALPCO Diagnostics (США).

Вік жінок коливався від 18 до 42 років. Середній вік у жінок з ожирінням І ступеня — 26,47 ± 1,33 року, із ІІ ступенем дещо більший — 28,02 ± 1,76 року та ще більший у жінок із ІІІ ступенем — 29,59 ± 1,61 року відповідно, але це збільшення не мало вірогідного характеру. За віком вірогідної різниці за всіх ступенів ожиріння з контрольною групою (28,33 ± 1,81 року) також зареєстровано не було (p > 0,05).

Переважно всі жінки перебували у шлюбі, а кожна шостасьома була незаміжньою. Найчастіше жінки займалися домогосподарством, рідше були службовцями та робітничої професії — кожна 3тя — 4та жінка і по декілька жінок із різним ступенем ожиріння та 2 (6,7 %) жінки контрольної групи були студентками.

Вірогідність розбіжностей середніх значень визначали за допомогою обчислення критерію Стьюдента. Різницю вважали вірогідною, якщо рівень значущості (р) був меншим ніж 0,05 (5 %), тобто за ймовірності різниці більше ніж 0,95 (95 %).

Результати дослідження та їх обговорення

Під час дослідження було зафіксовано, що рівень прогестерону в жінок з ожирінням І ступеня був нижчим, ніж у контролі, на 27 % (90,17 ± 3,76 нг/мл проти 122,69 ± 4,43 нг/мл, p < 0,05), із ІІ ступенем — на 32 % (83,33 ± 4,26 нг/мл) і найзначніше зниження — на 40 % помічено в жінок з ожирінням ІІІ ступеня (74,04 ±± 5,02 нг/мл), що також вірогідно відрізнялося від показника пацієнток з ожирінням І ступеня (рис. 1).

Визначення естріолу, що утворюється в плаценті, та рівень якого безпосередньо характеризує функціональний стан плаценти та плода, показало, що у вагітних з ожирінням І і ІІ ступенів середні значення даного гормону були зменшеними порівняно з контрольним показником на 20 і 19 % відповідно (55,99 ±± 1,87 нмоль/л і 56,62 ± 2,17 нмоль/л проти 69,78 ± ± 2,47 нмоль/л, p < 0,05). До того ж у разі ожиріння ІІІ ступеня вміст естріолу, що становив 49,55 ± 2,48 нмоль/л, був вірогідно зменшеним (p < 0,05) не тільки порівняно з контрольним показником, а й порівняно з показниками жінок із І і ІІ ступенем ожиріння, що свідчить про функціональне страждання ФПК та про виснаження його компенсаторних можливостей.

За результатами подальшого дослідження гормонопродукувальної функції ФПК встановлено, що зниження відносно контрольної групи спостерігалося також за продукцією ПЛ, уміст якого у вагітних з ожирінням І ступеня становив 7011 ± 148 нг/мл, із ІІ ступенем — 6591 ± 175 нг/мл і з ІІІ ступенем — 6396 ±± 213 нг/мл, що було вірогідно нижче, ніж у контролі (8205 ± 184 нг/мл, p < 0,05, — при порівнянні з усіма підгрупами з АКО). Також як і під час аналізу вмісту прогестерону зафіксовано вірогідну різницю між І і ІІІ ступенями ожиріння (p < 0,05).

Таким чином, виявлені зміни у гормональному гомеостазі — зниження концентрації гормонів ФПК у вагітних з ожирінням – обумовлюють функціональні розлади системи «мати — плацента — плід» і є проявом дисфункції плаценти. Зі збільшенням ступеня ожиріння посилюється зниження рівня гормонів ФПК, що позначається на його функціональному стані та компенсаторних можливостях.

Отже, проведені дослідження свідчать про дезадаптацію значного контингенту жінок з АКО та дають змогу поновому поглянути на проблему ожиріння під час вагітності. З метою зниження акушерських і перинатальних ускладнень необхідно враховувати вказані гормональні зміни.

Висновки

У жінок з АКО відбувається порушення гормонопродукувальної функції плаценти, на що вказує зниження рівнів плацентарних гормонів за всіх ступенів ожиріння порівняно з контролем.

Зі збільшенням ступеня ожиріння спостерігається погіршення функції ФПК, проявом чого є вірогідно нижчий уміст плацентарних гормонів у разі ІІІ ступеня ожиріння порівняно з І ступенем (прогестерон — 74,04 ± 5,02 нг/мл і 90,17 ± 3,76 нг/мл, p < 0,05; ПЛ — 6396 ± 213 нг/мл і 7011 ± 148 нг/мл, естріол — 49,55 ± ± 2,48 нмоль/л і 55,99±1,87 нмоль/л, p < 0,05).

Список литературы

1. Зубжицкая Л.Б. Иммуноморфология плаценты у женщин с ожирением и метаболическим синдромом / Л.Б. Зубжицкая, Н.Г. Кошелева, Э.Г. Столпнер // Матлы XII Всерос. научного форума «Мать и дитя» (Москва, 27–30 сент. 2011 г.). — М., 2011. — С. 73.

2. Крюкова Н.И. Медикосоциальные проблемы женщин позднего репродуктивного возраста / Н.И. Крюкова, В.А. Кулавский, А.А. Крюков // Матлы XII Всерос. научного форума «Мать и дитя» (Москва, 27–30 сент. 2011 г.). — М., 2011. — С. 509510.

3. Маркин Л.Б. Ожирение как фактор риска материнской и перинатальной патологии / Л.Б. Маркин // Репродуктивная эндокринология. — 2011. — № 2. — С. 68.

4. Новий підхід до профілактики плацентарної недостатності у жінок з ожирінням / Б.М. Венцківський, М.Є. Яроцький, В.О. Товстоновська, Т.В. Цапенко // Зб. наук. праць Асоціації акушерівгінекологів України. — К. : Інтермед, 2009. — С. 8788.

5. Паньків В.І. Ожиріння як медикосоціальна проблема / В.І. Паньків // Практична ангіологія. — 2006. — № 4. — С. 3642.

6. Сафонов Р.А. Зміни у фетоплацентарному комплексі і системі гемостазу у вагітних з аліментарноконституціональним ожирінням та їх корекція: Автореф. дис… канд. мед. наук: спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / Р.А. Сафонов. — Харків, 2007. — 20 с.

7. Wax J.R. Risks and management of obesity in pregnancy: current controversies / J.R. Wax // Curr. Opin. Obstet. Gynecol. — 2009. — Vol. 21, № 2. — P. 117123.

1. Zubzhytskaya L. B. Ymmunomorfolohyya platsentы u zhenshchyn s ozhyrenyem y metabolycheskym syndromom / L. B. Zubzhytskaya, N. H. Kosheleva, E. H. Stolpner // Materyali XII Vseros. nauchnoho foruma Mat' y dytya (Moskva, 27–30 sent. 2011 h.). — M., 2011. — S. 73.

2. Kryukova N. Y. Medyko-sotsyal'nie problemi zhenshchyn pozdneho reproduktyvnoho vozrasta / N. Y. Kryukova, V. A. Kulavskyy, A. A. Kryukov // Materyali XII Vseros. nauchnoho foruma Mat' y dytya (Moskva, 27–30 sent. h.). — M., 2011. — S. 509–510.

3. Markyn L. B. Ozhyrenye kak faktor ryska materynskoy y perynatal'noy patolohyy / L. B. Markyn // Reproduktyvnaya endokrynolohyya. — 2011. — # 2. — S. 6–8.

4. Novyy pidkhid do profilaktyky platsentarnoyi nedostatnosti u zhinok z ozhyrinnyam / B. M. Ventskivs'kyy, M. Ye. Yarots'kyy, V. O. Tovstonovs'ka, T. V. Tsapenko // Zb. nauk. prats' Asotsiatsiyi akusheriv-hinekolohiv Ukrayiny. — K. : Intermed, 2009. — S. 87–88.

5. Pan'kiv V. I. Ozhyrinnya yak medyko-sotsial'na problema / V. I. Pan'kiv // Praktychna anhiolohiya. — 2006. — # 4. — S. 36–42.

6. Safonov R. A. Zminy u fetoplatsentarnomu kompleksi i systemi hemostazu u vahitnykh z alimentarno-konstytutsional'nym ozhyrinnyam ta yikh korektsiya : avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. med. nauk : spets. 14.01.01 «Akusherstvo ta hinekolohiya» / R. A. Safonov. — Kharkiv, 2007. — 20 s.

7. Wax JR. Risks and management of obesity in pregnancy: current controversies. Curr Opin Obstet Gynecol. 2009 Apr;21(2):117-23. doi: 10.1097/GCO.0b013e328328d3c7.