Журнал «Травма» Том 15, №1, 2014

Статья опубликована на с. 62-65

Організація відновного лікування (ВЛ) — складне і багатокомпонентне поняття, що об’єднує два аспекти: об’єктивний (організація відновного лікування на первинному рівні надання медичної допомоги) та суб’єктивний (відновне лікування, як воно сприймається медичними працівниками та пацієнтами) [5]. Модель відновного лікування, яку запропонував А. Donabedian для оцінки якості медичної допомоги і яка широко використовується в організації охорони здоров’я в країнах світу, базується на трьох основних компонентах: процесі, структурі і результативності [7, 8].

За останні 20 років загальна потреба в медичній реабілітації зросла в 5,4 раза. Окрім підвищення рівня захворюваності людей, це обумовлено суттєвим прогресом у розробці і практичному застосуванні нових методів і засобів реабілітації. Дослідниками доведено, що медична реабілітація є різнодоступною для хворих із різною патологією. При хворобах опорно-рухового апарату вона використовується в 5,7 раза відносно частіше порівняно з іншими хворобами. Це є результатом історичного розвитку медичної реабілітації, який почався саме з цих хвороб. Водночас суттєво рідше медична реабілітація використовується стосовно хвороб системи кровообігу (у 2,7 раза), хвороб органів дихання (у 6,7 раза), хвороб органів травлення (у 2,7 раза), що потребує прискореного розвитку її адекватних методів і засобів з метою більш позитивного впливу на громадське здоров’я [4, 6]. У сучасних умовах розвитку системи охорони здоров’я основним резервом збільшення можливостей медичної реабілітації є її розвиток на первинному рівні медичної допомоги шляхом відповідної підготовки сімейних лікарів і створення на лікарських амбулаторіях відповідних умов та організація лікарень відновного лікування у складі госпітальних округів [1, 3].

Ефективна організація відновного лікування, особливо на первинному рівні надання медичної допомоги в умовах пріоритетного розвитку загальної лікарської практики на засадах сімейної медицини, неможлива без сучасного інформаційного забезпечення [2].

Мета роботи: розробка моделі інформаційного забезпечення відновного лікування на первинному рівні надання медичної допомоги.

Методи, що використані під час виконання роботи: системний підхід, системний логічний аналіз, концептуальне моделювання.

Результати та їх обговорення

Інформатизація процесу відновного лікування на первинному рівні надання медичної допомоги можлива за умови створення інформаційно-телекомунікаційної мережі охорони здоров’я, що забезпечить об’єднання закладів, установ та організації охорони здоров’я у медичні мережі та мережі медичної освіти і науки з метою забезпечення медичних працівників первинної ланки медичної допомоги населенню інформаційною підтримкою з питань організації відновного лікування та клінічного застосування його методів.

Також необхідне створення системи електронних медичних ресурсів, застосування якої забезпечить доступ до необхідної інформації та знань і дасть можливість лікарям загальної практики — сімейним лікарям (ЛЗП-СЛ) активно їх використовувати у своїй професійній діяльності.

З цією метою необхідно створити систему збору та формування баз даних наукової медичної інформації із застосуванням сучасних інформаційних технологій; створити документальні та фактографічні бази даних із питань відновного лікування пацієнтів із різною патологією та клінічними станами; створити електронні медичні бібліотеки; забезпечити доступ закладів, установ та організацій охорони здоров’я до баз даних наукової медичної інформації — у нашому випадку з питань відновного лікування пацієнтів на первинному рівні надання медичної допомоги.

Важливим напрямком діяльності у визначеному напрямку має стати створення інформаційної системи навчання ЛЗП-СЛ з питань відновного лікування та забезпечення їх можливістю отримання з використанням телемедичних технологій необхідних консультацій спеціалістів. А для цього необхідно створити інформаційні медичні освітні ресурси та запровадити систему дистанційного навчання на основі передового світового досвіду і сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій, засобів телекомунікацій та технологій навчання.

Базуючись на вищезазначеному, ми розробили концептуальну модель інформаційного забезпечення відновного лікування на первинному рівні надання медичної допомоги, що подана на рис. 1.

Метою створення та запровадження інформаційного забезпечення відновного лікування на первинному рівні надання медичної допомоги є забезпечення ЛЗП-СЛ всебічною нормативною, науковою та методичною інформацією з питань організації відновного лікування та підвищення рівня їх знань із даного питання, що дасть змогу більш широко використовувати методи відновного лікування на первинному рівні надання медичної допомоги.

Модель складається з таких блоків: інформація на вході, практична реалізація відновного лікування у практиці ЛЗП-СЛ та результати застосування відновного лікування.

Розглянемо склад кожного блоку системи. Блок інформації на вході, у свою чергу, складається з інформаційних довідників (загальні сучасні технології ВЛ при різних нозологіях та станах, сучасні технології ВЛ при різних нозологіях та станах у сімейних амбулаторіях (СА), сучасні технології ВЛ у домашніх умовах, технічні засоби реабілітації, послуги соціальних служб, послуги недержавних організацій (НДО)); інформаційних матеріалів нормативного та методичного характеру і телемедичних технологій.

У довідниках із технічних засобів реабілітації, послуг соціальних служб та послуг НДО вказуються, крім послуг, адреси та телефони їх постачальників, умови отримання. Інформаційні матеріали нормативного та методичного характеру включають:

1. Клінічні протоколи, затверджені МОЗ України.

2. Наукові огляди, що базуються на даних із доведеною ефективністю з питань відновного лікування при різних нозологія та станах.

3. Методичні рекомендації із застосування засобів відновного лікування на первинному рівні надання медичної допомоги.

4. Інструкції (рекомендації) із проведення реабілітаційної діагностики.

5. Індикатори оцінки ефективності застосування відновного лікування та методологія їх використання.

6. Інструкції з забезпечення безпеки пацієнтів при проведенні ВЛ в СА та домашніх умовах.

7. Методичні рекомендації із залучення членів родини до процесу ВЛ пацієнтів.

8. Методичні рекомендації з застосування психологічної підтримки пацієнтів у процесі ВЛ на первинному рівні.

9. Методичні рекомендації з наступності ВЛ та розробки індивідуальних планів ВЛ на первинному рівні медичної допомоги.

10. Інструкції щодо застосування технічних засобів відновного лікування.

11. Правила з техніки безпеки при використанні засобів медичного призначення та технічних засобів.

Телемедичні технології включають:

12. Дистанційне навчання з питань ВЛ.

13. Участь у наукових форумах із питань ВЛ.

14. Консультації спеціалістів в процесі реабілітаційної діагностики, розробки індивідуальних планів ВЛ та у процесі його проведення.

Другий блок, практична реалізація ВЛ у практиці ЛЗП-СЛ, є одним із найбільш складних. Під час його застосування медичні працівники, використовуючи свої знання і досвід та зазначені вище інформаційні матеріали, проводять реабілітаційну діагностику та розробку індивідуальних програм ВЛ, а також впровадження заходів:

15. Реабілітаційно-медичних.

16. Реабілітаційно-соціальних.

17. Реабілітаційно-психологічних.

18. Реабілітаційно-трудових.

19. Реабілітаційно-освітніх.

20. Реабілітаційно-технічних.

21. Медичний контроль за ефективністю відновного лікування за визначеними індикаторами. Індикатори ефективності мають бути складовими індивідуальної програми відновного лікування і визначатися для кожного пацієнта залежно від нозології та стану пацієнта.

Третій блок, результати застосування відновного лікування, включає наступні параметри:

22. Побутова адаптація.

23. Соціальна адаптація.

24. Повна трудова адаптація.

25. Часткова трудова адаптація.

26. Повне відновлення втрачених функцій.

27. Часткове відновлення втрачених функцій.

28. Внесення даних в базу єдиного реєстру пацієнтів.

Умовами впровадження в практичну діяльність на первинному рівні надання медичної допомоги запропонованої моделі є:

— на рівні галузі охорони здоров’я: створення єдиної системи класифікаторів і кодування медичної інформації, сертифікації медичних інформаційних технологій, гармонізації основних міжнародних стандартів обміну медичними даними;

— на рівні закладів охорони здоров’я: повна комп’ютеризація закладів охорони здоров’я з забезпеченням доступу до мережі Інтернет, навчання медичних працівників користуватися оргтехнікою й використовувати інформаційні ресурси та наявність для цього робочого часу.

Впровадження запропонованої моделі дасть змогу забезпечити:

— підвищення ефективності медичного обслуговування, якості надання медичної допомоги та зниження рівня загальної захворюваності за рахунок впровадження сучасних лікувально-діагностичних медичних інформаційних систем та комплексних інформаційних систем охорони здоров’я;

— підвищення доступності консультативної спеціалізованої медичної допомоги для населення, яке проживає у віддалених і тяжкодоступних місцевостях, за рахунок впровадження телемедичних методів надання медичної допомоги;

— прискорення впровадження в практику первинної медико-санітарної допомоги сучасних методів відновного лікування, що використовують новітні інформаційні медичні технології;

— впровадження доказової медицини за рахунок забезпечення вільного та оперативного доступу до інформації про світові досягнення медичної науки та практики з питань відновного лікування;

— поліпшення доступності інформації з проблем відновного лікування та охорони здоров’я шляхом створення відповідних баз даних;

— підвищення якості післядипломної медичної освіти сімейних лікарів з питань відновного лікування за рахунок використання новітніх інформаційних технологій та сучасних технологій навчання, у тому числі дистанційних.

Висновки

Розроблено концептуальну модель інформаційного забезпечення відновного лікування на первинному рівні надання медичної допомоги, що складається з наступних блоків: інформація на вході, практична реалізація відновного лікування в практиці ЛЗП-СЛ та результати застосування відновного лікування, кожен із яких має комплекс своїх складових. Умовами впровадження в практичну діяльність на первинному рівні надання медичної допомоги запропонованої моделі є:

— на рівні галузі охорони здоров’я: створення єдиної системи класифікаторів і кодування медичної інформації, сертифікації медичних інформаційних технологій, гармонізації основних міжнародних стандартів обміну медичними даними;

— на рівні закладів охорони здоров’я: повна комп’ютеризація закладів охорони здоров’я з забезпеченням доступу до мережі Інтернет, навчання медичних працівників користуватися оргтехнікою і використовувати інформаційні ресурси та наявність для цього робочого часу.

Впровадження запропонованої моделі в практику охорони здоров’я дозволить за рахунок забезпечення сімейних лікарів всебічною нормативною, науковою та методичною інформацією з питань організації відновного лікування значно підвищити рівень його використання та ефективність застосування.