Международный эндокринологический журнал 3 (59) 2014
Вернуться к номеру
Використання ABC-аналізу для раціонального планування витрат на фармакотерапію пероральними цукрознижуючими лікарськими засобами
Авторы: Германюк Т.А., Івко Т.І., Прудиус П.Г. - Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, кафедра фармації; Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Статья опубликована на с. 120-122
Вступ
За даними Міжнародної діабетичної федерації, у 2013 році в світі нараховується 382 млн людей, хворих на цукровий діабет (ЦД). Прогнозується, що до 2035 року цей показник зросте до 592 млн. Число людей з ЦД 2-го типу збільшується в кожній країні, 80 % хворих проживають у країнах із низьким і середнім рівнем доходу [5]. Фінансування лікування хворих в Україні здійснюється за рахунок коштів державного, обласного, місцевого, сімейного бюджетів та інших джерел. Інтерес до фармакоекономічних та фармакоепідеміологічних досліджень у цій галузі пов’язаний із величезними витратами, яких зазнають пацієнти, лікувально-профілактичні заклади й суспільство загалом. При раціональному підході до організації управління запасами пероральних цукрознижуючих лікарських засобів (ПЦЛЗ) необхідні фармакоекономічні дослідження, зокрема ABC-аналіз, який дозволяє досягнути істотного зниження витрат [1]. Однак витрати на фармакотерапію не є кінцевим показником ефективності, тому для фармакоекономічної оцінки терапії ЦД 2-го типу необхідні більш повні фармакоекономічні дослідження, а саме аналіз мінімізації витрат, NNT-аналіз, аналіз «витрати — ефективність», «витрати — корисність», інкрементальний аналіз тощо.
Метою дослідження було обґрунтування витрат на фармакотерапію ПЦЛЗ за допомогою АВС-аналізу.
Завдання дослідження: вибрати ПЦЛЗ із реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби; провести АTC/DDD-аналіз ПЦЛЗ; виконати АВС-аналіз ПЦЛЗ.
Методи дослідження: АTC/DDD-аналіз; АВС-аналіз.
Результати дослідження
Із реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби станом на 29.01.2014 року було вибрано 69 ПЦЛЗ, що застосовуються для лікування ЦД 2-го типу [3].
На сайті ВООЗ [4] представлені DDD (defined daily dose) для кожної міжнародної непатентованої назви (МНН) ПЦЛЗ: метформін — 2000 мг, глімепірид — 2 мг, гліклазид МВ — 60 мг, гліквідон — 60 мг, репаглінід— 4 мг, піоглітазон — 30 мг, глібенкламід — 10 мг (для мікронізованого глібенкламіду — 7 мг), саксагліптин — 5 мг. Ціна DDD для ПЦЛЗ з МНН на метформін перебувала в межах від 1,31 до 4,80 грн, глімепірид — 0,72–3,86 грн, гліклазид МВ — 1,26–1,75 грн, гліквідон — 2,25 грн, репаглінід — 5,66–8,62 грн, піоглітазон — 2,83–4,29 грн, глібенкламід — 0,33–0,50 грн, саксагліптин — 12,78–25,57 грн (табл. 1).
АВС-аналіз був проведений для планування раціонального використання ресурсів [1, 2]. У результаті АВС-аналізу було класифіковано ПЦЛЗ залежно від витрат на них (табл. 1).
У результаті проведеного АВС-аналізу було виявлено:
1. На групу А витрачається 80,09 % коштів. До цієї групи увійшли такі ПЦЛЗ за торговельними назвами: Онгліза 2,5 та 5 мг, Новонорм 1 та 2 мг, Глюкофаж 500, 850 та 1000 мг, Глютазон 30 та 45 мг, Амарил 2, 3 та 4 мг, Діаформін 500 та 1000 мг, Метамін 500 та 1000 мг, Сіофор 500, 850 та 1000 мг, Піоглар 30 мг, Метформін 500 мг, Глюренорм 30 мг, Діанормет 500 мг та Глірид 3 мг.
2. На групу В витрачається 15,16 % коштів. До цієї групи увійшли такі ПЦЛЗ: Діабетон MR, Глірид 2 та 4 мг, Діаглізид МВ, Діаформін 850 мг, Метамін 850 мг, Метформін 500 мг, Діанормет 1000 мг, Глімакс 2 мг, Глідіа МВ 30 мг, Діапірид 2 та 4 мг, Глемаз 4 мг, Олтар 2 мг та Глімепірид-Лугал 2 та 3 мг.
3. На групу С витрачається 4,75 % коштів. До групи С увійшли такі ПЦЛЗ: Діапірид 3 мг, Глімакс 3 та 4 мг, Олтар 3 мг, Глімепірид-Лугал 4 мг, Амапірид 3 та 4 мг, Манініл 3,5 та 5 мг та Глібенкламід 5 мг.
Таким чином, отримані результати показують розподіл витрат від найбільших до найменших і є підґрунтям для подальших фармакоекономічних досліджень, що покажуть співвідношення вартості та ефективності й створять умови для оптимізації лікарського забезпечення хворих на ЦД 2-го типу.
Висновки
1. Із реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби станом на 29.01.2014 р. для дослідження було вибрано 69 ПЦЛЗ, які становили 8 МНН, і встановлено, що мінімальна вартість DDD характерна для ПЦЛЗ із МНН глібенкламід (0,33–0,50 грн), максимальна — саксагліптин (12,78–25,57 грн).
2. У результаті АВС-аналізу встановлено, що групу А (80,09 % витрат) становили 5 МНН (53,6 % від загальної кількості найменувань), групу В (15,16 % витрат) — 4 МНН (28,9 %), групу С (4,75 % витрат) — 2 МНН (17,4 %).
1. Воробьев П.А. АВС-, VEN- и частотные анализы в здравоохранении / П.А. Воробьев // Проблемы стандартизации в здравоохранении. — 2004. — Вып. 2. — С. 40–52.
2. Мнушко З.М. Оцінка стану та перспективності попиту на препарати ноотропної дії / З.М. Мнушко, Є.О. Кондакова // Фармац. журн. — 2009. — № 2. — С. 26–34.
3. www.moz.gov.ua/ua/
4. www.whocc.no/atc_ddd_index
5. www.idf.org/worlddiabetesday/The International Diabetes Federation. Diabetes Facts and Figures Page