Журнал «Травма» Том 15, №3, 2014
Вернуться к номеру
Вертебральні пошкодження при політравмі
Авторы: Хвисюк М.І., Ринденко В.Г., Завеля М.І., Хоменко М.А. - Харківська медична академія післядипломної освіти
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статья опубликована на с. 129
Мета дослідження — проведення клінічного аналізу травм хребта при політравмі для виявлення питомої ваги консервативних і хірургічних методик в об’ємі лікувальних засобів.
У дослідження увійшли спостереження над 103 постраждалими з травмами хребта, у яких цей вид пошкодження розцінений як домінуюча травма (за ознакою максимальної величини бальної оцінки за схемою АІS).
Серед пацієнтів було 69 (67,0 %) чоловіків та 34 (33,0 %) жінки, в тому числі діти від 7 до 17 років — 10 (9,7 %) випадків. Середній вік становив 35,4 ± 15,1 року (від 7 до 74 років).
Крім травми хребта, у постраждалих даної групи були виявлені множинні ушкодження опорно-рухового апарату (в середньому 1,6 ± 0,9 скелетної травми) та внутрішніх органів (в середньому 2,37 ± 0,90 пошкоджених АФО). Найбільш частою поєднаною травмою була ЧМТ.
За видом ушкодження хребта постраждалі розподілилися таким чином: компресійні переломи тіл хребців виявлено у 56 (54,4 %) постраждалих, переломовивихи — у 35 (34,0 %), горизонтальні переломи — у 3 (2,9 %). В одному випадку (1,0 %) виявлено підвивих атланта й у 8 (7,8 %) — вивих суглоба голови.
Ушкодження шийного відділу хребта діагностовано у 32 (31,1 %), грудного відділу — у 19 (18,4 %), поперекового відділу — у 52 (50,5 %) постраждалих.
Нестабільні ушкодження в аналізованій групі постраждалих спостерігалися в 71 (68,9 %) випадку. Хребтово-спінальну травму діагностовано у 30 (29,1 %) постраждалих, у тому числі в 11 (10,7 %) — удар спинного мозку, у 8 (7,8 %) — повний перетин спинного мозку, у 5 (4,9 %) — його часткове пошкодження. Струс спинного мозку діагностовано у 4 (3,9 %) постраждалих, у двох випадках (1,9 %) виявлено гематомієлію.
При первинному огляді у 18 (17,5 %) постраждалих діагностовано шок 2-го ступеня і у 20 (19,4 %) — шок 3-го ступеня. При оцінці стану постраждалих за схемою Раре та Krettek (damage control) їх стан розцінено як стабільний — у 59 (57,3 %), граничний — 20 (19,4 %), нестабільний — 12,6 % та критичний — у 11 (10,7 %) випадках.
Після повного обстеження і проведення інтенсивної передопераційної підготовки декомпресивно-стабілізуючі втручання було проведено у 23 (22,3 %) постраждалих. У інших 80 (77,6 %) проводилась консервативна терапія, включаючи реанімаційну. Померло 16 (15,5 %) постраждалих.