Журнал «Травма» Том 15, №3, 2014

Статья опубликована на с. 130-131

Для заготовлення кісткового матеріалу (алокістки), його обробки і зберігання існують спеціальні лабораторії — кісткові банки.

Потреба в кістковому банку зростає. Причиною цього є поширеність операцій первинного ендопротезування колінного і кульшового суглобів, що веде до необхідності застосування кісткової пластики під час ревізійного втручання у зростаючої кількості пацієнтів. Кістковий банк функціонує в більшості західних країн вже понад 20 років. Тепер ми віримо, що настав час створити кісткові банки в Україні, і рекомендуємо використання алгоритму, тотожного алгоритму кісткового банку Швеції. Цей алгоритм зарекомендував себе як гарант безпеки пацієнта.

Під час первинного ендопротезування кульшового суглоба головка кульшової кістки знищується. За допомогою кісткового банку з’являється можливість збереження головки кульшової кістки протягом тривалого часу та подальшого її використання як кісткового матеріалу у вигляді стружки, пластин або структурних трансплантатів залежно від дефекту, під час оперативного втручання.

Основним методом консервації алокістки є заморожування при t° –70° з подальшим зберіганням при t° –30° у ліофілізованому вигляді в пластмасових брикетах.

Забір біологічного матеріалу у пацієнта проводиться тільки після усвідомленого підписання ним інформованої згоди про добровільну донацію кісткового матеріалу. До біологічного матеріалу входять: зразки крові для лабораторних обстежень та головка кульшової кістки. Відповідальними за дотримання алгоритму є працівники кісткового банку, а також головний лікар установи, що постачає та отримує кістковий матеріал.

Алгоритм дій:

1. Отримання письмової згоди пацієнта на донацію ним головки кульшової кістки.

2. Надання пацієнту унікального ідентифікаційного номера.

3. Зібрання анамнезу пацієнта лікарем-ортопедом.

4. Фактори виключення пацієнта лікарем-ортопедом: хронічні психічні розлади, інсулінозалежний діабет, ревматоїдний артрит, хронічний гепатит, хронічний нефрит, онкологічне захворювання, наркотична залежність, переливання крові, довготривала стероїдна терапія, хронічна інфекція, інші хронічні захворювання.

5. Забір крові для лабораторного обстеження.

6. Фактори виключення пацієнта при позитивних тестах: на гепатит В, С, ВІЛ, сифіліс, ЛТЛВ.

7. Передопераційні тести: С-реактивний білок, ШОЕ. Група крові та резус-фактор.

8. Забір та очищення головки стегнової кістки в операційній із дотриманням умов стерильності.

9. Мазок на стерильність із головки стегнової кістки.

10. Упакування головки стегнової кістки у подвійний пластиковий стерильний контейнер.

11. Доставка контейнера з головкою стегнової кістки у кістковий банк.

12. Поміщення контейнера з головкою стегнової кістки у морозильну камеру з температурою –70 °С (морозильна камера повинна бути приєднаною до джерела безперебійного живлення та оснащена температурним датчиком).

13. Зберігання контейнера з головкою стегнової кістки у морозильній камері при температурі –30 °С упродовж 5 років.

14. Зберігання документації по пацієнту, якому наданий унікальний ідентифікаційний номер протягом усього існування кісткового банку.

15. При використанні чи утилізації кісткового матеріалу, що був отриманий у кістковому банку, хірург зобов’язаний у письмовому вигляді доповісти особі, відповідальній за обіг кісткового матеріалу банку кісток.

У Центрі травматології та ортопедії м. Чернівці створено кістковий банк відповідно до міжнародної нормативної бази.

За період з 2010 по 2014 рік було забрано біологічний матеріал (головку стегнової кістки ) у 68 пацієнтів, обстежено в лабораторії «Букінтермед» згідно з алгоритмом та визнано придатними до використання 56. Серед 12 непридатних 8 головок дали позитивний бактеріологічний засів.

Алотрансплантати з кісткового банку використано у 50 випадках:

1. Під час первинного ендопротезування кульшового суглоба у 3 хворих при дефектах ацетабулярної западини.

2. Під час ревізійного ендопротезування кульшового суглоба у 34 хворих для пластики ацетабулярного компоненту кульшового суглоба як алотрансплантат.

3. Під час ревізійного ендопротезування колінного суглоба для пластики феморального та тибіального компонентів ендопротеза у 4 хворих.

4. Пластика дефекту стегнової кістки при переломах дистального метаепіфіза стегнової кістки у 3 хворих.

5. Пластика дефекту великогомілкової кістки при заміщенні дефекту проксимального метаепіфіза у 4 хворих.

6. При артродезуванні колінного суглоба у 2 хворих із метою заміщення дефектів після ускладнень ендопротезування.

Таким чином, використання кісткового банку дозволило широко застосовувати кісткову пластику для потреб первинного та ревізійного ендопротезування суглобів та інших оперативних втручань.