Международный эндокринологический журнал 6 (62) 2014
Вернуться к номеру
Вплив фізичної активності на формування дисліпідемій у дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет 1-го типу
Авторы: Будрейко О.А., Морозов О.В. - ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», м. Харків
Рубрики: Педиатрия/Неонатология, Эндокринология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Проблема оптимізації лікування цукрового діабету (ЦД) 1-го типу у дітей до цього часу залишається остаточно невирішеною, а рекомендації щодо режиму фізичних навантажень звичайно не враховують особливостей метаболічного статусу хворих. Мета роботи — визначення особливостей показників ліпідного спектра крові залежно від рівня фізичної активності (ФА) у дітей та підлітків, хворих на ЦД 1-го типу. Матеріали та методи. Обстежено 173 хворі на ЦД 1-го типу віком 7–18 років із тривалістю захворювання від 1 до 10 років із визначенням показників вуглеводного обміну, ліпідного спектра крові, а також рівня ФА за допомогою модифікованого адаптованого опитувальника. Результати. Встановлено, що у дітей та підлітків із ЦД 1-го типу спостерігалися атерогенно спрямовані зміни ліпідного профілю у вигляді підвищення рівнів загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності
(ХС ЛПНЩ), дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ) та тригліцеридів (ТГ) разом із тенденцією до зниження холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ). Виявлені порушення ліпідного профілю були значною мірою пов’язані з декомпенсацією захворювання. Високий рівень ФА у дітей, хворих на ЦД 1-го типу, супроводжується різними змінами ліпідного профілю залежно від стану метаболічної компенсації: при рівні HbA1с < 9 % спостерігалось підвищення показників ТГ, ХС ЛПНЩ та ХС ЛПДНЩ, а при рівні
HbA1с > 7,5 % — зниження ХС ЛПВЩ. Отримані результати свідчать про неоднозначний вплив високого рівня ФА на стан метаболізму у дітей із ЦД 1-го типу, зокрема на можливість формування дисліпідемій та підвищення ризику діабетичних ускладнень.
Проблема оптимизации лечения сахарного диабета (СД) 1-го типа у детей до настоящего времени остается окончательно нерешенной, а рекомендации по режиму физических нагрузок обычно не учитывают особенностей метаболического статуса больных. Цель работы — определение особенностей показателей липидного спектра крови в зависимости от уровня физической активности (ФА) у детей и подростков, больных СД 1-го типа. Материалы и методы. Обследовано 173 больных СД 1-го типа в возрасте 7–18 лет с длительностью заболевания от 1 до 10 лет с определением показателей углеводного обмена, липидного спектра крови, а также уровня ФА с помощью модифицированного адаптированного опросника. Результаты. Установлено, что у детей и подростков с СД 1-го типа имели место атерогенно направленные изменения липидного профиля в виде повышения уровней общего холестерина, холестерина липопротеинов низкой плотности (ХС ЛПНП), очень низкой плотности (ХС ЛПОНП) и триглицеридов (ТГ) в сочетании с тенденцией к снижению холестерина липопротеинов высокой плотности (ХС ЛПВП). Выявленные нарушения липидного профиля были в значительной степени связаны с декомпенсацией заболевания. Высокий уровень ФА у детей, больных СД 1-го типа, сопровождается различными изменениями липидного профиля в зависимости от состояния метаболической компенсации: при уровне HbA1с < 9 % наблюдалось повышение показателей ТГ, ХС ЛПНП и ХС ЛПОНП, а при уровне HbA1с > 7,5 % — снижение ХС ЛПВП. Полученные результаты свидетельствуют о неоднозначном влиянии высокого уровня ФА на состояние метаболизма у детей с СД 1-го типа, в частности на возможность формирования дислипидемий и повышение риска диабетических осложнений.
The problem of treatment optimization for type 1 diabetes mellitus (DM) in children is not completely resolved so far, while recommendations concerning physical activity (PA) regimen usually do not consider the features of patients’ metabolic status. Objective of this article — to determine the features of blood lipid depending on PA level of children and adolescents with DM type 1. Materials and Methods. The study involved 173patients with DM type 1 aged 7–18 years, with disease duration from 1 to 10 years, with determination of carbohydrate metabolism indicators, blood lipids, as well as FA level using a modified adapted questionnaire. Results. It was found that children and adolescents with type 1 DM reported atherogenically directed lipid changes in terms of increased levels of total cholesterol, low-density lipoprotein (LDL) cholesterol, low-density lipoprotein (VLDL) cholesterol and triglycerides (TG) combined with a decreased level of high-density lipoprotein (HDL) cholesterol. Identified lipid disorders were to a large degree associated with decompensation of the disease. High PA levels in children with type 1 DM is accompanied by various lipid changes depending on the state of metabolic compensation — at HbA1c level < 9 % we observed increased indicators of TG, LDL cholesterol and VLDL cholesterol, while at HbA1c level > 7.5 % — decreased HDL cholesterol. The findings show a different impact of high PA level on the state of metabolism in children with DM type 1, in particular the possibility of dyslipidemia onset and increased risk of diabetic complications.
Статья опубликована на с. 33-36
Несприятливий перебіг цукрового діабету (ЦД) 1-го типу в дитячому віці до цього часу залишається нагальною проблемою в діабетології. Значну роль у розвитку негативних наслідків ЦД, що почався в дитячому віці, відіграють порушення ліпідного обміну, що є невід’ємним супутником метаболічних порушень, притаманних діабету [1]. Підвищення рівня холестерину (ХС), ліпопротеїнів низької (ЛПНЩ), дуже низької (ЛПДНЩ) і середньої щільності, тригліцеридів (ТГ), порушення обміну аполіпопротеїнів, порушення перекисного окиснення ліпідів і надмірне утворення високотоксичних гідроперекисів, вільних радикалів сприяють значним змінам, що відбуваються в судинній стінці як великих судин, так і в мікроциркуляторному руслі [2, 3]. Поряд із цим реальним напрямом полегшення досягнення цільової глікемії є дозовані фізичні навантаження [4], доведено їх позитивний вплив на чутливість тканин до інсуліну, взаємодію з контрінсулярними гормонами, на нормалізацію порушень ліпідного обміну в дорослих хворих [5, 6]. Щодо проблеми впливу фізичних навантажень на формування дисліпідемій при ЦД 1-го типу у дітей, то вона залишається остаточно не вирішеною [6–8].
Мета роботи — визначити особливості показників ліпідного спектра крові залежно від рівня фізичної активності у дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет 1-го типу.
Матеріали та методи
У процесі виконання роботи обстежено 173 хворі на ЦД 1-го типу віком 7–18 років із тривалістю захворювання від одного до 10 років. Рівень фізичної активності (ФА) досліджувався за допомогою адаптованого модифікованого опитувальника [9], ФА оцінювалася протягом семи днів, включаючи активність у школі, після школи і на вихідних. За рівнем ФА хворі були розділені на групи: перша група — ФА < 7 балів (низький рівень ФА, n = 44); друга група — ФА 7–9 балів (помірний рівень ФА, n = 69); третя група — ФА > 9 балів (високий рівень ФА, n = 60).
Проводилось вивчення стану компенсації вуглеводного обміну за показниками глікемії, глюкозурії, глікованого гемоглобіну (HbA1c), за рівнем якого хворі були розділені на 3 групи: перша — з рівнем HbA1c < 7,5 % (n = 52); друга — з рівнем HbA1c 7,5–9,0 % (n = 49), третя — з рівнем HbA1c > 9,0 % (n = 72) згідно з рекомендаціями ISPAD 2011 р. [10].
Проводилося дослідження ліпідного спектра крові: тригліцеридів, загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) з використанням наборів фірми Cormay Multi (Польща), розрахунок за стандартною методикою вмісту холестерину ліпопротеїнів низької, дуже низької щільності та коефіцієнту атерогенності (КА). Як контрольні показники використано результати обстеження 32 здорових дітей та підлітків відповідного віку.
Усі дані, що були отримані в результаті дослідження, оброблені за допомогою пакету статистичної обробки даних програм Excel і SPSS 17.0 з використанням параметричних та непараметричних методів аналізу (критерії Стьюдента та Вілкоксона — Манна — Уїтні). Кореляційний аналіз проводився з використанням коефіцієнту кореляції Пірсона (r).
Робота виконана в межах планової тематики ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» (НДР «Удосконалити технологію самоконтролю цукрового діабету 1-го типу у дітей», № держреєстрації 0112U001069).
Результати та їх обговорення
Отримані дані свідчили про патологічні зміни практично всіх значущих показників ліпідного спектра крові у дітей та підлітків з ЦД 1–го типу. Так, у цілому в групі хворих виявились підвищеними середні рівні ЗХС (4,8 ± 0,1 ммоль/л порівняно з 4,1 ± 0,2 ммоль/л у контролі, р < 0,05), ТГ (1,14 ± 0,09 ммоль/л порівняно з 0,86 ± 0,09 ммоль/л у контролі, р < 0,05), ХС ЛПНЩ (3,22 ± 0,10 ммоль/л порівняно з 2,24 ± 0,15 ммоль/л у контролі, р < 0,05), ХС ЛПДНЩ (0,50 ± 0,04 ммоль/л порівняно з 0,38 ± 0,02 ммоль/л у контролі, р < 0,05) поряд із тенденцією до зниження ХС ЛПВЩ (1,59 ± 0,04 ммоль/л порівняно з 1,68 ± 0,12 ммоль/л у контролі, р < 0,1).
Отже, у дітей та підлітків із ЦД 1-го типу спостерігаються атерогенно спрямовані зміни ліпідного профілю, що підтверджується підвищенням коефіцієнту атерогенності (2,2 ± 0,1 ум.од. порівняно з 1,7 ± 0,2 ум.од. у контролі, р < 0,05).
Встановлені порушення були тісно пов’язані з метаболічною декомпенсацією захворювання: із зростанням рівня HbA1c спостерігалось підвищення показників ЗХС, ТГ, ХС ЛПНЩ та ХС ЛПДНЩ, хоча і без суттєвих змін рівня ХС ЛПВЩ (табл. 1).
Зміни показників ліпідного спектра крові залежали і від рівня ФА: її зростання супроводжувалось зменшенням умісту як атерогенних (ХС ЛПНЩ), так і протективних (ХС ЛПВЩ) фракцій ліпідів на тлі зниження ЗХС та КА (табл. 1).
Для уточнення впливу рівня ФА на характер порушень у ліпідному спектрі крові було проведено аналіз його показників у хворих з однаковим станом компенсації ЦД (табл. 2).
Результати дослідження підтвердили зниження атерогенних (ТГ) та протективних (ХС ЛПВЩ) фракцій ліпідів та зниження ЗХС на тлі зростання рівня ФА, але ці зміни спостерігались лише серед хворих третьої групи (із рівнем HbA1с > 9 %). У хворих із субоптимальним (друга група) та оптимальним (перша група) рівнем глікемічного контролю зростання рівня ФА супроводжувалось, навпаки, підвищенням вмісту атерогенних фракцій ліпідів (ТГ, ХС ЛПНЩ та ХС ЛПДНЩ), яке при помірній декомпенсації (у другій групі) поєднувалось із підвищенням рівня ХС ЛПВЩ.
Отримані дані щодо ознак атерогенно спрямованих зрушень у ліпідному спектрі крові на тлі зростання ФА у дітей із ЦД 1-го типу частково можуть пояснюватись підвищенням активності метаболічних процесів та посиленням ліполізу.
Висновки
1. У дітей та підлітків із ЦД 1-го типу спостерігалися атерогенно спрямовані зміни ліпідного профілю у вигляді підвищення рівнів ЗХС, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ та ТГ разом із тенденцією до зниження ХС ЛПВЩ.
2. Патологічні зміни показників ліпідного профілю у дітей та підлітків із ЦД 1-го типу значною мірою пов’язані з декомпенсацією захворювання.
3. Високий рівень ФА у дітей, хворих на ЦД 1-го типу, супроводжується різними змінами ліпідного профілю залежно від стану метаболічної компенсації — при рівні HbA1с < 9 % спостерігалось підвищення показників ТГ, ХС ЛПНЩ та ХС ЛПДНЩ, а при рівні HbA1с > 7,5 % — зниження ХС ЛПВЩ.
Перспективи подальших досліджень
Отримані результати свідчать про неоднозначний вплив високого рівня ФА на стан метаболізму у дітей з ЦД 1-го типу, зокрема на можливість формування дисліпідемій та підвищення ризику діабетичних ускладнень. Однак важливим залишається вивчення можливостей призначення різних режимів фізичних навантажень хворим дитячого віку.
1. Болотова Н.В. Нарушения метаболизма у детей с сахарным диабетом 1-го типа и их коррекция / Болотова Н.В., Скучаева Л.В., Новикова Е.П., Николаева Н.В. [Електронний ресурс] // Лечащий врач. — 2010. — № 4. — http://www.lvrach.ru/2010/04/12842124/
2. Сенаторова Г.С. Предиктори серцево-судинних ускладнень у дітей із цукровим діабетом I типу [Електронний ресурс] // Здоровье ребенка. — 2009. — № 4(19). — http://www.mif-ua.com/archive/article_print/9430.
3. Blessing D.L. Blood lipid and physiological responses to endurance training in adolescents [Text] / D.L. Blessing, R.E. Keith, H.N. Williford et al. // Ped. Exerc. Sci. — 1995. — Vol. 7. — P. 192–202.
4. Белая Ж.Е. Роль физических нагрузок в норме и при сахарном диабете [Текст] / Ж.Е. Белая, О.М. Смирнова, И.И. Дедов // Пробл. эндокринологии. — 2005. — № 2. — С. 28–37.
5. Rigla M. Effect of physical exercise on lipoprotein a LDL-c modifications in type 1 & 2 diabetic patients [Text] / M. Rigla, J.L. Sanchez-Quesada, J. Ordóñez-Llanos et al. // Metabolism. — 2000. — Vol. 49, № 5. — Р. 640–647.
6. Schmitz K.H. Association of physical activity with insulin sensitivity in children [Text] / K.H. Schmitz, D.R. Jacobs Jr., C.P. Hong et al. // Int. J. Obes. Relat. Metab. Disord. — 2002. — Vol. 26. — Р. 1310–1316.
7. Kelley G.A. Aerobic exercise and lipids and lipoproteins in children and adolescents: A meta-analysis of randomized controlled trials [Text] / G.A. Kelley, K.S. Kelley // Atherosclerosis. — 2007. — Vol. 191. — P. 447–453.
8. Koozehchian M.S. The role of exercise training on lipoprotein profiles in adolescent males [Електронний ресурс] / M.S. Koozehchian, F. Nazem, R.B. Kreider et al. // Lipids in Health and Disease. — 2014. — 13. — 95. — http://www.lipidworld.com/content/13/1/95/abstract.
9. Морозов О.В. Оцінка фізичної активності у здорових та хворих на цукровий діабет дітей і підлітків (огляд літератури та власні дані) / О.В. Морозов, О.А. Будрейко // Проблеми ендокринної патології. — 2013. — № 4. — С. 78–87.
10. ISPAD Clinical Practice Consensus Guidelines 2009 Compendium // Pediatric Diabetes. — 2009. — Vol. 10 (Suppl. 12). — 210 p.