Газета «Новости медицины и фармации» 17 (513) 2014

Статья опубликована на с. 3-4 (Укр.)

XV Національний конгрес кардіологів України був присвячений передовим здобуткам світової та вітчизняної науки, проблемам малосимптомних пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком, а також супутнім серцево-судинним захворюванням станам.

У роботі конгресу взяли участь понад 2500 українських лікарів та науковців, а також фахівці з Великої Британії, Польщі, Італії, Німеччини, Франції, Чехії, США.

Під час конгресу були проведені спільні засідання Асоціації кардіологів України з Європейським товариством кардіологів, Асоціації інтервенційних кардіологів України з Європейською ініціативою «Стент для життя» та Європейською асоціацією перкутанних втручань, об’єднана сесія Асоціації аритмологів України з Європейською асоціацією ритму серця, VІI Українсько-французький форум.

У рамках конгресу відбулися 14 пленарних засідань, 10 секційних засідань, 3 круглих столи та 6 наукових дискусій, 7 науково-практичних симпозіумів, інтерактивна сесія. Заслухані 232 доповіді та обговорені 60 стендових повідомлень. Під час конгресу провідними вітчизняними та іноземними вченими прочитані 12 лекцій, проведені 8 майстер-класів, серед них — «Клінічні дослідження в кардіології», 17 доповідей зроблені молодими вченими. Організовано виставку сучасних лікарських засобів медичного призначення і спеціалізованих видань.

Програма конгресу включала найбільш актуальні наукові питання і проблеми кардіологічної служби, охоплювала сучасні стратегії та рекомендації щодо наріжних питань сучасної кардіології — хронічної ішемічної хвороби серця й гострого коронарного синдрому, артеріальної гіпертензії й пов’язаних із нею факторів серцево-судинного ризику (зокрема, цукрового діабету), церебральних захворювань і невідкладних станів, безпечності медикаментозного лікування, епідеміологічних і медико-соціальних аспектів кардіології в Україні. Особливу увагу приділено проблемі лікування мало- та безсимптомних кардіологічних хворих. Також привернуто увагу лікарів до некоронарогенних хвороб серця, зокрема міокардиту, гіпертрофічної кардіоміопатії, вад серця. Окреме місце зайняло обговорення сучасних інтервенційних технологій та хірургічних методів лікування захворювань серцево-судинної системи (нові технології внутрішньосудинної діагностики, використання коронарних стентів з елютинуючим покриттям останнього покоління, нові методики лікування внутрішньостентових рестенозів), інвазивної аритмології. Традиційно розглядалися питання клінічної фармакології й раціональної фармакотерапії в кардіології.

На генеральній асамблеї був заслуханий річний звіт президента Асоціації кардіологів України академіка НАМН України В.М. Коваленка про роботу асоціації, були затверджені основні регламентуючі документи кардіологічної служби України. На конгресі було обговорено й затверджено рекомендації з діагностики та лікування стабільної ішемічної хвороби серця, тромбоемболії легеневої артерії, диференціальної діагностики артеріальних гіпертензій, діагностики та лікування легеневої гіпертензії; цукрового діабету, предіабету і серцево-судинних захворювань, міокардиту, гіпертрофічної кардіоміопатії, ехокардіографічної діагностики набутих вад серця, були внесені доповнення до рекомендацій із ведення хворих із фібриляцією передсердь.

Серед досягнень вітчизняної кардіології конгресом відзначені:

— участь Асоціації кардіологів України в глобальному Європейському проекті EUROASPIRE IV;

— сприяння виконанню Постанови Кабінету Міністрів про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою та проведення освітніх шкіл із цього питання в регіонах України;

— удосконалення діагностики та оцінка серцево-судинного ризику у хворих із коронарогенними та некоронарогенними захворюваннями, розробка й затвердження стандартів діагностики та лікування серцево-судинних захворювань;

— підготовка до друку та видання рекомендацій із диференціальної діагностики артеріальних гіпертензій, із діагностики та лікування легеневої гіпертензії, цукрового діабету, предіабету й серцево-судинних захворювань; із діагностики та лікування гіпертрофічної кардіоміопатії, гострої серцевої недостатності, гострого коронарного синдрому;

— створення експертами Асоціації кардіологів України та Асоціації інтервенційних кардіологів України та затвердження МОЗ України наказу «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при гострому коронарному синдромі з елевацією сегмента ST», до складу якого входить «Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом і елевацією сегмента ST», що змінює систему реперфузійної терапії таких хворих в Україні;

— у результаті спільних дій Асоціації кардіологів України та Асоціації інтервенційних кардіологів України у восьми областях України розпочато функціонування «Регіональних реперфузійних мереж», у рамках яких проводиться реперфузійна терапія з використанням первинних перкутанних втручань, у 2013 році проведено більше ніж 3500 первинних втручань у пацієнтів зі STEMI;

— продовження ефективної роботи «Реєстру перкутанних коронарних втручань», за даними якого у 2013 р. збільшилася кількість інвазивних процедур у кардіології: кількість коронарографій зросла до 27 000 (приріст 19 %), коронарних стентувань — до 11 000 (приріст 26,3 %), при цьому число стентувань у перші години від початку симптомів STЕMI досягло 3500 (приріст 45,6 %);

— розширення і проведення щорічного аналізу «Реєстру перкутанних коронарних втручань» із метою прискорення процесу впровадження сучасних підходів до реперфузійної терапії пацієнтів із гострим коронарним синдромом;

— розглянуто результати функціонування Національного регістру з тромболітичної терапії (NR-TLT);

— запропоновано створення національної настанови та протоколу ведення хворих із гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST;

— ініційовано створення робочої групи для підготовки міждисциплінарних рекомендацій Асоціації кардіологів України, Асоціації з невідкладної кардіології, Асоціації судинних хірургів із діагностики та ведення хворих із венозним тромбоемболізмом;

— запропоновано ініціювати спільно з Міністерством охорони здоров’я створення Національного реєстру хворих із гострим коронарним синдромом;

— на основі розробленого Асоціацією з невідкладної кардіології пілотного проекту Алгоритмів надання допомоги хворим з ургентними серцево-судинними захворюваннями (2014) разом з органами системи екстреної медичної допомоги та медицини катастроф запропоновано створити міждисциплінарний Алгоритм догоспітальної та госпітальної невідкладної допомоги хворим на серцево-судинні захворювання;

— розглянуто можливі шляхи покращення організації догоспітальної, госпітальної та постгоспітальної допомоги хворим із гострим інфарктом міокарда на сучасному етапі;

— завершення популяційного дослідження 20 факторів серцево-судинного ризику серед міського населення України, за результатами якого встановлено, що найбільш поширеними (близько 70 % в популяції) є надлишкова маса тіла й ожиріння, гіперхолестеринемія та підвищений холестерин ліпопротеїдів низької щільності;

— розробка спільно з відділом хірургічного лікування ішемічної хвороби серця алгоритмів періоперативної діагностики та післяопераційного ведення хворих із множинним коронарним атеросклерозом та цукровим діабетом 2-го типу;

— проведення майстер-класів із порушень серцевого ритму в усіх регіонах України;

— участь у засіданнях правління Європейської асоціації ритму серця (EHRA);

— налагодження у 2014 р. імплантації кардіостимуляторів в усіх регіонах України;

— тенденція до скорочення різниці між кількістю інвазивних втручань для лікування аритмій між Україною та країнами ЄС;

— проведення вперше спеціалізованого циклу «Клінічна аритмологія та елекрофізіологія» на базі кафедри кардіології НМАПО ім. П.Л. Шупика;

— участь у виданні «Білої книги» Європейської асоціації ритму серця;

— проведення виїзних шкіл та читання тематичних лекцій із практичних питань діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності для лікарів-кардіологів та терапевтів у 4 областях України (Івано-Франківській, Львівській, Харківській, Чернігівській) робочою групою УАФСН із підготовки національних рекомендацій;

— проведення міжнародної практичної школи-семінару з імплантації бівентрикулярного постійного пристрою ресинхронізації шлуночків за участю робочої групи з інженерних та хірургічних методів лікування УАФСН;

— постійне функціонування інтернет-сайту Української асоціації фахівців із серцевої недостатності для лікарів та пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю;

— започаткування участі УАФСН у міжнародному глобальному реєстрі QUALIFY з оцінки якості ведення амбулаторних пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю;

— щоквартальне видання українського фахового журналу «Серцева недостатність»;

— впровадження стандартів проведення кардіо-МРТ- та КТ-досліджень при коронарогенних та некоронарогенних захворюваннях та розробка стандартизованих протоколів кардіологічних МРТ- та КТ-досліджень

Водночас залишається ряд невирішених питань:

— не втрачає гостроти проблема фінансування невідкладної та планової допомоги кардіологічним хворим;

— відсутній державний статистичний реєстр хворих із гострим коронарним синдромом із підйомом та без підйому сегмента SТ, порушенням ритму серця, кардіоміопатією, гострою та хронічною серцевою недостатністю;

— не узгоджені правові стосунки лікаря й пацієнта;

— відсутня належна підтримка проведення популяційних досліджень, спрямованих на виявлення ризик-факторів серцево-судинних захворювань серед населення України;

— недостатня пропаганда здорового способу життя та значення факторів ризику серцево-судинних захворювань;

— медичними працівниками первинних структур охорони здоров’я недостатньо проводиться оцінка серцево-судинного ризику та корекція факторів ризику у хворих на артеріальну гіпертензію;

— недостатня об’єктивізація причин смерті, що призводить до штучного перебільшення цього показника у структурі смертності від хвороб системи кровообігу, що спотворює статистичну звітність, яка суттєво відрізняється в Україні та розвинутих країнах.

Під час обговорення виступів та дискусій на конгресі були визначені такі перспективні напрями наукових досліджень і заходи в практичній кардіології:

— наукове забезпечення розробки довготривалої державної стратегії профілактики серцево-судинних захворювань на 25–30 років;

— постійне формування позитивної мотивації в населення щодо необхідності профілактики й лікування артеріальної гіпертензії. Створення інформаційного простору для здорового способу життя та профілактики серцево-судинних захворювань на державному рівні, створення у рамках Асоціації кардіологів України Асоціації з серцево-судинної профілактики та реабілітації;

— забезпечення керівниками управлінь охорони здоров’я розповсюдження санітарно-просвітницьких матеріалів для населення, що пропагують здоровий спосіб життя. Активне залучення медичних сестер, фельдшерів та працівників аптек до пропаганди медико-санітарних знань і профілактики артеріальної гіпертензії серед населення;

— удосконалення програми підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації медичних працівників лікувально-профілактичних закладів із питань профілактики та лікування артеріальної гіпертензії для подолання лікарської інерції у веденні пацієнтів з артеріальною гіпертензією;

— здійснення моніторингу епідеміологічної ситуації щодо артеріальної гіпертензії та факторів ризику її виникнення. Вивчення багатофакторних впливів на захворюваність та смертність населення, де однією зі складових є артеріальна гіпертензія;

— розробка методів широкого впровадження положень «Стандартів лікування хворих з артеріальною гіпертензією»;

— реалізація соціального проекту «Профілактика та контроль гіпертонії — запорука здорової нації». Сприяння реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою;

— подальше впровадження методів ангіопластики, стентування та шунтування в лікуванні атеросклерозу вінцевих судин серця, судин головного мозку і нирок;

— створення міждисциплінарної школи «Тромбози та емболії», проведення майстер-класів із діагностики та лікування пов’язаних із цим невідкладних станів;

— створення міждисциплінарної робочої групи МОЗ, НАМН України для розробки Національних настанов та протоколу ведення хворих із венозним тромбоемболізмом;

— підготовка та публікація для практичних лікарів алгоритмів надання невідкладної серцево-судинної допомоги;

— продовження співпраці з Європейською асоціацією із невідкладної кардіоваскулярної допомоги в рамках міжнародного проекту підготовки молодих фахівців із невідкладних станів у кардіології;

— створення робочої групи експертів МОЗ, НАМН України для розробки національних настанов та протоколу ведення хворих із гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST;

— продовження реформування системи підготовки фахівців у галузі інтервенційної кардіології. Делегати конгресу підтримали принциповий європейський вектор підготовки та розвитку фахівців, які проводять інтервенційні втручання в пацієнтів із серцево-судинною патологією. Спеціалісти, які проводять перкутанні процедури в умовах катетеризаційних лабораторій, повинні готуватися як кардіологи з подальшою спеціалізацією в галузі інтервенційної кардіології. Саме така система підготовки фахівців дозволить створити ефективну систему реперфузійної терапії пацієнтів зі STЕMI в Україні та забезпечити спадкоємність між кардіологами та кардіохірургами;

— введення в програму підготовки кардіологів теоретичного курсу основ інтервенційної кардіології і сприяння тому, щоб кардіологи набували навички інвазивної діагностики та перкутанних втручань у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Внесення відповідних змін до кваліфікаційних вимог кардіолога;

— підготовка та затвердження МОЗ України наказу про створення центрів реперфузійної терапії та інтервенційної кардіології;

— продовження й розширення ведення «Реєстру перкутанних коронарних втручань» із метою ефективного контролю за розвитком сучасної системи «Регіонарних реперфузійних мереж» в Україні та розвитком інтервенційної кардіології в Україні. Проведення щорічного аналізу результатів;

— продовження участі у спільній діяльності європейської ініціативи «Stent for life», сприяння впровадженню принципів ініціативи в клінічну практику української кардіології, створення керівного комітету ініціативи в Україні;

— забезпечення співпраці з кардіохірургами, неврологами, ендокринологами, нефрологами, гінекологами та андрологами щодо пацієнтів із високим ризиком серцево-судинних ускладнень. Вивчення серцево-судинного ризику в жінок із постхірургічною менопаузою з урахуванням прийому замісної гормональної терапії та видання методичних рекомендацій (ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМНУ»). Вивчення особливостей прогресування коронарного атеросклерозу та перебігу ішемічної хвороби серця у хворих із гіпотиреозом після аортокоронарного шунтування за результатами довгострокового спостереження за даними коронарографії (ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН»);

— започаткування створення центрів із діагностики та лікування первинних сімейних (гомозиготних та гетерозиготних) дисліпідемій;

— підтримка проведення в установах післядипломної освіти циклів тематичного удосконалення лікарів з електрофізіології серця й підготовки передліцензійного циклу з електрофізіології як кардіологічної субспеціальності;

— продовження проведення освітніх шкіл і майстер-класів з аритмології в різних регіонах України, зробити акцент на освіті лікарів первинної ланки;

— подальше впровадження інвазивних та апаратних методів діагностики та лікування порушень ритму і провідності серця і хронічної серцевої недостатності (радіочастотної абляції, багатокамерних кардіостимуляторів та імплантованих кардіовертерів-дефібриляторів);

— підвищення виявлення пацієнтів, яким необхідна установка ЕКС, дефібриляторів, CRT-пристроїв і проведення радіочастотної абляції;

— створення листів очікування хворих для встановлення електричних кардіопристроїв;

— продовження участі у виданні «Білої книги» Європейської асоціації ритму серця;

— створення у рамках Асоціації кардіологів України робочої групи з біомаркерів в кардіології;

— продовження практики виїзних обласних науково-практичних семінарів із сучасної діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності силами членів робочої групи УАФСН;

— розробка та впровадження в практику стандартизованої форми контролю якості амбулаторного лікування пацієнта з хронічною серцевою недостатністю;

— упровадження доповнень до державної статистичної звітності з таких питань: гострий коронарний синдром із підйомом та без підйому сегмента SТ; синдром преекзитації шлуночків; повна атріовентрикулярна блокада та АV-блокада 2-го ст. 2-го типу, стадії хронічної серцевої недостатності;

— наукове забезпечення проведення експертної оцінки причин смерті працездатного населення країни від серцево-судинних захворювань;

— імплементація в Україні програм трансплантації серця та імплантації штучних шлуночків серця;

— створення у рамках Асоціації кардіологів України секції молодих учених-кардіологів із залученням молодих учених суміжних спеціальностей.

Фото А. Солуяна