Украинский журнал хирургии 3-4 (26-27) 2014

Статья опубликована на с. 17-21

Введення

На сьогоднішній день дослідження якості життя (ЯЖ) є зручним та інформативним методом, що дозволяє оцінити як самопочуття пацієнтів, так і ефективність будь-якого виду лікування та реабілітації [1,3,7]. ЯЖ — це ступінь комфортності людини всередині себе та в межах всього суспільства. Вагому роль в створенні методології дослідження ЯЖ відіграють Міжнаціональний центр дослідження якості життя, Міжнародне суспільство дослідження якості життя (International Society for Quality of Life Research — ISOQOL) та ін. [4]. Вони сприяють формуванню у лікарів єдиної концепції, знань і підходів у галузі дослідження ЯЖ. Дана концепція дозволяє визначити низку характеристик до визначення ЯЖ, серед яких основними є багатовимірність, змінність в часі та участь хворого в оцінці його стану [2,5]. Дані характеристики роблять дослідження ЯЖ гнучким, що цілком дозволяє застосовувати її в хірургії. Багатовимірність: ЯЖ включає відомості про основні сфери життя людини — фізичної, психічної, соціальної та економічної. Оцінка ЯЖ дозволяє диференційовано визначити вплив захворювання і методу лікування на стан хворого з урахуванням як пов'язаних, так і не пов'язаних з захворюванням факторів. Змінність у часі: ЯЖ здатне зазнавати зміни в часі залежно від стану хворого, що обумовлено низкою зовнішніх і внутрішніх факторів. Участь хворого в оцінці його стану — найбільш важливе і значиме, що дозволяє поряд з традиційним медичним висновком, який зробив лікар, врахувати думку самого хворого і скласти максимально повну та об'єктивну картину хвороби та її наслідків [6,8].

Мета роботи. Вивчити та оцінити ЯЖ хворих, які перенесли спленектомію внаслідок її травматичного ушкодження залежно від терміну після оперативного втручання.

Матеріали і методи

Для вивчення та оцінки ЯЖ було проанкетовано 45 хворих, які перенесли спленектомію з приводу її травматичного ушкодження. Середній вік хворих складав 37,6 ± 2,2 років. Серед проанкетованих чоловіків було 73,3% та їх середній вік становив — 37,4 ± 2,6 років, жінок відповідно — 26,7% та 38,2 ± 4,1 років. В залежності від терміну після проведення оперативного втручання всі респонденти були розподілені наступним чином: I група – це пацієнти, прооперовані 10 років та менше та IІ група – це пацієнти, прооперовані більше 11 років тому.

Більшість респондентів ввійшли до ІI групи. У IІ групі середній вік пацієнтів складав 38,2 ± 2,3 років. У цій групі переважали чоловіки (75,7%), віком 37,6 ± 2,6 років. Жінки відповідно: 24,3% та 40,2 ± 5,3 років. В I групі середній вік пацієнтів складав 34,8 ± 6,2 років з переважною більшістю чоловіків – 62,5%, середнім віком 36,4 ± 10,1 років; відповідно жінок – 37,5% віком 32,0 ± 2,5 років.

Таким чином, із загальної кількості опитаних, які перенесли спленектомію більшість складали чоловіки, а саме 73,3 % та їх середній вік був 37,6 ± 2,2 років. В залежності від терміну після оперативного втручання II групу складала переважна кількість пацієнтів від усіх опитаних, а саме – (82,2%).

ЯЖ пацієнтів, що перенесли спленектомію оцінювали за опитувальником SF-36 з модифікацією до досліджуваної патології. Опитувальник складається із 36 пунктів, які були згруповані в вісім шкал (блоків): фізичне функціонування (Physical Functioning – PF), повсякденне функціонування (Role-Physical Functioning — RP), емоційний стан (Role-Emotional – RE), психічне здоров’я (Mental-Health – MH), соціальне функціонування (Social Functioning – SF), життєва активність (Vitality – VT), інтенсивність болю (Bodily pain – BP) та загальне здоров’я (General Health – GH). Дані шкали формували два основних показника: фізичний (Physical Health – PH) та психологічний компонент здоров’я (Mental Health – MCH). Окремим був виділений клінічний блок. Кожна відповідь оцінювалася у балах. При формуванні тієї або іншої шкали ці бали складаються та математично обробляються за стандартними формулами. Показники кожної шкали мають значення від 0 до 100, де 100 означає повне здоров’я.

Клінічний блок складався із питань щодо самопочуття респондентів за останній рік, а саме: чи приходилось опитаним звертатися за медичною допомогою після проведеної операції; чи виникав біль в животі; біль в лівому або правому підребер’ї ; як часто виникали застудні захворювання; чи виникав біль в животі під час застудних захворювань; як часто респонденти хворіли на бронхіт, пневмонію, гнійні захворювання шкіри; чи відмічалось збільшення піднижньощелепних або пахових лімфатичних вузлів; чи були алергічні реакції без видимих причин. На всі ці питання були запропоновані такі варіанти відповідей: взагалі ні, 1–2 рази на рік, 3–4 рази на рік, більше 4 разів на рік. Наступні питання клінічного блоку були відносно встановлення факту перенесення таких захворювань, як інфаркт міокарду, інсульту, запалення вен нижніх кінцівок. А далі уточнювалось, які саме захворювання виникали в післяопераційному періоді, чи проводилися повторні оперативні втручання.

Оцінка ЯЖ на індивідуальному та популяційному рівнях проводилася за наступною шкалою: мінімальний рівень — до 40,0%, задовільний — від 41,0% до 70,0% та оптимальний — 71,0% та більше. Для оцінки популяційного рівня ЯЖ пацієнтів розраховувалася середня арифметична на основі індивідуальних показників. Статистичну обробку результатів проводили після створення бази даних у системах Microsoft Excel та Access. Середні показники обстежених пацієнтів визначали за допомогою пакета аналізу в системі Microsoft Excel. Статистичний аналіз проводився з використанням пакета прикладних програм Statistica версія 6.0. Міжгрупові статистичні відмінності для кількісних даних розраховувалися за допомогою U-критерію Манна-Уітні.

Результати та їх обговорення

При аналізі першого блоку – клінічного установлено, що за медичної допомогою після проведеної операції звернулося 60,0 ± 11,5% опитаних, при цьому 1–2 рази на рік – 33,3 ± 8,6%; 3–4 рази на рік – 4,4 ±  3,1%; більше 4 разів на рік – 22,2 ± 7,0%. Взагалі не зверталося за медичною допомогою 40,0 ± 9,4%. Застудні захворювання виникали за останній рік у 80,0 ±  13,3% респондентів (1–2 рази на рік – 46,6 ± 10,1%; 3–4 рази на рік – 17,7 ± 6,2%; більше 4 разів на рік – 15,6 ± 5,8%). На протязі останнього року бронхітом хворіли 37,8 ± 9,1%: 1–2 рази на рік – 28,9 ± 8,0%; 3–4 рази на рік – 6,7 ± 3,8%; більше 4 разів на рік – 2,2 ± 2,2%. На пневмонію, на протязі останнього року, хворіло 17,8 ± 6,2% опитаних, при цьому захворювання виникало 1–2 рази на рік. Гнійні захворювання шкіри виникали за останній рік лише у 20,0 ± 6,6% респондентів. Збільшення підщелепних і пахових лімфовузлів на протязі останнього року відмічається у 17,8 ± 6,2%. Алергічні реакції спостерігалися у аналогічної кількості опитаних — 17,8 ± 6,2%. Відмічають схуднення 77,8 ± 13,1% опитаних, при цьому більшість респондентів схудли до 5 кг, а саме 53,3 ± 10,9%. Інфаркт та інсульт в анамнезі не відмічалися в жодного респондента. На запалення вен нижніх кінцівок вказало 20,0 ± 6,6% опитаних.

Нами також було оцінено ЯЖ пацієнтів по всій досліджуваній групі (рис. 1.), залежно від статі та від терміну після оперативного втручання по кожній шкалі окремо відповідно до інструкції з обробки даних SF-36. Так, середнє арифметичне по шкалі (блоку) відносно фізичного функціонування (PF), яка складалася з питань, що відображають ступінь обмеження виконання фізичних навантажень становило 82,9%. В залежності від статевої структури серед жінок цей показник становив 83,3%, серед чоловіків – 82,7%.

Наступний блок питань був стосовно повсякденного функціонування (RP), який показував ступінь впливу фізичного стану на повсякденність: чи виникала необхідність в скороченні кількості часу, яке затрачувалося на працю або інші справи; виконали менше, ніж хотіли; чи були обмежені в виконанні якого-небудь певного виду роботи або іншій діяльності; були труднощі при виконанні своєї праці або інших справ (наприклад, вони потребували додаткових зусиль). Цей блок питань по досліджуваній групі складав 38,9%, при цьому серед жінок цей показник був дещо вищим – 50,0%, ніж у чоловіків – 34,8%.

Блок відносно емоційного стану (RE), включав в себе питання відносно змін в роботі або в іншій звичайній повсякденній життєдіяльності. До цього блоку ввійшли такі питання: чи довелось скоротити кількість часу, яке затрачувалося на роботу; виконували менше, ніж хотіли; виконували свою роботу або інші справи не так акуратно, як звичайно. Відповідно розрахункам RE становив 51,1% ( серед жінок – 61,1%, серед чоловіків – 47,5%).

Наступні питання опитувальника були відносно вивчення психічного здоров’я (MH) та життєвої активності (VT), а саме, як себе почували і яким був настрій за весь час після проведеної операції. По досліджуваній групі MH складав 58,9%, при цьому серед жінок цей показник був вищим – 62,7%, у чоловіків – 57,68%. Шкала VT була оцінена пацієнтами на – 60,0%, при цьому жінки оцінили свою життєву активність дещо вище, ніж чоловіки, відповідно: 62,7% та 57,6%.

Питання стосовно соціального функціонуванню (SF): як часто за весь час після перенесеної операції фізичний та емоціональний стан заважали респондентам активно спілкуватися з людьми (весь час, більшу частину часу, інколи, рідко, жодного разу). Показник SF складав 69,2%; у жінок – 70,8%, у чоловіків – 68,6%.

Шкала щодо інтенсивності болю (BP) та її впливу на можливість займатися повсякденною роботою становила 50,2%, серед чоловіків – 50,6%, жінок – 49,2%. Шкала (блок) про загальний стан здоров’я (GH) в досліджуваній групі становила 53,2%; необхідно відмітити, що жінки оцінили свій стан здоров’я вище, ніж чоловіки, відповідно: 63,6% та 49,5%.

Показники по всім блокам обмежень в різних сферах життєдіяльності опитаних респондентів знаходяться переважно в межах задовільного, окрім блоку фізичного функціонування (82,9%) – оптимальний рівень життя та блоку повсякденного функціонування (38,9%) – мінімальний рівень життя.

Нами також було вивчено ЯЖ пацієнтів, які перенесли спленектомію, в залежності від терміну після оперативного втручання. Так, досліджувана група була розподілена додатково на дві групи: 10 років та менше після оперативного втручання і 11 років та більше після оперативного втручання (рис. 2). Як видно із приведеного графіку по усім шкалам (блокам обмежень) пацієнти, які перенесли операцію 10 років та менше оцінили якість свого життя вище, ніж інша група. При розрахунку основних показників: фізичний (Physical Health – PH) та психологічний компонент здоров’я (Mental Health – MCH) встановлено, що в І групі PH – 82,3% та MCH – 76,1%; в ІІ групі PH – 61,9% та MCH – 57,0%.

Міжгрупові статистичні відмінності показників ЯЖ по І та ІІ групи розраховувалися за допомогою U-критерію Манна-Уітні. Так, встановлено статистично достовірну різниця (р≤0,05) між такими показниками: PF (95,0% та 80,7%); GH (73,4% та 49,5%); VT (75,7% та 57,8%); SF (83,9% та 66,4%); RE (76,2% та 46,5%). Між іншими показникам ЯЖ різниця статистично не достовірна (р≥0,05).

Висновки

При аналізі відповідей на питання клінічного блоку щодо самопочуття пацієнтів та супутніх захворювань виявлено, що за останній рік у переважної більшості прооперованих, а саме у 80,0 ± 13,3% виникали застудні захворювання: при цьому 1–2 рази на рік – 46,6 ± 10,1%; 3–4 рази на рік – 17,7 ± 6,2%; більше 4 разів на рік – 15,6 ± 5,8%.

Показники ЯЖ досліджуваної групи по всім блокам обмежень в різних сферах життєдіяльності респондентів знаходилися переважно в межах задовільного рівня, окрім блоку фізичного функціонування PF (82,9%) – оптимальний рівень життя та блоку повсякденного функціонування RP (38,9%) – мінімальний рівень життя.

При аналізі показників ЯЖ хворих, які перенесли спленектомію не встановлено статистично достовірної різниці залежно від статі (р>0,05)

Порівнюючи по групам два основних показника ЯЖ, а саме фізичний (Physical Health – PH) та психологічний компонент здоров’я (Mental Health – MCH) було виявлено їх статистично значиму різницю (р ≤ 0,05).

Таким чином, чим віддаленіший термін після оперативного втручання, тим нижче якість життя хворих.