Журнал «Актуальная инфектология» 3 (4) 2014

Статья опубликована на с. 42-44

Екскурс у проблему

Грип — це гостре респіраторне захворювання, що викликається вірусами грипу А і В, які спричиняють розвиток щорічних епідемій із високим рівнем захворюваності та смертності, а іноді й пандемій. Хоча вакцини для профілактики грипу довели свою ефективність у зменшенні проявів епідемій грипу, тим не менше у зв’язку з можливою антигенною невідповідністю вакцини та відносно довготривалим процесом розробки клінічно доступної вакцини проти нового штаму вірусу створення ефективних противірусних препаратів для пригнічення інфекційного процесу при грипі є актуальною задачею. Наразі лише один клас противірусних препаратів (інгібітори нейрамінідази, такі як осельтамівір (Tamiflu^®, Roche) і занамівір (Relenza^®, GlaxoSmithKline)) рекомендовано для використання з метою профілактики та лікування грипу в дорослих та дітей у всьому світі.

Сьогодні значні зусилля зосереджені на розробці нових способів лікування і вибору мішеней для дії лікарських засобів, що дало б змогу усунути патогенні властивості вірусу грипу. У цьому контексті привертають увагу деякі препарати, що зараз знаходяться на ринку СНД та виявляють противірусну активність щодо вірусів грипу А і В. Одним із таких препаратів є енісаміум йодид, що зареєстрований та маркетується під торговою назвою Aмізон^® в Україні, Росії, Білорусі, Казахстані та Узбекистані як противірусний засіб для лікування грипу.

Клінічні дослідження, проведені в Росії, продемонстрували високу ефективність препарату проти вірусів грипу А і В, що дозволило говорити про енісаміум як про перспективний засіб, призначений для лікування грипу. Однак наявні експериментальні дані про ефективність цього похідного ізонікотинової кислоти як противірусного агента, дієвого щодо грипу, є недостатніми. Тож метою даного дослідження було оцінити очікувану противірусну активність енісаміуму щодо вірусів грипу in vitro. Пілотні дослідження на MDCK та A549 клітинах продемонстрували низьку проникність енісаміуму — на рівні 0,08 і 0,87 % відповідно, а також відсутність противірусного ефекту. Поглинання енісаміуму диференційованими нормальними бронхоепітеліальними клітинами людини (normal human bronchial epithelial, NHBE) було кращим порівняно з клітинами A549 та MDCK та варіювало в межах від 1,7 до 2,1 %. Тому саме культури клітин NHBE були обрані для оцінки ефективності та наявності антивірусного ефекту енісаміуму щодо вірусів грипу.

Матеріали та методи

Культура клітин. У досліджені були використані диференційовані нормальні бронхоепітеліальні клітини людини (normal human bronchial epithelial, NHBE) EpiAirway System компанії MatTek (Ашланд, Массачусетс, США). Клітини від одного донора були використані для аналізу однорідності. Апікальну поверхню клітин піддавали впливу вологого 95% повітря/5% CO₂, а також заміняли середовище та відмивали муцин кожні 24–48 год.

Матеріали, що досліджуються. Продукт, що досліджувався, — енісаміум (Амізон) був наданий ПАТ «Фармак». Препарат для позитивного контролю — озельтамівіру карбоксилат був отриманий від Toronto Research Chemicals, TRC (Торонто, Канада).

Вірусний агент. У NHBE клітини було інокулювано віруси грипу А через апікальну поверхню. Після інкубації протягом 1 год вірусний інокулят видаляли від клітин, апікальну поверхню клітин промивали натрій-фосфатним буферним розчином (Phosphate Buffered Saline, PBS).

Введення матеріалу, що досліджується. Для проведення позитивного контролю (використання озельтамівіру карбоксилату) культура клітин NHBE інкубувалася з базального боку з осельтамівіром протягом 60 хв до зараження вірусом.

Енісаміум або контроль додавався до базального компартменту культури клітин до або після інокуляції та інкубувався протягом визначеного умовами експерименту періоду.

Результати

Висновки

— Енісаміум дозозалежно знижує реплікацію всіх досліджуваних вірусів грипу, у тому числі сезонного H1N1, що мав мутацію H275Y NA, і, таким чином, виявляє ефективність проти осельтамівір-резистентного вірусу.

— Противірусна ефективність енісаміуму є дозозалежною, а ефект більш виражений при нижчих інфекційних дозах.

— Найбільша ефективність енісаміуму спостерігається при його додаванні протягом 8 год після зараження.

— Внутрішньоклітинна концентрація енісаміуму, що досягається при його додаванні в кількості 1000 µM під час інфікування, корелює з противірусною ефективністю енісаміуму.

Було виявлено противірусну активність протигрипозної сполуки енісаміуму, що підтверджує дані про його клінічну ефективність. Хоча молекулярний механізм дії енісаміуму до кінця не ідентифіковано, дані, наведені тут, вказують на те, що енісаміум впливає на вірусну реплікацію вірусів грипу. У випадку, коли енісаміум додавався перед інфікуванням або незабаром після нього, зниження експресії М-гена і вірусних титрів вказує на те, що енісаміум інгібує синтез вірусної РНК. Цікаво, що вірусні титри продовжували збільшуватись в присутності енісаміуму. Тому можна зробити висновок, що енісаміум пригнічує реплікацію вірусу грипу, але не блокує її повністю. Необхідні подальші дослідження для забезпечення кращого розуміння механізму дії енісаміуму.

Подяка

Ця робота фінансувалася ПАТ «Фармак». Ми висловлюємо глибоку вдячність доктору Джону Моррі (John Morrey), Дональду Смі (Donald Smee) та Елені А. Говорковій (Elena A. Govorkova) за цінні поради та корисні обговорення під час цих досліджень.