Журнал «Медицина неотложных состояний» 7 (62) 2014

Статья опубликована на с. 150-151

Гуманітарна катастрофа, спровокована в Україні сусідньою державою, змушує кращих представників країни брати участь у бойових діях. Молоді працездатні люди повинні ризикувати своїм життям, здоров’ям в ім’я миру й добробуту своєї Батьківщини. Найсумніше, що при цьому також гине цивільне населення. Страждають жінки, діти, люди похилого віку. За складних обставин роботи силових структур в умовах АТО треба докласти максимум зусиль не тільки для збереження життя, що є пріоритетним на державному рівні, а й для найшвидшого одужання, можливості якомога швидше повернутися на службу навченому, досвідченому бійцеві. Якщо поранення тяжке, необхідно по можливості зберегти не тільки працездатність, а й якість життя поранених у подальшому.
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) — один із найбільш частих видів травм, що зустрічаються (30–50 % усіх травматичних ушкоджень), є основною причиною смерті та інвалідності людей віком до 45 років і займає перше місце в структурі нейрохірургічної патології. У воєнний час основною причиною черепно-мозкової травми є різні вогнепальні й вибухові ураження.
Мета роботи — визначити можливість і доцільність застосування нейроадаптивного низькочастотного імпульсу при реабілітації пацієнтів із ЧМТ та політравмою в умовах госпіталю.
Дослідження та лікування поранених проводилося в умовах Черкаського військового госпіталю у в/ч а1615 (Дніпропетровська область).
Об’єкт дослідження — поранені (30 осіб) віком від 19 до 39 років (середній вік — 29,53 ± 1,06 року). Контрольна група — 20 осіб, ідентичних за віком (середній вік — 29,1 ± 1,1 року) та характером пошкодження.
Критерії відбору були визначені на підставі сучасної класифікації. За клінічними формами закритої ЧМТ досліджувалися струс та удар головного мозку легкого та середнього ступеня тяжкості.
Обов’язковим критерієм відбору хворих була наявність больового синдрому, відчуття тяжкості в голові, неврологічні прояви. 36,7 % поранених мали поєднані травми (крім ЧМТ, травмування двох або більше органів та частин тіла).
Проаналізовані походження та обставини виникнення ЧМТ. Проведена в умовах госпіталю інструментальна діагностика підтверджувала ЧМТ, в тому числі в деяких випадках у м. Дніпропетровську була проведена МРТ. Велика увага приділялася вивченню ознак внутрішньочерепної гіпертензії. Досліджено характер болю при ЧМТ, дана його оцінка до і після лікування за бальною візуально-аналоговою шкалою.
При складанні контрольної карти обґрунтовано доцільність фізіотерапевтичного лікування при ЧМТ за допомогою застосування низькочастотного електричного імпульсу. Прилад LEIT сертифікований в Україні, є вітчизняною розробкою, пройшов випробування в багатьох клініках на території України (Харків, Київ, Миколаїв, Херсон, Бердянськ). Наукові дослідження щодо застосування нейроадаптивної терапії проведені на базі Запорізької медичної академії післядипломної освіти. У травматології нейроадаптивна терапія застосовувалася в 9-й міській лікарні м. Запоріжжя. Там були розроблені основні методики застосування фізіотерапії при травмі.
Крім класичної терапії ЧМТ (анальгетики, транквілізатори, протисудомні та сечогінні препарати), в основній групі застосовували фізіотерапевтичні методи лікування. LEIT-терапія проводилася за методикою трьох доріжок, визначали шість точок, на які по зонах, по уражених частинах тіла протягом 20 до 30 хвилин здійснювали вплив із частотою 77 Гц.
У госпіталі ефективність лікування оцінювали на підставі динаміки клінічних даних. Інтенсивність болю оцінювали за бальною шкалою (1 бал — мінімальний біль, 2 — помірний, 3 — виражений). Результатом дослідження стала порівняльна оцінка клінічної ефективності.
Отримані позитивні результати порівняно з контрольною групою.
При лікуванні в умовах госпіталю із застосуванням нейроадаптивного сигналу простежувалося зняття набряку та больового синдрому, відновлення функції при травмах різної етіології.
Застосування нейроадаптивної терапії дозволяє скоротити термін лікування й поліпшити його якість, зменшити фармакологічне навантаження в період реабілітації.
Визначена можливість застосування апарата з метою адаптації організму людини до нових умов.
При використанні LEIT-терапії простежується суттєвий протибольовий ефект.
Нейроадаптивну терапію можна використовувати при втраті свідомості, непритомності, шоці, при симптомах астенії.
Нейроадаптивний сигнал сприяє відновленню регуляторної здатності вегетативної нервової системи, поліпшенню кровотоку в термінальному судинному руслі, що дозволяє використовувати цю методику при набряках, ударах, крововиливах у м’які тканини різного генезу.
Застосування нейроадаптивного сигналу сприяє усуненню міофасціального синдрому, спазму зі скелетних м’язів.
На підставі проведеної роботи складені акти впровадження цієї методики в госпіталі з рекомендаціями щодо застосування.
Запропонований спосіб доцільно впроваджувати у клінічну практику лікувально-оздоровчих установ, наприклад госпіталів, в умовах санаторно-курортного лікування як частину програми реабілітації військовослужбовців, при необхідності можна застосовувати на догоспітальному етапі.