Журнал «Медицина неотложных состояний» 7 (62) 2014

Статья опубликована на с. 155-157

Важливим аспектом є захист стану здоров’я медичних працівників (МП) служби медицини катастроф (СМК) від негативних наслідків надзвичайних ситуацій (НС). Природні катаклізми, техногенні та антропогенні аварії, соціальні та військові конфлікти призводять до значних медико-санітарних втрат, у тому числі й серед МП, руйнування медичних закладів, фармацевтичних виробництв, аптек, що ще більше ускладнює ліквідацію медико-санітарних наслідків НС, організацію та надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) населенню. Тому майбутні і працюючі МП СМК повинні бути психологічно та професійно готові до роботи в екстремальних умовах НС. Оскільки у вищих медичних навчальних закладах (ВМНЗ) уже більше ніж 18 років викладається предмет «Медицина катастроф» (МК), програмою якого передбачено вивчення особливостей та медико-тактичних характеристик різноманітних НС, організація та надання ЕМД постраждалим в умовах осередків катастроф, то до вивчення нормативних дисциплін («Безпека життєдіяльності (БЖД)», «Основи охорони праці (ООП)», «Охорона праці в галузі (ОПГ)») МП додається вивчення предмету МК. Вивчення цього комплексу логічно поєднаних загальною метою нормативних навчальних дисциплін створює об’єктивні інформаційні умови для МП СМК вести здоровий та безпечний спосіб життя (ЗБСЖ), забезпечуючи знаннями з предмету БЖД, вимог законодавства, санітарії щодо гарантування здорових і безпечних умов праці (предмети ООП, ОПГ).

Акмеологічний підхід до вищої медичної освіти, особливо в питаннях забезпечення охорони праці (ОП) МП СМК при організації та наданні ЕМД в екстремальних умовах НС, дозволяє досягти найвищого рівня їх професійної підготовки з одночасним збереженням життя і здоров’я при комплексному опануванні знань нормативних (БЖД, ООП, ОПГ), організаційно-медичних (медицина катастроф) та клінічних (медицина невідкладних станів) дисциплін. Загальну змістовну основу предмета «Безпека життєдіяльності» у ВМНЗ треба подати в такому вигляді: 1) БЖД МП у звичайних (повсякденних) умовах, що містить підсистеми «МП — життєве середовище», «МП — природне середовище (ПС)», «МП — виробниче середовище (ВС)», «МП — невиробниче (побутове) середовище (НВС)», «МП як джерело небезпеки»; 2) БЖД МП в умовах НС, що складається з підсистем «Законодавчі, нормативно-правові та організаційні основи цивільного захисту населення і територій від НС», «НС техногенного характеру», «НС природного характеру», «НС соціально-політичного характеру», «НС воєнного характеру».

У першу чергу необхідно виділити підсистему «МП — ПС», оскільки промислова, технічна, потужно крокуюча науково-технічна та науково-інформаційна революції настільки озброїли людину технікою, технологіями і такою мірою підвищили її могутність, що відносини між людиною та ПС зазнали значної трансформації. Наукові оцінки глобальної екологічної ситуації, що склалася, більше ніж тривожні і примушують замислитися кожну розумну людину, для якої дороге не тільки власне життя та здоров’я, але й доля та майбутнє людства. Екологи всього світу одностайні в тому, що ойкумена вже стоїть біля межі, за якою зруйновані природні системи поховають під собою усі інші проблеми людства. Ця глобальна, планетарна катастрофа передусім є наслідком хибного науково-технічного розвитку, кризою суто технічної орієнтації людства, вибором помилкової стратегії на підкорення природи, що й призвело до розриву органічної і духовної єдності людства з біоенергетичним середовищем, яке його породжує, живить, оберігає. Підтвердженням цього є збільшення за останні десятиліття кількості і потужності на планеті НС техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру. Таким чином, природний стан навколишнього середовища виявляється суттєво порушеним, що й спричинило появу нових небезпек природного походження, які не лише негативно впливають на здоров’я людства, а й загрожують існуванню.

Пильної уваги вимагає до себе підсистема «МП — НВС» з огляду на суттєвий її вплив як складової СЖ на формування стану здоров’я/нездоров’я, а також на зростання кількості нещасних випадків саме у цій сфері. Наявність у сучасному житлі великої кількості побутових електроприладів та електронної техніки, предметів, виготовлених із синтетичних матеріалів, широкий спектр засобів побутової хімії суттєво полегшує наше життя, робить його комфортним, але водночас вводить у наш дім комплекс небезпечних та шкідливих чинників: електричний струм, електромагнітне випромінювання, електростатичні поля, отруйні речовини, підвищений рівень шуму, вібрації тощо. Саме раціональна діяльність у невиробничому середовищі, уникнення або зведення до мінімального його негативного впливу на життя та здоров’я МП вимагає запровадження в освітній процес ВМНЗ дисципліни «Безпека життєдіяльності».

Важливе значення має дослідження підсистеми «МП — ВС», що є цариною досліджень науки ОП, впровадження її напрацювань в практику діяльності галузі охорони здоров’я (ГОЗ) України та викладання предметів «Основи охорони праці» і «Охорона праці в галузі» у ВМНЗ. Впровадження викладання цих нормативних дисциплін згідно із затвердженими навчальними програмами в повному обсязі має особливе значення у ВМНЗ, оскільки не отримало повного визнання з-за відсутності самостійних кафедр охорони праці та безпеки життєдіяльності медичних працівників. Науково-технічний прогрес та пов’язані з ним нові технічні рішення і технології, в тому числі лікарняні, широке застосування хімічних речовин у різних виробництвах та галузях, зокрема медичній й фармацевтичній, створення агрегатів великої і надвеликої потужності, підвищення швидкості та інтенсивності функціонування устаткування, використання нових матеріалів та композитів збільшило кількість виробничих небезпек для життя та здоров’я людей. Не оминули цих небезпек та ризиків МП, більше того, з часом різноманітність та інтенсивність небезпек та ризиків тільки зростає. Тому на питання, чи є небезпечною професія медичного працівника, особливо служби медицини катастроф, відповідь стверджувальна. Професія є небезпечною, іноді смертельно загрозливою для здоров’я та життя МП, такою, що може спричинити виникнення широкого спектра професійних захворювань. Щоб уникнути цього, треба вчити МП, починаючи з студентських часів, продовжуючи під час професійної праці та удосконалюючи знання, вміння та навички при післядипломній освіті з навчальних дисциплін «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі», збереженню власного життя та здоров’я в несприятливих умовах роботи в медичних закладах, що, у свою чергу, підвищить їх вимоги до керівників ГОЗ з питань охорони праці. Створення здорових і безпечних умов праці безпосередньо стосується всіх МП, працюючих в різних службах, закладах, відділеннях і виробництвах ГОЗ, особливості умов праці яких саме відтворюють специфіку професійних загроз життю та здоров’ю.

Спосіб життя, стан здоров’я, захворюваність (у тому числі професійна) МП СМК в повсякденних умовах життєдіяльності обумовлюються впливом підсистем життєвого середовища: природного, виробничого, невиробничого (побутового), самих МП як джерела небезпеки та ефективністю функціонування системи охорони праці у медичних закладах. Спосіб життя та стан здоров’я МП в умовах надзвичайних ситуацій визначається їх характером (техногенні, природні, соціально-політичні, воєнні), масштабами поширення, потужністю та сполученістю впливу небезпечних чинників, ступенем професійної підготовки МП, виконанням вимог охорони праці до роботи у НС, забезпеченістю засобами індивідуального та колективного захисту. Включення до програми фундаментальної підготовки МП СМК у ВМНЗ навчальних предметів «Основи охорони праці» та «Охорона праці медичних працівників» поряд з навчальними дисциплінами «Медицина катастроф», «Цивільний захист» та «Медичне право» дає можливість ВМНЗ започаткувати нові перспективні напрями освіти і відповідати вимогам Закону України «Про освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII.