Журнал «Медицина неотложных состояний» 7 (62) 2014

Статья опубликована на с. 157-158

Вступ. При симуляційному навчанні основним є отримання практичних і теоретичних знань без нанесення шкоди здоров’ю людини за умови реалістичного моделювання екстреної ситуації й відтворення командних дій під час серцево-легеневої реанімації (СЛР).

Мета роботи. Вивчити можливості відпрацювання практичних навиків із медицини невідкладних станів на манекенах лікарями під час проходження різних циклів навчання. Методи дослідження: статистичні.

Матеріали та методи. Система навчання побудована на отриманні знань від простого до складного. Для відпрацювання слухачами навиків здійснення СЛР нами використані манекен Resusci Ann (фірми Laerdal) та «Грудна клітка для СЛР». Для удосконалення техніки судинного (внутрішньокісткового) доступу використовуємо манекени «Дитяча нога для внутрішньокісткового вливання» та «Грудна клітка й рука для внутрішньовенного доступу». Багатофункціональний манекен Nasco Life from «Saving Lives Worldwide» (США) дозволяє відпрацьовувати навики з СЛР, пункції-катетеризації периферичних вен та здійснення ШВЛ. В останньому випадку нами констатовано низький рівень ефективності (82,7 % слухачів та 91,1 % лікарів-інтернів) здійснення дихання через лицеву маску за допомогою ручного респіратора. Під кінець занять усі слухачі здійснювали ШВЛ правильно.

Широкий асортимент манекенів для використання в кожному окремому випадку різних методів захисту дихальних шляхів: «Модель — імітатор трахеостоми та догляду за нею», «Тренажер крикотиреоїдотомії», «Учбова модель для СЛР дитини «Профі» з контролем, санітарні маски», «Учбова модель для СЛР дорослий «Профі» з контролем, санітарні маски» дає можливість займатися кільком слухачам одночасно. Це дозволило ефективно провести такі практичні заняття: «Особливості реанімації у дітей (І–ІІ етапи)», «Клініка та невідкладна допомога при гострій патології дихальної системи у дітей», «Інтенсивна терапія та реанімація при шокових станах», «Сучасні методи СЛР та інтенсивна терапія на догоспітальному етапі», «Реанімація та інтенсивна терапія при екстремальних станах».

Усього за 2013 р. та за перші 6 місяців 2014 р. (цикли інтернатури, спеціалізації, тематичного удосконалення, стажування та передатестаційні) проведено 101 заняття, затрачено 294 години. Відпрацювали практичні навики 758 слухачів. Кількість лікарів, які одночасно проходили заняття у навчально-тренувальному класі на окремих заняттях, — 5–15. Встановлено, що при чисельності групи понад 7 чоловік ефективність навчання знижується внаслідок скупчення слухачів.

Висновки. Симуляційне навчання дозволяє відпрацювати практичні навики відповідно до медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі. Оптимальне число фахівців, які можуть одночасно займатися у навчально-тренувальному класі, повинне бути не більше 7 осіб.