Газета «Новости медицины и фармации» 15 (558) 2015
Вернуться к номеру
Продвижение медицинских информационных систем — неотвратимая реальность Пост-релиз о монотематичной конференции «Медицинские информационные системы» в к ГДКБ (Львов, 12.11.15)
Авторы: Александр Семенюк - врач Коммунальной городской клинической больницы, к.м.н., инженер компьютерных систем
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Статья опубликована на с. 10-11 (Укр.)
У рамках ІІ з’їзду з міжнародною участю «Медична та біологічна інформатика і кібернетика», що тривав у Києві 12–14.11.2015, проходили: майстер-клас «Проблемно-орієнтоване навчання в медичній та фармацевтичній освіті», науково-методичний семінар-нарада «Актуальні проблеми методики викладання інформаційних технологій у фармації», круглий стіл «Проблемно-орієнтоване навчання в медичній та фармацевтичній освіті», науково-методична нарада «Актуальні проблеми викладання інформаційних технологій у післядипломній медичній освіті» та 13 панельних монотематичних конференцій, що транслювалися он-лайн. Панельна монотематична конференція № 2 під назвою «Медичні інформаційні системи» (МІС) проходила в актовому залі неонатологічного корпусу Комунальної міської дитячої клінічної лікарні м. Львова (КМДКЛ) (вул. П. Орлика, 4). Крім 60 присутніх в залі учасників із різних міст України за конференцією он-лайн спостерігали у Львові, Івано-Франківську, Києві, Харкові, Одесі та Дніпропетровську. Модераторами конференції виступали Всеволод Качмар (ТОВ «Медична інформаційна система «Доктор Елекс») та Олександр Семенюк (к.м.н., лікар КМДКЛ, інженер комп’ютерних систем).
/10_u.jpg)
Дав старт конференції вітальним словом головний лікар КМДКЛ Дмитро Квіт.
Він розповів про нелегкий шлях ввіреного йому медичного закладу на шляху до комп’ютеризації, інформатизації, тестування та впровадження електронної медичної карти (ЕМК) пацієнта в роботу всіх відділень.
Очевидно, що без сукупності сприятливих обставин, у тому числі підтримки міської й обласної влади, спонсорських коштів та власних зусиль досягти такого результату не вдалося б. Було відзначено й неухильне зростання числа звернень пацієнтів у стаціонар, що веде до збільшення навантаження на лікарів і в плані паперової роботи, а введення страхової медицини раніше чи пізніше вимагатиме фіксування, підтвердження й підраховування наданих медичних послуг.
Актуальні питання інформатизації в охороні здоров’я висвітлив Петро Коновалов (ТОВ «Доктор Елекс»).
Він відзначив, що велика кількість інформації у сфері медицини не структурована. Обробка та аналіз інформації дозволять виявити захворювання на ранній стадії, запропонувати можливі варіанти лікування. Інформатизація забезпечує обробку масивів накопиченої інформації, сприяє підвищенню якості досліджень і лікарських рішень. Слід пам’ятати про високу ринкову вартість медичних даних для страхових, фармацевтичних компаній, банків, соцслужб. Доповідач підкреслив, що інформатизація — це основа реформ. Так, у США у 2006 р. 10 % клінік і сімейних лікарів користувалися ЕМК, у 2014 р. — понад 80 %, а у 2016 р. лікарі та клініки, які не використовують МІС, штрафуватимуться. Цікаво, що частка медичних помилок у різних країнах становить від 7 до 30 %, а IBM Watson встановлює діагнози у два рази точніше, ніж висококваліфіковані лікарі.
МІС «Доктор Елекс» впроваджено в понад 100 медичних закладів, у яких працює понад 3 тис. лікарів, зареєстровно понад 1 млн пацієнтів, для яких внесено понад 10 млн верифікованих медичних записів. Географія впроваджень — Україна, Польща, Молдова, Білорусь, Таджикистан, Росія, Грузія. На черзі — розробка системи «Електронне здоров’я», пілотне впровадження якої здійснюється в Центральному військовому госпіталі м. Києва.
Про хід впровадження МІС «Доктор Елекс» у центрах первинної медико-санітарної –допомоги (ПМСД) м. Вінниці розповіла Наталія Венцківська, працівник інформаційно-аналітичного центру медичної статистики.
На відміну від Львова у Вінниці ЕМК стали впроваджувати не в лікарні, а на І рівні меддопомоги — у поліклініках, центрах ПМСД. Це не тільки полегшило роботу медперсоналу цих закладів та зменшило черги пацієнтів, але й створило підґрунтя для нарощування електронних медичних даних у майбутньому — при надходженні цих пацієнтів у стаціонар чи інші установи.
Приклади управлінського обліку з використанням інформаційної системи «Доктор Елекс» продемонстрував Дмитро Левченко, виконавчий директор медичного центру Святої Параскеви.
Цікавою є можливість системи нагадувати пацієнтам про дату візиту шляхом автоматичного SMS-інформування. Крім того, є можливість всебічного аналізу роботи лікарів, а саме: контролю робочого часу (початок і закінчення — час входу й виходу з МІС відповідно), відхилення за часом обслуговування, різноманітності й точності лікарських діагнозів пацієнтам, діагностичних зв’язків і аналізу обґрунтованості додаткових обстежень, інформування лікарів про зміни в системі чи повідомлення від керівництва, які вони не зможуть проігнорувати. Переваги є і для керівників — формування статичного звіту за діагнозами, облік відмінених візитів та можливість експертної оцінки медичної документації.
/10_u2.jpg)
Переваги та недоліки інтегрованої медичної системи управління медичним закладом розглянула Оксана Зборівська, директор з якості медичного центру «Інтерсоно».
Серед переваг: відсутність паперової роботи, зручність реєстратури, система контролю доступу (налаштування та контроль рiвнiв доступу кожного працівника чи групи до певних частин програми, захист конфіденційної інформації), швидкість обслуговування пацієнтів (монiторинг можливостi запису пацієнтів, можливiсть швидкого та грамотного опрацювання великої кiлькостi запитiв), робота з шаблонами (зручне створення шаблонів документів, адаптоване до потреб медичного центру та вимог наказiв МОЗ), WEB-інтерфейс, інтеграцiя, звітність і аналiтика. Серед недоліків: вимоги МОЗ до інших паперових носіїв, необхідна кваліфікація лікарів, оновлення системи, ціна. Є також і можливості: додаток для пацієнта для будь-якого носія, on-line консультація, скринінг 24/7 даних пацієнта тощо.
З досвідом впровадження медичної інформаційної системи в КЗ ЛОР «Львівський обласний центр репродуктивного здоров’я населення» познайомила його працівник Зеновія Щеп’як.
Зокрема, вона відзначила переваги та недоліки роботи з такою системою, а також розповіла про плани щодо подальшого розширення роботи в цьому напрямку.
Позитивний досвід застосування інформаційних технологій у практичній роботі КМДКЛ висвітлив Олександр Семенюк, к.м.н., лікар КМДКЛ, інженер комп’ютерних систем.
Усе почалося з 2007 року зі щорічного проведення телеконференцій для лікарів різних спеціальностей, коли на великому екрані актових залів у режимі реального часу можна було слухати лекцію та бачити доповідачів не тільки з інших міст України, а й з інших країн і континентів (Польща, Росія, Ізраїль, США, Сингапур). Дистанційні лектори мали й зворотній зв’язок із відповідями на запитання наших лікарів. Тому впровадження ЕМК «Доктор Елекс» у закладі було наступним логічним кроком у розвитку інформатизації медичної сфери.
Крім того, це також дало поштовх для перспективного розвитку телемедицини, що в більшості розвинених країн світу є невід’ємною частиною лікувального процесу. У рамках проекту «Телемедицина» побудовано телемедичну мережу (97 комп’ютеризованих робочих місць з підключенням до мережі Інтернет; 63 ліцензії ЕМК, у тому числі 20 КМДКЛ придбала самостійно). Телемедичне устаткування охоплює 9 точок телемедицини; 3 відповідно обладнаних актових зали.
/11_u.jpg)
Упровадження інформаційних технологій у поєднанні з організаційними змінами в КМДКЛ сприяло: підвищенню ефективності в організації роботи установи; прискоренню діагностики та лікування відповідно до сучасних критеріїв якості надання медичної допомоги пацієнту із дотриманням клінічних протоколів та маршрутів пацієнта відповідно до нозологій хвороб; пришвидшенню та спрощенню документообігу, проведенню аналітичної обробки даних, формуванню звітності, необхідної для прийняття управлінських рішень адміністрацією лікарні. Саме ж впровадження електронної карти пацієнта ставить нашу клініку поряд із передовими клініками світу.
Із захистом персональних даних у медичній сфері ознайомив В’ячеслав Татьянін, ТОВ «Автор», який був дистанційним доповідачем і перебував у Києві.
Доповідач торкнувся як питання збереження персональних даних загалом у сучасному світі промислового шпигунства, так і необхідності їх збереження й запобігання витоку у сфері медичної інформації зокрема. Запропоновано різні варіанти вирішення цієї проблеми — від апаратних засобів шифрування, зберігання, передачі та обробки конфіденційних даних до програмних методів і засобів забезпечення конфіденційності. Багато цих засобів вже реалізовано українськими програмістами, а їх впровадження чи інтеграція з існуючими рішеннями можлива й необхідна.
/11_u2.jpg)
Чудову презентацію обладнання для створення бюджетних і приватних мереж телемедичної ЕКГ-діагностики провів Роман Павлович, ТОВ «Компанія TREDEX» (м. Харків).
Виявляється, всеукраїнська телемедична мережа ургентної електрокардіографії «Телекард» охоплює майже всі регіони країни. Щорічно на обладнанні «Тредекс» проводиться понад 75 000 телемедичних ЕКГ. Пропоноване обладнання для приватної медицини виросло з проекту «Телекард».
Передача теле-ЕКГ може здійснюватися як провідними каналами зв’язку (цифрова акустична передача), так і по мобільних мережах (цифрова акустична по каналу GSM або цифрова файлова — по мобільному Інтернету). На даний час передачу теле-ЕКГ такими пристроями ведуть понад 2500 центрів ПМСП, ФАПів, амбулаторій та лікарень України і близько сотні бригад ШМД. У подальшому автор прогнозує мініатюризацію телемедичних пристроїв та зменшення собівартості, а їх наявність у кожного лікаря не викликатиме сумнівів, як наявність персонального стетоскопа чи освітлювача.
Проблеми, підходи й рішення взаємодії між інформаційними системами докладно висвітлив Андрій Хвищун (ТОВ «Елекс»).
Існує велика кількість інформаційних систем та є потреба в їх інтеграції: лабораторні апарати, рентген, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, PACS-системи; лабораторні системи сторонніх виробників — Roche; медичні системи сторонніх виробників — LTRAX, MOSAIQ; довідникові системи з інформацією про препарати — «Моріон», Pharmindex; фінансові системи — 1С, OPTIMA, Trako; готельні системи — FIDELIO, «Смарт-отель», OPERA; історичне програмне забезпечення, що вимагає одноразового імпорту. Відрізняються й стандарти обміну медичною інформацією: DICOM, HL7, ICD9, ICD10, DRG (JGP), PRH, RECD, FIAS. «Елекс» має досвід роботи в Польщі щодо даних питань: контракт між клінікою й медичним закладом — UMX; імпорт словників — адреси, медикаменти — TERYT; перевірка інформації про страхування — eWUS; надсилання статистики про виконання послуг до NFZ; картки, рецепти — RECD, ліки, оплачувані державою. Втіленням досвіду стало рішення у вигляді Doctor Eleks Integration Bus — це і сервіс комунікації, веб-сервіс, і персональний кабінет пацієнта, і веб-клієнт для страхової компанії.
Висвітленням практичного застосування мобільних технологій в інформаційних системах завершила серію доповідей Олеся Мартинова (ТОВ «Елекс»).
Постійний ріст частки смартфонів (2009 р. — 12 %, 2015 р. — 65 %, 2017 р. — понад 90 %) відкриває широкі можливості mHealth. Серед завдань — зміна способу взаємодії пацієнта та лікаря, зручний та швидкий доступ до необхідної інформації, вироблення звички в пацієнта більш турботливо ставитися до свого здоров’я. Кількість mHealth-додатків у світі перевищує 100 000. Doctor Eleks mobile — мобільний додаток для пацієнтів — забезпечує: управління візитами, доступ до результатів оглядів та обстежень, можливість завантаження медичних документів, можливість запису на візит у медичний заклад, синхронізацію з календарем мобільного приладу та отримання сповіщень. У свою чергу, веб-клієнт МІС «Доктор Елекс» надає: доступ до власної електронної медичної картки незалежно від часу та локації, адаптивність дизайну додатку до різних пристроїв, перегляд та збереження документів і знімків, доступ до розкладу роботи лікарів із можливістю запису на візит, доступ до історії власних візитів у медичний заклад.
Після завершення відбулося активне обговорення доповідей, основна увага була приділена позширенню МІС в інших галузях (реєстрації народження і смерті людини), доступу до персональної інформації людей з діагнозами, які від них з тих чи інших причин приховують, а також юридичним моментам, що виникають при використанні МІС. Завершилась дискусія за кавою й солодощами.