Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Международный эндокринологический журнал 4 (76) 2016
Вернуться к номеру
Нейровизуализационная характеристика гигантских аденом гипофиза в зависимости от механического фактора
Авторы: Урманова Ю.М., Алимова К.Б. - Ташкентский педиатрический медицинский институт, Республиканский специализированный научно-практический медицинский центр эндокринологии Республики Узбекистан, г. Ташкент, Республика Узбекистан
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Мета дослідження — аналіз даних магнітно-резонансної томографії залежно від механічного фактора гігантських аденом гіпофіза. Матеріали та методи. За період із 2015 по 2016 р. обстежено 22 дорослих хворих із гігантськими аденомами гіпофіза (чоловіків — 50,0 %, середній вік — 48,5 року). Тривалість захворювання коливалася в межах від 2 місяців до 25 років. Результати. У 31,8 % пацієнтів з ендосупраселярним ростом пухлини гіпофіза спостерігається хіазмальный синдром із випаданням полів зору (бітемпоральна геміанопсія, початкова гомонімна геміанопсія, повна гомонімна геміанопсія, скотоми та ін.). Для хворих із ретроселярним ростом пухлини гіпофіза (4,5 %) характерні порушення, спричинені ростом пухлини в стовбур мозку, що обумовлює як ураження черепно-мозкових нервів, так і вегетативні кризи, а також пірамідну симптоматику (патологічні рефлекси, симптоми перорального автоматизму). Для хворих з ендолатероселярним ростом пухлини найбільш характерними вважаються зниження гостроти зору на одне око, односторонній біль голови, ураження окорухових нервів. Для хворих з ендоінфраселярним ростом пухлини характерні порушення носового дихання та ковтання (дисфагія) (у 4,5 % хворих). Для хворих з ендоантеселярним ростом пухлини характерні порушення, спричинені ростом у решітчастий лабіринт, орбіту. Висновки. Найбільш виражені нейроендокринні, офтальмологічні та стовбурові порушення спостерігалися в пацієнтів із тотальним варіантом росту пухлин гіпофіза. Гігантські аденоми гіпофіза часто супроводжуються інвазивним ростом в оточуючі анатомічні структури (69,2 %), що є основним фактором, який обмежує радикальність оперативного втручання і збільшує число рецидивів.
Цель исследования — анализ данных магнитно-резонансной томографии в зависимости от механического фактора гигантских аденом гипофиза. Материалы и методы. За период с 2015 по 2016 г. обследовано 22 взрослых больных с гигантскими аденомами гипофиза (мужчин — 50,0 %, средний возраст — 48,5 года). Давность заболевания колебалась в пределах от 2 месяцев до 25 лет. Результаты. У 31,8 % пациентов с эндосупраселлярным ростом опухоли гипофиза наблюдается хиазмальный синдром с выпадением полей зрения (битемпоральная гемианопсия, начальная гомонимная гемианопсия, полная гомонимная гемианопсия, скотомы и др.). Для больных с ретроселлярным ростом опухоли гипофиза (4,5 %) характерны нарушения, вызванные ростом опухоли в ствол мозга, что обусловливает как поражение черепно-мозговых нервов, так и вегетативные кризы, а также пирамидную симптоматику (патологические рефлексы, симптомы перорального автоматизма). Для больных с эндолатероселлярным ростом опухоли наиболее характерными считаются снижение остроты зрения на один глаз, односторонние головные боли, поражение глазодвигательных нервов. Для больных с эндоинфраселлярным ростом опухоли характерны нарушения носового дыхания и глотания (дисфагия) (у 4,5 % больных). Для больных с эндоантеселлярным ростом опухоли характерны нарушения, вызванные ростом в решетчатый лабиринт, орбиту. Выводы. Наиболее выраженные нейроэндокринные, офтальмологические и стволовые нарушения наблюдались у пациентов с тотальным вариантом роста. Гигантские аденомы гипофиза часто сопровождаются инвазивным ростом в окружающие анатомические структуры (69,2 %), что является основным фактором, ограничивающим радикальность оперативного вмешательства и увеличивающим число рецидивов.
The research aim is to analyze of magnetically-resonance tomography data depending on the mechanical factor of giant pituitary adenomas. Materials and methods. Twenty-two adult patients with giant pituitary adenomas were observed during the period from 2015 to 2016 (men 50 %, aged 48.5 years old). The duration of disease varied from 2 months to 25 years. Results. Patients with endo-suprasellar growth of pituitary tumour had signs of chiasmal syndrome with bitemporal hemianopsia, initial or complete homonym hemianopsia, scotomas and others. Such variant of pituitary tumour growth was observed in 7 cases (31.8 %). 4.5 % patients with retro-sellar growth of pituitary tumour typically had violations caused by the growth of tumour into brainstem, that stipulated both the lesion of craniocerebral nerves and vegetative disorders, and also pyramid symptomatology (pathological reflexes, symptoms of oral automatism). Patients with the endo-laterosellar growth of tumour suffered from decline of sharpness of sight on one eye, one-sided headaches, lesion of oculomotorius. For 4.5 % patients with the endo-infrasellar growth of tumour violations of the nasal breathing and swallowing (odynophagia) were typical. Conclusions. The most expressed neuroendocrine, ophthalmology and pillar disorders were observed in patients with the total growth of tumor. The giant pituitary adenomas are often accompanied by an invasion growth into surrounding anatomic structures (69.2 %) that is a basic factor limiting radical operative intervention and increasing the number of relapses.
гігантські аденоми гіпофіза, діагностика, клініка, ускладнення.
гигантские аденомы гипофиза, диагностика, клиника, осложнения.
giant pituitary adenomas, diagnosis, clinical picture, complications.
Статья опубликована на с. 100-103
Введение
Материал и методы
Результаты
Обсуждение
Выводы
1. Kawamura K., Kouki T., Kawahara G., Kikuyama S. Hypophyseal development in vertebrates from amphibians to mammals // Gen. Comp. Endocrinol. — 2002. — Vol. 126(2). — P. 130-135.
2. Faglia G., Spada A. Genesis of pituitary adenomas: state of the art // J. Neurooncol. — 2001. — Vol. 54(2). — P. 95-110.
3. Zhu X., Gleiberman A.S., Rosenfeld M.G. Molecular physiology of pituitary development: signaling and transcriptional networks // Physiol. Rev. — 2007. — Vol. 87(3). — P. 933-963.
4. Jagannathan J., Kanter A.S., Sheehan J.P. et al. Benign brain tumors: sellar/parasellar tumors // Neurol. Clin. — 2007. — Vol. 25(4). — P. 1231-1249.
5. Asa S.L., Ezzat S. The pathogenesis of pituitary tumours // Nat. Rev. Cancer. — 2002. — Vol. 2(11). — P. 836-849.
6. Ezzat S., Asa S.L., Couldwell W.T. et al. The prevalence of pituitary adenomas: a systematic review // Cancer. — 2004. — Vol. 101(3). — P. 613-619.
7. Spada A., Mantovani G., Lania A. Pathogenesis of prolactinomas // Pituitary. — 2005. — Vol. 8(1). — P. 7-15.
8. Ezzat S., Asa S.L. Mechanisms of disease: The pathogenesis of pituitary tumors // Nat. Clin. Pract. Endocrinol. Metab. — 2006. — Vol. 2(4). — P. 220-230.
9. Melmed S. Mechanisms for pituitary tumorigenesis: the plastic pituitary // J. Clin. Invest. — 2003. — Vol. 112(11). — P. 1603-1618.
10. Herman V., Fagin J., Gonsky R. et al. Clonal origin of pituitary adenomas // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1990. — Vol. 71(6). — P. 1427-1433.