Журнал «Травма» Том 17, №3, 2016
Вернуться к номеру
Особенности хирургического лечения больных с синдромом грудного выхода
Авторы: Цымбалюк В.И., Третяк И.Б., Цзян Хао - ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины», г. Киев, Украина
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Вступ. Синдром грудного виходу — це збірний термін, що поєднує групу нейросудинних синдромів. За даними світової статистики, поширеність синдрому грудного виходу серед населення становить 0,3–2 %. Вибір обсягу оперативного втручання, оптимального часу для проведення хірургічного лікування та профілактика рецидивів залишаються актуальними проблемами на сьогодні. Метою дослідження було поліпшити результати хірургічного лікування хворих із синдромом грудного виходу шляхом диференційованого використання різних методів оперативного втручання. Матеріали та методи. Проаналізовано результати оперативного лікування 71 пацієнта із синдромом грудного виходу шляхом надключичного класичного переднього доступу. У 35 хворих використані стандартні методи хірургічного лікування у вигляді невролізу структур плечового сплетіння, ангіолізу підключичних судин, скаленотомії та резекції додаткового шийного ребра (за потреби), у 17 хворих під час стандартного оперативного втручання була одночасно здійснена резекція I ребра, і у 19 хворих під час стандартного оперативного втручання додатково встановлювалася електростимулююча система «НейСі-3М» (НВП «ВЕЛ», Україна) для тривалої електростимуляції плечового сплетіння в післяопераційному періоді. Результати. Позитивний ефект при використанні тривалої електростимуляції плечового сплетіння у вигляді поліпшення неврологічного стану і трофічних функцій відзначений у 94,7 % хворих. Висновки. Метод тривалої електростимуляції структур плечового сплетіння дозволяє значно скоротити період відновлення неврологічного стану та забезпечує стабільний регрес больового синдрому в післяопераційному періоді.
Введение. Синдром грудного выхода — это собирательный термин, объединяющий группу нейрососудистых синдромов. По данным мировой статистики, распространенность синдрома грудного выхода среди населения составляет 0,3–2 %. Выбор объема оперативного вмешательства, оптимального времени для проведения хирургического лечения и профилактика рецидивов остаются актуальными проблемами на сегодняшний день. Целью исследования было улучшить результаты хирургического лечения больных с синдромом грудного выхода путем дифференцированного использования разных методов оперативного вмешательства. Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 71 пациента с синдромом грудного выхода, проведенного с использованием надключичного переднего доступа. У 35 больных использованы стандартные методы хирургического лечения в виде невролиза структур плечевого сплетения, ангиолиза подключичных сосудов, скаленотомии и резекции дополнительного шейного ребра (при необходимости), у 17 больных во время стандартного оперативного вмешательства была одновременно осуществлена резекция I ребра, и у 19 больных в ходе стандартного оперативного вмешательства дополнительно устанавливалась электростимулирующая система «НейСи-3М» (НПП «ВЭЛ», Украина) для длительной электростимуляции плечевого сплетения в послеоперационном периоде. Результаты. Положительный эффект при использовании длительной электростимуляции плечевого сплетения в виде улучшения трофической функции и уменьшения неврологических расстройств отмечен у 94,7 % больных. Выводы. Метод продолжительной электростимуляции структур плечевого сплетения позволяет значительно сократить период восстановления неврологического состояния и обеспечивает стабильный регресс болевого синдрома в послеоперационном периоде.
Introduction. Thoracic outlet syndrome — a collective term including a group of neurovascular syndromes. According to the world statistics, the prevalence of thoracic outlet syndrome among population is 0.3–2 %. Selecting the extent of surgical intervention, optimal time for surgical treatment and relapse prevention remain relevant today. The aim of the study was to improve the outcomes of surgical treatment in patients with thoracic outlet syndrome by differentiated use of various surgical interventions. Materials and methods. There were evaluated the results of surgical treatment of 71 patients with thoracic outlet syndrome by anterior supraclavicular approach. Standard methods of surgical treatment including neurolysis of the brachial plexus structures, angiolysis of subclavian vessels, scalenotomy and resection of the cervical rib (if necessary) were used in 35 patients; alongside with standard surgery, resection of the firs rib was performed in 17 patients, and during standard surgery, electrical stimulation system Nei Si-3M (WEL SPE, Ukraine) was additionally implanted in 19 patients for chronic electrical stimulation of the brachial plexus in the postoperative period. Results. The positive effect resulted from chronic electrical stimulation of the brachial plexus, which was evidenced by improved trophic function and neurological status, was observed in 94.7 % of patients. Conclusions. Chronic electrical stimulation of the structures of the brachial plexus can significantly shorten the period of neurological recovery and ensure the stable regression of pain syndrome in the postoperative period.
синдром грудного виходу, синдром переднього сходового м’яза, синдром шийного ребра, резекція I ребра, тривала електростимуляція.
синдром грудного выхода, синдром передней лестничной мышцы, синдром шейного ребра, резекция I ребра, продолжительная электростимуляция.
thoracic outlet syndrome, scalenus anticus syndrome, cervical rib syndrome, resection of the first rib, chronic electrical stimulation.
Статья опубликована на с. 120-126
Введение
Материалы и методы
Результаты
Выводы
1. Берснев В.П. Хирургия позвоночника, спинного мозга и периферических нервов / В.П. Берснев, Е.А. Давыдов, Е.Н. Кондаков. — СПб.: Специальная литература, 1998. — 368 с.
2. Григорович К.А. Хирургия нервов / К.А. Григорович. — М.: Медицина, 1969. — 447 с.
3. Комплексный регионарный болевой синдром II типа на фоне туннельной невропатии, осложненной нейротрофической язвой / И.В. Дамулин, О.Е. Ратбиль, Т.Е. Шмидт и др. // Боль. — 2004. — № 3(4). — С. 48-54.
4. Покровский А.В. Клиническая ангиология / А.В. Покровский. — М.: Медицина, 2004. — Т. 2. — 886 с.
5. Савельев В.С. Болезни магистральных вен / В.С. Савельев, Э.П. Думпе, Е.Г. Яблоков. — М.: Медицина, 1972. — 440 с.
6. Atasoy E. A hand surgeon’s further experience with thoracic outlet compression syndrome / E. Atasoy // J. Hand Surg. Am. — 2010. — Vol. 35, № 9. — P. 1528-1538.
7. Early versus Late Surgical Treatment for Neurogenic Thoracic Outlet Syndrome / J.Y. Al-Hashel, A.A. El Shorbgy, S.F. Ahmed, R.R. Elshereef // ISRN Neurol. — 2013. — 2013: 673020.
8. Supraclavicular decompression for neurogenic thoracic outlet syndrome in adolescent and adult populations / F.J. Caputo, A.M. Wittenberg, C. Vemuri et al. // J. Vasc. Surg. — 2013. — Vol. 57. — P. 149-157.
9. Ferrante M.A. The thoracic outlet syndromes / M.A. Ferrante // Muscle Nerve. — 2012. — Vol. 45(6). — Р. 780-95.
10. Freischlag J. Understanding thoracic outlet syndrome / J. Freischlag, K. Orion // Scientifica (Cairo). — 2014. — 2014: 248163.
11. Transaxillary approach for thoracic outlet syndrome: results of surgery / Y.A. Karamustafaoglu, Y. Yoruk, T. Tarladacalisir, M. Kuzucuoglu // Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2011. — Vol. 59(6). — P. 349-352.
12. Thoracic outlet syndrome caused by schwannoma of brachial plexus / D.H. Yun, H.S. Kim, J. Chon et al. // Ann. Rehabil. Med. — 2013. — Vol. 37. — P. 896-900.