Статтю опубліковано на с. 29-31
Реформування первинної медичної допомоги населенню на засадах загальної практики — сімейної медицини і обсяг клінічних завдань, що сьогодні поставлені перед лікарями загальної практики — сімейної медицини [6], обґрунтовують актуальність подальшої розробки та запровадження нових неінвазивних методів діагностики й контролю результатів лікування гастроентерологічних хворих, а також емпіричних підходів щодо надання медичної допомоги хворим при розладах травної системи. Відомо, що порушення складу основних травних інгредієнтів як причина змін у процесах хімічних і фізичних перетворень, що забезпечують життєдіяльність організму людини, клінічно пов’язані з розвитком багатьох варіантів внутрішньої патології [3, 4].
Метою роботи є обґрунтування сучасних підходів щодо дієтологічної корекції комплексного лікування хворих на поєднану патологію травної системи шляхом запровадження аероіонного тестування з визначенням електрохімічних характеристик основних харчових продуктів.
Матеріали та методи
Здійснено обстеження 310 пацієнтів з поєднаною патологією органів травлення та 30 здорових осіб (контрольна група). Всім хворим проведено стаціонарне лікування у гастроентерологічному відділенні КУ «Запорізька міська клінічна багатопрофільна лікарня № 9» у 2010–2016 рр. Нозологічний розподіл обстежених характеризувався наявністю таких коморбідних асоціацій: кислотозалежні захворювання — гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, хронічний гастрит із підвищеною кислотоутворюючою функцією або пептична виразка дванадцятипалої кишки та хронічний панкреатит — у 127 (40,1 %) хворих; хронічні запальні захворювання біліарного тракту (хронічний холецистит, постхолецистектомічний синдром) і хронічний панкреатит — 67 (21,5 %); кислотозалежні захворювання, патологія біліарного тракту та хронічний панкреатит — 82 (26,5 %); хронічні захворювання кишечника та хронічний панкреатит — 34 (10,9 %). Верифікація клінічного діагнозу та комплексне лікування всіх пацієнтів здійснювалися згідно з чинними клінічними протоколами лікування хворих на патологію травної системи [5]. Індивідуальний підбір дози препарату, контроль результатів та, за необхідністю, корекція схеми лікування проводились за методом аероіонного тестування [1]. Дослідження параметрів повітря, що видихається, здійснювалося з використанням аероіонного діагностичного комплексу (АІДК) із селективними датчиками-газоаналізаторами комплексного призначення, що були захищені Державним сертифікатом узгодження, сертифікатом відповідності та дозволом на експлуатацію. АІДК створений на технічній базі системи ЩИТ-3-4-3/4/6/7/(1/8/11) ТУ 33-2-00203016-027-2004 (ЗАО «Харківське ОКБА «Хімавтоматика»: 5В2. 840.410 РЭ; 5В2. 840.410 РЭ1). За технічними характеристиками АІДК здійснює багатоканальні дослідження з одночасним визначенням вмісту кисню, вуглекислого газу, водню, аміаку, азоту, ендогенного спирту, сірководню тощо. Одночасно проводилося визначення окисно-відновного потенціалу (ОВП), питомої електропровідності ЕС, загальної мінералізації TDS (ррm) і фактора електропровідності CF у біологічних рідинах, продуктах харчування та мінеральних водах з використанням кондуктометра — солеміра РНТ 027 і нітратоміра СОЭКС.
Шляхом аероіонного тестування досліджувалися показники повітря, що видихається, у здорових осіб та їх відмінності в обстежених хворих. Уміст аероіонів водню, спирту, кисню, метану, сірководню, аміаку та вуглекислого газу в атмосферному повітрі визначався як калібрувальний покажчик. Надалі здійснювалися аероіонний контроль результатів лікування хворих та індивідуальна корекція травлення шляхом підбору оптимальних продуктів і мінеральних вод за методом аероіонного тестування. Отримані результати були опрацьовані методами варіаційної статистики з використанням пакетів прикладних програм.
Результати
Визначення якісно-кількісного складу повітря, що видихається, в хворих на поєднану гастроентерологічну патологію порівняно з аероіонним профілем здорової людини показало, що найбільш значущі розбіжності (р < 0,01) між результатами тестування спостерігалися за показниками сірководню, метану, екзогенного спирту та аміаку (відповідно: 41,0 проти 10,0 мг/м2, 38,0 проти 12,0 НКПР%, 24,0 проти 0,5 НКПР%, 13,0 проти 0,1 мг/м2). В усіх обстежених у повітрі, що видихається, спостерігалася тенденція (0,1 > р < 0,05) до зниження вмісту кисню (14,5 проти 18,0 %).
При дослідженні біологічного матеріалу встановлено, що в обстежених хворих уміст нітратів становив у слині ротової порожнини 80,0 ± 5,0 мг, у сечі — 200,0 ± 5,0 мг, у калі — 130,0 ± 5,0 мг, у крові — 120,0 ± 7,0 мг; електрохімічні характеристики при встановлених показниках рН по всіх зразках біологічного матеріалу (відповідно 7,5; 6,8; 7,0; 2,2) становили відповідно: для ОВП (мВ) — 90 ± 5; 85,0 ± 3,0; 220,0 ± 10,0; 83,0 ± 4,0, для EC — 3,8 ± 0,5; 7,5 ± 0,4; 2,10 ± 0,09; 2,5 ± 0,3, для CF — 37,0 ± 0,2; 75,0 ± 0,5; 25,0 ± 0,4; 32,0 ± 0,6, і для TDS (ррm) — 2500,0 ± 20,0; 5500,0 ± 30,0; 1800,0 ± 45,0; 2200,0 ± 35,0. Таким чином, дослідженням визначено суттєвий вміст нітратів від 80,0 ± 5,0 мг у слині ротової порожнини до 130,0 ± 5,0 мг у калі обстежених хворих, а також низькі значення рН при високих показниках окисно-відновного потенціалу (ОВП) та загальної концентрації солей згідно з покажчиками питомої електропровідності (ЕС, мкСм/см), мінералізації (TDS, ррm) та фактора електропровідності (CF), тобто на тлі підвищення концентрації нітратів і загальної мінералізації ОВП спрямований до позитивних значень.
Оскільки всі продукти харчування або мінеральні води також можуть бути оцінені за характеристиками вмісту нітратів та основних електрохімічних показників, було здійснено низку відповідних досліджень. Згідно з отриманими результатами, хворим надавалися рекомендації щодо виключення з раціону харчування продуктів і мінеральних вод із найвищими значеннями окисно-відновного потенціалу та загальної концентрації солей при дотриманні рівня допустимих концентрацій нітратів. Рекомендації мали функцію доповнення до комплексу терапії під час перебування хворих на стаціонарному лікуванні, а також з метою покращення харчової поведінки хворого в періоді реабілітації та як складова модифікації способу життя у ремісію хвороби. Комплексне лікування за умов дотримання рекомендованої дієти сприяло покращенню фізичного стану хворих уже протягом першого тижня лікування. Зникнення больового синдрому у більшості пацієнтів — 293 (94,5 %) — відзначено на 3-тю добу, а усунення диспептичних розладів — на 4–5-ту добу лікування. Лабораторна ремісія за контрольними дослідженнями реєструвалася з кінця другого тижня перебування хворих у стаціонарі. Водночас результати аероіонного тестування показали відновлення аероіонного спектра повітря, що видихали хворі (р < 0,05): за показниками сірководню — 10,0 проти 41,0 мг/м2, метану — 12,0 проти 38,0 НКПР%, екзогенного спирту — 0,5 проти 24,0 НКПР% та аміаку — 0,1 проти 13,0 мг/м2. До того ж наочність та неінвазивність методу аероіонного тестування сприяло формуванню доброї комплаєнтності хворих щодо виконання лікарських призначень. При амбулаторному продовженні лікування всі хворі отримали докладні рекомендації щодо оптимального вибору продуктів харчування з метою формування правильної харчової поведінки як складової модифікації способу життя.
Обговорення результатів
Наявність газів у травному тракті обумовлена такими процесами, як ковтання повітря, утворення газів завдяки бактеріальній ферментації харчових компонентів та ендогенних глікопротеїдів, дифузії газів з крові; причому 65–70 % газів — екзогенного походження, а 30–35 % — ендогенного. Разом за добу у кишечнику утворюється понад 20 л газів, з яких основна частина (до 90–98 %) резорбується через кишкову стінку в кров та надалі виділяється через легені з повітрям, що видихається. Вуглекислий газ (СО2) утворюється у шлунку внаслідок взаємодії соляної кислоти з лужними елементами їжі у верхніх відділах тонкої кишки або реакції між іонами НСО3 (що секретуються підшлунковою залозою, кишечником і печінкою) та іонами Н+ шлункового соку. Основну частину СО2 травної системи утворюють бактерії товстої кишки із залишків їжі, що не всмокталася або не розщепилася у тонкій кишці. Як маркери розладів травлення розглядаються водень і метан. Водень утворюється анаеробними бактеріями (E.colі, Enterobacter); метан синтезують бактерії Methanobrevibacter smithii та Methanosphaera stadmanae. При синдромі мальабсорбції концентрація водню перебільшує 15 ppm, а концентрація метану становить до 5 % обсягу повітря, що видихається. При запальних захворюваннях травної системи у газовому складі повітря, що видихається, можуть бути визначені оксид азоту (NO), аміак (NH3) та сірководень (H2S) у концентрации >10 ppm та > 0,1 ppm [2]. В обстежених хворих на поєднану патологію травної системи визначені такі аероіонні профілі повітря, що видихається: підвищення вмісту сірководню, метану, екзогенного спирту та аміаку, зниження вмісту кисню, що можуть бути оцінені як метаболічні маркери предикторів латентного метаболічного синдрому [7].
Фізико-хімічні властивості їжі впливають на функціональні характеристики роботи органів травлення, а перебільшення концентрації нітратів сприяє виникненню больового і диспептичного синдромів навіть у здорових осіб. Оцінка абсорбтивного і постабсорбтивного періодів змішаного травлення є важливим для діагностики й корекції порушень роботи травної системи, оскільки засвоєння харчових інгредієнтів залежить від функціонального стану системи травлення. Відповідна дієта і нутрієнтна підтримка є важливою складовою комплексного лікування хворих на патологію травної системи [3, 4]. За порівнянням електрохімічних характеристик основних біологічних рідин і фізико-хімічних показників продуктів їжі було здійснено обґрунтування певних дієтологічних регламентацій щодо відмови від уживання їжі та напоїв із найвищими значеннями окисно-відновного потенціалу та загальної концентрації солей. Клініко-лабораторна ремісія хворих порівняно з результатами контрольних обстежень водночас відповідала відновленню аероіонного спектра повітря, що видихали пацієнти під час аероіонного тестування.
Висновки
1. Аероіонне дослідження може бути рекомендовано для проведення діагностики та контролю результатів лікування захворювань травної системи.
2. При коморбідній патології травної системи основними параметрами аероіонного тестування є збільшення показників вмісту сірководню, метану, екзогенного спирту та аміаку, а також тенденція до зниження вмісту кисню.
3. Визначення електрохімічного потенціалу основних продуктів харчування дає змогу обґрунтувати дієтичні рекомендації як доповнення до комплексного лікування, а також з метою формування харчової поведінки як складової модифікації способу життя.
