Журнал "Гастроэнтерология" 4 (62) 2016
Вернуться к номеру
Дослідження протеїназо-інгібіторної системи та фібринолітичної активності плазми крові у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу в поєднанні з цукровим діабетом типу 2
Авторы: Коханюк Ю.В., Федів О.І., Гончарук Л.М. - ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Мета дослідження: вивчити особливості протеїназо-інгібіторної системи та фібринолітичної активності плазми крові у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) у поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) типу 2. Матеріали й методи. У дослідженні брали участь 112 хворих на ГЕРХ віком від 33 до 76 років, які в подальшому розподілялись на групи залежно від форми ГЕРХ. Стан протеїназо-інгібіторної системи крові визначали за методом К.Н. Веремеєнко зі співавт. Стан ферментативного та неферментативного фібринолізу в плазмі крові вивчали за методиками Н. Тіца. Результати дослідження. Під час дослідження протеїназо-інгібіторної системи крові виявлено, що у хворих на ерозивну форму ГЕРХ (ЕГЕРХ) за наявності чи відсутності ЦД типу 2 відбувається вірогідне підвищення інтенсивності лізису дрібнодисперсних, крупнодисперсних білків та колагену порівняно з практично здоровими особами (ПЗО) та хворими на неерозивну форму ГЕРХ (НГЕРХ) (р < 0,05). Зміни концентрації α2-макроглобуліну (α2-МГ) при ГЕРХ були різнонаправленими: зменшення концентрації α2-МГ при ГЕРХ на тлі ЦД типу 2 і, навпаки, збільшення рівня α2-МГ у пацієнтів із ГЕРХ без супровідної патології порівняно з ПЗО. Оцінюючи фібринолітичну активність плазми крові, встановили, що у хворих на ЕГЕРХ, у тому числі поєднану із ЦД типу 2, відзначалося вірогідне зростання фібринолітичної активності плазми крові порівняно з ПЗО (p < 0,05), а в пацієнтів з НГЕРХ та ЦД типу 2 спостерігалась лише тенденція до зростання даних показників (р > 0,05). Новизна. Уперше на підставі вивчення змін протеолітичної й фібринолітичної активності крові та інгібітора протеолізу встановлено нові патогенетичні механізми розвитку та прогресування ГЕРХ у пацієнтів із ЦД типу 2. Практичне значення дослідження. На підставі отриманих даних запропоновано проводити хворим на ГЕРХ, поєднану із ЦД типу 2, повне клінічно-лабораторне обстеження з дослідженням показників протеїназо-інгібіторної та фібринолітичної систем крові для прогнозування розвитку ерозивних уражень стравоходу. Висновок. У хворих на ГЕРХ, поєднану з ЦД типу 2, спостерігається незбалансоване зростання інтенсивності протеолізу за умови зниження експресії його інгібіторів, підвищення фібринолітичної активності плазми крові.
Цель исследования: изучить особенности протеиназо-ингибиторной системы и фибринолитической активности плазмы крови у больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ) в сочетании с сахарным диабетом (СД) типа 2. Материалы и методы. В исследовании участвовало 112 больных ГЭРБ в возрасте от 33 до 76 лет, которые в дальнейшем распределялись на группы в зависимости от формы ГЭРБ. Состояние протеиназо-ингибиторной системы крови определяли по методу К.Н. Веремеенко с соавт. Состояние ферментативного и неферментативного фибринолиза в плазме крови изучали по методикам Н. Тица. Результаты исследования. Во время исследования протеиназо-ингибиторной системы крови обнаружено, что у больных эрозивной формой ГЭРБ (ЭГЭРБ) при наличии или отсутствии СД типа 2 происходит достоверное повышение интенсивности лизиса мелкодисперсных, крупнодисперсных белков и коллагена по сравнению с практически здоровыми лицами (ПЗЛ) и больными неэрозивной формой (НГЭРБ) (р < 0,05). Изменения концентрации α2-макроглобулина (α2-МГ) при ГЭРБ были разнонаправленными: уменьшение концентрации α2-МГ при ГЭРБ на фоне СД типа 2 и, наоборот, увеличение уровня α2-МГ у пациентов с ГЭРБ без сопутствующей патологии по сравнению с ПЗЛ. Оценивая фибринолитическую активность плазмы крови, установили, что у больных ЭГЭРБ, в том числе сочетанной с СД типа 2, отмечалось достоверное возрастание фибринолитической активности плазмы крови по сравнению с ПЗЛ (p < 0,05), а у пациентов с НГЭРБ и СД типа 2 наблюдалась лишь тенденция к росту данных показателей (р > 0,05). Новизна. Впервые на основании изучения изменений протеолитической и фибринолитической активности крови и ингибитора протеолиза установлены новые патогенетические механизмы развития и прогрессирования ГЭРБ у пациентов с СД типа 2. Практическое значение исследования. На основании полученных данных предложено проводить больным ГЭРБ в сочетании с СД типа 2 полное клинико-лабораторное обследование с исследованием показателей протеиназо-ингибиторной и фибринолитической систем крови для прогнозирования развития эрозивных поражений пищевода. Вывод. У больных ГЭРБ в сочетании с СД типа 2 наблюдается несбалансированный рост интенсивности протеолиза в условиях снижения экспрессии его ингибиторов, повышение фибринолитической активности плазмы крови.
Aim: investigation of proteinase-inhibitory system and plasma fibrinolytic activity in patients with gastroesophageal reflux disease (GERD) combined with diabetes mellitus (DM) type 2. Methods. The study involved 112 patients with GERD aged 33 to 76 years, who subsequently were divided into groups depending on the form of GERD. The state of proteinase-inhibitory blood system was evaluated by K.N. Veremeyenko et al.. The state of enzymatic and non-enzymatic fibrinolysis in plasma was evaluated by N. Titsa method. Results. We found that patients with erosive form of GERD independent on DM type 2 more likely have higher level of low molecular and macromolecular proteins lysis as well as collagen lysis compared to the healthy person and patients with non-erosive form of GERD (p < 0.05). The changes in the concentration of α2-MG in GERD were multidirectional: reduced concentration of α2-MG in GERD combined with DM type 2, and vice versa, increased level of α2-MG in patients with GERD without comorbid pathology compared with the healthy person. Assessment of plasma fibrinolytic activity found that patients with erosive form of GERD combined with DM type 2 had significantly increased fibrinolytic activity compared to the healthy person (p < 0.05), and in patients with nonerosive form of GERD and DM type 2 just had trend to increase in these indicators (p > 0.05). Novelty. First studying changes of proteolytic and fibrinolytic activity of blood and inhibitor of proteolysis allowed reveal new mechanisms of pathogenesis and progression of GERD in patients with DM type 2. Conclusion. Thus, in patients with GERD combined with DM type 2 met unbalanced growth of the intensity of proteolysis under the conditions of reduced expression of its inhibitor, increased plasma fibrinolytic activity.
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, цукровий діабет типу 2, протеоліз, фібриноліз.
гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, сахарный диабет типа 2, протеолиз, фибринолиз.
gastroesophageal reflux disease; diabetes mellitus type 2; proteolysis; fibrinolysis.
Статтю опубліковано на с. 9-13
Актуальність проблеми
Матеріал і методи
Результати дослідження та їх обговорення
Висновок
1. Акбашева О.Е. Показатели протеолиза и фенотипы α1-протеиназного ингибитора при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / О.Е. Акбашева, Т.А. Загромова, В.Ю. Серебров // Вопросы биолог., мед. и фармацевт. химии. — 2007. — № 2. — С. 41-44.
2. Аметов А.С. Окислительный стресс при сахарном диабете 2-го типа и пути его коррекции / А.С. Аметов, О.Л. Соловьева // Проблемы эндокринолог. — 2011. — № 6. — С. 52-56.
3. Бабак О.Я. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: от понимания механизмов развития заболевания к уменьшению клинических симптомов / О.Я. Бабак, Е.В. Колесникова // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 3. — С. 32-38.
4. Безшейко В.Г. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: модификация образа жизни и фармакотерапия с позиций доказательной медицины / В.Г. Безшейко // Укр. мед. часопис. — 2013. — № 3. — С. 81-85.
5. Бичков М.А. Цінність неінвазивних методів діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби / М.А. Бичков, Ю.А. Бичков, С.В. Бичкова // Укр. мед. часопис — 2013. — № 5(97). — С. 124-126.
6. Коротько Г.Ф. Протеолиз в регуляции функций системы пищеварения / Г.Ф. Коротько // Экспер. и клин. гастроэнтерол. — 2013. — № 10. — С. 23-27.
7. Лембрик І.С. Зміни системи перекисного окислення ліпідів у дітей з хронічним гастродуоденітом, асоційованим з Helicobacter pylori / І.С. Лембрик, О.В. Тимощук, О.О. Цицюра // Архів клін. мед. — 2009. — № 1. — С. 66-69.
8. Оксидантный стресс у больных с сахарным диабетом 2-го типа, сочетанным с обострением хронического пиелонефрита / Ю.А. Манищенкова, Л.В. Шкала, Т.И. Дудич [и др.] // Международ. эндокринолог. журн. — 2013. — № 3. — С. 19-22.
9. Особливості морфологічного стану слизової оболонки стравоходу у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу / Г.Д. Фадєєнко, В.Ю. Гальчінська, І.Е. Кушнір [та ін.] // Сучасна гастроентерол. — 2012. — № 5. — С. 13-19.
10. Острогляд А.В. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба / А.В. Острогляд, А.С. Свінціцький, В.І. Вдовиченко. — Львів, 2011. — 199 с.
11. Палій І.Г. Кислотозалежні захворювання у хворих на метаболічний синдром: невирішені проблеми і сучасні можливості лікування / І.Г. Палій, С.В. Заїка, О.С. Примак // Сучасна гастроентерол. — 2014. — № 1. — С. 83-92.
12. Палій І.Г. Клінічні маски гастроезофагеальної рефлюксної хвороби / І.Г. Палій // Сучасна гастроентерол. — 2011. — № 5. — С. 69-76.
13. Acid Pocket: a target for treatment in reflux disease? / P.J. Kahrilas, K. McColl, M. Fox [et al.] // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 10. — P. 132-136.
14. Development of consensus guidelines for the histologic recognition of microscopic esophagitis in patients with gastroesophageal reflux disease: the Esohisto project / R. Fiocca, L. Mastracci, R. Riddell [et al.] // Hum. Pathol. — 2010. — Vol. 41. — P. 223-231.
15. Donnellan C. Medical treatments for the maintenance therapy of reflux oesophagitis and endoscopic negative reflux disease / C. Donnellan, C. Preston, P. Moayyedi // Cochrane Database Syst. Rev. — 2010. — № 2. — CD003245.
16. Gastroesophageal reflux disease guideline. University of Michigan Health System / J.J. Heidelbaugh, R. van Harrison, M.A. McQuillan, T.T. Nostrant. — 2012. Access mode: Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.med.umich.edu/1info/fhp/practiceguides/gerd/gerd.12.pdf.
17. Herbella F.A. Critical analysis of esophageal multichannel intraluminal impedance monitoring 20 years later / F.A Herbella // ISRN Gastroenterol. — 2012. — Vol. 12. — P. 903240.
18. Kawabata A. Gastrointestinal roles for proteinase-activated receptors in health and disease. Review / A. Kawabata, M. Matsunami, F. Sekiguchi // Br. J. Pharmacol. — 2008. — Vol. 153. — P. 230-240.
19. Sifrim D. Diagnosis and management of patients with reflux symptoms refractory to proton pump inhibitors / D. Sifrim, F. Zerbib // Gut. — 2012. — Vol. 61(9). — P. 1340-1354.
20. Update on the pathophysiology and management of gastroesophageal reflux disease: the role of prokinetic therapy / G.N. Tytgat, J. Janssens, J. Reynolds [et al.] // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2010. — № 8. — P. 603-611.