Журнал "Гастроэнтерология" 4 (62) 2016
Вернуться к номеру
Use of Lactobacillus Acidophilus R0052 and Lactobacillus Rhamnosus R0011 Probiotic Strains in Children with Burn Injuries
Авторы: Patsera M.V., Skrypnykova Ya.S., Ivan’ko O.H. - Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
На сьогодні опіки посідають друге місце серед усіх травм дітей. Основною причиною летальних наслідків у випадку виражених та глибоких опіків є інфекція, що виникає у 23–82 % усіх випадків опіків. Раціональна антибактеріальна терапія має велике значення в боротьбі з генералізованою інфекцією. Метою цього дослідження було ретельне вивчення епідеміології та характеристики антибіотик-асоційованої діареї (ААД) у хворих дітей з опіками, а також можливість запобігання цій діареї, що виникала внаслідок антибактеріальної терапії в пацієнтів Обласного опікового відділення м. Запоріжжя. Протягом 2012–2015 років ми спостерігали 438 дітей з опіковими травмами, які приймали антибіотики. У цих госпіталізованих дітей було знайдено специфічні для ААД Clostridium difficile токсини А + В у фекаліях. Це дозволило діагностувати Clostridium difficile-ентероколіт, пов’язаний з прийомом хворими антимікробних препаратів (A4.07, МКБ‑10). Розроблено профілактичні методи AAД, а саме призначення з перших годин перебування в стаціонарі per os пробіотичного засобу Lactobacillus acidophilus R0052 і Lactobacillus rhamnosus R0011 у складі препарату Lacidofil®. Використання пробіотичних штамів з антитоксичною активністю щодо Clostridium difficile скорочує в 3,4 раза число випадків антибіотик-асоційованої діареї в дітей з опіками та зменшує тяжкість її симптомів.
Сегодня ожоговая травма занимает второе место среди всех травм детей. Основной причиной смерти в случае обширных глубоких ожогов является ожоговая инфекция, которая осложняет заболевание в 23–82 % случаев всех ожогов. Рациональная антибактериальная терапия имеет большое значение в борьбе с генерализованной инфекцией. Целью этого исследования было тщательное изучение распространенности и характеристики антибиотик-ассоциированной диареи (ААД) у больных с ожогами, а также возможность ее предотвращения у детей, получавших лечение антибактериальными препаратами в Областном ожоговом отделении города Запорожье. В течение 2012–2015 годов мы наблюдали 438 детей с ожоговыми травмами, получавших антимикробные препараты. У детей, находящихся на госпитализации и принимавших антибиотики различных групп, были обнаружены специфические для AAД Clostridium difficile токсины А + В в стуле. Это позволило диагностировать Clostridium difficile-энтероколит, связанный с назначением антибиотиков (A4.07, МКБ‑10). Разработаны методы профилактики AAД, а именно назначение с первых часов пребывания в стационаре per os пробиотических штаммов Lactobacillus acidophilus R0052 и Lactobacillus rhamnosus R0011 в составе препарата Lacidofil®, дозированных по возрасту. Использование пробиотических штаммов с антитоксическим действием против Clostridium difficile сокращает в 3,4 раза число случаев антибиотик-ассоциированной диареи у детей с ожогами и уменьшает тяжесть ее симптомов.
Today, burn injury is second most frequent diagnosis in all children hospitalized with injuries. The main cause of death in cases of extensive deep burns is burn infection that occurs in 23 to 82 % of all burn units’ patients. Antibacterial treatment rationality is of great importance in fighting the generalized infections. This paper is aimed at scrutinizing the incidence and course characteristics of the antibiotic-associated diarrhea (AAD) in burn patients, as well as the possibility of its prevention in children receiving antibacterial treatment in the Regional Burn Unit of Zaporizhzhia. During 2012–2015, we have observed 438 children with burn injuries, who received antibiotics. We observed children receiving antibiotics and examined over hospitalization time by detection of the highly specific for antibiotic-associated diarrhea A + B Clostridium difficile toxins in stool, which allowed diagnosing the enterocolitis due to Clostridium difficile associated with antibiotics administration (A4.07, ICD‑10). AAD prevention methods have been developed, among which preventive (from the first hours of hospitalization) administration of oral probiotic agent containing Lactobacillus acidophilus R0052 and Lactobacillus rhamnosus R0011 probiotic strains as a part of the Lacidofil® preparation dosed by age should be considered a major one. Prophylactic prescription of probiotic strains with antitoxic action against Clostridium difficile had reduced the incidence of antibiotic-associated diarrhea in children and the severity of its symptoms by 3.4 times.
діти, опікова травма, антибактеріальна терапія, антибіотик-асоційована діарея, пробіотичні штами Lactobacillus acidophilus R0052 та Lactobacillus rhamnosus R0011.
дети, ожоговая травма, антибиотик-ассоциированная диарея, пробиотические штаммы Lactobacillus acidophilus R0052 и Lactobacillus rhamnosus R0011.
children, burn injury, antibiotic-associated diarrhea, Lactobacillus acidophilus R0052 and Lactobacillus rhamnosus R0011 probiotic strains.
The article was published on p. 54-57
Today, burn injury is second most frequent diagnosis in all children hospitalized with injuries. Burns remain among the most urgent and socially important issues of children’s traumatism. According to global statistics, 18 to 42 % of people suffer from burns of varying severity during their life [1]. Patients’ recovery and life prognosis depends on area and depth of the damaged skin. The development of burn disease is considered a dangerous condition for burned patients; the burn wound and resulting somatic changes cause adaptation mechanisms and body reactions stress, which might lead to death.
Conclusions
1. Fistal E.Y., Kozinets G.P., Samoilenko G.E., Nosenko V.M. Pediatricheskaia kombustiologia: rukovodstvo dlia vrachei [Pediatric combustiology: the doctors’ study guide]. — Donetsk: Veber, 2007. — Р. 233.
2. Krutikov M.G., Bobrovnikov A.E. Preventive antibiotics in combustiology (literature review) // Combustiology journal (electronic version). — 2000. — № 4.
3. Krutikov M.G. Infection issues in burn patients (literature review) // Combustiology journal (electronic version). — 2002. — № 10.
4. Amsden G.W., Mandell G.L., Bennet J.E. Tables of antimicrobial agent pharmacology // Principles and Practice of Infectious Diseases. — 5th ed. — Philadelphia etc.: Churchill Livingstone, 2000. — Р. 566-589.
5. Radutna O.A. Infektsionno-zavisimye mekhanizmy kishechnykh oslozhneniy, razvivaiushchikhsia vo vremia lechenia antibiotikami u detei [Infection-dependent mechanisms of intestinal complications development during antibiotic treatment in children] // Zaporozhskii Meditsinskii Zhurnal — Zaporizhzhia Medical Journal. — 2011. — Іssue 13, № 4. — Р. 40-43.
6. Ivanko O., Radutna H. Lacidofil® in prevention of antibiotic-associated diarrhea caused by Clostridium difficile infection // Annual Scientific Exchange. — 2005, Sept. 7–8. — Rome: Institut Rosell, 2005. — Р. 32-34.
7. Lewis S.J., Heaton K.W. Stool form scale as a useful guide to intestinal transit time // Scand. J. of Gastroenter. — 1997. — Vol. 32. — Р. 920-924.
8. Chernyshova L.I., Samarin D.V., Kramarev C.O. Gostri kyshkovi infektsii u ditey [Acute intestinal infections in children]. — Kyiv, 2006. — 163 p.
9. Ivanko O.H., Patsera M.V., Radutna O.A. Klinichna kharakterystyka ta mekanizmy formuvannia urazhen kishechnykhu pid chas terapii antybiotykamy u ditei. Proekt robochoi klasyfikatsii [Clinical characteristics and mechanisms of intestinal injuries formation during antibiotic treatment in children. Project of operating classification] // Pediatria, akusherstvo ta ginekologia — POG. — 2011. — Vol. 73, № 1. — Р. 33-39.
10. Pelleschi M.E. Clostridium difficile-Associated Disease // Critical Care Nurse. — 2008. — Vol 28(1). — P. 27-35.
11. Johnston B.C., Supina A.L., Vohra S. Probiotics for pediatric antibiotic-associated diarrhea: a meta-analysis of randomized placebo-controlled trials // CMAJ. — 2006. — Vol. 175, № 4. — Р. 377-383.
12. Chapman C.M., Gibson G.R., Rowland І. Health benefits of probiotics: are mixtures more effective than single strains? // European Journal of Nutrition. — 2011. — Vol. 50, № 1. — Р. 1-17.
13. Kotowska M., Albrecht P., Szajewska H. Saccharomyces boulardii in the prevention of antibiotic-associated diarrhoea in children: a randomized double-blind placebo-controlled trial // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2005. — Vol. 21, № 5. — Р. 583-590.
14. Finegold S.M., Mathisen G.E. Metronidazole // Principles and Practice of infectious diseases / Mandell, Douglas, Bennett. — 3rd ed. — Edinburgh, London, Melbourne, 1990. — Р. 303-308.
15. Hempel S. et al. Probiotics for the prevention and treatment of antibiotic-associated diarrhea: a systematic review and meta-analysis // Journal of the American Medical Association. — 2012. — Vol. 307, № 18. — Р. 1959-1969.
16. Ivanko O.H., Patsera M.V., Shalmin A.S., Chernyshova L.I. Ispolzovanie probioticheskikh shtammov Lactobacillus acidophilus R0052 i Lactobacillus rhamnosus R0011 pri legochnom tuberkuleze u detei, oslozhnennom antibiotic-assotsiirovannoi Clostridium difficile kishechnoi infektsiei. [Lactobacillus acidophilus R0052 and Lactobacillus rhamnosus R0011 probiotic strains against pulmonary tuberculosis complicated by antibiotic-associated Clostridium difficile intestinal infection in children] // Zaporozhskii Meditsinskii Zhurnal — Zaporizhzhia Medical Journal. — 2010. — № 3. — Р. 30-33.
17. Fisher M. Pseudomembranous Colitis: Nelson Textbook of Pediatrics. — 18th ed. — Kliegman, 2008. — www.mdconsult.com
18. Dial S., Jayaraman D., Tompkins T., Menzies D. Evaluation of the effectiveness of the probiotic lacidofil in the prevention of antibiotic associated diarrhea: pilot study for a randomized controlled trial. Annual Scientific Exchange 2003. Summary of probiotic Presentations&Poster abstracts, Institut Rosell — Lallemand Nutrition Group. — Р. 31-33.
19. Del Piano M., et al. Is microencapsulation the future of probiotic preparations? The increased efficacy of gastro-protected probiotics // Gut Microbes. — 2011. — Vol. 2, № 2. — Р. 120-123.
20. Foster L.M., Tompkins T.A., Dahl W.J. A comprehensive post-market review of studies on a probiotic product containing Lactobacillus helveticus R0052 and Lactobacillus rhamnosus R0011 // Beneficial Microbes. — 2011. — Vol. 2, № 4. — Р. 319-334.