Мобильная версия

Газета «Новости медицины и фармации» 13 (589) 2016

Частота остеопорозу та низької мінеральної щільності кісткової тканини в українських жінок з ожирінням та метаболічним синдромом

Авторы: Поворознюк В.В.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Київ, Україна
Мартинюк Л.П.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати

Статья опубликована на с. 22-23 (Укр.)

Вступ

Остеопороз — найбільш поширене метаболічне захворювання скелета, що характеризується зменшенням щільності кісткової тканини, порушенням мікроархітектоніки кістки, збільшенням ризику переломів із суттєвим впливом на захворюваність і смертність [4, 6]. Найбільш часто остеопороз уражає жінок у постменопаузальному періоді, що пов’язано, зокрема, з дефіцитом естрогенів [5]. Збільшення кількості людей похилого і старечого віку внаслідок старіння населення вказує на те, що соціально-економічні наслідки остеопорозу будуть зростати [6].

У зв’язку зі зміною способу життя людини все частіше відбувається порушення жирового обміну з розвитком ожиріння [1, 3]. Починаючи з минулого сторіччя науковці відзначили поєднання ожиріння з артеріальною гіпертензією (АГ), дисліпідемією, порушенням вуглеводного обміну [1, 2]. Цей симптомокомплекс отримав назву метаболічного синдрому (МС) [7, 11].

У світі активно вивчається зв’язок МС та серцево-судинних захворювань [2, 3] і значно менше робіт щодо впливу МС на стан кістково-м’язової системи. Аналіз літератури стосовно зв’язку ожиріння, МС і мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) показав протиріччя думок щодо даного питання. Відомо, що жирова тканина, яка є місцем перетворення андрогенів в естрогени, має захисний вплив на кісткову тканину [4, 5]. Так, S.S. Fatima та співавт. [8] у своїй роботі також пишуть про позитивний вплив ожиріння на МЩКТ, P.M. Freitas та iн. [9] вважають, що периферійна та центральна жирова тканина мають захисний вплив щодо розвитку остеопорозу, A. Maghraoui та співавт. [14], J. Shen та iн. [18] також відзначають, що наявність ожиріння в жінок сприяє не лише покращенню показників МЩКТ, але й зниженню ризику остеопоротичних вертебральних переломів. Інші ж автори [13, 15, 17] доводять, що підвищена маса тіла не завжди має захисний вплив щодо розвитку низької МЩКТ, а S. von Gonelli et al. (2014) [10], B.J. Kim et al. (2013) [12], V. Gilsanz et al. (2009) [19] указують, що МС є незалежним фактором ризику остеопоротичних переломів.

Наявність суперечливих даних у літературі щодо зв’язку МС і стану кісткової тканини спонукала нас до цього дослідження.

Метою дослідження було визначення частоти остеопорозу та показників МЩКТ в українських жінок з ожирінням та МС.

Матеріали та методи

Для досягнення поставленої мети нами було проведено комплексне обстеження 1605 жінок на базі Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу. У дослідження включили осіб віком від 40 до 79 років (середній вік становив 62,30 ± 9,52 року) у періоді постменопаузи (середня тривалість менопаузи — 14,25 ± 8,64 року). Визначали антропометричні показники: зріст (м), масу тіла (кг), індекс маси тіла (ІМТ), вираховуючи останній за формулою: ІМТ = маса тіла (кг) / зріст (м2). Середній зріст обстежених становив 1,61 ± 0,06 м, середня маса тіла — 76,48 ± 14,64 кг, ІМТ — 29,77 ± 5,52 кг/м2. У дослідження не включали жінок, які мали захворювання, що впливають на метаболізм кісткової тканини.

Усі пацієнти були розділені на три групи. До першої групи увійшло 800 жінок без ожиріння (ІМТ ≤ 29,9 кг/м2). Другу групу становили 572 особи з ожирінням (ІМТ ≥ 30,0 кг/м2), дiагноз якого встановлювали згідно з класифікацією надлишкової маси тіла та ожиріння [20]. 233 пацієнтки третьої групи мали метаболічний синдром. Цей діагноз верифікували відповідно до критеріїв, рекомендованих Міжнародною діабетичною федерацією [11], у яких крім наявності абдомінального ожиріння, що визначалося за окружнiстю талії > 80 см, було не менше двох компонентів із чотирьох нижчеперерахованих: рівень тригліцеридів ≥ 1,7 ммоль/л або проведення гіполіпідемічної терапії; рівень ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) < 1,29 ммоль/л або перебування хворих на специфічній терапії з приводу дисліпідемії; АГ (рівень систолічного артеріального тиску (АТ) ≥ 130 мм рт.ст. і/або рівень діастолічного АТ ≥ 85 мм рт.ст.) або проведення антигіпертензивної терапії з приводу раніше діагностованої АГ; рівень глюкози в плазмі крові натще ≥ 5,6 ммоль/л або раніше діагностований цукровий діабет 2-го типу. Групи були порівнянними за віком і тривалістю менопаузи.

МЩКТ визначали з використанням двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (ДРА) на апаратi Prodigy (GE Medical systems, Lunar, model 8743, 2005, США). Вимірювали сумарний вміст мінералу в досліджуваній ділянці (г), проекційну мінеральну щільність кістки (г/см2), Т- і Z-критерії. Нами були проаналізовані результати ДРА поперекового відділу хребта (L1-L4) та шийки стегнової кістки. Показник Т-критерію, нижчий від –1,0 стандартного відхилення (СВ), розцінювали як низьку МЩКТ (показник від –1,0 до –2,5 СВ свідчив про наявність остеопенії, менше –2,5 СВ — про остеопороз) відповідно до критеріїв ВООЗ (1993) та офіційної позиції ISCD (2007) [16].

Статистичний аналіз проводили за допомогою програми Statistica 6.0. Результати подані як середні величини та стандартне відхилення (М ± σ). Взаємозв’язок маси тіла та МЩКТ визначали, використовуючи лінійну регресію. Різницю між групами визначали за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу ANOVA з поправкою Шеффе. Оцінку статистичної значимості показників МЩКТ у групах обстежених хворих проводили за допомогою непараметричного визначення критерію χ2. Різниця показників двох груп вважалася вірогідною при показнику р < 0,05.

Результати дослідження

Нами було проведено основні клінічні та антропометричні обстеження в пацієнток трьох груп. Середні показники віку та тривалості менопаузи вірогідно не відрізнялися між групами (р > 0,05). Середні показники маси тіла були вірогідно вищими в другій групі (87,67 ± 11,70 кг) порівняно з першою і третьою групами (66,53 ± 9,17 кг та 83,14 ± 12,50 кг відповідно) (р < 0,001), а в третій групі — порівняно з першою групою (р < 0,001). Такі ж результати отримано стосовно ІМТ. Середні показники росту у хворих першої групи становили 1,61 ± 0,07 м, другої — 1,59 ± 0,06 м, третьої — 1,600 ± 0,006 м і вірогідно не відрізнялися в другій і третій, а також у першій та третій групах (р > 0,05), проте в другій були вірогідно нижчими порівняно з першою групою (р < 0,05).

Проведене визначення показників ліпідного спектра крові (рис. 1) не виявило вірогідної відмінності середніх показників рівня загального холестерину між групами пацієнтів (р > 0,05). У той час як середній рівень тригліцеридів у третій групі (6,12 ± 3,25 ммоль/л) був вірогідно вищим порівняно з першою (5,92 ± 2,20 ммоль/л) і другою (5,95 ± 2,97 ммоль/л) групами (р < 0,001), між останніми двома групами за цим показником вірогідних відмінностей виявлено не було (р < 0,05). Середні показники рівня ЛПВЩ вірогідно відрізнялися між трьома групами пацієнтів (р < 0,001) і були найнижчими у третій групі (1,15 ± 0,26 ммоль/л) порівняно з першою і другою групою (1,59 ± 0,39 ммоль/л і 1,46 ± 0,33 ммоль/л). Середні показники ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) були вірогідно вищими в третій групі (4,200 ± 1,098 ммоль/л) порівняно з першою групою (3,90 ± 1,07 ммоль/л) (р < 0,05).

У табл. 1 наведено результати дослідження стану МЩКТ в групах обстежених пацієнтів. Виявлено, що мінеральна щільність кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта (L1-L4) та шийки стегнової кістки була вірогідно нижчою в осіб першої групи (р < 0,001), у той час як ці показники у хворих другої та третьої груп вірогідно не відрізнялися між собою (р > 0,05).

За допомогою апарата ДРА серед усіх обстежених залежно від групи були виділені жінки з нормальною і низькою МЩКТ (остеопенією та остеопорозом) на рівні поперекового відділу хребта і шийки стегнової кістки. Отримані результати наведені на рис. 1.

Дослідження МЩКТ поперекового відділу хребта показало, що в першiй групi остеопороз траплявся приблизно в кожної третьої пацієнтки (32,58 %), тоді як у третiй — в 11,60 %, а в другiй — лише у 8,22 %. Навпаки, кількість жінок iз нормальною кістковою тканиною серед осіб другої групи була вдвічі вищою від першої групи (табл. 2).

Остеопороз у ділянці шийки стегнової кістки спостерігався приблизно вдвічі частіше в осіб першої групи порівняно з хворими третьої групи і втричі — другої групи (21,07; 11,59; 7,52 % відповідно) (табл. 3).

Оцінку статистичної значущості показників МЩКТ у групах обстежених хворих проводили за допомогою непараметричного визначення критерію χ2.

Порівняння груп пацієнтів показало, що у хворих першої групи вірогідно частіше спостерігається знижена МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта порівняно з жінками другої і третьої груп (χ2 = 123,92, р < 0,001 і χ2 = 59,27, р < 0,001 відповідно). У хворих другої і третьої груп вірогідних відмінностей виявлено не було (χ2 = 0,47, р > 0,05).

Результати обстеження шийки стегнової кістки показали також вірогідну відмінність у зниженні МЩКТ між пацієнтами першої і другої груп (χ2 = 52,97, р < 0,001) та між хворими першої і третьої груп (χ2 = 37,28, р < 0,001). Вірогідної відмінності між хворими другої і третьої груп виявлено не було (χ2 = 0,23, р > 0,05).

Обговорення

Нами було проаналізовано стан показників МЩКТ у групах обстежених жінок. Результати цього дослідження підтвердили літературні дані щодо вірогідного позитивного впливу ожиріння на показники МЩКТ поперекового відділу хребта та шийки стегнової кістки.

Менша частота остеопорозу та низької МЩКТ у хворих другої та третьої груп може свідчити про протекторний вплив жирової тканини на кістку.

Результати нашого дослідження показали дещо більшу частоту остеопорозу на рівні поперекового відділу хребта та шийки стегнової кістки у хворих третьої групи (11,60 та 11,59 % відповідно) порівняно з особами другої групи (8,22 та 7,52 %), що потребує подальшого вивчення впливу окремих компонентів МС на якість та мінеральну щільність кісткової тканини та особливості цих показників у віковому аспекті.

Нами був виявлений вищий відсоток низької МЩКТ на рівні шийки стегнової кістки порівняно з поперековим відділом хребта в пацієнтів усіх груп, що є підтвердженням того, що губчаста тканина більшою мірою страждає в період менопаузи.

Висновки

1. У хворих з ожирінням та МС частота остеопорозу та низької МЩКТ є вірогідно вищою порівняно з показниками групи жінок без ожиріння.

2. Метаболічний синдром і ожиріння однаковою мірою позитивно впливають на мінеральну щільність кісткової тканини.

Конфлікт інтересів.

Автор гарантує відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при виконанні роботи та написанні статті.

Список литературы

Список літератури знаходиться в редакції