Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Internal medicine" 1(7) 2008

Back to issue

Застосування препарату Ентеросгель у комплексній терапії пацієнтів із гострими вірусними гепатитами із супутнім дисбактеріозом кишечника

Authors: Л.В. Мороз, І.Г. Палій, Т.В. Ткаченко, Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Categories: Gastroenterology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У статті наведено обстеження 144 хворих на гострий вірусний гепатит В із супутнім дисбактеріозом кишечника. Результати проведеного дослідження показують необхідність включення у комплексну терапію ентеросорбенту Ентеросгель, що усуває токсикоз, сприяє швидкій регресії основних клінічних симптомів захворювання та нормалізації мікробіоценозу кишечника, а також значно зменшує рівень циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові і сприяє покращенню деяких імунологічних показників.

Вірусні гепатити належать до числа поширених в Україні інфекційних захворювань. Ця патологія нерідко має несприятливий перебіг, що визначається наявністю імунологічних порушень. При даних захворюваннях реєструються істотні зміни з боку Т-системи імунітету у вигляді дефіциту загальної кількості Т-лімфоцитів, дисбалансу імунорегуляторних субпопуляцій, а також порушення функціонального стану макрофагів.

Патологія шлунково-кишкового тракту (ШКТ), що виникає на фоні вірусного гепатиту, також відіграє важливу роль у механізмах розвитку захворювання та його клінічному перебігу. Як відомо, в організмі людини існує два основних органи детоксикації: печінка, що здійснює захист організму через окисні реакції, та мікрофлора ШКТ, що використовує для цих цілей гідролітичні відновні процеси. Порушення взаємодії цих систем призводить до взаємних функціональних та структурних змін у них самих та організмі в цілому. Зниження детоксикуючої функції мікрофлори ШКТ при дисбіозі кишечника збільшує навантаження на ферментні системи печінки та за певних умов сприяє і поглиблює метаболічні і структурні зміни [4, 5].

Мікрофлора кишечника бере активну участь у формуванні імунобіологічних реакцій організму. Бактеріальні модуліни біфідо- і лактобактерій стимулюють синтез імуноглобулінів, інтерферонів, цитокінів, збільшують кількість комплементу, підвищують активність лізоциму, стимулюють дозрівання макрофагально-гістіоцитарної системи, беруть участь у метаболізмі холестерину та жовчних кислот, що, безперечно, має велике значення при патології печінки [3].

В умовах порушення синтезу та транспорту жовчі існують передумови для змін біоценозу кишок, що сприяє розвитку не тільки умовно-патогенної, а й патогенної мікрофлори. Циркуляція в організмі таких хворих ендотоксинів кишкових бактерій створює додаткове навантаження на клітини Купфера печінки, підтримує запальні зміни, що нерідко утруднює функціонування та регенерацію печінки, а вірусна інфекція, у свою чергу, може сприяти персистенції патогенних бактерій в організмі хворого [3]. Гострі та хронічні вірусні гепатити супроводжуються вираженими патологічними зсувами у складі мікрофлори кишечника, а саме: виникненням дефіциту облігатних мікроорганізмів і зростанням контамінації товстої кишки [2, 5–7].

Обгрунтування дослідження

Метою дослідження було визначення особливостей перебігу вірусних гепатитів у поєднанні з дисбіотичними порушеннями, а також можливості корекції цих порушень ентеросорбентом Ентеросгель та вивчення його впливу на імунологічні показники.

Ентеросорбент Ентеросгель має селективну детоксикаційну дію щодо токсинів із молекулами малих та середніх розмірів [8]. Також вибірково препарат діє щодо мікроорганізмів: він сорбує лише патогенні види бактерій, а нормальна мікрофлора сорбції не піддається і не пригнічується. Все це дає підстави для застосування препарату Ентеросгель у хворих на вірусні гепатити із супутнім дисбіозом кишечника [1, 9].

Матеріали та методи

У дослідження включені хворі на гострий вірусний гепатит В середньої тяжкості. Обстежені 144 хворі віком від 19 до 57 років (середній вік склав 42,01 ± 2,59 року). Діагноз вірусного гепатиту В підтверджувався виявленням у сироватці крові HBsAg та АbНВсІgМ методом ІФА та у 20 хворих (13,8 %) була проведена пункційна біопсія печінки.

Хворі були рандомізовані на 3 групи: І група (контрольна) включала 24 хворі без порушень мікробіоценозу кишечника; із 120 хворих на вірусний гепатит В із супутнім дисбактеріозом кишечника, з яких 59 пацієнтів, що отримували тільки базисну терапію, склали II групу, а 61 був включений до ІІІ (основної) групи хворих, яким разом із базисною терапією призначався препарат Ентеросгель. Групи були порівняними за віком, статтю та тяжкістю перебігу хвороби. Ентеросгель призначали по 15 г тричі на добу протягом 15 діб.

Клінічну ефективність препарату Ентеросгель визначали за такими показниками:

— суб’єктивні дані (слабкість, втомлюваність, зниження апетиту, нудота, метеоризм, розлади випорожнень, тяжкість у правому підребер’ї, свербіж шкіри);

— дані об’єктивного обстеження (колір шкіри та слизових оболонок, перкусія та пальпація живота, зміна кольору сечі);

— лабораторні показники (загальний аналіз крові та сечі, загальний білок, АЛТ, АСТ, білірубін, протромбіновий індекс, мікробіологічне дослідження фекалій);

— імунологічні показники — визначення кількості Т-лімфоцитів методом комбінованого розеткоутворення.

Динаміка клініко-лабораторних даних у групах оцінювалась на 5, 10 та 20-й день від початку терапії. Вплив препарату на імунологічні показники оцінювався за коефіцієнтами імуностимулюючої дії (КІД) та імуномодулюючої дії (КМД). КІД визначали за формулою: КІД = (Тл2/Тл1) х (Тлб2/Тлб1), де Тл — рівень Т-лімфоцитів у пацієнтів, які отримували Ентеросгель до (1) і після (2) лікування; Тлб — рівень Т-лімфоцитів у пацієнтів, які отримували базисну терапію до (1) та після (2) лікування. Якщо КІД > 1, то препарату властива імуностимулююча дія. КМД визначали за індексом кореляції між показниками Т і Тн (Т = Тл2 – Тл1, Тн = ТлN – Тл1, де Тл1 — процентний уміст Т-лімфоцитів до лікування, Тл2 — після лікування, ТлN — середній уміст Т-лімфоцитів у здорових осіб).

Результати дослідження

Для визначення особливостей перебігу гепатиту В із супутнім дисбактеріозом порівнювали наявність та швидкість еволюції основних клінічних симптомів у І та II групах хворих.

Під час аналізу тривалості об’єктивних проявів хвороби (жовтяниці та зміни кольору сечі) було відзначено, що у хворих на гепатит В із дисбактеріозом кишечника порівняно з пацієнтами контрольної групи збільшувалась тривалість жовтяниці (26,1 ± 1,17 проти 22,5 ± 0,92 дня) та пізніше наставав «сечовий» криз. У жовтяничному періоді у хворих на гепатит В із дисбактеріозом збільшується частота майже всіх симптомів, але вірогідно — лише розлади випорожнення: 47,5 ± 10,8 проти 25,00 ± 8,83 % (t = 2,06 при Р < 0,05). Помітно більшими, хоч і без вірогідної різниці виявились частота здуття живота (66,1 ± 10,2 проти 37,50 ± 9,87 %) та шлункового дискомфорту (76,20 ± 9,25 проти 62,50 ± 9,87 %), що пов’язано з дисбіозом кишечника в цих хворих.

Заслуговує на увагу і тривалість проявів хвороби в жовтяничному періоді. До числа симптомів, що найбільш довго зберігалися в обох групах, належать: слабкість, тяжкість у правому підребер’ї і нудота. Але тривалість шлункового дискомфорту (33,3 ± 10,2 проти 12,60 ± 6,74 %) та здуття живота (14,30 ± 7,62 проти 4,16 ± 4,07 %) виявилась більшою, хоч і без вірогідної різниці у хворих на гепатит із дисбактеріозом.

Зміни мікробіоценозу товстої кишки у 120 хворих на гострий вірусний гепатит В характеризувались порушенням кількісного та якісного складу мікрофлори. Компенсований дисбактеріоз було виявлено в 48 хворих (40 %), субкомпенсований — у 72 пацієнтов (60 %).

Найчастіше виявлялась аеробна мікрофлора — кишкова паличка зі слабкими ферментативними властивостями та ешерихії з гемолітичною активністю. Встановлено, що дефіцит у кишковому вмісті біфідобактерій поєднувався як зі зменшенням кишкових паличок, так і з наявністю ешерихій зі слабкими ферментативними властивостями та гемолізуючою активністю.

При аналізі еволюції клінічних проявів у ІІ та ІІІ групах хворих виявлено, що застосування Ентеросгелю призвело до більш швидкої регресії симптомів жовтяничного періоду гепатиту (табл. 1). Серед хворих ІІІ групи здуття живота зберігалось до 5-го дня терапії у 42 % пацієнтів, до 10-го дня — у 21 %, до 20-ї доби — у 5 %; розлади випорожнення спостерігались до 5-го дня у 37 % пацієнтів, до 10-го дня — у 21 %, до 20-ї доби — у 10 %. У пацієнтів ІІ групи тривалість цих порушень була більшою: здуття живота до 5-го дня зберігалося у 57 % пацієнтів, до 10-го дня — у 33 %, до 20-ї доби — у 14 %; розлади випорожнення спостерігалися до 5-го дня у 43 % хворих, до 10-го дня — у 28 %, до 20-ї доби — у 14 % пацієнтів. Тобто диспептичні порушення зберігались до 20-ї доби в 1/3 хворих ІІ групи та 1/5 ІІІ групи пацієнтів. Відсутність будь-яких скарг до 20-ї доби від початку терапії відзначали в 1/2 хворих ІІ групи та 1/4 пацієнтів контрольної групи.

У хворих III групи, які отримували Ентеросгель, спостерігалось більш швидке зниження загального білірубіну сироватки крові. Так, до 5-го дня лікування рівень загального білірубіну становив 255,00 ± 14,35 мкмоль/л, до 10-го дня — 162,30 ± 13,01 мкмоль/л, до 20-ї доби — 49,50 ± 3,85 мкмоль/л. У пацієнтів II групи на 5-ту добу цей показник склав 258,00 ± 12,66, до 10-го дня — 193,5 ± 12,4, до 20-ї доби — 80,90 ± 3,71. Рівні АлТ та АсТ суттєво не відрізнялись у групах, що порівнювались.

Після терапії препаратом Ентеросгель у більшості хворих (51, або 83,6 %) відбулась нормалізація мікробіоценозу кишечника, на відміну від хворих II групи, у якій позитивні зрушення спостерігались лише у 25 (42,4 %) пацієнтів (різниця вірогідна).

Аналіз впливу Ентеросгелю на імунологічні показники (за станом Т-клітинної ланки імунітету) свідчить про покращення, хоча й невірогідне імунного гомеостазу в обстежених хворих (табл. 2). Так, у пацієнтів ІІІ групи КІД становив 1,00, а у хворих ІІ групи — 0,89. Проте слід зауважити значну позитивну динаміку рівня циркулюючих імунних комплексів (зменшення до 136 ± 23 в ІІІ групі при 245 ± 20 у ІІ групі, Р < 0,05). Щодо імуномодулюючої дії, хоча цей показник при застосуванні Ентеросгелю був кращим, різниця з ІІ групою (з базисним лікуванням) теж була невірогідною: КМД у ІІІ групі становив 0,58, у ІІ групі — 0,50. Можливо, інші дані щодо впливу Ентеросгелю на імунологічні показники при лікуванні даної категорії хворих можуть бути отримані при додатковому дослідженні стану інших ланок імунітету.

Отже, застосування ентеросорбенту Ентеросгель у хворих на вірусний гепатит В із середньотяжким перебігом та супутнім дисбіозом кишечника є обгрунтованим, оскільки препарат покращує суб’єктивний стан пацієнтів (усуває диспептичний та інтоксикаційний синдроми), прискорює позитивну динаміку біохімічних показників і нормалізацію мікробіоцентозу кишечника та певною мірою впливає на відновлення імунологічного гомеостазу.

У процесі лікування ускладнень та побічних ефектів препарату виявлено не було.

Висновки

1. Перебіг вірусного гепатиту В із супутнім дисбактеріозом кишечника характеризується зростанням ендогенної інтоксикації, а також більшою тривалістю диспептичних порушень, що потребує застосування засобів детоксикації.

2. Включення у комплексну терапію хворих на вірусний гепатит В з дисбіотичними порушеннями ентеросорбенту Ентеросгель спияє не тільки усунень токсикоз, а й швидкій регресії основних клінічних симптомів захворювання та нормалізації мікробіоценозу кишечника.

3. Препарат Ентеросгель певною мірою сприяє покращенню деяких імунологічних показників у хворих на вірусні гепатити В з дисбактеріозом кишечника, але найбільш вираженим ефектом застосування Ентеросгелю є значне зменшення рівня циркулюючих імунних комплексів.

4. Терапія препаратом Ентеросгель є безпечною для пацієнтів через добру переносимість та відсутність побічних ефектів.

5. Результати дослідження доводять необхідність включення ентеросорбенту Ентеросгель до комплексної терапії хворих на гострий вірусний гепатит В, який перебігає з дисбіотичними порушеннями, що дозволяє покращити результати лікування хворих та скоротити його тривалість.


Bibliography

1. Андрейчин М.А., Іщук І.С., Господарський І.Я. Клінічні та імунологічні критерії ефективності ентеросорбції у лікуванні хворих на вірусний гепатит В // Інфекційні хвороби. — 1995. — № 2 — С. 17-21.

2. Ардатская М.Д., Дубинин А.В., Минушкин О.Н. Дисбактериоз кишечника: современные аспекты изучения проблемы, принципы диагностики и лечения // Терапевт. архив. — 2001. — № 2. — С. 67-72.

3. Береза Н.Н. Проблемы дисбактериоза кишечника и его коррекции // Гастроэнтерология. — Днепропетровск, 2000. — Вып. 31. — С. 432-435.

4. Бондаренко В.М., Боев Б.В., Лыкова Е.А., Воробьев А.А. Дисбактериоз желудочно-кишечного тракта // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 1998. — Т. 7, № 1 — С. 66-70.

5. Григорьев П., Яковенко Э. Нарушение нормального состава кишечной микрофлоры, клиническое значение и вопросы терапии: Методическое пособие. — М., 2000. — 15 с.

6. Кучеренко Н.П., Бобровицька А.І., Верещагін І.О. Мікробіоценоз товстої кишки у хворих на вірусний гепатит // Матеріали науково-практичної конференції і пленуму асоціації інфекціоністів України. — Тернопіль, 2004. — С. 115-116.

7. Малий В.П., Гололобова О.В., Скляр А.І. Стан мікробіоценозу товстої кишки у хворих на гострі вірусні гепатити // Матеріали науково-практичної конференції і пленуму асоціації інфекціоністів України. — Тернопіль, 2004. — С. 129-131.

8. Шейман Б.С., Багдасарова І.В., Осадча О.І., Семенов В.Г. Вивчення селективної детоксикаційної дії ентеросорбенту Ентеросгель при комплексному лікуванні нефрологічних захворювань у дітей // Журнал практичного лікаря. — 2004. — № 2. — С. 52-54.

9. Мосунов А.И., Поздняков А.В. Клиническое исследование эффективности препарата сорбционно-детоксикационного действия Энтеросгель при диффузной патологии печени, сопровождающейся гепатодепрессивным синдромом // Клиническое применение препарата Энтеросгель у больных с патологией органов пищеварения: новые подходы к терапии: Методические рекомендации для врачей / Под ред. Маева И.А., Шевченко Ю.Н., Петухова А.Б. — М., 2000. — С. 61-63.  


Back to issue