Журнал «Здоровье ребенка» Том 12, №2, 2017
Вернуться к номеру
Функциональные нарушения желудочно-кишечного тракта и их диетологическая коррекция у детей первого года жизни
Авторы: Ефанова А.А., Мишина Н.В.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Рубрики: Педиатрия/Неонатология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. У 60–70 % випадків звернення до лікаря провідними скаргами у батьків, які мають дітей перших місяців життя, є симптоми дискомфорту з боку шлунково-кишкового тракту малюка: зригування, кишкові коліки, діарея, запор, які в більшості випадків не пов’язані з органічними змінами і виникають у практично здорових дітей, не викликаючи суттєвих змін у стані їх здоров’я. До найбільш частих проявів функціональних порушень шлунково-кишкового тракту відносяться зригування — пасивний закид невеликої кількості шлункового вмісту в глотку, ротову порожнину і назовні. Схильність до зригування, за даними різних авторів, спостерігається у 20–85 % практично здорових дітей першого року життя, причому у 47 % із них має стійкий характер. Мета дослідження: оцінка клінічної ефективності антирефлюксної суміші, в котрій як загущувач використовують неперетравлені полісахариди — клейковина бобів ріжкового дерева (камідь). Матеріали і методи. Групу дослідження становили 32 дитини віком від 1 до 12 місяців з регургітацією. Інтенсивність зригувань оцінювали в балах за спеціально розробленою і модифікованою шкалою (G. Vandenplas icnibali, 1993; Шадрін О., 2010). В основну групу увійшло 20 дітей, які одержували антирефлюксну суміш, як загущувач використовувалася камідь — клейковина бобів ріжкового дерева, у групу порівняння — 12 дітей, які одержували антирефлюксну суміш, як загущувач використовувався крохмаль. Приділялася увага і «лікувальному положенню» під час годування: напіввертикальне положення дитини при годуванні, утримання дитини у вертикальному положенні після годування не менше 10 хвилин. Результати. Контроль ефективності одержуваних сумішей проводили шляхом порівняльного аналізу динаміки скарг та об’єктивних даних. Через 10 діб лікування харчуванням і положенням в основній групі не спостерігалося зригувань у 5 дітей (25 %), у 13 дітей (65 %) зменшувалися обсяг і частота зригувань протягом доби, у 2 пацієнтів (10 %) обсяг і частота зригувань залишилися без змін. У групі порівняння не спостерігалося зригувань у 2 (16,7 %) дітей, зменшилися обсяг і частота зригувань у 7 (58,2 %), обсяг і частота зригувань залишилися без змін у 3 (25,1 %) дітей. Висновки. Таким чином, антирефлюксна дія сумішей, у складі яких як загущувач використовується камідь — клейковина бобів ріжкового дерева, настає в більш ранні терміни і яскравіше
виражена.
Актуальность. В 60–70 % случаев обращения к врачу ведущими жалобами у родителей, имеющих детей первых месяцев жизни, являются симптомы дискомфорта со стороны желудочно-кишечного тракта малыша: срыгивание, кишечные колики, диарея, запор, которые в большинстве случаев не связаны с органическими изменениями и возникают у практически здоровых детей, не вызывая существенных изменений в состоянии их здоровья. К наиболее частым проявлениям функциональных нарушений желудочно-кишечного тракта относятся срыгивания — пассивный заброс небольшого количества желудочного содержимого в глотку, ротовую полость и наружу. Склонность к срыгиванию, по данным различных авторов, наблюдается у 20–85 % практически здоровых детей первого года жизни, причем у 47 % из них носит упорный характер. Цель исследования: оценка клинической эффективности антирефлюксной смеси, в которой в качестве загустителя используются неперевариваемые полисахариды — клейковина бобов рожкового дерева (камедь). Материалы и методы. Группу исследования составили 32 ребенка в возрасте от 1 до 12 месяцев с регургитацией. Интенсивность срыгиваний оценивали в баллах по специально разработанной и модифицированной шкале (G. Vandenplas icnibali, 1993; Шадрин О., 2010). В основную группу вошло 20 детей, получавших антирефлюксную смесь, в качестве загустителя использовалась камедь — клейковина бобов рожкового дерева, в группу сравнения — 12 детей, получавших антирефлюксную смесь, в качестве загустителя использовался крахмал. Уделялось внимание и «лечебному положению» во время кормления: полувертикальное положение ребенка при кормлении, удерживание ребенка в вертикальном положении после кормления не менее 10 минут. Результаты. Контроль эффективности получаемых смесей проводили путем сравнительного анализа динамики жалоб и объективных данных. Через 10 суток лечения питанием и положением в основной группе не наблюдалось срыгиваний у 5 детей (25 %), у 13 детей (65 %) уменьшались объем и частота срыгиваний в течение суток, у 2 пациентов (10 %) объем и частота срыгиваний остались без изменений. В группе сравнения не наблюдалось срыгиваний у 2 (16,7 %) детей, уменьшились объем и частота срыгиваний у 7 (58,2 %), объем и частота срыгиваний остались без изменений у 3 (25,1 %) детей. Выводы. Таким образом, антирефлюксное действие смесей, в составе которых в качестве загустителя используется камедь — клейковина бобов рожкового дерева, наступает в более ранние сроки и ярче выражено.
Background. In 60–70 % of cases of visiting a doctor, the leading complaints from parents, who have children of the first months of life, are symptoms of discomfort from the infant’s gastrointestinal tract: regurgitation, intestinal colic, diarrhea, constipation, which in most cases are not associated with organic changes and arise in apparently healthy children, without causing significant changes in their health status. The most frequent manifestations of functional disorders of the gastrointestinal tract include regurgitation — passive reflux of a small amount of gastric contents into the pharynx, the oral cavity and outwards. The tendency to regurgitation, accor-ding to various authors, is observed in 20–85 % of apparently healthy infants, and in 47 % of them, it has a persistent nature. The aim of the study: to evaluate the clinical efficiency of antireflux mixture, in which non-digestible polysaccharides — locust bean gum are used as a thickening agent. Materials and methods. The study group consisted of 32 children aged 1 to 12 months with regurgitation. The intensity of regurgitation was assessed in points according to a specially developed and mo-dified scale (G. Vandenplas icnibali, 1993; Shadryn O., 2010). The main group included 20 children, who received antireflux mixture, as a thickening agent, locust bean gum was used; the comparison group — 12 infants, who received antireflux mixture, as a thickening agent, starch was used. Attention was also paid to the “therapeutic position” during feeding: the child’s semi-vertical position during feeding, keeping the child in a vertical position after feeding for at least 10 minutes. Results. The control of the efficiency of the resulting mixtures was monitored by a comparative analysis of the dynamics of complaints and objective data. After 10 days of “treatment” by nutrition and position, in the main group 5 children (25 %) did not have regurgitations; in 13 children (65 %), the volume and frequency of regurgitations decreased throughout the day; in 2 patients (10 %), the volume and frequency of regurgitation remained unchanged. In the comparison group, no regurgitation was observed in 2 (16.7 %) infants, the volume and frequency of regurgitation decreased in 7 (58.2 %), the vo-lume and frequency of regurgitation remained unchanged in 3 (25.1 %) children. Conclusions. Thus, the antireflux effect of mixtures, in which locust bean gum is used as a thickening agent, starts in earlier terms and is more significant.
діти; зригування; антирефлюксна суміш
дети; срыгивание; антирефлюксная смесь
children; regurgitation; antireflux mixture