Мобильная версия

Журнал «Травма» Том 18, №3, 2017

Вплив пошкодження хребта на перебіг травматичного процесу у постраждалих із поєднаною торакальною травмою

Авторы: Гур’єв С.О.(1), Сацик С.П.(1), Резніченко Ю.В.(2), Кушнір В.А.(1)
(1) — Державний заклад «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ, Україна
(2) — Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, м. Київ, Україна

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Збільшення кількості та питомої ваги поєднаної травми, а також тяжкості поєднаних травматичних пошкоджень — це основні риси травматизму сьогодення. Одним із різновидів поєднаної травми є вертеброторакальна травма. Мета дослідження. Вивчення впливу пошкодження хребта на перебіг травматичного процесу у постраждалих із поєднаною торакальною травмою. Матеріали та методи. Проведено порівняння двох груп постраждалих з поєднаною торакальною травмою: перша — 157 випадків із наявністю вертебрального компонента, друга — 157 випадків без вертебрального компонента. Групи сформовані за ознакою показників стандартизованої оцінки тяжкості травми ISS (Injury Severity Score). Результати. Встановлено, що пошкодження хребта мають вірогідний вплив на перебіг травматичного процесу насамперед у постраждалих із тяжкістю травми за шкалою ISS до 35 балів. Різні клініко-анатомічні форми пошкодження хребта мають різний за інтенсивністю та результатом вплив на перебіг травматичного процесу в постраждалих. Найбільш сильний негативний вплив мають пошкодження шийного відділу хребта у вигляді множинних пошкоджень хребців і переломовивихів, а також будь-які пошкодження, які згідно з класифікацією AO/ASIF відносяться до типу С, або пошкодження, що викликають порушення моторних і чутливих функцій за кваліфікаційним типом Frankel A та Frankel В. Висновки. Пошкодження хребта вкрай негативно впливають на перебіг і результат травматичного процесу в постраждалих із поєднаною торакальною травмою. Це обумовлено як характером та тяжкістю самого пошкодження хребта, так і впливом зазначеного пошкодження на інші компоненти поєднаної травми. Викладене вище необхідно враховувати у процесі формування та реалізації клініко-організаційного рішення щодо надання медичної допомоги постраждалим з вертеброторакальною травмою.

Актуальность. Увеличение количества и удельного веса сочетанной травмы, а также тяжести сочетанных травматических повреждений — это основные черты травматизма в нынешнее время. Одной из разновидностей сочетанной травмы является вертеброторакальная травма. Цель исследования. Изучение влияния повреждения позвоночника на ход травматического процесса у пострадавших с сочетанной торакальной травмой. Материалы и методы. Проведено сравнение двух групп пострадавших с сочетанной торакальной травмой: первая — 157 случаев с наличием вертебрального компонента, вторая — 157 случаев без вертебрального компонента. Группы сформированы по признаку показателей стандартизированной оценки тяжести травмы ISS (Injury Severity Score). Результаты. Установлено, что повреждения позвоночника имеют достоверное влияние на течение травматического процесса прежде всего у пострадавших с тяжестью травмы по шкале ISS до 35 баллов. Различные клинико-анатомические формы повреждения позвоночника имеют разное по интенсивности и результату влияние на течение травматического процесса у пострадавших. Наиболее сильное негативное влияние оказывают повреждения шейного отдела позвоночника в виде множественных повреждений позвонков и переломовывихов, а также любые другие повреждения, которые согласно классификации AO/ASIF относятся к типу С, или повреждения, вызывающие нарушение моторных и чувствительных функций по квалификационному типу Frankel A и Frankel В. Выводы. Повреждения позвоночника крайне негативно влияют на ход и результат травматического процесса у пострадавших с сочетанной торакальной травмой. Это обусловлено как характером и тяжестью самого повреждения позвоночника, так и влиянием указанного повреждения на другие компоненты сочетанной травмы. Изложенное выше необходимо учитывать в процессе формирования и реализации клинико-организационного решения относительно предоставления медицинской помощи пострадавшим с вертеброторакальной
травмой.

Background. The main features of the injury today are the increasing number and proportion of combined trauma, as well as increasing severity of combined traumatic injuries. The vertebra thoracic trauma is one of the varieties of combined trauma. The purpose of the study is to examine the impact of spinal injury on the course of the traumatic process in patients with combined thoracic trauma. Materials and methods. The comparison of the two groups of patients with combined thoracic trauma: the first one — 157 cases with the presence of vertebral component and the second one — 157 cases without it. The groups were formed on the basis of standardized indicators of the severity of the injury — Injury Severity Score (ISS). Results. It was found that the spine damage has probable influence on the course of the traumatic process, especially in patients with trauma severity of 35 points on an ISS scale. Various clinical and anatomical forms of spine damage have different, in terms of the intensity and outcome, effect of the course of the traumatic process. The strongest negative impact have cervical spine damage in the form of multiple vertebrae damage and fracture, as well as any damage, which belongs to type C according to the classification of Association for Osteosynthesis/Association for the Study of Internal Fixation, or damage that caused disruption of motor and sensory functions according to Frankel A and Frankel В qualification type. Conclusions. The spine damage has extremely negative influence on the course and outcome of traumatic process in patients with combined thoracic trauma. This is due to both the nature and severity of the spine damage, and to the impact of this damage on the other components of combined trauma. The above should be considered in the formation and implementation of clinical and organizational solutions to provide medical assistance to the patients with thoracic vertebral trauma.

Ключевые слова

травма; хребет; травматичний процес

травма; позвоночник; травматический процесс

trauma; spine; traumatic process

doi: http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.3.18.2017.105358

Вступ

Збільшення кількості та питомої ваги поєднаної травми, а також тяжкості поєднаних травматичних пошкоджень — це основні риси травматизму сьогодення. Одним із різновидів поєднаної травми є вертеброторакальна травма. У структурі загального травматизму торакальна травма становить за питомою вагою 8–15 %[1, 2, 8], а хребтово-спинномозкова травма в структурі загального травматизму зустрічається в 0,7–8 %, а серед травм скелета — у 6,3–20,3 % [3, 7].

Незважаючи на певні успіхи, досягнуті в лікуванні постраждалих із поєднаними травмами, летальність залишається високою і становить, за даними різних авторів, від 6 до 85 % при різних видах поєднаних пошкоджень [4–6].

Розробка нових та вдосконалення існуючих методик лікування поєднаних пошкоджень неможливі без вивчення характеру впливу цих пошкоджень на перебіг травматичного процесу, що і обумовило необхідність та доцільність даного дослідження.

Мета дослідження — вивчення характеру та інтенсивності впливу пошкодження хребта на перебіг травматичного процесу у постраждалих із поєднаною торакальною травмою.

Матеріали та методи

Для виконання нашого дослідження нами була застосована методика порівняння контрольованих рандомізованих груп постраждалих: основна група становила 157 випадків поєднаної торакальної травми з наявністю вертебрального компонента, група порівняння — 157 випадків поєднаної торакальної травми без вертебрального компонента. Усі постраждалі знаходилися на лікуванні в Центрі політравми Державного закладу «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України» на базі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в період з 2010 по 2015 рік. Групи сформовані за ознакою показників стандартизованої оцінки тяжкості травми ISS. Середній вік постраждалих основної групи становив 42,2 ± ± 16,2 року, летальність в групі — 19,7 %. Середній вік постраждалих групи порівняння становив 43,8 ± ± 17,5 року, летальність в групі — 15,9 %.

Проведено аналіз масиву дослідження за ознаками статі, віку постраждалих та клініко-нозологічними характеристиками пошкоджень. Порівняльний аналіз було проведено відповідно до критеріїв і вимог доказової медицини, що забезпечило знаходження всіх положень та висновків у межах поля вірогідності з рівнем доказовості ІІ-b (Oxford Centrefor Evidence-Based Medicine).

Розрахунки проводились за допомогою комп’ю-терних технологій з використанням непараметричних методів обробки статистичних даних, згідно з критеріями та вимогами доказової медицини. Це дозволяє провести дослідження на достатньому науково-методологічному рівні, отримати вірогідні результати та дійти обґрунтованих висновків.

Результати та обговорення

Пошкодження хребта у постраждалих з поєднаною торакальною травмою були представлені різними клініко-анатомічними формами. Так, за ознакою рівня вертебрального пошкодження найчастіше спостерігалися пошкодження нижньогрудного (Th7–12) відділу хребта (41,4 %), багаторівневі пошкодження (22,3 %), пошкодження поперекового відділу (20,4 %), верхньогрудного (Th1–6) відділу (11,5 %), шийного відділу (4,5 %).

За ознакою виду вертебрального пошкодження найчастіше спостерігалися пошкодження тіл хребців (66,2 %), множинні пошкодження (18,5 %), пошкодження зв’язкового апарату хребта (6,4 %), заднього півкільця хребців (5,7 %) та переломовивихи хребців (3,2 %).

За ознакою типу пошкодження хребта згідно з класифікацією AO/ASIF найчастіше спостерігалися пошкодження типу А (66,2 %), типу С (18,5 %), типу В (15,3 %).

За ознакою ступеня порушень моторних та чутливих функцій за Франкелем спостерігався наступний розподіл: Frankel A (17,8 %), Frankel В (11,5 %), Frankel C (6,4 %), Frankel D (14 %), Frankel E (48,4 %), порушення моторних і чутливих функцій не визначені (1,9 %).

З метою визначення загального впливу пошкодження хребта на перебіг травматичного процесу було проведено визначення показників розподілу масиву постраждалих з наявністю вертебрального компонента пошкодження по контрольованим групам за ознакою результату перебігу травматичного процесу порівняно з показниками розподілу масиву постраждалих без вертебральних пошкоджень. Дані щодо аналізу розподілу наведені в табл. 1, 2.

За результатами аналізу даних табл. 1 та 2 встановлено, що летальність у постраждалих з наявністю вертебрального пошкодження значно вище за летальність у постраждалих без наявності вертебрального пошкодження на 3,8 % в абсолютному значенні інтенсивного показника, або на 23,9 % показника базового рівня. У всіх контрольованих групах із рівними показниками стандартизованої системи оцінки тяжкості травми летальність у постраждалих з пошкодженням хребта перевищує таку у постраждалих без пошкодження хребта.

Найбільш негативний вплив на перебіг травматичного процесу та його результат мають пошкодження хребта у постраждалих із тяжкістю травми 26–35 балів за шкалою ISS та 16–25 балів. А вплив пошкодження хребта на перебіг травматичного процесу в постраждалих із тяжкістю травми більше 35 балів за шкалою ISS не є вірогідним внаслідок дуже значної тяжкості отриманих пошкоджень. Тобто своєчасна та адекватна корекція вертебрального пошкодження у постраждалих із тяжкістю травми менше 35 балів може зменшити негативний вплив на перебіг травматичного процесу та збільшити виживаність постраждалих.

Також встановлено, що найбільш негативний вплив на перебіг травматичного процесу та його результат у розрізі рівня пошкодження мають пошкодження шийного відділу хребта, багаторівневі пошкодження та пошкодження верхньогрудного відділу (Th1–6).

За ознакою виду пошкодження хребта найбільш негативний вплив на перебіг травматичного процесу та його результат мають множинні пошкодження хребців, переломовивихи та пошкодження заднього півкільця хребців.

За ознакою типу пошкодження хребта згідно з класифікацією AO/ASIF найбільш негативний вплив на перебіг травматичного процесу та його результат мають пошкодження типу С в цілому та його групи C3, С2 та С1.

За ознакою неврологічних порушень найбільш негативний вплив на перебіг травматичного процесу та його результат мають порушення моторних і чутливих функцій за кваліфікаційним типом Frankel A та Frankel В.

Висновки

1. Пошкодження хребта вкрай негативно впливають на перебіг і результат травматичного процесу в постраждалих із поєднаною торакальною травмою. Це обумовлено як характером та тяжкістю самого пошкодження хребта, так і впливом зазначеного пошкодження на інші компоненти поєднаної

травми.

2. Пошкодження хребта мають вірогідний вплив на перебіг травматичного процесу насамперед у постраждалих із тяжкістю травми за шкалою ISS до 35 балів.

3. Різні клініко-анатомічні форми пошкодження хребта мають різний за інтенсивністю та результатом вплив на перебіг травматичного процесу в постраждалих, найбільш сильний негативний вплив мають пошкодження шийного відділу хребта у вигляді множинних пошкоджень хребців та переломовивихів, а також будь-які пошкодження, які згідно з класифікацією AO/ASIF відносяться до типу С, або пошкодження, що викликають порушення моторних та чутливих функцій за кваліфікаційним типом Frankel A та Frankel В.

4. Викладене вище необхідно враховувати у процесі формування та реалізації клініко-організаційного рішення щодо надання медичної допомоги даному контингенту постраждалих.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Вагнер Е.А. Хирургия повреждений груди / Е.А. Вагнер. — М.: Медицина, 1981. — 288 c.

2. Гуманенко Е.К. Военно-полевая хирургия локальных войн и вооруженных конфликтов / Е.К. Гуманенко, И.М. Самохвалов. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — 672 с.

3. Морозов И.Н. Эпидемиология позвоночно-спинномозговой травмы (обзор) / И.Н. Морозов, С.Г. Млявых // Медицинский альманах. — 2011. — № 4(17). — C. 157-159.

4. Соколов В.А. Множественные и сочетанные травмы / В.А. Соколов. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. — 512 с.

5. Травматология: национальное руководство / Под ред. Г.П. Котельникова, С.П. Миронова. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. — 808 с.

6. Damage Control Management in the Polytrauma Patient / H.C. Pape, A.B. Peitzman, C.W. Schwab, P.V. Giannoudis. —New York: Springer; London: Dordrecht Heidelberg, 2010. — 463 p.

7. Hasler R.M. Epidemiology and Predictors of Spinal Injury in Adult and Major Trauma Patients: European Cohort Study / R.M. Hasler, A.K. Exadaktylos, O. Bouamra, L.M. Benneker [et al.] // European Spine Journal. — 2011. — Dec. 20(12). — P. 2174-2180. — DOI: 10.1007/s00586-011-1866-7.

8. Smolle J. Emergency treatment of chest trauma — an e-learning simulation model for undergraduate medical students / J. Smolle, G. Prause, F.-M. Smolle-Jüttner // European Journal of Cardio-Thoracic Surgery. — 2007. — Vol. 32, № 4. — P. 644-647. — DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejcts.2007.06.042.