Вступ
В Україні у жінок репродуктивного віку лейоміома матки (ЛМ) спостерігається у 25,0–30,0 %. Зросла частота ЛМ у жінок молодого репродуктивного віку [4–7]. Серед вагітних ЛМ відзначається у 7,0–8,0 % випадків, що може бути однією з численних причин ускладнень перебігу гестаційного періоду, пологів, лактаційної функції [1, 3, 8]. Вищенаведене обумовлює необхідність проаналізувати перебіг вагітності у жінок з ЛМ — як з одним вузлом, так і з множинною лейоміомою матки для визначення особливостей такого.
Мета роботи: дослідити особливості перебігу гестаційного періоду у жінок з одним вузлом та з множинною лейоміомою матки.
Матеріали та методи
Перебіг гестаційного періоду проаналізовано у 110 жінок з ЛМ та у 50 практично здорових жінок. За даними ультразвукового дослідження (УЗД), зі 110 жінок з ЛМ у 77 (70,0 %) був 1 вузол у матці, у 33 (30,0 %) — множинні вузли. Як один, так і множинні вузли спостерігались чотирьох типів. Тип ЛМ визначали за розмірами, локалізацією вузлів відповідно до клініко-ультразвукової класифікації ЛМ (Wildemeersch D., Schacht E., 2002) згідно з наказом № 582 Міністерства охорони здоров’я України [2]. Частота спостереження типів ЛМ у обстежених жінок подана в попередніх дослідженнях [3, 4]. Перебіг вагітності простежено залежно від кількості вузлів у матці — у 77 жінок з одним вузлом, які становили 1-шу групу, і у 33 жінок з множинними вузлами, які увійшли до 2-ї групи.
Результати досліджень оброблено за методами математичного та статистичного аналізу. Вірогідність різниці показників обчислювалась за допомогою критерію кутового перетворення Фішера. Різницю між показниками, що порівнювались, вважали вірогідною при значенні р < 0,05.
Результати та обговорення
Проаналізовано особливості перебігу гестаційного періоду у жінок з ЛМ I–IV типів залежно від кількості вузлів у матці.
За структурою ускладнення перебігу вагітності проявлялися ранніми гестозами, загрозою переривання вагітності в ранні терміни, загрозою передчасних пологів, гіпертензією, прееклампсією легкого, середнього та тяжкого ступенів, багатоводдям або маловоддям, частковим відшаруванням плаценти, анемією, ди–стресом плода, плацентарною недостатністю. При порівнянні частоти ускладнень вагітності визначено, що ранні гестози розвивалися з однаковою частотою у вагітних з одним вузлом у матці (11,69 %) і з множинною лейоміомою (12,12 %). Одним із найбільш частих ускладнень вагітності була загроза переривання в ранні терміни гестації — у 20 (25,97 %) і у 10 (30,30 %) жінок 1-ї і 2-ї груп, відповідно, р > 0,05. Загроза передчасних пологів відбувалась з рівною частотою в обох групах із ЛМ — у 19 (24,66 %) і у 8 (24,24 %) вагітних. Гіпертензія відзначена у 6,49 % і у 3,03 % випадків у 1-й і 2-й групах відповідно, р > 0,05. Прееклампсія легкого ступеня розвинулась у 7,79 % у жінок 1-ї групи, середнього ступеня тяжкості — у 2,60 і у 3,03 % випадків у 1-й і 2-й групах, тяжка прееклампсія — у 5,19 і у 3,03 % випадків відповідно, p > 0,05. Багатоводдя відзначено у 14 (18,18 %) жінок з одним лейоміомним вузлом і у 7 (21,21 %) — з множинною лейоміомою, р > 0,05. Маловоддя розвинулось у 6,49 % вагітних 1-ї групи. Часткове відшарування плаценти в період вагітності відбулось у 1,30 і 6,06 % випадків у 1-й і 2-й групах відповідно, р > 0,05.
Найбільш частим ускладненням і з рівною частотою у вагітних з ЛМ 1-ї і 2-ї груп відзначена анемія — у 43 (55,84 %) і 18 (54,55 %), р > 0,05. Така спостерігалась у 15 (30,0 %) випадках у групі практично здорових, але розвиток анемії у вагітних з ЛМ як з одним, так і з множинними вузлами був вірогідно частішим, ніж у групі практично здорових, р < 0,05.
Дистрес плода в періоді вагітності відбувся у 6,49 і 6,06 % випадків у 1-й і 2-й групах, р > 0,05. Плацентарна недостатність розвинулась у значної кількості вагітних — у 42 (54,55 %) з одним вузлом і у 14 (42,42 %) — з множинною ЛМ, р > 0,05.
Отже, за аналізом перебігу гестаційного періоду у жінок з ЛМ переважними ускладненнями за наявності як одного вузла, так і множинної лейоміоми були: загроза переривання у ранні терміни гестації і загроза передчасних пологів, анемія, багатоводдя та плацентарна недостатність. Вірогідної різниці між показниками у вагітних з одним вузлом і з множинною лейоміомою не визначено. Можливо, це пояснюється деякою рівнозначністю наявності одного великого вузла III–IV типів ЛМ або декількох дрібних вузлів I–II типів ЛМ. Для розуміння цього також проаналізовано місця розташування вузлів і плаценти у матці та частота збігу їх локалізації у жінок з одним і з множинними вузлами.
Так, щодо розташування вузлів у матці, такі спостерігались по передній стінці у 43 (55,84 %) і у 25 (73,53 %) жінок 1-ї і 2-ї груп відповідно, р > 0,05. У групі жінок з одним вузлом такий визначено по задній стінці матки у 27 (35,06 %) випадках, з множинним вузлом — у 18 (52,94), р < 0,05. Відзначена вірогідна різниця щодо частоти розташування вузлів на бокових (лівій і правій) стінках матки в 1-й і 2-й групах — у 2,60 і 26,47 % відповідно, р < 0,05, та біля дна матки — у 3,90 і 20,59 % випадків, р < 0,05. Вузли виявлено у перешийку у 2,60 і 9,09 % випадків у 1-й і 2-й групах відповідно, р > 0,05.
У 1-й групі спостерігалось три двійні, у 2-й — одна двійня, тому характеристику місця локалізації плаценти і частоти збігу місця розташування плаценти і вузлів у матці подано на 80 і 34 випадків у 1-й і 2-й групах відповідно.
Плацента розташовувалась у матці по передній стінці у 48,75, 47,06 і у 52,0 % випадків у 1-й, 2-й і у групі здорових, р > 0,05; по задній стінці — у 40,0, 26,47 і 38,0 % відповідно, р > 0,05; біля дна матки — у 5,0, 11,76, 8,0 % відповідно, р > 0,05; по бокових стінках — у 5,0, 14,71, 2,0 % випадків відповідно. Частота локалізації вузлів по бокових стінках у групі з множинною ЛМ у 2,94 раза перевищує таку у жінок з одним вузлом та віророгідно вища, ніж у групі здорових, р < 0,05. Розташування плаценти у перешийку спостерігалося лише у вагітних 1-ї групи в 1 (1,25 %) випадку.
За аналізом частоти збігу локалізації вузлів і плаценти у матці в жінок з одним і множинними вузлами, по передній стінці матки збіг спостерігався у 23,75 і 41,18 %, по задній стінці — у 13,75 і 11,77 %, по бокових — у 1,25 і 5,88 % відповідно, р > 0,05; біля дна матки — у 2,94 % у 2-й групі, у перешийку — не відзначено. Загалом частота збігу місця локалізації вузлів і плаценти у вагітних з одним лейоміомним вузлом була у 31 (38,75 %) випадку, з множинними вузлами — у 21 (61,77 %); серед останніх збіг розташування вузлів і плаценти по передній стінці матки відзначено у 14 з 16 випадків (87,50 %).
Висновки
Виявлена значна частота ускладнень перебігу гестаційного періоду у жінок з лейоміомою матки — загрози переривання вагітності, загрози передчасних пологів, плацентарної недостатності, анемії, що може бути фактором ризику розвитку у таких порушень перебігу пологів і становлення функції лактації.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.
Список литературы
1. Коломійцева А.Г. Лейоміома матки при вагітності й після пологів / А.Г. Коломійцева, Н.Я. Скрипченко, Л.В. Діденко // Міжнародний ендокринологічний журнал. — 2007. — № 1(7). — С. 59-63.
2. Наказ № 582 МОЗ України «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги». — К., 2003. — С. 136-149.
3. Ольшевський В.С. Фактори ризику, які сприяють розвитку гіпогалактії у жінок з лейоміомою матки / В.С. Ольшевський // Таврический медико-биологический вестник. — 2011. — Т. 14, № 3, ч. 2(55). — С. 227. — Матеріали міжнародної конференції «Актуальні питання акушерства, гінекології та перинатології» 18–20 травня 2011 р., м. Судак.
4. Ольшевський В.С. Значення вікових і анамнестичних чинників у клінічному стані лейоміоми матки / А.В. Чурілов, В.С. Ольшевський // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. — К.: Інтермед, 2011. — С. 642-645. — Матеріали ХIII з’їзду акушерів-гінекологів України з міжнародною участю «Охорона репродуктивного здоров’я. Профілактика материнської та перинатальної захворюваності та смертності» 21–23 вересня 2011 р., м. Одеса.
5. Радзинский В.Е. Возможности терапии сочетания миомы матки и доброкачественных дисплазий молочных желез / В.Е. Радзинский, М.Н. Маслянников, Е.А. Павлова // Акушерство и гинекология. — 2013. — № 4. — С. 44-46.
6. Щербина Н.А. Патогенетическое обоснование консервативного лечения лейомиомы матки / Н.А. Щербина, О.П. Липко, Л.В. Потапова // Здоровье женщины. — 2013. — № 6(112). — С. 121-123.
7. Ярмолинская М.И. Миома матки. Этиология, патогенез, принципы диагностики / М.И. Ярмолинская, А.К. Долинский, И.Ю. Коган. — СПб., 2013. — 78 с.
8. Montiel-Jarquin A.J., Garcia-Ramizer V.N. et al. Large uterine leiomioma in a young patient // Rev. Med. Inst. Mex. Seguro. Soc. — 2014. — Vol. 46, № 6. — P. 677-680.
