Мобильная версия

Журнал «Здоровье ребенка» Том 12, №5, 2017

Оцінка якості життя дітей з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою

Авторы: Несіна І.М.
Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Мета дослідження: оцінка якості життя підлітків з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) у динаміці протокольного лікування. Матеріали та методи. Обстежено 49 дітей віком 13–17 років з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Групу порівняння становили 40 практично здорових дітей аналогічного віку. Ефективність терапії оцінювали в динаміці лікування та в катамнезі через три місяці. Якість життя оцінювали за допомогою опитувальника PedsQL 4.0, адаптованого для дітей віком від 13 до 18 років, і спеціалізованого опитувальника для гастроентерологічних хворих GSRS. Результати. Виявлено, що в період загострення ГЕРХ показники якості життя за всіма шкалами опитувальника PedsQL 4.0, а також показники, шо відображають психофізіологічні особливості дітей за оцінкою батьків, були значно зниженими. Після проведеного лікування відмічався позитивний клінічний ефект за даними опитувальника GSRS, але аналіз шкал опитувальника PedsQL 4.0 показав, що через 3 місяці визначалася тенденція до збільшення кількості балів за всіма критеріями, які характеризували покращання якості життя підлітків, а показники залишались суттєво нижчими порівняно з контрольною групою. Висновки. Дослідження параметрів якості життя в період клінічної ремісії ГЕРХ є необхідною складовою комплексу ознак верифікації її повноти й основним критерієм оцінки стану підлітків, що дозволяє визначити терміни основного курсу терапії, прогнозувати подальший перебіг захворювання та клінічну ефективність протокольного лікування.

Цель: оценка качества жизни подростков с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ) в динамике протокольного лечения. Материалы и методы. Обследовано 49 детей в возрасте 13–17 лет с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. Группу сравнения составили 40 практически здоровых детей аналогичного возраста. Эффективность терапии оценивали в динамике лечения и в катамнезе через три месяца. Качество жизни оценивали с помощью опросника PedsQL 4.0, адаптированного для детей в возрасте от 13 до 18 лет, и специализированного опросника гастроэнтерологических больных GSRS. Результаты. Выявлено, что в период обострения ГЭРБ показатели качества жизни по всем шкалам опросника PedsQL 4.0, а также показатели, отражающие психофизиологические особенности детей по оценке родителей, были значительно снижены. После проведенного лечения отмечался положительный клинический эффект по данным опросника GSRS, но анализ шкал опросника PedsQL 4.0 показал, что через 3 месяца определялась лишь тенденция к увеличению количества баллов по всем критериям, характеризующим улучшение качества жизни подростков, а показатели оставались существенно более низкими по сравнению с контрольной группой. Выводы. Исследование параметров качества жизни в период клинической ремиссии ГЭРБ является необходимой составляющей комплекса признаков верификации ее полноты и критерием оценки состояния подростков, который позволяет определить срок основного курса терапии, прогнозировать дальнейшее течение заболевания и клиническую эффективность протокольного лечения.

Background. The purpose of the study was the assessment of the quality of life in adolescents with gastroesophageal reflux disease (GERD) during the treatment. Materials and methods. 49 children aged 13–17 years with gastroesophageal reflux disease were examined. The comparison group consisted of 40 apparently healthy children of the same age. The effectiveness of therapy was evaluated during the treatment and in catamnesis, three months later. Quality of life was assessed using the PedsQL 4.0 inventory adapted for children aged 13 to 18 years, and GSRS — a specialized questionnaire for patients with digestive system diseases. Results. It was found that during the exacerbation of GERD, PedsQL 4.0 scores for all scales of the quality of life, especially psychophysiological features in children, reduced significantly by parent’s estimations. According to the GSRS questionnaire, a positive clinical effect was observed after the treatment, but the analysis of the PedsQL 4.0 inventory scales showed that the rates remained significantly lower compared to the control group. Only after 3 months, there was a positive trend toward increasing the number of points according to all the criteria of the PedsQL 4.0 inventory, which described improvements in the quality of teenager’s lives. Conclusions. The study of the quality of life parameters in the period of GERD clinical remission is a necessary component of treatment and the main criterion for assessing the state in adolescents. It allow to determine the clinical effectiveness and time of the main course of therapy, as well as to predict further course of the disease.

Ключевые слова

гастроезофагеальна хвороба; діти; якість життя; опитувальник якості життя PedsQL 4.0; спеціальний опитувальник GSRS

гастроэзофагеальная болезнь; дети; качество жизни; опросник качества жизни PedsQL 4.0; специальный опросник GSRS

gastroesophageal reflux disease; children; quality of life; quality of life inventory PedsQL-4; special questionnaire GSRS

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.12.5.2017.109274

Вступ

Патологія органів травлення посідає значне місце в структурі дитячої соматичної захворюваності в усьому світі, у тому числі й у високорозвинених країнах. Її частота на сьогодні в Україні становить 117,07 на 1000 дітей та має тенденцію до зростання. У структурі гастроентерологічних захворювань дітей різного віку перше місце належить хворобам верхніх відділів травної системи, вони становлять 49,1 % від усієї патології органів травлення [1–4]. Хронічні захворювання завжди призводять до порушень всіх складових здоров’я — фізичного, психічного й соціального благополуччя. Клінічна картина більшості хронічних захворювань травної системи являє собою поєднання симптомів, викликаних самим захворюванням та проявами емоційних розладів. У рамках доказової медицини (evidence based medicine) якість життя (ЯЖ) розглядають як один з головних критеріїв аналізу результатів лікування й прогнозів [5–7]. Якість життя є необхідним компонентом комплексної оцінки стану хворого. Оцінка якості життя поряд із традиційним медичним висновком дозволяє повно й об’єктивно оцінити стан здоров’я дитини, чітко уявити суть клінічної проблеми, вибрати найбільш раціональний підхід у лікуванні, контролювати ефективність терапії.

До найбільш відомих опитувальників оцінки ЯЖ у дітей належить російська версія загального дитячого опитувальника — PedsQL 4.0 Generic Core Scales [8–10]. Важливими перевагами цього опитувальника є: наявність відмінних психометричних якостей опитувальника; простота й зручність у заповненні, статистичній обробці та інтерпретації результатів; широкий віковий діапазон (від 5 до 18 років). The Gastrointestinal Symptom Rating Scale (GSRS) — найбільш специфічний опитувальник для оцінки якості життя з різними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, що дозволяє оцінити вираженість гастроінтестинальних симптомів [11]. На жаль, сучасні дослідження, присвячені ЯЖ педіатричних пацієнтів із ГЕРХ, нечисленні й не дозволяють всебічно висвітлити основні аспекти розвитку й перебігу хвороби [5, 7, 9].

Метою нашого дослідження стала оцінка якості життя підлітків з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) в динаміці протокольного лікування.

Матеріали та методи

Під нашим спостереженням перебувало 49 дітей у віці 13–17 років, які лікувалися в педіатричному відділені № 1 обласної дитячої клінічної лікарні м. Полтави з приводу загострення хронічної гастродуоденальної патології. Аналізуючи дані ендоскопічного дослідження дітей із ГЕРХ, ми встановили, що в 32 хворих був виявлений рефлюкс-езофагіт (РЕ) та в 17 дітей — неерозивна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, а також різного ступеня ураження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки (дифузний гастродуоденіт, антральний гастрит, ерозивний гастродуоденіт та дуоденогастральний рефлюкс). Групу порівняння становили 40 практично здорових дітей аналогічного віку.

Верифікація діагнозу проводилась на основі поглибленого клініко-лабораторного та інструментального обстеження хворих дітей. Усім дітям проведена езофагогастродуоденоскопія (ендоскопом фірми Olympus), інтраезофагеальна та інтрагастральна рН-метрія, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, ехокардіографія. При встановленні діагнозу ГЕРХ використовувалась ендоскопічна класифікація рефлюкс-езофагіту за Savari — Miller у модифікації G.N.J. Tytgat et al. (1990) (Бабак О.Я., Фадєєнко Г.Д., 2000). Лікування проводилось відповідно до клінічного діагнозу за стандартними схемами, визначеними наказом МОЗ № 59 від 29.01.2013.

Середній вік підлітків становив 14,33 ± 0,11 року. Гендерний аналіз продемонстрував переважання хлопчиків (59 %) над дівчатками (41 %). Тривалість захворювання перед госпіталізацією становила в середньому 3,1 ± 0,9 року.

Оцінка вираженості клінічних синдромів у різні періоди захворювання була проведена за спеціальним опитувальником GSRS (Gastrointestinal Symptom Rating Scale, Wiklund I.,1998), розробленим відділом вивчення якості життя в ASTRA HASSLE у Швеції. Опитувальник складається з 15 пунктів, що трансформуються в 6 шкал: 1, 4 — абдомінально-больовий синдром (АБС); 2, 3, 5 — рефлюкс-гастрит-синдром (РГС); 6, 7, 8, 9 — диспептичний синдром (ДПС); 11, 12, 14 — діарейний синдром (ДС); 10, 13, 15 — синдром запору (СЗ) та загальний бал (ЗБ) [11]. Кожний пункт оцінювався за 6-бальною шкалою.

Якість життя оцінювали за допомогою опитувальника PedsQL 4.0. Опитувальник складається з 23 питань і включає 4 шкали: фізичне функціонування (8 питань), емоційне функціонування (5 питань), соціальне функціонування (5 питань) і життя в навчальному закладі (5 питань). Загальна кількість балів після кодування кожного з п’яти варіантів відповіді розраховувався за 100-бальною шкалою (від 0 до 100 балів): чим вища підсумкова величина, тим краща якість життя дитини. Відповіді дитини дублюються відповідями батьків. Варіанти опитувальника, які заповнюються батьками, мають такий же зміст, як і модулі для дітей, але значною мірою різняться за формою запитань. Опитувальник PedsQL включає декілька варіантів, адаптованих для вікових груп дітей: від 5 до 7 років, від 8 до 12 років, від 13 до 18 років.

Статистична обробка результатів дослідження проводилась з використанням пакета програм Statistica 6.0. Кількісні ознаки подані у вигляді середнього арифметичного значення ± стандартна похибка. Статистичну вірогідність обчислювали, використовуючи критерій t Стьюдента. Різницю показників вважали вірогідною при значенні р < 0,05.

Результати та обговорення

За результатами стартового дослідження нами встановлено, що рефлюкс-гастрит-синдром у підлітків характеризувався печією (73,47 ± 3,67 %); відрижкою (48,9 ± 5,15 %); ретростернальним болем (28,58 ± 3,44 %) та кислим присмаком у роті (26,53 ± 4,23 %). Характеризуючи абдомінально-больовий синдром, необхідно відмітити, що прояви болю частіше асоціювалися з прийомом їжі, вираженість і час їх появи — індивідуальні. Половина обстежених дітей скаржилась на болі в епігастральній ділянці, у третини хворих епізоди болю турбували через 1,5–2 години після прийому їжі, у 36,97 % превалювали голодні та нічні болі. Прояви диспептичного синдрому (нудота, блювання, тяжкість в епігастрії після прийому їжі, печія, відрижка) спостерігалися у 93,27 %, у більшості дітей відмічалось поєднання симптомів зазначеного синдрому. На прояви астеновегетативного синдрому (слабкість, втомлюваність, дратівливість, головний біль) хворі не скаржилися, вони виявлялись тільки при цілеспрямованому опитуванні (55,11 ± 4,18 %).

Опитувальник GSRS пацієнти заповнювали за допомогою батьків при госпіталізації в стаціонар та повторно через 2 тижні на фоні терапії.

Аналіз вираженості основних гастроентерологічних синдромів за даними опитувальника GSRS (рис. 1) показав переважання в обстежених дітей рефлюкс-гастрит-синдрому та абдомінального болю. Середні значення їх вираженості становили 5,8 та 5,0 бала відповідно. Менш вираженим були прояви синдрому диспепсії — 4,1 бала. Хронічна патологія травного тракту знижує адаптаційні можливості хворого та погіршує якість життя самого пацієнта й родичів. Так, середній загальний бал за анкетою GSRS становив 3,30 ± 0,17 бала при максимально можливому результаті в шість балів. Значення цього показника менше ніж 3,5 бала спостерігалися у 12 (24,5 %), а більше ніж 5,0 бала — у 19 (38,8 %) респондентів. Оцінюючи показники якості життя у хворих із ГЕРХ на фоні терапії, ми відмітили позитивну динаміку (р < 0,05) щодо покращення показників рефлюкс-синдрому, абдомінального болю, диспептичного синдрому практично в два рази порівняно з даними до лікування, що свідчить про відновлення якості життя підлітків, на яку впливає клінічна симптоматика захворювання.

Крім опитувальника GSRS, що дає об’єктивну оцінку клінічної симптоматики до та після лікування, підлітки й батьки заповнювали загальний опитувальник якості життя PedsQL 4.0 (Pediatric Quality of Life Inventory) [8]. Оцінка ЯЖ підлітків є основним джерелом інформації про їх здоров’я, але нами також враховувалась кореляція відповідей за батьківською версією (proxy-report). Під час дослідження аналізувався вихідний рівень якості життя (до початку лікування) та його зміни після закінчення курсу стаціонарного лікування. Для оцінки динаміки якості життя підлітки проходили опитування також через 3 місяці, і за його результатами можна говорити про ЯЖ залежно від фази захворювання й терміну ефективності терапії.

Перше тестування, проведене при госпіталізації, показало, що вихідні показники ЯЖ були знижені переважно за рахунок соціального функціонування та навчальної активності в школі (табл. 1). Оскільки під впливом печії, больового синдрому, нудоти, тяжкості в животі та інших патологічних симптомів ГЕРХ значно погіршується загальний стан дитини, то й загальний показник якості життя був досить низьким до початку лікування й становив 48,7 ± 3,3 бала, тоді як після лікування цей показник покращився й був у межах 54,4 ± 3,1 бала. Хворі підлітки мали фізичні функціональні обмеження, що виражались в зниженні кількості й обсягу фізичних навантажень, необхідності стримуватись при заняттях бігом та тривалій ходьбі.

Проведене дослідження після закінчення курсу терапії показало, що, незважаючи на покращення самопочуття, зникнення больових, диспептичних, астенічних симптомів, відновлення основних функцій організму відбувається досить повільно, що відображається в даних опитувальника через 3 місяці. Аналіз шкал показав, що через 3 місяці визначалася тенденція до збільшення кількості балів за всіма критеріями, що характеризували покращання якості життя підлітків, але показники залишались істотно нижчими порівняно з контрольною групою. На основі проведених досліджень виявлено проблеми ефективності протокольного курсу лікування, що потребують подальшого вивчення й дискусії про доцільність більш тривалих курсів антисекреторних препаратів.

Наступний етап дослідження був присвячений порівняльному аналізу ЯЖ підлітків за суб’єктивними оцінкам їх батьків. Отримані дані показали, що перед початком курсу лікування середні показники якості життя, які оцінювали батьки, перевищували показники підлітків, за винятком даних навчальної активності (табл. 2). Сумарний бал ЯЖ також відображав дещо вищу оцінку, дану батьками, основних критеріїв якості життя до початку терапії. Досить обережно батьками давались позитивні оцінки на момент виписки щодо навчальної активності та соціального функціонуваня, що пояснюється більшою стурбованістю рідних питаннями успішності в школі, обмеженням участі в навчальних проектах, пропусками занять. Тільки через 3 місяці батьками відмічено покращення успішності в школі та фізичного й емоційного функціонування, при цьому соціальна адаптація підлітків, на їх погляд, потребувала корекції. На відміну від оцінки ЯЖ підлітками сумарний бал, за даними батьків, не мав вірогідних відмінностей у динаміці лікування.

Порівняльний аналіз динаміки показників оцінки ЯЖ за суб’єктивними оцінками батьків і самих підлітків показав, що більше ніж у 70 % випадків мала місце недооцінка батьками серйозності хвороби, особливо за відсутності симптоматики. Отже, необхідно звернути увагу лікаря на пріоритетність заповнення анкет самими підлітками, а не їх батьками. Оцінка якості життя з використанням опитувальника PedsQL 4.0 у дітей з ГЕРХ є самостійним показником стану здоров’я пацієнтів, і порівняльна характеристика кількісної варіабельності компонентів різних шкал показала, що більш об’єктивною є самооцінка підлітками свого захворювання з можливостями активної адаптації в оточуючому середовищі, що є провідним показником клінічної ефективності лікування.

Висновки

Дослідження параметрів якості життя в період клінічної ремісії ГЕРХ є необхідною складовою комплексу ознак верифікації її повноти й основним критерієм оцінки стану підлітків, який дозволяє визначити термін основного курсу терапії, прогнозувати подальший перебіг захворювання та клінічну ефективність протокольного лікування.

Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Шадрін О.Г. Сучасні підходи до діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей / О.Г. Шадрін, Л.В. Ігнатко // Здоров’я України. — 2016. — № 3(41). — С. 26-27.

2. Марушко Ю.В., Асонов А.О. Досвід використання пантопразолу у комплексній терапії захворювань травного тракту різних вікових груп / Ю.В. Марушко, А.О. Асонов // Ліки України. — 2017. — № 3(209). — С. 19-23.

3. Крючко Т.О., Несіна І.М., Пода О.А., Коленко І.О. Оптимізація протоколу лікування дітей із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою / Т.О. Крючко, І.М. Несіна, О.А. Пода, І.О. Коленко // Здоровье ребенка. — 2016. — № 2(70). — С. 23-28. ISNN 2224-0551

4. Абатуров А.Е. Хронические CagA (+) Helicobacter pylori-ассоциированные гастриты у детей / А.Е. Абатуров, О.Н. Герасименко, Н.Ю. Завгородня. — Харьков: С.А.М., 2014. — 400 с.

5. Скрипник І.М. Захворювання з багатьма подобами: лікарська тактика в складних клінічних випадках ГЕРХ / І.М. Скрипник // Здоров’я України. — 2007. — № 23(180). — С. 1-2.

6. Новик А.А. Руководство по исследованию качества жизни в медицине / А.А. Новик, Т.И. Ионова. — 2-е изд. — М.: ЗАО ОЛМА Медиа Групп, 2007. — 320 с.

7. Баранов А.А., Альбицкий В.Ю., Валиуллина С.А. и др. Методы определения и показатели качества жизни детей подросткового возраста: Пособие для врачей. — М., 2005. — 30 с.

8. Varny J.W., Varny, Burwinkle T.M., Seid M. The PedsQL-4 as a school population health measure:. feasibility, realibity, and validity // Qual. Life Res. — 2006. — Vol. 15, № 2. — Р. 203-215. doi: 10.1007/s11136-005-1388-z

9. Varni J., Seid M., Kurtin P. The PedsQL™ 4.0 Measurement model for the Pediatric Quality of Life Inventory Version 4.0 // Qua–lity of life News Letter. — 1997. — Vol. 3. — P. 4-10.

10. Varni J., Seid M., Kurtin P. The PedsQL™ 4.0: Reliability and valid9 ity of the Pediatric Quality of Life Inventory™ Version 4.0 Generic Core Scales in healthy and patient populations // Med. Care. — 2001. — Vol. 39, № 8. — P. 800-812. PMID:11468499

11. Svedlund J., Sjodin I., Dotevall G. GSRS — a clinical rating scale for gastrointestinal symptoms in patients with irritable bowel syndrome and peptic ulcer disease // Dig. Dis. Sci. — 1988. — Vol. 33. — P. 129-134.