Газета «Новости медицины и фармации» 12 (627) 2017
Вернуться к номеру
«Нейросимпозіум 2017» — нові можливості підвищення якості медичної допомоги населенню України в неврології
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Резюме
12–14 вересня в м. Одесі відбувся міжнародний неврологічний конгрес «Нейросимпозіум». Організаторами заходу виступили Міністерство охорони здоров’я України, Ужгородський національний університет, Українська асоціація болю голови за підтримки Міжнародної асоціації болю голови та Міжнародної академії медичної освіти (ГО «МАМО»). Захід став наймасштабнішою подією в українській неврології — в ньому брали участь понад 850 лікарів-неврологів та лікарів суміжних із неврологією спеціальностей з України, Республіки Білорусь, Республіки Молдова.
Голова організаційного комітету симпозіуму — доктор медичних наук, професор, ректор Ужгородського національного університету Володимир Іванович Смоланка розповів про основні наукові напрямки, що обговорювались на засіданні конгресу:
► сучасні підходи до лікування болю голови (у рамках секції Української асоціації болю голови);
► захворювання екстрапірамідної нервової системи;
► гострі кути в діагностиці та лікуванні розсіяного склерозу;
► сучасні аспекти захворювань периферичної нервової системи;
► нейроінфекції;
► сомнологія;
► терапевтичні та нейрохірургічні підходи до лікування епілепсії;
► нервово-м’язові захворювання та підходи до лікування;
► сучасні питання лікування хворих із судинною патологією;
► реабілітація хворих після інсульту;
► психосоматичні розлади, зокрема тривожно-депресивні захворювання.
► захворювання екстрапірамідної нервової системи;
► гострі кути в діагностиці та лікуванні розсіяного склерозу;
► сучасні аспекти захворювань периферичної нервової системи;
► нейроінфекції;
► сомнологія;
► терапевтичні та нейрохірургічні підходи до лікування епілепсії;
► нервово-м’язові захворювання та підходи до лікування;
► сучасні питання лікування хворих із судинною патологією;
► реабілітація хворих після інсульту;
► психосоматичні розлади, зокрема тривожно-депресивні захворювання.
У рамках конгресу було проведено засідання з інтерактивною методикою викладання, теоретичні та практичні майстер-класи під керівництвом видатних вчених з України, Франції, Великобританії, Австрії, Іспанії, країн Балтії.
Розпочалась робота конгресу із секції «Зіркові лекції». Увазі учасників секції було запропоновано кілька насичених інформацією тем, що є особливо актуальними для практикуючих неврологів.
Володимир Іванович Смоланка виступив із лекцією на тему «Хірургічне лікування кил міжхребцевих дисків попереку. Коли і кому?». Проблема кил міжхребцевих дисків попереку є дуже актуальною. Є підстави стверджувати, що половина людей, які страждають від болю в спині, мають цю проблему. До Київського міжнародного центру нейрохірургії на рік звертаються п’ять тисяч осіб із цією недугою. Операції роблять лише одному з п’яти. Кому і коли потрібно хірургічне втручання — думка провідного фахівця, що викликала мотивовану зацікавленість усіх членів секції.
Інсульт — ще одна проблема, з якою дуже часто стикаються українці. Особливо актуальною стає проблема відновлення хворих після перенесеної хвороби. Науковий голова «Днів мозку» (Brain Days) у ней–роцентрі, завідувач відділення неврології будинку престарілих у Відні, завідувач неврологічного відділення клініки медичної реабілітації в Бад Піраварт Андреас Вінклер поділився з українськими колегами досвідом Австрії в практиці нейрореабілітації після інсульту.
Доктор медичних наук, професор кафедри неврології № 1 Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Тетяна Миколаївна Слободін, яка є членом оргкомітету конгресу, запропонувала дискусію щодо непередбачуваних наслідків черепно-мозкових травм та нових підходів у їх профілактиці.
Під час кава-паузи з експертом за участю професора, клінічного невролога і консультанта неврологічного відділення лікарні Литовського медичного університету Кестутіса Петриконіса та доктора медичних наук, професора, завідуючого кафедрою неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету Михайла Михайловича Ороса обговорювалась тема тривоги, болю та їх менеджменту.
Робота симпозіуму продовжилась секціями «Секрети фарватера болю» та «Гра мозку», у рамках яких авторитетні експерти неврологічної галузі ділилися досвідом у боротьбі з болем різної етіології, обговорювали різні аспекти проблеми психосоматичних розладів.
Завідуючим відділенням неврології № 1 КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» Вадимом Івановичем Пашковським, модератором секції «Судинні перехрестя неврології», було ініційовано дискусію щодо нових аспектів «проблеми Пілата». Йдеться про класифікацію та сучасні підходи в діагностиці та лікуванні патологій, що викликають сильний головний біль. Мігрені — це велика проблема сучасної людини, викликана і способом життя, і негативним впливом екології, і емоційно-психологічним станом. Тому сучасний погляд на природу цієї недуги і питання про можливість позбутися її є дуже актуальними.
У зазначеній секції також жваво обговорювалися досягнення і перспективи органопротекції через блокаду біосинтезу карнітину (доповідач — професор, доктор медичних наук, керівник відділу серцевої недостатності Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України» –Леонід Георгійо–вич Воронков). А професор, клінічний невролог, завідувач кафедри неврології в лікарні Литовського медичного університету, керівник Каунаського центру інсульту Антанас Вайткус поділився досвідом своїх колег з теми «Домінантна півкуля та інсульт».
Нейром’язові захворювання були предметом обговорення наступної секції, у рамках якої виступили співголова оргкомітету, доктор медичних наук, професор, заві–дувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету Михайло Михайлович Орос, доктор медичних наук, професор кафедри неврології № 1 НМАПО ім. П.Л. Шупика Тетяна Миколаївна Слободін, завідуюча відділенням неврології раннього віку дитячої міської клінічної лікарні № 5 м. Дніпра, лікар –вищої категорії Ірина Василівна –Македонська.
Модераторами секції стали кандидат медичних наук, завідуючий Центром орфанних захворювань НДСЛ «Охматдит» (м. Київ), асистент кафедри медичної і лабораторної генетики НМАПО ім. П.Л. Шупика Наталія Олександрівна Пічкур та Тетяна Миколаївна Слободін.
У рамках наступної секції під назвою «Досвід сусідів» доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри неврології № 2 Харківського національного медичного університету Олена Леонідівна Товажнянська запросила до розмови авторитетних колег із Молдови та Бельгії. Доктор Віталій Ліснік, професор неврології кафедри неврології Державного університету медицини та фармації ім. Миколи Тестеміцану міста Кишинева, консультант у відділі нервово-м’язових хвороб Інституту неврології та нейрохірургії розповів про типові та атипові форми хронічних запальних демієлінізуючих полінейропатій. А кандидат медичних наук, головний невролог у клініках Zorgsaam Zeeuws Vlaanderen, Wielingenlaan 2, Terneuzen, (м. Гент, Голандія) Паскаль Прут поділився досвідом роботи бельгійського кабінету для тих, у кого болить голова.
Наступний день роботи конгресу відкрився одразу двома секціями. Дуже широко, активно і ґрунтовно була висвітлена багатогранна й актуальна тема судинних патологій головного мозку в доповідях кандидата медичних наук, професора, завідувача відділу інформаційного аналізу та міжнародних наукових програм ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова Національної академії медичних наук України», національного експерта в галузі клінічної нейро- та психофармако–логії Сергія Георгійовича Бурчинского, члена-кореспондента Національної академії медичних наук України, обраного за спеціальністю «анестезіологія та реаніматологія», доктора медичних наук, професора, завідуючого кафедрою анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів факультету післядипломної освіти Донецького націо–нального медичного університету, лікаря вищої категорії, проректора з науково-педагогічної роботи, наукового керівника центру Володимира Ілліча Чернія, члена-кореспондента Національної академії медичних наук України, доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, лікаря вищої категорії, завідувача відділу судинної патології головного мозку ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» Світлани Михайлівни Кузнєцової, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри шпитальної хірургії/хірургії № 2 Львівського медичного університету імені Данила Галицького Ігоря Івановича Кобзи, доцента кафедри неврології № 1 Національної медичної академії після–дипломної освіти імені П.Л. Шупика Тетяни Іванівни Насонової.
Паралельно модератори — невролог, завідувач кафедри неврології та нейро–хірургії факультету післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова Геннадій Сергійович Московко та доктор медичних наук, провідний науковий спів–робітник відділу нейроінфекцій та розсіяного склерозу ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» Ірина В’ячеславівна Богданова — разом із колегами працювали над темою «Рухові розлади».
Лекцію щодо генетики хвороби Паркінсона прочитала член Міжнародної асоціації рухових розладів (International Movement Disorders Society) Катерина Олегівна Карпінська. Про тактику пацієнта МСА розповіла невролог, кандидат медичних наук, завідуюча неврологічним відділенням Одеської обласної клінічної лікарні, доцент кафедри неврології Одеського національного медичного університету Ірина Вільївна Хубетова.
Доктор медичних наук, доцент кафедри неврології та нейрохірургії Одеського державного медичного університету, лікар-невропатолог вищої категорії Юрій Іванович Горанський та доктор медичних наук, академік Академії наук вищої освіти України, завідувач кафедри психосоматичної медицини та психотерапії медико-психологічного факультету Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Олег Созонтович Чабан ініціювали дискусію стосовно сучасних підходів до терапії в неврології та психіатрії.
Про можливості застосування препарату нейромідин у ранній реабілітації хворих з ішемічним інсультом розповіла доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри неврології та дитячої неврології Харківської медичної академії післядипломної освіти Тетяна Анатоліївна Літовченко.
Багато уваги під час роботи конгресу приділялось проблемі багатогранного болю. Саме ця тема була центральною в роботі наступної секції, де доповідачами стали Тетяна Іванівна Насонова та Геннадій Сергійович Московко. Обговорювалась також проблема діагностики та лікування дегенеративних запальних захворювань хребта (Світлана Iванівна Сміян, доктор медичних наук, професор, заслужений дiяч науки i технiки України, лікар-ревматолог вищої категорії, голова Тернопільського обласного товариства терапевтів).
Професор, клінічний невролог і консультант неврологічного відділення лікарні Литовського медичного університету Кестутіс Петриконіс запропонував дискусію на тему «Остео–пороз: чи існує проблема?».
Головний позаштатний невролог департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради, завідуючий відділенням інвазійних методів діагностики та лікування обласного клінічного медичного центру Лілія Аркадіївна Звягіна провела майстер-клас «Нейросонографія у щоденній практиці невролога».
Секції «Психосоматика» (модератори — доктор медичних наук, професор кафедри психосоматичної медицини і психотерапії НМУ імені О.О. Богомольця Олена Олександрівна Хаустова, доктор медичних наук, професор, невролог, рефлексо–терапевт, завідуючий кафедрою рефлексотерапії Харківської медичної академії –післядипломної освіти, член президії асоціації «Товариство неврологів, психіатрів та наркологів», голова Харківського науково-практичного товариства рефлексотерапевтів Ольга Григорівна Морозова) та «Пароксизмальний мозок» (Володимир Іванович Смоланка, Михайло Михай–лович Орос) стали майданчиками для цікавої і пізнавальної дискусії провідних спеціалістів неврологічної та психіатричної галузей.
Вона стосувалась таких станів, як тривога, психоемоційні та депресивні розлади, що є постійними супутниками життя багатьох українців та жителів усього світу. Про диференціальний підхід до терапії вегетативних дисфунцій у пацієнтів із початковими проявами цереброваскулярної недостатності розповіла доктор медичних наук, доцент кафедри неврології № 1, начальник відділу докторантури та організації наукової діяльності Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, член Української асоціації боротьби з інсультом Марина Анатоліївна Трещинська.
Багато уваги було приділено епілепсії. Зокрема, про клініко-електрофізіологічні особливості фронтальної епілепсії розповів Луї Майяр, невролог і нейрофізіолог, старший консультант Університетської клініки Нансі, професор неврології в Університеті Лотарингії (Франція). А доктор медичних наук, професор кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, керівник Львівського обласного протиепілептичного центру Лідія Борисівна Мар’єнко розповіла про нову класифікацію епілептичних нападів, епілепсії, відбулося цікаве обговорення щодо можливості їх впровадження в Україні.
Останній день симпозіуму розпочався роботою секції «Біль — вічна проблема» (модератори — Ольга Григорівна Морозова та президент Української асоціації з вивчення болю доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри неврології та сімейної медицини ГЗ «Луганський державний медичний університет» Ігор Володимирович Романенко). Авторитетні експерти неврологічної галузі ділилися досвідом боротьби з болем різної етіології. Цікавою стала дискусія після доповіді Ольги Григорівни Морозової та доктора медичних наук, професора кафедри рефлексотерапії Харківської медичної академії післядипломної освіти, невролога, рефлексотерапевта Олександра Анато–лійовича Ярошевського на тему «М’язово-скелетичний біль. Чи на всі механізми ми впливаємо?».
Корисними для учасників секції були і виступи представників фармацевтичної галузі, які працюють у цьому напрямку. Так, професор, доктор медичних наук, керівник навчальної роботи кафедри фармакології і клінічної фармакології ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України» –Валентина Іванівна Опришко презентувала найбільший віт–чизняний проти–больовий портфель ліків на фармацевтичному ринку.
У секції «Параклініка, сон та пам’ять» (модератори — доктор медичних наук, професор, президент Української протиепілептичної ліги, віце-президент Української асоціації нейропсихофармакології Андрій Євгенович Дубенко, доктор медичних наук, провідний науковий співробітник відділу нейроінфекцій і розсіяного склерозу ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України» Ірина В’ячеславівна Богданова) говорили про міжнародні стандарти діагностики та лікування хвороби Альцгеймера (доповідач — доктор медичних наук, професор кафедри неврології і рефлексотерапії Націо–нальної медичної академії після–дипломної освіти імені П.Л. Шупика –Євген Олександрович Труфанов), дискутували з актуальних питань, наприклад, чи потрібна ангіографія, якщо є дуплекс (доцент кафедри ультразвукової діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти, кандидат медичних наук, лікар вищої категорії, голова Української асоціації нейросонології і церебральної гемодинаміки Калашніков Валерій Йосипович).
З доповіддю на тему «Тестування деменції» виступив професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри ФПОДП ДВНЗ «Ужгородський національний університет», головний позаштатний спеціаліст департаменту охорони здоров’я Закарпатської облдержадміністрації з фаху «неврологія» Олександр Романович Пулик.
Паралельно пройшли майстер-клас (доктор медичних наук, професор кафедри неврології Одеського національного медичного університету Олександр Миколайович Стоянов) та конкурс молодих вчених, де були запропоновані до розгляду такі проблеми: «Непередбачувані коморбідності хвороби Паркінсона», «Практика лікування парезів при невропатії та радикулопатії», «Когнітивні та емоційні порушення у пацієнтів у ранній період інсультів».
Фіналом конгресу стала секція «Авто–імунні процеси та нервова система», у рамках якої проректор із наукової роботи та міжнародних зв’язків, завідувач кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, керівник Львівського обласного центру з вивчення проблем розсіяного склерозу та інших демієлінізуючих захворювань Тетяна Іванівна Негрич виступила з лекцією на тему: «Спінальні вогнища. Чи завжди це демієлінізація?», а кандидат медичних наук, завідувач кафедри неврології Одеського національного медичного університету, заслужений лікар України, керівник багатопрофільної університетської клініки ОНМедУ (Центр реконструктивної та відновної медицини) Тетяна Миколаївна Муратова розповіла про сучасний погляд на проблему розсіяного склерозу.
На переконання учасників Міжнародного неврологічного конгресу, вітчизняних і зарубіжних фахівців неврологічного профілю, «Нейросимпозіум» став непересічною подією не лише в українській нейрохірургії, а й для світової медичної спільноті, що сьогодні об’єднує зусилля в пошуках новітніх сучасних методик і підходів у лікуванні неврологічних розладів. Вчені-неврологи з усього світу обмінюються досвідом і знаннями, щоб зупинити загрозливий наступ на людство «хвороб цивілізації», зростання яких пов’язують із негативним впливом на організм людини ряду проявів науково-технічного прогресу та сучасного способу життя.
«Розглянуті на симпозіумі результати наукових досліджень та впровадження їх результатів у практичну діяльність у різних напрямках нейрохірургії та нейрореабілітації нададуть можливість підвищити рівень нейрохірургічної допомоги населенню України, покращити якість життя пролікованих пацієнтів, підвищити рівень відновлення їх працездатності та забезпечити ефективне використання ресурсів галузі охорони здоров’я», — наголосив, оцінюючи результати симпозіуму, голова орг–комітету Володимир Іванович Смоланка.
Співголова симпозіуму Михайло Михайлович Орос підкреслив, що навчальна конференція проходить вже дев’ятий рік, і щороку її організатори докладають –максимум зусиль, щоб отримані тут знан–ня допомагали підвищити практичні навички неврологів, психіатрів, психотерапевтів, лікарів суміжних із неврологією –спеціальностей. Для цього запрошуються найкращі лектори не лише з України, а й з-за кордону. «Щоразу після конференції ми при–їжджаємо у свій медичний заклад з бажанням робити більше, цікавіше, досягати нових успіхів», — акцентував Михайло Михайлович.
Організатори «Нейросимпозіуму», його учасники висловлюють подяку компаніям та організаціям, завдяки підтримці яких ця непересічна в українській неврології подія стала можливою: ТОВ «Д-р Редді’з Лабораторіз», ТОВ «Фарма Старт», ПАТ «Фармак», ТОВ «Санофі-Авентіс Україна», групі компаній «Рост», «Евер Нейро Фарма ГмбХ», ТОВ «Кусум Фарм», ПАТ «Київський вітамінний завод», ТОВ «Сандоз-Україна», корпорації «Артеріум», ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», представництву «Нобель Ілач –Санаї ве Тiджарет», компанії World Medicine, ТОВ «Ділео Фарма», представництву АС «Гриндекс», представництву «Юніфарм ІНК», представництву «Вьорваг Фарма ГмбХ і Ко.КГ», ТОВ «КРКА Україна», ПРАТ «Біофарма», ТОВ «Здраво», ЗАТ «Фармліга», ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я», ТОВ «Юрія-фарм», ТОВ «Бі-Фарма Україна», представництву АТ «Босналек», представництву «Альпен Фарма ГмбХ», представництву АС «Олайнфарм», ТОВ «Інтерхім».
Бажання і готовність компаній зробити свій внесок у благородну справу підвищення якості і доступності медичної допомоги людям — це риси, що свідчать про високу соціальну відповідальність цих компаній, організацій, комерційних структур, якої сьогодні чекає від бізнесу суспільство і яка однаково корисна усім — компанії, державі, суспільству.
☼ Детальніше з матеріалами «Нейросимпозіуму» читачі зможуть ознайомитися на каналі ГО «МАМО»: https://www.youtube.com/channel/UCcCmxwE-9B3GIoz73IV5NUQ.
Матеріал надано оргкомітетом заходу