Журнал «Здоровье ребенка» Том 12, №7, 2017
Вернуться к номеру
Рада експертів «Дитяча гастроентерологія та нутриціологія» (11 жовтня 2017 р., м. Київ)
Рубрики: Педиатрия/Неонатология
Разделы: Официальная информация
Версия для печати
У рамках цьогорічного Всеукраїнського конгресу педіатрів, який відбувся в м. Києві, 11 жовтня було проведено Раду експертів «Дитяча гастроентерологія та нутриціологія». Вашій увазі пропонується огляд ключових питань, що були розглянуті, та зроблені експертами висновки.
Рада експертів засновується як робоча група з упровадження сучасних підходів, заснованих на принципах доказової медицини, у галузі дитячої гастроентерології в Україні.
Учасники ради експертів «Дитяча гастроентерологія» наголошують, що на сьогодні функціональні захворювання (ФЗ) травної системи є актуальною проблемою практичної педіатрії та частою причиною звернень батьків до педіатра й сімейного лікаря.
Певна небезпека полягає в тому, що причиною деяких функціональних розладів (ФР), що супроводжуються абдомінальним больовим синдромом і неспокоєм дитини, можуть бути різноманітні ургентні стани, які вимагають термінового медичного втручання, хоча вони зустрічаються досить рідко.
Функціональні розлади являють собою групу гетерогенних клінічних станів, які проявляються різними симптомами з боку травного тракту (ТТ) і не супроводжуються ніякими структурними, системними або метаболічними змінами. Незважаючи на відсутність органічної основи, ФЗ знижують якість життя пацієнтів і завдають великої економічної шкоди суспільству як за прямими показниками витрат на медичне обслуговування та лікування, так і за непрямими показниками — компенсацією тимчасової непрацездатності. У більшості практичних лікарів діагностика функціональних розладів ТТ викликає розгубленість через нову термінологію, недостатню чіткість розуміння їх сутності. У 2016 році експертами Міжнародної групи з вивчення ФЗ органів травлення були розглянуті та уточнені визначення, класифікація, критерії діагностики та рекомендації щодо лікування функціональних розладів ТТ, що знайшло відображення в матеріалах IV Римського консенсусу.
Провідна роль у діагностиці ФЗ ТТ належить аналізу клінічних проявів. Дуже складним аспектом діагностики в клінічній практиці є розмежування схожих за симптоматикою функціональних станів: функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника (СПК), функціонального запору та СПК із запором, абдомінального болю із СПК. У матеріалах IV Римського консенсусу подані критерії діагностики, що дозволяють розмежувати ці клінічні стани. Знання характерних симптомів і критеріїв діагностики кожного з функціональних розладів необхідне для визначення його виду, проведення диференціальної діагностики, обґрунтування програми лікування хворих. Також не менш важливою є правильна тактика вибору лікарського засобу, особливо в лікуванні больових станів. На наш погляд, є доцільним на першому етапі застосування лікарських препаратів саме для таких станів обирати препарати рослинного походження, тому що саме вони є найбільш безпечними для пацієнтів такого віку та проявляють відразу декілька терапевтичних ефектів.
Діагностика ФЗ здійснюється за відсутності структурної патології, що також може обумовлювати наявні в пацієнта симптоми. Тому важливе місце у верифікації діагнозу посідають лабораторні, ендоскопічні й рентгенологічні дослідження ТТ, що дозволяють виключити органічну причину змін.
При спостереженні за дітьми, які мають прояви ФР травної системи, лікар має приділити достатньо уваги виявленню загрозливих симптомів і небезпечних ознак, так званих червоних прапорців, наявність яких може свідчити про органічну патологію, частина якої вимагає застосування додаткових методів діагностики й невідкладної терапії. Це можуть бути: лихоманка, немотивована втрата маси тіла, дисфагія, блювання з домішками крові, наявність крові у випорожненнях, анемія, лейкоцитоз, підвищена швидкість осідання еритроцитів, прогресуюче погіршення стану дитини.
Наявність великої кількості варіантів медикаментозної терапії, запропонованих для лікування хворих із функціональною патологією, певною мірою свідчить про незадоволення педіатрів результатами лікування хворих із ФЗ. Ймовірно, це пов’язано не тільки з недостатнім вивченням патогенезу даної патології в цілому, але й з труднощами, що виникають при диференціації варіантів функціональної патології з комплексом тих чи інших симптомів. Це пояснюється тим, що інтерпретація багатьох симптомів функціональних розладів дітьми суттєво відрізняється від дорослих.
У педіатричній гастроентерології концепція поєднання високої ефективності з доброю переносимістю лікарського засобу відіграє вирішальну роль. У зв’язку з цим необхідно відзначити, що потенціал рослинних лікарських засобів у цій галузі далеко не вичерпаний. Рослинні препарати часто мають багатофакторний вплив і діють синергічно, що дозволяє швидко та ефективно усунути різні симптоми ураження ТТ.
Науковий огляд особливостей ФЗ ТТ у дітей у розрізі Римських критеріїв IV знайомить фахівців не тільки з анатомо-фізіологічними особливостями ТТ, проблемами класифікації й патогенезу захворювань, але й з можливими шляхами їх корекції. Зокрема, унікальний багатоцільовий вплив лікарських рослин на перебіг ФР ТТ підтверджений чисельними науковими даними. Перевірений на високому рівні методик доказової медицини Гастритол продемонстрував високу ефективність, добру переносимість із швидким початком дії при ФЗ ТТ у дітей. У цілому дослідники оцінили ефективність препарату як «добру» й «дуже добру».
Звернули увагу на такі проблеми:
— недостатня увага сьогодні приділяється проблемі ФР ТТ у дітей як медико-соціальній проблемі, їх корекції, включаючи батьків і лікарів;
— низький рівень виявлення ФЗ ТТ у дітей в Україні;
— недостатня інформованість педіатрів та сімейних лікарів щодо нових Римських критеріїв IV;
— недостатня обізнаність лікарів стосовно засобів корекції ФР ТТ у дітей.
Рекомендували:
1. Звернути увагу керівників закладів охорони здоров’я на необхідність підвищення кваліфікації лікарів-педіатрів та лікарів загальної практики — сімейної медицини з питань дитячої гастроентерології.
2. У практичній діяльності лікаря загальної практики — сімейної медицини, лікаря-педіатра, дитячого гастроентеролога та лікарів суміжних спеціальностей слід керуватися міжнародними стандартами діагностики та лікування ФР ТТ (у тому числі сучасними рекомендаціями IV Римського консенсусу з метою уніфікації міждисциплінарного підходу до даної проблеми).
3. На думку експертів, діти з ФЗ ТТ за відсутності «симптомів тривоги» не потребують застосування інвазивних методів діагностики та «агресивних» методів лікування.
4. Поява на фармацевтичному ринку України високотехнологічних рослинних лікарських засобів для корекції ФР ТТ, на наш погляд, відкриває широкі перспективи лікування ФЗ ТТ у дітей.
5. Досвід застосування Гастритолу при функціональній патології в дітей щороку зростає, і отримані дані підтверджують низький рівень побічних ефектів та високу його ефективність.
Бекетова Галина Володимирівна, д.м.н., професор
Шадрін Олег Геннадійович, д.м.н., професор
Абатуров Олександр Євгенович, д.м.н., професор
Бєлоусова Ольга Юріївна, д.м.н., професор
Беш Леся Василівна, д.м.н., професор
Величко Валентина Іванівна, д.м.н., професор
Дудник Вероніка Михайлівна, д.м.н., професор