Мобильная версия

Украинский журнал хирургии 4 (35) 2017

Особливості змін показників клітинної та гуморальної ланок системного імунітету у хворих на гострий пієлонефрит

Авторы: Федорук О.С., Візнюк В.В., Степан В.Т., Ілюк І.І., Владиченко К.А.
ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Рубрики: Хирургия

Разделы: Клинические исследования

Досліджено зміни динаміки імунокомпетентних клітин периферичної крові у хворих на гострий пієлонефрит під впливом комплексного загальноприйнятого лікування. Установлено позитивний лікувальний ефект комплексного загальноприйнятого лікування, що проявлявся активізацією ланок імунітету.

Исследованы изменения динамики иммунокомпетентных клеток периферической крови у больных острым пиелонефритом под влиянием комплексного общепринятого лечения. Установлен положительный лечебный эффект комплексного общепринятого лечения, который проявлялся активизацией звеньев иммунитета.

The changes in the dynamics of peripheral blood immune cells in patients with acute pyelonephritis under the influence of comprehensive conventional treatment were investigated. A positive therapeutic effect of comprehensive conventional treatment was established that manifested by the intensification of components of immune system.

Ключевые слова

гострий пієлонефрит; імунітет; лікування; молекули середньої маси; антитіла

острый пиелонефрит; иммунитет; лечение; молекулы средней массы; антитела

acute pyelonephritis; immunity; treatment; middle
molecules; antibodies

doi: http://dx.doi.org/10.22141/1997-2938.4.35.2017.118898

Вступ

Гострий пієлонефрит є частою урологічною патологією. Не завжди вдається досягти повного одужання хворих, і як результат — перехід у хронічний процес [1]. Причинами хронічного пієлонефриту є неконтрольоване використання пацієнтами антибіотиків і несвоєчасне звернення в стаціонар [1, 3].

Впровадження в клінічну практику імунологічних методів діагностики дозволило поліпшити якість і ефективність лікування різних клінічних форм пієлонефриту [2, 5].

З цією ж метою останнім часом розпочали широко застосовувати індекс сегментації нейтрофілів, лімфоцитарний, лейкоцитарний, інтегральний індекс інтоксикації, за допомогою яких разом зі станом пулу молекул середньої маси і циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) оцінюють ступінь ендогенної інтоксикації [7, 8].

Імунологічні методи діагностики в поєднанні зі стандартними методами та активною терапевтичною тактикою сприяли поліпшенню загального стану пацієнтів, зниженню показників ендотоксикозу, ранній елімінації мікроорганізмів, пришвидшенню регенеративних процесів, а також скороченню тривалості стаціонарного лікування [6, 8].

Мета дослідження: вивчити зміни імунологічних показників крові хворих на гострий пієлонефрит на тлі застосування комплексної діагностики і терапії.

Матеріали та методи

Вплив на імунологічні показники крові, зокрема, шляхом визначення вмісту сироваткових імуноглобулінів класів А, М і G здійснювали методом імуноферментного аналізу на напівавтоматичному аналізаторі «АИФ-Ц-01C» (Білорусь). Використовували стандартний набір моноклональних специфічних антисироваток до імуноглобулінів кожного класу і контрольну сироватку з відомим вмістом імуноглобулінів.

Зразки, контрольну сироватку й антисироватки вносили в комірки планшета і додавали 7% розчин поліетиленгліколю 6000 у фосфатному буфері (рН 7,4–7,5). Проби інкубували впродовж 60 хв при кімнатній температурі. Оптичну щільність вимірювали в біхроматичному режимі при довжині хвиль λ 405 і 570 нм проти холостої проби (без плазми крові). Концентрацію імуноглобулінів розраховували за калібрувальними графіками, побудованими для кожного класу імуноглобулінів.

Визначення ТCD4, ТCD8, CD16 і CD3 на поверхні імунокомпетентних клітин проводили за непрямим імунофлуоресцентним методом із використанням специфічних моноклональних антитіл. Підрахунок клітин, мічених FITC, здійснювали в люмінесцентному мікроскопі.

Вивчали стан імунологічних показників крові в 30 хворих на гострий пієлонефрит, які лікувалися в урологічному відділенні ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» м. Чернівців. Групу порівняння становили 20 здорових донорів крові й осіб, які перебували на обстеженні в урологічному відділенні.

Статистичну обробку отриманих даних проводили методом варіаційного аналізу на PC ІBM сучасного покоління із визначенням критерію Стьюдента за допомогою стандартного пакета прикладних програм Statіstіca StatgrafіcsРlus 7.0 та BіoStat [4].

Результати та обговорення

Проведено лікування відповідно до затверджених Міністерством охорони здоров’я України стандартів та протоколів ведення відповідного контингенту хворих із вивченням впливу на стан імунного захисту організму при гострому пієлонефриті. Досліджено реакції клітинної ланки на запальний патологічний процес у нирках при застосуванні стандартної лікувальної тактики (табл. 1), абсолютне значення загального пулу Т-лімфоцитів (TCD3+) має тенденцію до зниження через 3 доби на 34,78 %, через 5 діб — на 19,23 %, через 7 діб — на 45,88 %. Системна антимікробна терапія, що проводиться, практично не впливає на відносну кількість загального пула TCD3+-лімфоцитів, зокрема, через 7 діб відносна кількість Т-лімфоцитів зросла лише на 4,31 %. Абсолютна і відносна кількість Т-лімфоцитів з імунорегуляторною функцією також змінюється маловірогідно. Через 7 діб зросла відносна кількість TCD4+ на 16,70 % за умови зменшення абсолютної кількості субпопуляції TCD4+ на 30,95 %.

Отже, загальноприйнята лікувальна тактика забезпечує зниження лейко-Т-клітинного індексу на 57,14 % і зростання кількості TCD3+-лімфоцитів. Загальний вплив такої терапії хворих на гострий пієлонефрит сприяє підвищенню імунологічного коефіцієнта через 3 доби на 37,38 %, через 7 діб — на 38,68 %, що свідчить про формування зараз активної клітинної специфічної імунної відповіді.

Наступним етапом дослідження стало визначення реакції гуморальної ланки системи протиінфекційного імунітету. Результати вивчення впливу на показники гуморальної ланки системного імунітету загальноприйнятого комплексного лікування у хворих на гострий пієлонефрит наведені в таб–лиці 2.

Як свідчать отримані нами показники, загальноприйняте лікування хворих на гострий пієлонефрит сприяє зниженню абсолютної кількості В-лімфоцитів через 3 доби на 37,78 %, такий рівень зберігається до 7-ї доби. Поступово знижується лейко-В-клітинний індекс, що характеризує зміни кількості лейкоцитів і В-лімфоцитів: через 3 доби — на 34,38 %, через 5 діб — на 34,38 %, а через 7 діб — на 72,0 %.

Однак антитілопродукуюча функція В-лімфоцитів (секреція імуноглобулінів) підвищується поступово і досить повільно. Через 3 доби концентрація імуноглобулінів основних класів зростає: IgM — на 9,23 %, IgG — на 6,07 %, IgA — на 21,18 %, через 7 діб: IgM — на 6,92 %, IgG — на 22,72 %, IgA — на 27,88 %.

Імуноглобулін-продукуюча активність В-лімфоцитів зростає повільно, що свідчить про можливі недоліки трансформації В-лімфоцитів у плазматичні клітини в процесі лікування. Підвищення ЦІК може свідчити про понижену функцію фагоцитуючих клітин (моноцитів/макрофагів), що переносять ЦІК у печінку та легені. Як було сказано вище, у хворих на гострі гнійно-запальні захворювання нирок та паранефральної клітковини при лікуванні відповідно до протоколів фагоцитарна активність понижена і підвищується незначно.

Тому зростання концентрації ЦІК на 19,41 % через 3 доби розцінюється як позитивний вплив стаціонарного лікування на стан ефективності гуморальної імунної відповіді, а зниження концентрації ЦІК через 7 діб на 2,72 % — як підвищення активності фагоцитуючих клітин.

Висновки

Загальноприйняте лікування хворих на гострий пієлонефрит позитивно впливає на абсолютну і відносну кількість зрілих В-лімфоцитів, їх фізіологічну активність та імунологічну ефективність, що зростає поступово, хоча і повільно.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Федорук О.С. Озонотерапія у лікуванні хворих на сечокам’яну хворобу із калькульозним пієлонефритом після проведення дистанційної ударно-хвильової літотрипсії / О.С. Федорук, В.І. Зайцев, К.А. Владиченко, І.І. Ілюк, В.В. Візнюк // Буковинський медичний вісник. — 2014. — Т. 18, № 1. — С. 126-130.

2. Takhar S.S. Diagnosis and management of urinary tract infection in the emergency department and outpatient settings / S.S. Takhar, G.J. Moran // Infect. Dis. Clin. North Am. — 2014. — Vol. 28. — № 1. — P. 33-48.

3. Shukla A.B. Evaluation of anti-urolithiatic effect of aqueous extract of Bryophyllum pinnatum (Lam.) leaves –using ethylene glycol-induced renal calculi / A.B. Shukla, D.R. Mandavia, M.J. Barvaliya // Avicenna J. Phytomed. — 2014. — Vol. 4. — № 3. — P. 151-159.

4. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ Statistica. — М.: Медиасфера, 2002. — 312 с.

5. Ramaswamy K. Antibiotic prophylaxis after uncomplicated ureteroscopic stone treatment: is there a difference? / K. Ramaswamy, O. Shah // J. Endourol. — 2012. — Vol. 26. — № 2. — P. 122-125.

6. Stepan V. Etiology of acute pyelonephritis: species composition and populational levels of urine microflora / V. Stepan, O. Fedoruk, L. Sydorchuk, V. Viznyuk, R. Sydorchuk // Georgian medical news. — 2013. — № 5(218). — Р. 44-48.

7. Oskolkov S.A. Characteristics of lipid peroxidation and activity of sympathetic nervous system in patients with chronic calculous pyelonephritis / S.A. Oskolkov, V.A. Zhmurov, V.E. Tverdoĭ et al. // Urologiia. — 2014. — № 3. — P. 8-12.

8. Lin W.R. Emphysematous pyelonephritis: patient characteristics and management approach / W.R. Lin, M. Chen et al. // Urol. Int. — 2014. — Vol. 93. — № 1. — P. 29-33.