Газета «Новости медицины и фармации» 16 (635) 2017
Вернуться к номеру
Науково-практична конференція у Києві стала новою сходинкою у діагностиці та лікуванні захворювань екстрапірамідної системи
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Резюме
2–3 листопада у м. Києві відбулася IV науково-практична конференція з міжнародною участю «Захворювання екстрапірамідної системи: клініка, діагностика, лікування», присвячена 45-річчю відділу екстрапірамідних захворювань нервової системи ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України».
Організаторами заходу виступили Національна академія медичних наук України, ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Київське міське науково-практичне товариство ім. проф. М.Б. Маньковського, Міжнародна академія медичної освіти.
Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чебо–тарьова — одна з провідних вітчизняних науково-практичних медичних установ, що має багатий досвід і визнання в розробці комплексної проблеми старіння. Наукові напрацювання провідних вчених інституту, у тому числі щодо діагностики та лікування захворювань екстрапірамідної системи та координації експериментальної медико-біологічної, клінічної і соціально-гігієнічної роботи, що проводиться із зазначеної проблеми в різних наукових і практичних колективах України, відомі не лише в Україні. Науковий заклад є організатором низки українських асоціацій, у тому числі Асоціації хворих на паркінсонізм, яка в 1997 році прийнята в Європейський союз паркінсонізму (EPDA). Тому інтерес до конференції набув міжнародного масштабу.
/u/8-2.jpg)
/u/8-3.jpg)
/u/8-4.jpg)
Голова оргкомітету конференції професор І.М. Карабань розповіла про основні наукові напрямки, що обговорювались під час конференції:
► історія вивчення хвороби Паркінсона (ХП) і рухових порушень;
► ранні біомаркери ХП;
► клінічний поліморфізм ХП;
► сучасні технології нейромодуляції в лікуванні ХП;
► можливості персоналізованої фармакотерапії ХП;
► реабілітація рухових порушень;
► інноваційні підходи до лікування рухових порушень;
► нові генетичні і клітинні технології при рухових порушеннях;
► методи нейрохірургічної корекції екстрапірамідних порушень;
► немедикаментозна терапія ХП та інших екстрапірамідних порушень.
Головуючими на конференції були авторитетні спеціалісти у галузі геронто–логії: академік НАМН України В.В. Безруков, професор В.Б. Шатило, професор І.М. Карабань. До організаційного комітету конференції увійшли д.м.н. І.В. Богданова (ДУ «Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України»), член-кореспондент НАМН України, професор Л.А. Дзяк (Дніпропетровський медичний університет), професор І.М. Карабань (ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»), професор Н.В. Литвиненко (Українська медична стоматологічна академія), професор С.П. Московко (Вінницький медичний університет ім. М.І. Пирогова), к.м.н. Я.Є. Саноцький (Львівська обласна клінічна лікарня), професор Т.М. Слободін (Національна медична академія після–дипломної освіти ім. П.Л. Шупика).
/u/8-5.jpg)
/u/8-6.jpg)
До секретаріату ввійшли к.м.н. Н.В. Карасевич і к.м.н. С.А. Кріжановський
(ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»).
У рамках конференції відбулись засідання з інтерактивною методикою викладання, а також проведено теоретичні та практичні майстер-класи під керівництвом видатних вчених з України, Естонії, Російської Федерації, Ізраїлю.
У перший день роботи наукового форуму його учасників привітали академік НАМН України, президент Національної академії медичних наук України В.І. Цимбалюк, директор ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» академік НАМН України В.В. Безруков. Саме Владислав Віктрович Безруков разом з членом-кореспондентом НАМН України, професором Л.А. Дзяк, професором Pille Taba став головуючим на першому засіданні, присвяченому актуальним питанням діагностики та лікування захворювань екстра–пірамідної системи.
/u/8-7.jpg)
Зокрема, обговорення та дискусії під час засідання велись навколо таким тем: «Хвороба Паркінсона: рубежі епохи та сучасні досягнення» (Карабань І.М., ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ), «Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона та практичні аспекти лікування» (Taba Pille, Університет Тарту, Естонія), «Від фенотипової гетерогенності хвороби Паркінсона до особливостей терапії» (Слободін Т.М., Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ), «Мітохондріальна дисфункція як біомаркер поліорганної патології при хворобі Паркінсона» (Розова К.В., Маньковська І.М., Карасевич Н.В., Карабань І.М., ДУ «Інститут фізіо–логії ім. О.О. Богомольця НАН України», ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ), «Особливості порушення дрібної моторики та їх корекція на ранній стадії хвороби Паркінсона» (Богданова І.В., ДУ «Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України», Харків).
/u/9-1.jpg)
Наступне засідання конференції розпочалось з виступу професора кафедри неврології РМАПО Міністерства охорони здоров’я РФ Центру екстрапірамідних захворювань О.С. Левіна, який розповів про нейромедіаторний підхід до персоніфікованої терапії хвороби Паркінсона.
Цікавим і корисним для учасників форуму став досвід Ізраїлю у використанні інгібіторів МАО-Б у лікуванні хвороби Паркінсона, яким поділилася Тетяна Гуревич (Tel-Aviv Medical Center, Movement Disorders and Parkinson Disease Unit, Тель-Авів, Ізраїль).
З доповіддю про критерії застосування в поетапному лікуванні хвороби Паркінсона стратегії леводопа-терапії виступив С.П. Московко (Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова).
Цікавими для слухачів стали лекції Я.Є. Саноцького (Львівська обласна клінічна лікарня) — «Марганцева енцефалопатія: 11-річний досвід спостереження» та С.А. Кріжановського (ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України») — «ЕЕГ-маркери змін функціо–нального стану мозку при хворобі Паркінсона».
Фіналом першого дня роботи конференції стало проведення майстер-класів від Т.Ю. Гуревич та І.М. Карабань щодо акцентів і глісандо в комплексній патогенетичній терапії хвороби Паркінсона, обговорення доповідей, дискусії щодо окремих їх аспектів, спілкування з експертами.
Наступного дня корисну інформацію учасникам конференції запропонував професор К.Р. Костюк (ДУ «Інститут нейро–хірургії ім. академіка А.П. Ромоданова НАМН України») — «Сучасні аспекти, стан та перспективи нейрохірургічного лікування екстрапірамідних порушень в Україні».
Актуальною проблемою для людей, які страждають від хвороби Паркінсона, є порушення нічного сну та підвищення денної сонливості. Тому особливим був інтерес до лекції з цього приводу, яку підготували до конференції професори Першого Московського державного медичного університету ім. І.М. Сеченова, клініка ім. О.Я. Кожевникова, М.М. Яхно та М.Р. Нодель. Так само жваво обговорювалась і тема генетики хвороби Паркінсона та інших нейродегенеративних захворювань, яку запропонував старший науковий співробітник О.К. Коляда (ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»). К.м.н. Н.В. Карасевич навела дані щодо сучасних аспектів діагностики та лікування синдрому неспокійних ніг.
Засідання закінчилось майстер-класом щодо немедикаментозних методів лікування хвороби Паркінсона, що на сьогодні є науково обґрунтованими і визнаними у світі, та показовим сеансом данс-терапії під керівництвом професора І.М. Карабань та к.м.н. Н.В. Карасевич. Танцювальний виступ людей, які живуть з хворобою Паркінсона, викликав сльози на очах присутніх. Безперечно, що чуйність, уважне ставлення, зоровий і фізичний контакт, підтримка і розуміння, які властиві сеансам данс-терапії, мають дуже важливий лікарський, психологічний та соціальний ефект, і на сьогодні танцювально-рухова терапія є одним з напрямків, який активно розвивається у нейро–реабілітації пацієнтів.
/u/9-2.jpg)
/u/9-3.jpg)
/u/9-4.jpg)
У країнах Європи (Німеччина, Австрія та ін.) і в США існують підрозділи Асоціації данс-терапії, на сайтах яких розміщена інформація щодо використання танцювально-рухової терапії при ХП.
З листопада 2014 року за підтримки фармацевтичних компаній UCB і «Асіно Фармастарт» в Україні на базі Інституту геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова організовано данс-клас для пацієнтів з екстрапірамідною патологією. Фахівці підбирають вправи, що корегують руховий дефіцит пацієнтів. Однією з психологічних проблем при ХП є депресія. Вона з’являється в тому числі через непристосованість суспільства до таких людей. Організатори роблять спроби згладити цей ефект шляхом налаштування довіри між пацієнтом і тренером. Вибудовування взаємин підтримки і розуміння — один із найважливіших аспектів проведення сеансів данс-терапії. Допомога полягає в постійному зоровому, фізичному контакті, контролі за успіхами в подоланні недуги. Соціальний ефект проявляється в роботі в групі, спілкуванні, занятті спільною справою. Спостереження за хворими дозволяють з оптимізмом розглядати танцювально-рухову терапію як засіб немедикаментозного впливу при ХП на будь-яких стадіях перебігу захворювання. Тому інтерес до досвіду українських вчених у використанні данс-терапії серед учасників конференції був великий.
На заключному, четвертому, засіданні конференції головували член-кореспондент НАМН України, професор Л.А. Дзяк, професор О.С. Левін, професор І.М. Карабань. Науковцями були запропоновані до обговорення та обміну досвідом такі напрямки: «Клінічна гетерогенність хвороби Паркінсона та новий підхід до виділення її стадій» (Левін О.С., кафедра неврології РМАПО Міністерства охорони здоров’я РФ), «Коморбідний профіль у хворих з хворобою Паркінсона» (Дзяк Л.А., Дніпропетровський медичний університет), «Сучасні можливості нейровізуалізації при хворобі Паркінсона та інших нейродегенеративних захворюваннях» (Рожкова З.З., ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», медична клініка «Борис»), «Сучасні погляди на патогенез, діагностику і лікування бокового аміотрофічного склерозу» (Мяловицька О.А., Національний медичний університет ім. О.О. Бого–мольця).
/u/9-5.jpg)
/u/9-6.jpg)
У фінальній частині конференції заключне слово було надано авторитетним експертам з проблеми діагностики та лікування хвороби Паркінсона в Україні. До учасників медичного форуму звернулись І.М. Карабань, І.В. Богданова, Л.А. Дзяк, Т.М. Слободін, Н.В. Литвиненко, С.П. Московко, Н.В. Карасевич, Я.Є. Саноцький.
«Незважаючи на значні досягнення сучасної медицини в розумінні патогенезу захворювань та розширення можливостей терапії, лікування пацієнтів із паркінсонізмом на сьогодні парадоксально є більш складною задачею, ніж кілька десятиліть раніше, — наголошували експерти. — Постійне уточнення та оновлення наших знань про нейрохімію мозку в нормі та патології вимагає все більш тонких підходів до регулювання та корекції нейро–дегенеративних процесів, у зв’язку з чим лікування в міру вдосконалення стає все більш філігранним, справжнім мистецтвом лікаря. Тому важливість подібних зборів науковців з різних країн, які обмінюються досвідом, дискутують, разом шукають і знаходять відповіді на численні запитання щодо сучасних підходів у діагностиці і лікуванні подібних захворювань, важко переоцінити».
У рамках конференції відбулась ще одна важлива та довгоочікувана подія — презентація видання «Рекомендації щодо діагностики та лікування –хвороби Паркінсона» (Київ, 2017), яке має всі підстави стати настільною книгою для лікарів різних напрямків, які займаються проблемою хвороби Паркінсона.
«Лікування хвороби Паркінсона — процес творчий, суто індивідуалізований, що вимагає від лікаря високого професійного та уважного ставлення до кожного з пацієнтів. Розглянуті на конференції результати наукових досліджень, напрацювання і пропозиції щодо впровадження їх у практичну діяльність у різних напрямках діагностики та лікування захворювань екстрапірамідної системи нададуть можливість підвищити рівень допомоги населенню України, яке страждає від таких поки що невиліковних недуг, як хвороба Паркінсона, покращити якість їх життя, підвищити рівень відновлення працездатності та забезпечити ефективне використання ресурсів галузі охорони здоров’я», — наголосила, оцінюючи результати конференції, голова оргкомітету професор Ірина Миколаївна Карабань.
/u/9-7.jpg)
Матеріал наданий оргкомітетом конференції