Газета «Новости медицины и фармации» 4(235) 2008

Стан носової порожнини в голосоутворенні та голосооформленні відіграє надзвичайно важливу роль. Використання верхнього резонатора (носової порожнини та навколоносових порожнин) забезпечує голосову функцію підсиленням звуків високих обертонів області високої співочої форманти, підвищує дзвінкість, розбірливість звуків, ослаблює обертони в області середніх частот.

Свідоме прагнення вокалістів спрямувати звук на певне поле, розміщене по середній лінії твердого піднебіння позаду верхніх різців, для досягнення кращого резонаторного ефекту носової порожнини підтверджене роботами Husson. Автор вважає, що направлення звуку на вищезгадане поле викликає подразнення гілок лицевого нерва. Це подразнення рефлекторно забезпечує підвищення тонусу голосових м'язів, у результаті чого покращується темброве забарвлення звуків.

Основною особливістю клінічного перебігу більшості захворювань носа та навколоносових порожнин, особливо в професіоналів голосу, є те, що ці захворювання завжди супроводжуються скаргами на погіршення голосу. Як правило, такі скарги переважають над іншими. Будь-яке захворювання носа призводить до зменшення об'єму навколоносових порожнин носа (гіпертрофічні, гіперпластичні процеси, підсилення васкуляризації, збільшення секреції слизових залоз) або до збільшення (дегенеративні процеси, атрофія слизової оболонки). Форма та площа фізіологічних отворів навколоносових порожнин також зазнають змін. Потовщення слизової оболонки призводить до порушень іннервації даної області.

З огляду на всі вищезгадані чинники стає зрозумілим, що навіть слабовиражений патологічний стан носової порожнини у вокалістів може викликати суттєві скарги на погіршення голосу. Такі хворі скаржаться на зниження звучності, «матовість» голосу, зменшення в голосі металічних відтінків, швидку втомлюваність при співі.

Зрозуміло, захворювання носа та навколоносових порожнин потребують з боку фоніатра підвищеної уваги. Важливим є лікування та активне спостереження кожного хворого проводити до повного одужання — відсутності скарг на погіршення голосу.

До захворювань носу, з якими найбільш часто звертаються вокалісти до фоніатра, відносяться гострі та хронічні риніти, частіше гіпертрофічні, гострі синуїти, вазомоторні риніти.

Під нашим наглядом знаходилося 62 хворих з гострим ринітом та гострим катаральним риносинуїтом. Середній вік хворих становив 42 ± 1,8 року в жінок та 45 ± 2,1 року в чоловіків.

Усім хворим призначалася стандартна схема лікування основного захворювання, що включала антибактеріальні, гіпосенсибілізуючі, протизапальні препарати та місцеву терапію судинозвужувальними краплями для носа. 32 хворим до стандартної схеми лікування для зрошення носової порожнини ми додавали лікарський препарат на основі стерилізованої води Адріатичного моря Аква Маріс (Ядран, Хорватія) у вигляді ізотонічного спрею. 20 хворих, які не отримували додатково Аква Маріс, склали контрольну групу.

При застосуванні спрею Аква Маріс забезпечується механічне очищення слизової оболонки, розріджується слиз, видаляються збудники інфекції. Відновленню фізіологічного стану слизової носа сприяють магній, цинк та селен, що також стимулюють локальний синтез інтерферону, лізоциму, імуноглобулінів. Антисептичні властивості натрію хлориду та йоду зумовлюють профілактичну дію даного препарату. Препарат зменшує сухість слизової оболонки, викликану дією судинозвужувальних крапель. Дисперсність спрею, зручний аплікатор забезпечують рівномірне розподілення в порожнині носа, роблять його використання більш зручним для пацієнтів. Ми застосовували назальний спрей Аква Маріс під час лікування в кількості 1 доза в кожну половину носа 3 рази на добу.

Усі хворі основної групи, які отримували в курсі стандартної терапії назальний спрей Аква Маріс, вже через тиждень після початку терапії відмічали покращення носового дихання, полегшення евакуації виділень з носа, відсутність виділень на момент контрольного огляду, зниження інтенсивності кашлю, зменшення захриплості голосу (табл. 1).

Обстеження хворих через один місяць після лікування продемонструвало стійкі позитивні клінічні результати терапії, повне відновлення фонаторної функції навіть у несприятливих умовах запиленого приміщення (табл. 2). Хворі почували себе більш комфортно, відчуття сухості та подразнення турбували їх менше, відновлення голосової функції та якість голосоутворення в них були вищими.

Отже, проведений аналіз результатів терапії запальних захворювань носа за допомогою інтраназального лікарського засобу Аква Марис дозволяє зробити наступні висновки:

1. Застосування назального спрею Аква Маріс у комплексній терапії захворювань носа сприяє скороченню терміну захворювання, попереджує виникнення хронічних процесів слизової порожнини носа та навколоносових порожнин у професіоналів голосу.

2. Спостереження за пролікованими хворими упродовж місяця показало стабільність отриманих результатів лікування.

3. Добра переносимість препарату Аква Маріс, його висока та пролонгована клінічна ефективність дозволяють рекомендувати Аква Маріс до широкого використання в якості лікувального та профілактичного засобу.