Мобильная версия

Журнал «Актуальная инфектология» Том 5, №5, 2017

Кореляційні взаємозв’язки імунологічних та клініко-лабораторних показників пацієнтів із токсокарозною інвазією

Авторы: Дралова О.А., Усачова О.В., Конакова О.В.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати

Резюме

У статті подані результати кореляційного аналізу імунологічних та клініко-лабораторних показників пацієнтів із токсокарозною інвазією та ураженням дихальної системи.

В статье представлены результаты корреляционного анализа иммунологических и клинико-лабораторных показателей пациентов с токсокарозной инвазией и поражением дыхательной системы.

The article presents the results of correlation analysis of immunological and clinical and laboratory parameters in patients with toxocara infestation and respiratory disease.

Ключевые слова

токсокарозна інвазія; діти; кореляційний аналіз

токсокарозная инвазия; дети; корреляционный анализ

toxocara infestation; children; correlation analysis

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.5.5.2017.121636

Актуальність

Токсокароз — поширений паразитоз, що найчастіше вражає дитяче населення та за клінічними проявами може бути схожим на інші захворювання [1–3]. Незважаючи на дедалі зростаючу зацікавленість нау–ковців у вивченні цієї хвороби, найбільш складною для діагностики формою залишається вісцеральна, яка особливо проявляється ураженням дихальної системи [2]. Суперечливими залишаються питання лабораторних змін із боку периферичної крові та імунологічних показників, спричинених дією токсокар [7, 8].

В наших попередніх роботах були подані клініко-лабораторні особливості токсокарзної інвазії в дітей з ураженням дихальної системи, які мешкають у Запорізькій області. Нами було встановлено, що при токсокарозній інвазії епізоди ураження дихальної системи проявлялися затяжним кашлем з ознаками дихальної недостатності, також відмічалися тривалий інтоксикаційний синдром, екзантема, абдомінальний синдром зі збільшенням печінки та селезінки. При лабораторному обстеженні в переважної кількості дітей із токсокарозною інвазією в загальному аналізі крові виявлені підвищення рівня лейкоцитів, збільшення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). Також на наявність процесів запального генезу в організмі дітей на тлі токсокарозної інвазії вказували високі рівні фібриногену, серомукоїдів та С-реактивного білка крові. При цьому ми отримали й високі показники еозинофілів [4, 5]. При імунологічному обстеженні в дітей із токсокарозною інвазією та ураженням дихальної системи відмічені підвищені рівні інтерлейкіну (ІЛ)-1β при зниженій концентрації ІЛ-6 у сироватці крові, що нами було розцінено як прояв неконтрольованої запальної реакції, зумовленої паразитом. У той же час реєструвався високий рівень ІЛ-5 в сироватці крові дітей із токсокарозною інвазією, що свідчило про активацію та залучення еозинофілів у вогнище запалення [6].

Слід зазначити, що деякі вчені відмічають пряму кореляцію між тяжкістю клінічних проявів інвазії та рівнем еозинофілії, гіперлейкоцитозом периферичної крові пацієнтів із токсокарозною інвазією [7, 8]. Тому це також обумовило актуальність обраної теми.

Мета дослідження — виявлення кореляційних взаємозв’язків між імунологічними показниками та клініко-лабораторними ознаками пацієнтів із токсокарозною інвазією.

Матеріали та методи

Під нашим спостереженням були 70 пацієнтів віком від 1 до 18 років з ураженням дихальної системи, із них 40 дітей із токсокарозною інвазією (основна група) та 30 — без неї (група порівняння). Усім дітям було проведено загальноприйняте клінічне та лабораторне обстеження, а також визначені рівні ІЛ-1β, -5 та -6 імуноферментним методом. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програмних пакетів Statistica® for Windows 6.0.

Для дослідження наявності залежності між клінічними проявами та лабораторними показниками, зокрема інтерлейкінами, у дітей із токсокарозною інвазією та без неї ми застосували рангові кореляції Спірмена R (за слабкі взаємозв’язки брали 0,2 < R < 0,5; середньої сили — 0,5 < R < 0,7; високої сили — 0,7 < R < 0,9; дуже високої сили — R > 0,9).

Результати та обговорення

У дітей із токсокарозною інвазією та ураженням дихальної системи, як видно з табл. 1, підвищення температури тіла супроводжувалось зниженням рівня еозинофілів крові (R = –0,51), менш вираженими екзантемою (R = –0,71) та лімфаденопатією (R = –0,73). Підвищення ШОЕ (R = 0,48) та рівня еозинофілів (R = 0,39) асоціювалося зі збільшенням периферичних лімфатичних вузлів. Проте цей клінічний показник впливав на зниження рівня гемоглобіну (R = –0,49). Лімфаденопатія також відповідала більш вираженій екзантемі (R = 0,80) та задишці (R = 0,53). При цьому згідно з результатами обчислення рангової кореляції Спірмена підвищення температури тіла супроводжувалось зменшенням лімфаденопатії.

У пацієнтів основної групи нами був установлений взаємозв’язок між вираженістю дихальної недостатності та запальними змінами лабораторних показників. Як видно з табл. 1, вираженість задишки прямо корелювала з рівнями лейкоцитів, ШОЕ та ІЛ-6, тобто чим вищі були рівні лейкоцитів (R = 0,60), ШОЕ (R = 0,52) та ІЛ-6 (R = 0,51), тим вираженішою була задишка. Також наявність задишки в дітей основної групи залежала від рівня гемоглобіну (більш виражена задишка призводила до зменшення рівня гемоглобіну (R = –0,71)). Слід зазначити, що мав місце взаємозв’язок між наявністю задишки та іншими клінічними проявами в пацієнтів із токсокарозною інвазією. Так дані кореляційного аналізу свідчили про те, що за наявності лімфаденопатії (R = 0,53) та абдомінального синдрому (R = 0,78) вірогідно відмічалася і задишка значної тяжкості. Ми відмітили, що високі рівні прозапального ІЛ-1β характеризувалися наявністю екзантеми (R = 0,5) та низьким рівнем гемоглобіну (R = –0,43).

Водночас у пацієнтів із токсокарозною інвазією та ураженням дихальної системи було відмічено позитивну кореляційну залежність між регуляторним ІЛ-6 та задишкою, екзантемою, абдомінальним синдромом та гепатомегалією. Проте в цій групі рівень ІЛ-6 був мінімальним, отже, мали місце дисрегуляторні прояви.

У той же час рівень важливого для реалізації протипаразитарного захисту ІЛ-5 негативно корелював лише з двома ознаками: з вираженістю задишки (R = –0,60) та рівнем гемоглобіну (R = –0,46). Отже, на тлі підвищення цитокіновоантиеозинофільної активності рідше реєструвалися задишка та анемія.

На відміну від дітей, які мають токсокарозну інвазію, у пацієнтів з ураженням дихальної системи та без цієї інвазії (табл. 2) наявність задишки (R = 0,77), екзантеми (R = 0,60) та абдомінального синдрому (R = 0,73) мала позитивну кореляцію із рівнем протипаразитарного ІЛ-5. Також наявність лімфаденопатії була взаємопов’язана з рівнями ІЛ-1β (R = 0,66) та ІЛ-6 (R = 0,83).

Підвищення ШОЕ реєструвалося при низьких рівнях еозинофілів (R = –0,51). Також у дітей цієї групи, які мали підвищені рівні ІЛ-5, мали місце високі показники гемоглобіну (R = 0,56). Рівень ІЛ-1β був позитивно взаємопов’язаний із рівнем ІЛ-6 (R = 0,64), фібриногену (R = 0,80) та збільшенням периферичних лімфатичних вузлів (R = 0,66). ІЛ-5 мав вплив на рівень гемоглобіну (R = 0,56), вираженість задишки (R = 0,76), екзантеми (R = 0,60) та абдомінального синдрому (R = 0,73). ІЛ-6 — на рівень ІЛ-1β (R = 0,64) та вираженість лімфаденопатії (R = 0,83). Фібриноген — на рівень п/я нейтрофілів (R = –0,85) та ІЛ-1β (R = 0,80).

Висновки

Таким чином, має місце наявність різних взаємо–зв’язків між рівнями інтерлейкінів та клініко-лабораторними показниками в дітей із токсокарозною інвазією та ураженням дихальної системи та без неї. Це вказує на дискоординацію між регуляцією як протизапальної, так і антипаразитарної регуляції при токсокарозній інвазії.

Суттєвим є те, що нами відмічені різноспрямовані взаємозв’язки між рівнем ІЛ-5, що підвищувався при токсокарозній інвазії, та наявністю задишки. Так, активація протипаразитарного захисту в пацієнтів основної групи відповідала посиленню задишки, що вказує на порушення компенсаторних захисних механізмів при токсокарозній інвазії.

Про неконтрольованість запальної протипаразитарної реакції свідчить як дискоординація між рівнями ІЛ-1β та ІЛ-6, так і різноспрямовані кореляційні взаємозв’язки між рівнем ІЛ-5 та проявами задишки в дітей груп спостереження.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Avdjuhina TI, Konstantinova TN, Prokosheva MN. Modern view on the problem of helminthiases in children and effective ways of solving. Lechashchii vrach. 2004;1:24-29. (in Russian).

2. Glazunova LV, Artamonov RG, Bektashiants EG, et al. Toxocariasis in children. Lechebnoe delo. 2008;1:69-73. (in Russian).

3. Okhotnikova EN, Tkacheva TN. Helminthiases in children. Mystectvo likuvannja. 2011;3(79):32-41. (in Russian).

4. Dralova A, Usachova E. Some clinical and cytokine feathu–res of the clinical course of recurrent respiratory system diseases in children with the toxocariasis invasion. Georgian Med News. 2015 Dec;(249):62-7. PMID: 26719552. (in Russian).

5. Dralova A, Usachova E. Some laboratory indicators of blood in children with impaired respiratory system against the backrgound of toxocariasis. Aktual'ni problemy suchasnoi' medycyny. Visnyk ukrai'ns'koi' medychnoi' stomatologichnoi' akademii' . 2014;3(47):128-132. (in Ukrainian).

6. Dralova A, Usachova E. Immunological features of the lesion of respiratory system in the case of toxocariasis invasion in children of the Zaporizhzhya region. Problemy vijs'kovoi' ohorony zdorov’ja. Zbirnyk naukovyh prac' UVMA. 2014;42:350-353. (in Ukrainian).

7. Gottstein B, Piarroux R. Current trends in tissue-affecting helminths. Parasite. 2008 Sep;15(3):291-8. doi: 10.1051/parasite/2008153291.

8. Iukhimenko GG, Maidannik VG. Toxocariasis in children. International Journal of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2012;2(1):124-134. (in Russian).