Вступ
Кожна людина з народження має унікальний біологічний потенціал здоров’я, а потім упродовж свого життя набуває додаткових особливостей, пов’язаних з освітою, діяльністю, звичками та життєвим досвідом. Фізичний, розумовий і соціальний потенціал, накопичений у дитинстві, може сприяти формуванню навичок, моделей поведінки і можливостей, що призводять до зміцнення здоров’я і благополуччя в підлітковому віці, а потім і до більш плідного дорослого життя [1–3]. Саме тому здоров’я дітей та підлітків має найважливіше значення для кожного суспільства. Однак на сьогодні навіть у високорозвинутих країнах для досягнення покращень щодо збереження дитячого здоров’я потрібні значні зрушення в бік загальнодержавного підходу і всеосяжних стратегій. Така необхідність часто включає і системні зміни з метою забезпечення кращих показників здоров’я і благополуччя дітей та підлітків [1, 4].
При аналізі фахових видань та даних Центру медичної статистики МОЗ України стає очевидно, що стан здоров’я дітей 0–17 років у нашій державі щороку погіршується. Про це свідчить зростання рівня поширеності хвороб на 5,4 % із 1879,5 на 1000 дітей відповідного віку у 2007 році до 1980,5 у 2011 році. Аналогічно відмічається зростання захворюваності (вперше в житті виявлених хвороб) на 8,5 % із 1326,3 до 1440,1 на 1000 дітей 0–17 років відповідно у 2007–2011 роках. При цьому слід зазначити, що в структурі захворюваності дитячого населення на другому місці традиційно залишаються хвороби органів травлення, що у 2011 році становили 7,13 % серед усіх зареєстрованих хвороб. Негативна динаміка захворюваності дитячого населення та щорічне її збільшення свідчать про необхідність посилення уваги до проблеми як на державному, так і на галузевому рівні, передусім до забезпечення дієвого профілактичного компонента [5–9].
Крім того, поряд із проблемами, пов’язаними зі здоров’ям дитячого населення, спостерігається тенденція трансформації суспільства взагалі. Життя дітей і підлітків дедалі більше проходить не в реальному житті, а в цифровому середовищі. Їх поведінка, вибір, освіта, соціальні зв’язки, розваги значною мірою пов’язані з електронними джерелами [3, 16]. Таке потужне інформаційне навантаження, психоемоційне напруження, стан постійного стресу в сукупності несприятливо впливають на здоров’я дитини, викликаючи стан тривожності, перевтоми, розвиток психосоматичних відхилень. Разом із тим внаслідок тотальної інформатизації суспільства погіршується і фізичний стан дітей (через недостатню рухливість, незацікавленість у заняттях спортом, незбалансоване харчування) [11–14].
Отже, можна з упевненістю стверджувати, що сучасна глобалізація та розвиток інформаційних технологій негативно впливають як на фізичний, так і на духовний розвиток підлітків. Усе це найбільшою мірою сконцентровано в сучасній школі. Школа стає провідною соціально-детермінуючою ознакою життєдіяльності дитини. Це практично незамінний та єдиний (після сім’ї) фактор, що може впливати на стан здоров’я дітей та підлітків На сьогодні, за даними різних авторів, стає очевидним той факт, що навіть при високому рівні освітньої інфраструктури та медичної допомоги не вдається знизити ризик погіршення здоров’я школярів. Традиційні методики викладання не можуть осилити реалії інформаційного вибуху, не перевантажуючи і не виснажуючи молодий організм [4, 5, 12, 13].
Суттєве збільшення різних захворювань під час тривалого навчання в школі свідчить про те, що так званий шкільний фактор значною мірою впливає на стан здоров’я дітей [15]. Цю тенденцію можна пояснити недостатньою гігієнічною освітою та відсутністю формування в дітей і підлітків навиків здорового способу життя, відповідального ставлення до збереження та укріплення здоров’я [8, 16, 17].
При цьому, аналізуючи причини негативної динаміки показників стану здоров’я дітей та молоді в Україні, не можна ігнорувати спосіб життя, що в структурі чинників впливу на формування стану здоров’я становить до 50 % [5–8, 13].
Мета дослідження — вивчення особливостей харчової поведінки школярів старших класів та її впливу на основні показники якості життя.
Матеріали та методи
Для досягнення мети дослідження нами було обстежено 80 дітей — учнів 9–11 класів (середній вік — 15,40 ± 0,16 року) середньої загальноосвітньої школи м. Львова. З метою вивчення харчової поведінки та чинників розвитку гастродуоденальної патології було використано спеціально розроблену анкету, що складалась із 65 питань, що відображали відомості про сімейний анамнез, у тому числі дані про батьків, опис житлово-побутових умов, дані про стосунки в сім’ї та школі, харчування та режим дня обстежуваної дитини. Також в анкеті враховувалася наявність супутніх захворювань і ускладнень, глистних інвазій. На питання анкети діти відповідали спільно з батьками. Велика частка припадала на питання щодо харчових вподобань школярів, режиму харчування та шкідливих звичок. Окрім цього, в анкету вносились відомості про антропометричні дані опитаних дітей.
З метою оцінки якості життя (ЯЖ) школярів було використано неспецифічний міжнародний опитувальник Medical Outcome Study Short-Form Health Survey (MOS SF-36). Опитувальник SF-36 складається з 11 розділів, що загалом містять 36 питань і відображають різні сфери якості життя. Дана анкета знайшла широке застосування в медицині для оцінки ЯЖ як здорових осіб, так і хворих на різноманітну патологію. Питання анкети сформульовані так, що вона дозволена для використання дітям із 14-річного віку та дорослим без вікових обмежень. Після переведення отриманих відповідей анкети в бали обчислені за допомогою спеціальних формул результати пропонуються у вигляді оцінок у балах (від 0 до 100) за 8 шкалами, складеними так, що більш висока оцінка вказує на кращу ЯЖ.
Для оцінки психологічних особливостей школярів старших класів, було використано тест САН та шкалу тривоги Бека. Тест САН становить собою карту (таблицю), що містить 30 пар слів, які відображають досліджувані особливості психоемоційного стану — самопочуття, активність, настрій. Опитувальник шкали тривоги Бека складається з 21 пункту, кожен з яких включає один із типових симптомів тривоги — тілесний або психічний. Кожен пункт повинен бути оцінений респондентом від 0 (симптом не турбував) до 3 (симптом турбував дуже сильно). Підрахунок проводиться простим підсумовуванням балів за всіма пунктами шкали. Значення до 21 бала включно свідчить про незначний рівень тривоги. Значення від 22 до 35 балів означає середню вираженість тривоги. Значення вище 36 балів (при максимумі в 63 бали) свідчить про дуже високу тривогу.
Статистичний аналіз отриманих результатів проводили на персональному комп’ютері за допомогою пакета програм Microsoft Excel 2010 (Microsoft, США) та Statistica For Windows v.8.0 (StatSoft Inc., США). При аналізі даних отримані результати наводились у вигляді середнього значення (М) та величини середньоквадратичного відхилення (SD). При статистичній обробці даних оцінювали характер змінних (кількісні, якісні) та нормальність розподілу ознак. При роботі з даними, що відповідали нормальному (гаусівському) розподілу, для порівняння двох груп використовували t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок. Порівняння груп проводили за допомогою непараметричного критерію Манна — Уїтні. Для порівняння частотних показників незалежних груп застосовувався критерій Пірсона (χ2). Для встановлення взаємозв’язку між показниками розраховували коефіцієнт кореляції Пірсона (r). Різницю між групами вважали вірогідною при значенні р < 0,05.
Дослідження проведено з урахуванням основних принципів Гельсінської декларації з біомедичних досліджень та положень GCH ICH, згідно з біоетичними нормами, після підписання батьками обстежуваних дітей форми інформованої згоди на участь у дослідженні.
Результати та обговорення
Середній вік підлітків становив 15,40 ± 0,16 року, із них хлопців було 38, дівчат — 42.
При вивченні матеріального статусу та соціально-побутових умов встановлено, що 22,5 % дітей виховуються в неповних сім’ях, 45,0 % опитаних вважають рівень доходів своєї сім’ї недостатнім для основних потреб. Комфортними умови проживання своєї сім’ї вважали 46,3 % опитаних.
Під час оцінки режиму дня школярів та проведення ними вільного часу виявлено, що біля комп’ютера або перед телевізором 45 % дітей проводять більше 3 годин на день, 40 % — 2 години на день, 15 % — 1 годину на день. При цьому найчастіше комп’ютер вмикають для того, щоб пограти в ігри — 45 % підлітків, «посидіти» в соцмережах — 28,75 %, тоді як лише 26,25 % — для виконання домашніх завдань. При цьому тільки 22,5 % опитаних гуляють на свіжому повітрі більше 2 годин на добу.
За даними опитування, снідають вдома перед школою більшість дітей — 76,3 %. На сніданок гарячу їжу їдять 40 % дітей, мюслі, йогурт — 35 %, чай із випічкою, бутербродами — 25 % дітей.
Обідають вдома лише 30 % учнів, решта (70 %) харчуються в шкільній їдальні. Повноцінний обід із трьох страв їдять лише 32,5 % дітей, суп і напій на обід — 25 % школярів, друге і напій — 42,5 % дітей. Окрім цього, під час перебування в школі як перекус на перервах 31,3 % опитаних їдять печиво і чипси, 12,5 % — бутерброди, приготовані вдома.
На вечерю їдять м’ясну (рибну) страву з гарніром 72,5 % дітей, бутерброди і випічку з чаєм — 27,5 % опитаних.
Страви з м’яса включені щодня в раціон харчування більшості дітей (87,5 %). При аналізі раціону з позицій вживання страв домашнього і/або промислового виробництва встановлено, що м’ясні страви домашнього приготування вживають 55 %, промислового виробництва — 45 % (здебільшого респонденти в цьому пункті вказували сосиски — 35 %). Серед видів м’яса переважають страви з курки (79 % сімей). У щоденному раціоні перевага надається м’ясопродуктам промислового приготування, а не домашнім стравам із м’яса (χ2 = 31,5; р < 0,05).
Страви з риби в щоденному раціоні дітей становлять статистично вірогідно (p < 0,05) меншу частку, ніж м’ясні, і наявні лише в 13,8 % дітей. Взагалі не вживають рибу 16,3 % дітей.
Молоко і молочні продукти — джерело легкозасвоюваного білка і кальцію — відзначені в щоденному раціоні менше ніж у половини опитаних дітей (35 %). Круп’яні, макаронні вироби і страви з картоплі становлять основу раціону опитаних. У 40 % дітей у щоденному раціоні наявні каші. Різноманітні фрукти хоча б раз на день їдять 25 % опитаних.
Чипси, сухарики (солоні, з ароматизаторами та підсилювачами смаку), снеки промислового виробництва часто наявні в раціоні сучасних школярів і, як правило, використовуються замість повноцінного прийому їжі (13,8 % опитаних), або як перекус (22,5 % школярів). Серед напоїв, що вживаються протягом дня, респонденти найчастіше називали чай (55 %), сік (15 %), негазовану воду (10 %). Цікавими виявились дані щодо вживання школярами різноманітних напоїв. Зокрема, стало відомо, що солодкі газовані напої наявні в щоденному раціоні в 15 % дітей, 2–3 рази на тиждень — у 25 %, 1 раз на тиждень і рідше — у 50 %, не вживають газованих напоїв лише 10 % опитаних. Разом із тим насторожує високий відсоток вживання підлітками слабоалкогольних напоїв (15 % опитаних школярів). Крім того, 30 % дітей зізналися, що принаймні один раз у житті пробували курити тютюнові вироби, а 12,5 % — курять регулярно.
Ще один насторожливий факт: у щоденному раціоні 15 % опитаних дітей переважають страви фастфуду (гамбургери, хот-доги, картопля фрі і т.п.).
При аналізі питань щодо фізичної та позашкільної активності стало відомо, що в спортивних секціях займаються 55 % дітей. Інтелектуальними заняттями (в основному іноземні мови) — 36,3 % опитаних. Слід зазначити, що найчастіше діти поєднують спортивну секцію й інший вид діяльності після школи. Так, щодня після школи зайняті 25 % дітей, 4 рази на тиждень — ще 25 %, 3 рази на тиждень — 20 %, 2 рази на тиждень — 5 % дітей, 1 раз на тиждень — 22,5 % і не відвідують — 2,5 %. При обробці даних виявлено негативний кореляційний зв’язок між динамікою стану здоров’я і частотою відвідування позашкільних занять (χ2 = 5,8; р < 0,02). Діти, щодня зайняті в позашкільних гуртках, негативно оцінили динаміку свого здоров’я за минулий рік.
При оцінці батьками стану здоров’я власних дітей отримано такі результати: здоровими своїх дітей вважають 73,8 % батьків, хворими — 5 %, такими, які потребують додаткового обстеження — 21,3 % батьків. При цьому виявлено негативний кореляційний зв’язок між оцінкою стану здоров’я і частотою вживання продуктів фастфуду. Діти з категорії «здорові» (за оцінкою батьків) вкрай рідко або взагалі не вживають продукти фастфуду (чипси, сухарики, картопля фрі) (χ2 = 7,7; р < 0,005), рідше п’ють солодкі газовані напої (χ2 = 12,4; р < 0,005) і частіше повноцінно обідають вдома (χ2 = 6,4; р < 0,05).
При вивченні спадкових факторів в опитаних дітей встановлено, що в 15 % найближчі родичі страждають від патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, у 20 % в родині є люди з надмірною масою тіла.
При оцінюванні якості життя старшокласників, за даними опитувальника SF-36, середні показники ЯЖ фізичної сфери, соціального функціонування та рольового емоційного функціонування перебувають в оптимальному діапазоні характеристик (70–100 балів), а значення показників за шкалами загального здоров’я і життєздатності досить низькі і відповідають 59 та 62 балам відповідно.
При аналізі залежності показників ЯЖ від віку і статі за даними SF-36 виявлено, що більшість показників фізичного і психологічного статусу залишаються в оптимальному діапазоні характеристик і відповідають середньогруповим значенням. Разом із тим виявлено певні зміни: у дівчат віком 14 років показник за шкалою болю ВР вірогідно нижчий, ніж у хлопців, і становить 76,53 ± 2,60 бала проти 81,18 ± 1,41 бала (р ≤ 0,05), при цьому середньогрупове значення перебуває в діапазоні оптимальних характеристик. До 16 років показник за шкалою ВР знижується ще більше (р ≤ 0,05) — до 69,89 ± 2,14 бала, причому в хлопців відзначена лише незначна тенденція до зниження даного показника. У дівчат віком 14 років виявлені низькі показники ментального здоров’я (МН) — його рівень становить всього 63,86 ± 2,40 бала проти 71,59 ± 1,84 бала в хлопців (р ≤ 0,05); r = –0,168 (р ≤ 0,05). До 17 років у хлопців помічено тенденцію до зниження цього показника. Подібне погіршення психологічного статусу в дівчат можна пов’язати з більш раннім настанням статевого розвитку і, відповідно, пов’язаним із цим більш раннім початком підліткових конфліктів.
Опитувальник SF-36, крім зазначених раніше змін, інших, пов’язаних зі статтю динамічних зрушень і виражених тенденцій не виявив. Підвищення маси і, відповідно, індексу маси тіла незалежно від статі призводило до вірогідного зниження показників ЯЖ за шкалами самооцінки, психологічного здоров’я, у дітей частіше відзначалися поведінкові проблеми, а в дівчат відмічається обернена кореляція з показниками ЯЖ за шкалою болю (r = –0,237, p ≤ 0,05).
Як відомо, перебування дітей на свіжому повітрі, поєднане з руховою активністю, також є важливою складовою здорового способу життя. Дані за опитувальником SF-36 виявили вірогідно вищі показники якості життя за шкалою життєздатності (VT) — 69,97 ± 2,15 бала в дітей при тривалості прогулянок більше 2 годин на день проти 55,39 ± 2,02 бала в дітей із недостатнім перебуванням на свіжому повітрі (р ≤ 0,05). Крім того, за всіма шкалами оцінки ЯЖ у дітей із достатнім часом прогулянок відзначена тенденція до більш високих значень показників ЯЖ.
Дані за підсумками SF-36 (рис. 1) підтвердили значимість регулярності гарячого харчування. Так, у дітей, які повноцінно обідають щодня, вірогідно вищі показники соціальної активності (SF) — 79,51 ± 2,04 бала проти 75,57 ± 1,18 бала (р ≤ 0,05), значення за шкалою психологічного здоров’я (MH) — 66,54 ± 1,70 бала проти 63,57 ± 1,05 бала (р ≤ 0,05) і за шкалою життєздатності (VT) — 63,25 ± 1,99 бала проти 59,83 ± 1,18 бала відповідно (р ≤ 0,05).
Вагомим компонентом вільного часу в сучасних підлітків є робота за комп’ютером. Дані оцінки ЯЖ за результатами SF-36 підтвердили негативний вплив цього фактора. Зокрема, за шкалою VT відзначено вірогідне зниження показника життєздатності в групі дітей із тривалим перебуванням біля комп’ютера (3 години і більше) до 52,25 ± 2,99 бала, щодо групи дітей із помірним часом користування комп’ютером (1 година) цей показник становив 60,31 ± 1,63 бала, середньогруповий показник VT школярів — 59,83 ± 1,14 бала (р ≤ 0,05). Крім того, дані опитування за допомогою SF-36 виявили вірогідно вагомий негативний вплив перегляду телепередач тривалий час на показник загального здоров’я і його зниження до 59,05 ± 1,86 бала проти 63,55 ± 1,16 бала (р ≤ 0,05).
Дозовані фізичні навантаження, регулярні заняття фізкультурою і спортом є невід’ємною частиною здорового способу життя. За даними опитувальника SF-36, у школярів, які займаються в спортивних секціях, вірогідно вищі показники ЯЖ за шкалою психологічного здоров’я — 66,29 ± 1,34 бала проти 60,04 ± 1,89 бала в дітей, які не займаються спортом, і за шкалою загального здоров’я — 63,67 ± 1,34 бала проти 59,71 ± 1,75 бала відповідно (р ≤ 0,05).
Ще одним із важливих компонентів режиму дня є тривалість нічного сну. Так, за даними опитування SF-36 (рис. 2), у школярів старшого віку з тривалістю нічного сну 8 годин відзначалася вірогідно вища емоційна стабільність за шкалою RE — 84,36 ± 1,41 бала проти 80,28 ± 1, 62 бала в групі дітей, які сплять менше 8 годин (р ≤ 0,05), крім того, у дітей першої групи дітей були менші проблеми в обмеженні життєдіяльності — 93,25 ± 1,11 бала проти 86,63 ± 1,62 бала (р ≤ 0,001) і вищий показник психологічного здоров’я — 68,96 ± 1,25 бала проти 65,07 ± 1,44 бала (р ≤ 0,05).
Основні особливості психоемоційного стану дітей було досліджено за допомогою анкети «Самопочуття, активність, настрій» (САН) та шкали тривоги Бека.
У результаті опитування за шкалою САН отримано такі результати: знижену оцінку самопочуття (менше 30 балів) мали 18,8 % опитаних, добрим (середня оцінка, 30–50 балів) своє самопочуття вважали 26,3 % дітей, відмінним (оцінка 50–60 балів) — 55 % пацієнтів.
За шкалою активності низька оцінка була в 15,2 % дітей, середня — у 45 %, висока — у 39,8 % респондентів. За шкалою настрою низьку оцінку мали 15,2 % дітей, середню — 22,5 %, високу — 62,3 %.
При оцінюванні рівня тривоги в школярів старших класів за допомогою шкали Бека виявлено відмінності у вікових групах. Хоч результат не був статистично вірогідним, але відмічалась тенденція до збільшення тривожності з віком (рис. 6).
Так, у віці 14–15 років питома вага дітей із незначним рівнем тривоги становила 65,2 %, у 16–17 років — 49,8 %. Середній рівень тривоги (22–35 балів) спостерігався в 17,5 % 14–15-річних дітей, тоді як у віковій групі 16–17 років цей показник становив 18,3 %. Цікавим є результат щодо високих показників тривоги (більше 36 балів) у віковій групі 16–17 років, питома вага яких була найбільшою (31,9 %), тоді як у групі 14–15 років висока тривога відмічалась майже вдвічі рідше (17,3 %). Цей результат можна пояснити більшим навантаженням у випускному класі школи та підготовкою до вступу у вищі навчальні заклади. Однак не можна виключити глибші причини такої тенденції в конкретних індивідуумів.
За загальноприйнятими рекомендаціями психологів, особи, які отримали високі бали за шкалою, повинні бути дообстежені на предмет виявлення причин такого стану, тому батькам цих дітей було дано роз’яснення результатів тестування і рекомендовано звернутись за консультацією до дитячого психолога.
Отже, як випливає з результатів анкетування, раціон харчування сучасних школярів далеко не відповідає встановленим нормативам. Значний відсоток дітей зловживає продуктами фастфуду, газованими напоями, не харчується повноцінними обідами, віддаючи перевагу шкідливим перекусам. Продукти, що вживають діти в своєму щоденному раціоні, часто є низької якості і мають не домашнє, а промислове походження. Все це може бути фактором ризику гастродуоденальної патології в майбутньому, тому потребує систематичної корекції. Разом із тим, як показало обстеження практично здорових школярів, основними чинниками, що впливають на їх самопочуття та психоемоційний статус, є пов–ноцінне режимне харчування, дозовані фізичні навантаження, регулярні прогулянки на свіжому повітрі та обмежене користування комп’ютером. Оскільки психоемоційний стан є вагомим фоновим чинником у розвитку можливої патології, на цей аспект життя школярів треба звертати особливу увагу і вчасно коригувати режим дня та відпочинку школярів старших класів для забезпечення здорового способу життя і профілактики захворювань.
Висновки
1. Для школярів старших класів характерні недотримання режиму дня, незбалансоване харчування, недостатня фізична активність. 45 % дітей проводять більше 3 годин на день за комп’ютером або біля телевізора, лише 22,5 % опитаних гуляють на свіжому повітрі більше 2 годин на добу. 45 % дітей щоденно вживають м’ясні продукти промислового виробництва (здебільшого сосиски); страви з риби в щоденному раціоні дітей відмічаються вірогідно рідше, ніж м’ясні, — лише в 13,8 % (p < 0,05). Взагалі не вживають рибу 16,3 % дітей. Молоко і молочні продукти відзначені в щоденному раціоні менше ніж у половини дітей (35 %). Солодкі газовані напої наявні в щоденному раціоні в 15 % дітей.
2. За даними опитувальника SF-36, показники якості життя за шкалою життєздатності вірогідно вищі в дітей при тривалості прогулянок більше 2 годин на день (р < 0,05). У дітей, які повноцінно обідають щодня, вірогідно вищі показники соціальної активності, значення за шкалою психологічного здоров’я і життєздатності (р < 0,05). Відзначено вірогідне зниження показника життєздатності в групі дітей із тривалим перебуванням біля комп’ютера (3 години і більше). У школярів, які займаються в спортивних секціях, вірогідно вищі показники якості життя за шкалою психологічного здоров’я і шкалою загального здоров’я (р < 0,05). Крім того, у дітей із тривалістю нічного сну 8 годин вірогідно вища емоційна стабільність за шкалою емоційного функціонування (р < 0,05).
3. Міжнародний загальний опитувальник якості життя МОS SF-36 можна рекомендувати до застосування як простий та інформативний метод комплексного вивчення стану здоров’я школярів.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.
Інформація про внесок кожного автора:
Няньковський С.Л. — концепція та дизайн дослідження, редагування тексту.
Садова О.Р. — збирання й обробка матеріалів, аналіз отриманих даних, написання тексту.