Мобильная версия

Журнал «» №2 (58), 2018

Методи вимірювання артеріального тиску лікарями та пацієнтами

Авторы: Сіренко Ю.М., Рековець О.Л.
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Кардиология

Разделы: Справочник специалиста

Артеріальний тиск (АТ), що вимірюється лікарем на прийомі в кабінеті, називається офісним АТ, в домашніх умовах — домашнім АТ. Коли пацієнт самостійно вимірює артеріальний тиск в домашніх умовах — самомоніторування АТ. Коли АТ вимірюється протягом доби за допомогою спеціального портативного приладу — амбулаторне або добове (24-годинне) моніторування АТ. Аускультативний метод на сьогодні є офіційним еталоном неінвазивного визначення АТ для діагностики артеріальної гіпертензії. Крім того, він використовується для неінвазивної верифікації автоматичних вимірювачів артеріального тиску. На даний момент осцилометричні прилади становлять більше 80 % усіх автоматичних і напівавтоматичних приладів для побутового вимірювання АТ. Серед сучасних професійних апаратів для амбулаторного вимірювання і моніторування АТ осцилометричні прилади становлять близько половини, до 25 % — аускультативні і 25 % — комбіновані прилади. Найбільш простим ручним приладом для вимірювання артеріального тиску залишається ртутний сфігмоманометр. Саме при використанні ртутних сфігмоманометрів була доведена точність самого методу неінвазивного вимірювання артеріального тиску за Ріва-Роччі і Коротковим. Заборона ртуті в багатьох країнах сприяла розвитку і поширенню напів- і повністю автоматичних приладів для вимірювання артеріального тиску методом осцилометрії. АТ вимірюється двічі, з інтервалом 2–3 хвилини, і фіксується середня цифра з двох вимірів. Якщо різниця між результатами становить більше 5 мм рт.ст., необхідно ще раз виміряти артеріальний тиск.

Артериальное давление (АД), которое измеряется врачом на приеме в кабинете, называется офисным АД, в домашних условиях — домашним АД. Когда пациент самостоятельно измеряет АД в домашних условиях — самомониторирование АД. Когда АД измеряется на протяжении суток с помощью специального портативного прибора — амбулаторное или суточное (24-часовое) мониторирование АД. Аускультативный метод на сегодняшний день является официальным эталоном неинвазивного определения АД для диагностики артериальной гипертензии. Кроме того, он используется для неинвазивной верификации автоматических измерителей АД. В данный момент осциллометрические приборы составляют более 80 % всех автоматических и полуавтоматических приборов для бытового измерения АД. Среди современных профессиональных аппаратов для амбулаторного измерения и мониторирования АД осциллометрические приборы составляют около половины, до 25 % — аускультативные и 25 % — комбинированные приборы. Наиболее простым ручным прибором для измерения АД остается ртутный сфигмоманометр. Именно при использовании ртутных сфигмоманометров была доказана точность самого метода неинвазивного измерения АД по Рива-Роччи и Короткову. Запрещение ртути во многих странах способствовало развитию и распространению полу- и полностью автоматических приборов для измерения АД методом осциллометрии. АД измеряется дважды, с интервалом 2–3 минуты, и фиксируется средняя цифра из двух измерений. Если разница между результатами составляет более 5 мм рт.ст., необходимо еще раз измерить АД.

The arterial pressure measured in the doctor’s office is called office blood pressure (BP), while at home — home blood pressure. When the patient independently measures BP at home, it’s called self-monitoring of blood pressure. When blood pressure is measured during the day with a special portable device — ambulatory, or 24-hour, blood pressure monitoring. The auscultatory method is the official standard of non-invasive BP determination for the diagnosis of arterial hypertension. In addition, it is used for non-invasive verification of automatic blood pressure monitors. Today, oscillometric instruments account for more than 80 % of all automatic and semiautomatic devices for home measurement of blood pressure. Among the modern professional devices for ambulatory measurement and monitoring of blood pressure, oscillometric devices account for about half, up to 25 % — auscultatory devices, and 25 % — combined ones. Mercury sphygmomanometer remains the simplest manual device for measuring blood pressure. The accuracy of the method of non-invasive blood pressure measurement by Riva-Rocci and Korotkov was proved with the use of mercury sphygmomanometers. The prohibition of mercury in many countries contributed to the development and dissemination of semi- and fully automa-tic instruments for measuring blood pressure by the method of oscillometry. The blood pressure is measured twice with an interval of 2–3 minutes and the average figure from two measurements is fixed. If the difference between the results is more than 5 mmHg, then it is necessary to measure BP again.

Ключевые слова

офісний, амбулаторний, домашній артеріальний тиск; методи вимірювання артеріального тиску; прилади для вимірювання артеріального тиску

офисное, амбулаторное, домашнее артериальное давление; методы измерения артериального давления; приборы для измерения артериального давления

office, ambulatory, home blood pressure; methods of measuring blood pressure; blood pressure measuring devices

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.2.58.2018.131071

Термінологія

Коли вимірювання артеріального тиску (АТ) проводиться у кабінеті лікаря або медичній установі, то він називається офісним АТ, а коли в домашніх умовах — домашнім АТ. Коли пацієнт визначає самостійно свій рівень АТ в домашніх умовах, то процес називається самомоніторуванням АТ. Коли АТ вимірюється протягом доби за допомогою спеціального портативного приладу, то процес називають амбулаторним або добовим (24-годинним) моніторуванням АТ (ДМАТ) [5–8].

У 2017 році вийшли нові Американські рекомендації AHA/ACC з лікування артеріальної гіпертензії (АГ) [6, 8, 11]. Там було наведено відповідність цифр офісного АТ, АТ при добовому моніторуванні та АТ при домашньому моніторуванні. Відповідність офісного АТ, АТ при добовому моніторуванні та АТ при домашньому вимірюванні подано в табл. 1.

Також була прийнята нова класифікація артеріальної гіпертензії АНА/АСС 2017 [11] (табл. 2).

Характеристика методів вимірювання АТ

Аускультативний метод нині є офіційним еталоном неінвазивного визначення АТ для діагностики АГ (рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я). Крім того, він використовується для неінвазивної верифікації автоматичних вимірювачів АТ. Перевагою методу є певна резистентність до рухів рукою під час моніторування: на вимірювання тиску майже не впливає виконання фізичного навантаження. Ця перевага особливо реалізується в апаратах, де застосовуються два або більше мікрофонів, прив’язка аналізу звукових феноменів до зубця R електрокардіограми або комп’ютерний алгоритм розпізнавання корисного сигналу. До недоліків методу відносять: високу чутливість до шумів і точності розташування мікрофона відносно артерії (необхідно чітко фіксувати манжету на руці без можливості її зсуву під час вимірювання та носіння). Крім того, метод вимагає безпосереднього контакту стетофонендо–скопа або мікрофона (поверхні манжети) зі шкірою пацієнта (тобто пацієнт повинен зняти верхню сорочку і оголити плече). Аускультативне вимірювання АТ не забезпечує точного вимірювання при аритміях [1–3].

В основі осцилометричного методу лежить аналіз пульсацій тиску в манжеті, виникаючих при передачі на неї пульсації артерії на фоні дозованого зниження тиску накачаного повітря. Залежність амплітуди пульсацій від тиску у манжеті має характерну форму дзвона. За рівень систолічного АТ приймають тиск, при якому спостерігається найбільш різке збільшення амплітуди пульсації, середнього АТ — максимальну амплітуду пульсації, діастоличного АТ — різке ослаблення амплітуди пульсацій. У деяких приладах для більш точного визначення аналізується перша похідна від кривої пульсацій (тахоосцилометрія). Перевагами осцилометричного методу є висока стійкість до зовнішніх шумів (вимірювання можна проводити навіть у кабіні вертольота), значення тиску практично не залежать від розвороту манжети і її положення вздовж руки (поки манжета не досягне ліктьового суглоба), вимірювання без втрати точності можна проводити через тонку тканину одягу. Крім того, осцилометричний метод дає змогу проводити вимірювання у випадках, коли аускультативний непридатний — при феномені «аускультативного провалу», «нескінченних» або слабких тонах Короткова. До недоліків методу відноситься мала стійкість до рухів рукою — неможливо забезпечити необхідну якість визначення АТ при навантаженні. Як і аускультативний, осцилометричний метод не забезпечує необхідної точності вимірювання тиску при нерегулярних скороченнях серця (аритміях), оскільки ще не існує прийнятної формалізованої методики визначення АТ у таких ситуаціях [5–9].

Існує ще кілька методів неінвазивного визначення АТ: плетизмометричний, фотоплетизмометричний (volume-clamp) та деякі інші. Однак до теперішнього часу апарати, в основі роботи яких лежать указані методи, практично не використовують для професійного вимірювання АТ.

Нині осцилометричні прилади становлять більше 80 % усіх автоматичних та напівавтоматичних приладів для побутового вимірювання АТ. Серед сучасних професійних апаратів для амбулаторного вимірювання та моніторування АТ осцилометричні прилади становлять приблизно половину, до 25 % — аускультативні і приблизно 25 % — комбіновані пристрої.

Ручні прилади

Визначення АТ з використанням ручних приладів проводиться за методом Ріва-Роччі та Короткова, як і 100 років тому, коли цей метод було впроваджено в клінічну практику. Той, хто вимірює АТ цим методом, повинен пройти певну підготовку та навчитися користуватися стетоскопом для вислуховування тонів Короткова, знаходити місце проходження плечової артерії тощо. Така техніка визначення АТ називається звичайним вимірюванням.

Найбільш простим ручним приладом для вимірювання АТ залишається ртутний сфігмоманометр. Саме при використанні ртутних сфігмоманометрів була доведена точність самого методу неінвазивного вимірювання АТ за Ріва-Роччі та Коротковим. Оскільки конструкція приладу є доволі простою та ідентичною, а вимірювання проводиться у міліметрах ртутного стовпчика (мм рт.ст.), можна стверджувати, що всі ртутні сфігмоманометри є доволі точними приладами. Останніми роками у деяких країнах введено заборону на використання ртуті у домашніх приладах, внаслідок чого ртутні прилади було замінено на сфігмоманометри іншої конструкції.

Апарати, в яких ртутний резервуар та скляний стовпчик було замінено на анероїдний манометр, називаються анероїдними сфігмоманометрами. При вимірюванні АТ за допомогою анероїдного сфігмоманометра використовується така сама методика Ріва-Роччі і Короткова, як і при вимірюванні за допомогою ртутного. Основною відміною є відсутність ртуті. Важлива особливість анероїдних сфігмоманометрів — їх властивість втрачати точність з часом, тому всі прилади підлягають обов’язковій періодичній калібровці. Залишається відкритим питання строків проведення таких калібровок. У нашій країні рекомендують калібрувати анероїдні сфігмоманометри при частому (професійному) використанні не рідше 1 разу на квартал, при рідкому (непрофесійному) — не менше 1 разу на рік. На жаль, більшість пацієнтів, які вдома використовують анероїдні сфігмоманометри, не дотримуються цих установок, і їх прилади дають неправдиві дані.

Основним недоліком класичної аускультативної методики є значний її суб’єктивізм. У численних публікаціях наводиться цілий перелік можливих суб’єктивних помилок, серед яких найбільш поширеними є порушення темпу випуску повітря з манжетки, пізнє визначення тонів, неправильне округлення результатів.

Незважаючи на розвиток автоматичних приладів, які використовують осцилометричний метод вимірювання АТ, аускультативний метод залишається дуже популярним серед як медичних працівників, так і пацієнтів. Вимірювання АТ за методом Ріва-Роччі і Короткова під час процедури створює певну особливу атмосферу контакту між лікарем і хворим, яку відчувають обидві сторони. Можливо, що саме цей контакт між лікарем і пацієнтом під час процедури може пояснити таку високу популярність аускультативного методу вимірювання АТ, незменшувальну прихильність до нього та відкрите небажання відмовлятися від нього на майбутнє.

Розвиток техніки останнім часом дозволив створити електронний еквівалент ртутного стовпчика і на основі цього — прилади нового покоління для вимірювання АТ. Поки що поодинокі прилади на основі подібної аускультативно-електронної техніки пройшли клінічні випробування і були допущені до застосування. Метод продовжує розвиватися, і в найближчому майбутньому слід очікувати появи подібних приладів на нашому ринку.

Заборона ртуті у багатьох країнах сприяла розвитку та поширенню напів- та повністю автоматичних приладів для вимірювання АТ методом осцилометрії. У напівавтоматичних приладах нагнітання повітря в манжету проводить той, хто вимірює АТ, а в автоматичних приладах — електричний компресор. Застосування автоматизованого нагнітання повітря та стандартне однотипне виконання випуску повітря з манжети при кожному вимірюванні дозволяє уникнути суб’єктивних факторів, що можуть спотворювати результати вимірювання при застосуванні звичайного вимірювання АТ. Було проведено немало досліджень для збільшення точності вимірювання, повсюдно впроваджено міжнародні стандартні протоколи сертифікації точності вимірювань, і на поточний момент можна говорити, що деякі з автоматичних осцилометричних приладів мають точність на рівні ртутних сфігмоманометрів. Крім того, автоматичні прилади дозволяють автоматично документувати результати вимірювання (друкувати, вносити у пам’ять, комп’ютерну базу даних, передавати через засоби зв’язку тощо) і, таким чином, підвищувати точність проведення дослідження.

На поточний момент за результатами жорсткого міжнародного тестування автоматичних апаратів для професійного використання рекомендовано лише кілька моделей. Перед закупівлею вкрай необхідно ознайомитися з відповідними сертифікатами та публікаціями у відкритій професійній літературі з результатами тестування. Незалежні міжнародні експертні установи підтримують боротьбу за точність апаратів для вимірювання АТ, і поточну інформацію про відомі дані щодо конкретних моделей можна знайти в Інтернеті на сайті www.doubleducation.org.

Так само, слід підкреслити, ще не всі, а лише незначна частина автоматичних приладів, присутніх на ринку України, мають міжнародні сертифікати точності, та інформація про їх тестування була оприлюднена в відкритій літературі. Так само як і для професійних приладів, слід рекомендувати хворим перед закупівлею того або іншого приладу вимагати від продавця інформацію про міжнародну сертифікацію або давати поради щодо придбання конкретних моделей.

Методика вимірювання артеріального тиску

Вимірювання АТ є єдиним діагностичним способом виявлення АГ, тому дотримання наведених правил вимірювання АТ дозволить значно зменшити ймовірність помилок, які можуть вплинути на подальшу лікарську тактику.

Вимірювання АТ для діагностики АГ рекомендується проводити ртутним сфігмоманометром. При користуванні іншими апаратами (пружинними та електронними) слід бути певним щодо точності роботи вибраного приладу (дивись вище).

Обстежуваний при вимірюванні АТ повинен спокійно сидіти (безпосередньо перед вимірюванням — не менше 4–5 хвилин), не розмовляти. Не слід вимірювати АТ у пацієнта з повним сечовим міхуром. Правильне положення хворого при вимірюванні АТ наведено на рис. 1. Воно включає наступні моменти: хворий має спиратися спиною на спинку стільця або крісла, ноги пацієнта не повинні схрещуватися та повинні спиратися на підлогу; рука, на якій проводиться вимірювання, мусить лежати розслаблено на опорі долонею догори; манжета повинна знаходитися на рівні серця, а стовпчик ртуті має бути у вертикальному положенні. АТ можна також вимірювати в лежачому або стоячому положенні, але стандартом вважається вимірювання у положенні сидячи. В усіх випадках рука повинна бути розслабленою і лежати паралельно до підлоги (можливо, на підставці). Результати, отримані при вимірюванні стоячи або лежачи, можуть відрізнятися від результатів у положенні сидячи і не можуть використовуватися для верифікації діагнозу АГ у спірних випадках. Дані, отримані при такому вимірюванні, слід заносити у медичну документацію з відповідною поміткою про умови визначення АТ.

Вимірювання завжди проводиться на одній і тій самій руці, частіше — правій, яка зручно лежить на столі, долонею догори, приблизно на рівні серця, вільна від стискуючого одягу. При діаметрі плеча менше 42 см використовується стандартна манжета, при діаметрі більше 42 см — спеціальна манжета (при використанні стандартної можлива значна помилка при визначенні тиску). Манжета накладається на плече, при цьому її нижній край слід розмістити приблизно на 2–3 см вище внутрішньої складки ліктьового згину. Центр гумового мішка повинен знаходитись над плечовою артерією. Гумова трубка, що з’єднує манжету з апаратом i грушею, повинна розміщуватися латерально відносно до обстежуваного. При нагнітанні повітря в манжету той, хто вимірює, пальпує пульс обстежуваного на радіальній артерії i стежить за стовпчиком ртуті. При відповідному тиску в манжеті пульс зникає. Після цього тиск у манжеті піднімають ще на 20 мм. Далі, легенько відкривши гвинт i підтримуючи постійну швидкість випускання повітря (приблизно 2 мм на секунду), вислуховують артерію, доки ртуть в манжеті не опуститься на 20 мм нижче рівня дiастолiчного тиску. Слід абсолютно чітко дотримуватися зазначених рекомендацій.

Застосування апаратів, у яких манжета накладається на область зап’ястка, для діагностики АГ може привести до значних діагностичних помилок, оскільки АТ у плечовій і променевій артеріях може значно різнитися.

Тони Короткова:

— І фаза — реєструється при появі слабких, але чітких стукаючих звуків, які поступово підсилюються. Поява І фази використовується для визначення величини систолічного АТ;

— ІІ фаза — період, протягом якого чути свистячий шум, тони зростають в інтенсивності;

— ІІІ фаза — період, протягом якого тони залишаються чіткими і не зменшуються в інтенсивності;

— ІV фаза — реєструється при зміні характеру тонів, їх приглушенні або зменшенні інтенсивності, можлива поява дуючих шумів;

— V фаза — реєструється при повному зникненні тонів. Цей момент використовується для визначення діастолічного АТ у дорослих.

Таким чином, систолічний тиск у дорослих визначається появою тонів Короткова (І фаза), дiастолічний — повним їх зникненням (V фаза). Відлік рівня АТ здійснюється до найближчої парної цифри (тобто з інтервалом 2 мм). Якщо при вимірюванні АТ верхній край ртутного стовпчика опиняється між двома позначками, то враховується найближча верхня парна цифра.

АТ вимірюється двічі, з інтервалом в 2–3 хвилини, i фіксується середня цифра з двох вимірів. Якщо різниця між результатом більше 5 мм рт.ст., необхідно ще раз визначити АТ. У випадках, коли АТ становить 120/80 мм рт.ст. i нижче, вимірювання проводиться один раз.

Останніми роками в літературі широко дискутується питання про підвищення точності вимірювання тиску. Дослідження показали, що в звичайних умовах амбулаторного прийому лікарі припускаються багатьох помилок при рутинному вимірюванні АТ, в першу чергу через недотримання наведених вище стандартів. Доведено, що точність вимірювання АТ спеціально тренованими медичними сестрами майже на порядок вища, ніж при виконанні цього дослідження сімейними лікарями. Серед причин цього феномену найважливішими вважають брак часу, а також неусвідомлення важливості чіткого послідовного виконання зазначених правил.

Одним із рішень цієї проблеми вважається застосування напів- та автоматичних приладів, програма яких більш чітко дотримується протоколу. В цьому контексті постає інша важлива проблема — використання професійної сертифікованої апаратури. При виборі такого апарату необхідно використовувати тільки прилади для професійного застосування. Також увагу слід звернути на сертифікацію точності апарату за міжнародними стандартами (AAMI і не менше класу В за BHS або ESH) та Українським державним центром стандартизації. Як зазначалося вище, більшість приладів, що сьогодні є на ринку, призначені для домашнього вживання та не мають сертифікації як професійної апаратури й відповідного класу точності.

Характеристика апарату для вимірювання АТ OMRON HEM-907

НEM-907 — новий прилад японської компанії OMRON, що визначає тиск осцилометричним методом, показуючи величину систолічного та діастолічного АТ, а також частоту пульсу на вбудованому рідкокристалічному моніторі. Він був розроблений спеціально для використання в клінічних умовах. Найбільша відмінність між цим пристроєм і попередніми моделями — він має здатність автоматично вимірювати і зберігати три послідовні вимірювання за відсутності медиків. Ця операція проводиться тихо і з мінімальними незручностями для пацієнта. Межа вимірювань пристрою — 0–280 мм рт.ст. для АТ і 40–180 ударів в 1 хвилину — для частоти пульсу. Пристрій має hide — функцію, яка приховує результати протягом вимірювання, щоб не викликати занепокоєння у пацієнтів. Крім того, прилад має джерело живлення як від мережі, так і від акумуляторів, а також широку гаму аксесуарів, які дозволяють використовувати його в різних клінічних ситуаціях: три розміри манжети, стійки з корзиною, які можна закріпити до стіни, підлоги або ліжка пацієнта.

OMRON HEM-907 є одним із небагатьох приладів на світовому ринку, які пройшли тестування за відомими протоколами Американської асоціації медичних інструментів (AAMI) та міжнародним протоколом Європейського товариства гіпертензії (EHS) і були рекомендовані до професійного застосування [4, 10]. За результатами останнього тестування цього пристрою, дані, що відрізняються менш ніж на 5 мм рт.ст., були отримані у 61 % випадків для систолічного АТ і 52 % — діастолічного АТ; менш ніж на 10 мм рт.ст. — у 85 % для систолічного і 85 % — діастолічного та менш ніж на 15 мм рт.ст. — у 94 % для систолічного і 96 % — діастолічного [4]. Експерти вважають, що прилад відповідає вимогам до точності професійної апаратури для вимірювання АТ. На ринку України цей прилад є єдиним зареєстрованим на поточний момент професійним приладом, який рекомендований за результатами тестування відповідно до міжнародних протоколів. Апарат також пройшов сертифікацію Українського метрологічного центру.

Таким чином, апарат для вимірювання АТ OMRON HEM-907 може використовуватися у медичних закладах для вимірювання АТ від відділень інтенсивної терапії до кабінетів долікарського прийому поліклінік.

Висновки

1. Артеріальний тиск, виміряний у кабінеті лікаря або медичній установі, називається офісним АТ, виміряний в домашніх умовах — домашнім АТ. Коли АТ вимірюється протягом доби за допомогою спеціального портативного приладу — амбулаторним або добовим моніторуванням АТ.

2. Аускультативний метод є офіційним еталоном неінвазивного визначення АТ для діагностики артеріальної гіпертензії та використовується для неінвазивної верифікації автоматичних вимірювачів АТ.

3. Осцилометричні прилади становлять більше 80 % усіх автоматичних та напівавтоматичних приладів для побутового вимірювання АТ. Серед сучасних професійних апаратів для амбулаторного вимірювання та моніторування АТ осцилометричні прилади становлять половину, до 25 % — аускультативні і 25 % — комбіновані пристрої.

4. Апарат для вимірювання АТ OMRON HEM-907

може використовуватися у медичних закладах для вимірювання АТ від відділень інтенсивної терапії до кабінетів долікарського прийому поліклінік.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Рекомендації Українського товариства кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. — К., 2004. — 54 с.

2. 1999 WHO-ISH guidelines for the management of hypertension // J. Hypertension. — 1999. — Vol. 11. — P. 905-916.

3. 2003 European Society of Hypertension — European Society of Cardiology guidelines for management of arterial hypertension // J. Hypertension. — 2003. — Vol. 21. — P. 1011-1053.

4. El Assaad M.A., Topouchian J.A., Darne B.M., Asmar R.G. Validation of the Omron HEM-907 device for blood pressure measurement // Blood Press. Monit. — 2002. — Vol. 7. — P. 237-241.

5. Giuseppe Mancia, Robert Fagard, Krzysztof Narkiewicz et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertens. — 2013. — Vol. 31, № 7. — P. 1281-1357.

6. Ioannidis J.P.A. Diagnosis and Treatment of Hypertension in the 2017 ACC/AHA Guidelines and in the Real World // JAMA. — 2018 — Vol. 9; 319(2). — Р. 115-116.

7. James P.A., Oparil S., Carter B.L. et al. 2014 evidence-based guideline for the management of high blood pressure in adults: report from the panel members appointed to the Eighth Joint National Committee (JNC 8) // JAMA. — 2014. — Vol. 311(5). — P. 507-520.

8. Ostchega Y., Zhang G., Hughes J., Nwankwo T. Factors Associated with Hypertension Control in U.S. Adults Using 2017 ACC/AHA Guidelines: National Health and Nutrition Examination Survey 1999–2016 // Am. J. Hypertens. — 2018 Mar 29. — doi: 10.1093/ajh/hpy047. [Epub ahead of

print]

9. The Seventh Report of the Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation and Treatment of High Blood Pressure. US Department of Health and Human Service. NIH Publication No. 03-5233, 2003. — 34 p.

10. White W., Anwar Y. Evaluation of the overall efficacy of the Omron office digital blood pressure HEM-907 monitor in adults // Blood Press. Monit. — 2001. — Vol. 6. — P. 107-110.

11. 2017ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ASPC/NMA/PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults, Whelton P.K. et al. 2017 High Blood Pressure Clinical Practice Guideline.