Мобильная версия

Журнал «Здоровье ребенка» Том 13, №2, 2018

Сучасні підходи до корекції метеоризму в дітей раннього віку

Авторы: Шадрін О.Г., Марушко Т.Л., Радушинська Т.Ю., Марушко Р.В., Фисун В.М.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Мета: оцінити ефективність комбінованого препарату, що містить симетикон та олії лікарських рослин (кропу та фенхелю), у лікуванні метеоризму при функціональних захворюваннях шлунково-кишкового тракту в дітей раннього віку. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 55 дітей першого року життя. Критеріями включення в дослідження були встановлений діагноз функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту та наявність синдрому метеоризму. Основну групу становили 35 дітей, які поряд з модифікацією дієти отримували комбінований препарат симетикону, до складу якого включені олія кропу та олія фенхелю (Еспікол Бебі), у групу порівняння увійшли 20 дітей, яким проводили корекцію харчування. Результати. Встановлено високу ефективність застосування комбінації симетикону з оліями лікарських рослин у 77,1 % пацієнтів: швидке зменшення інтенсивності метеоризму, абдомінального больового синдрому та зригувань, покращення характеру випорожнень, зменшення утруднення й болісних відчуттів при дефекації. У більшості дітей виражений клінічний ефект був досягнутий при застосуванні препарату в дозі 1,0 мл суспензії (40 мг симетикону) при кожному годуванні дитини. Майже в 40 % пацієнтів клінічний ефект було досягнуто вже при застосуванні препарату в разовій дозі 0,5 мл суспензії, що вказує на необхідність індивідуального підбору дози, починаючи з меншої. Відмічена добра індивідуальна переносимість та відсутність побічних ефектів від застосування медикаментозної корекції. Висновки. Метеоризм характеризується багатофакторністю патогенетичних механізмів, що обґрунтовує необхідність застосування при його лікуванні поряд із симетиконом лікарських засобів із знеболювальними, спазмолітичними, прокінетичними та пробіотичними властивостями.

Цель: оценить эффективность комбинированного препарата, содержащего симетикон и масла лекарственных растений (укропа и фенхеля), в лечении метеоризма при функциональных заболеваниях желудочно-кишечного тракта у детей раннего возраста. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 55 детей первого года жизни. Критерии включения в исследование были установленный диагноз функциональных заболеваний желудочно-кишечного тракта и наличие синдрома метеоризма. Основную группу составили 35 детей, которые наряду с модификацией диеты получали комбинированный препарат симетикона, в состав которого включены масло укропа и масло фенхеля (Эспикол Беби), в группу сравнения вошли 20 детей, которым проводили коррекцию вскармливания. Результаты. Установлена высокая эффективность применения комбинации симетикона с маслами лекарственных растений у 77,1 % пациентов: быстрое уменьшение интенсивности метеоризма, абдоминального болевого синдрома и срыгиваний, улучшение характера стула, уменьшение затруднений и болезненных ощущений при дефекации. У большинства детей ощутимый клинический эффект был достигнут при использовании препарата в дозе 1,0 мл суспензии (40 мг симетикона) при каждом кормлении ребенка. Почти у 40 % пациентов клинический эффект был достигнут уже при назначении препарата в разовой дозе 0,5 мл суспензии, что свидетельствует о необходимости индивидуального подбора дозы, начиная с меньшей. Отмечена хорошая индивидуальная переносимость и отсутствие побочных эффектов от использования медикаментозной коррекции. Выводы. Метеоризм характеризуется многофакторностью патогенетических механизмов, что обосновывает необходимость использования при его лечении наряду с симетиконом лечебных средств с обезболивающими, спазмолитическими, прокинетическими и пробиотическими свойствами.

Background. Purpose of the research is to evaluate the effectiveness of a combined preparation containing simethicone and oil of medicinal plants (dill and fennel) in the treatment of flatulence in infants suffering from functional diseases of the gastrointestinal tract. Materials and methods. We have examined 55 infants. The criteria for inclusion into the study: proved diagnosis of functional diseases of the gastrointestinal tract and the presence of flatulence. The main group consisted of 35 children, who together with the modified diet received combined preparation of simethicone which included dill oil and fennel oil (Espicol Baby); comparison group consists of 20 children whose diet has been corrected. Results. A high efficiency of simethicone in combination with herbal medicinal plants was established in 77.1 % of patients: a rapid decrease in flatulence severity, abdominal pain syndrome and regurgitation, improved bowel movements, decrease in difficulties and painful sensation during defecation. In most children, a significant clinical effect was achieved with the use of the drug in a dose of 1.0 ml of suspension (40 mg simethicone) for each feeding of the baby. Almost 40 % of patients had a clinical effect already at the beginning of the treatment in a single dose of 0.5 ml of the suspension. This indicates the need for an individual dose starting from a smaller dose. A good individual tolerance and absence of side effects has been noted while using drug correction. Conclusions. Flatulence is characterized by the multifactorial pathogenetic mechanisms, which justifies the necessity of using analgesic, antispasmodic, prokinetic and probiotic drugs together with simethicone during the treatment.

Ключевые слова

діти раннього віку; метеоризм; лікування; симетикон; фітокомпоненти

дети раннего возраста; метеоризм; лечение; симетикон; фитокомпоненты

infants; flatulence; treatment; simethicone; phytocomponents

Вступ

Патологія органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) посідає одне з провідних місць у структурі захворюваності дітей раннього віку. Як показують епідеміологічні дослідження, найбільш поширеними є функціональні захворювання — малюкові кишкові коліки, малюкова регургітація, функціональний запор [19, 21]. Функціональні гастроінтестинальні розлади (ФГІР) у ранньому дитячому віці погіршують стан здоров’я та якість життя дитини, досить часто мають довготривалі негативні наслідки, у тому числі формування хронічної органічної патології ШКТ, порушень психоемоційного статусу, патології нервової системи, а також негативно впливають на психологічний комфорт у сім’ї та бюджетні витрати родини, що визначає необхідність розробки ефективних методів лікування.

У значної частини дітей, особливо немовлят перших місяців життя, клінічним проявом патології ШКТ є метеоризм — патологічний стан, що характеризується накопиченням газів у ШКТ внаслідок підвищеного газоутворення та/або недостатнього їх виділення [2, 18]. Клінічними проявами метеоризму є здуття та бурчання живота, збільшення його в об’ємі, дискомфорт, посилена флатуленція, абдомінальний біль.

Встановлено, що в нормі приблизно 70 % газу, який міститься в ШКТ, — це повітря, яке ковтає дитина під час ковтання, крику, плачу. Суттєву частку становлять гази, що утворюються в самому кишечнику за участі кишкової мікробіоти. Частина газів (в основному азот) потрапляють у кишечник із плазми внаслідок різниці парціального тиску. Газ, що міститься в кишечнику, в основному евакуюється через анальний отвір, хоча невелика його кількість всмоктується в кров та виводиться із організму через легені або утилізується. Основні причини виникнення метеоризму в дітей раннього віку подані на рис. 1.

Патогенез метеоризму характеризується багатофакторним механізмом, у якому беруть участь аліментарні, дигестивні, дисбіотичні, динамічні, психогенні чинники, хоча на практиці найчастіше зустрічається їх поєднання [4, 12, 14].

Підвищене газоутворення в кишечнику пов’язують також зі споживанням продуктів, процеси перетравлення яких супроводжуються підвищеним виділенням газів у кишках (оліго- та полісахариди). У дітей перших місяців життя метеоризм за рахунок аліментарного фактора може виникати при нераціональному харчуванні (переведення на штучне вигодовування, особливо неадаптованими молочними сумішами з надмірним вмістом білків, передчасне введення прикорму, соків, фруктових пюре). Значний внесок у розвиток аліментарного метеоризму в новонароджених та немовлят робить аерофагія (заковтування повітря під час прийому їжі), причиною якої є можуть бути порушення техніки годування дитини, недостатня зрілість нервової системи, дискоординація між смоктанням та ковтанням, особливо в недоношених та дітей із перинатальним ураженням центральної нервової системи (ЦНС).

Дигестивний механізм розвитку метеоризму визначає підвищене газоутворення при розладах у процесах перетравлення їжі внаслідок функціональної незрілості або порушень ферментативних систем ШКТ дитини, що призводить до накопичення великої кількості частково перетравлених компонентів їжі, які зазнають дії кишкової мікрофлори з надмірним утворенням газів. Однією з найбільш частих причин дигестивного метеоризму в немовлят, особливо в недоношених дітей, є лактазна недостатність.

Важливою ланкою в механізмі розвитку метеоризму є уповільнення та ускладнення процесів проходження газів по ШКТ та їх виділення з кишечника внаслідок розладів моторики гладкої мускулатури та роботи сфінктерів травного тракту, що зумовлені порушенням центральної регуляції та функцій вегетативної нервової системи [17]. За даними УЗД та електрогастрографії, у дітей із метеоризмом мають місце різноманітні порушення моторики як у верхніх, так і в нижніх відділах ШКТ. Динамічні розлади при метеоризмі найчастіше характеризуються уповільненням просування їжі та газів, що супроводжується розтягненням кишечника каловими масами й газами в нижніх відділах, та спазмом гладкої мускулатури й сфінктерів травного каналу.

Відомо, що метеоризм є однією з найбільш вагомих ланок патогенезу абдомінального больового синдрому, що пов’язують із надмірним розтягненням стінок кишечника і/або напруженням очеревини накопиченими в кишечнику газами. Тривалість та інтенсивність епізодів абдомінального болю (кишкових кольок) у дітей різна, що визначається індивідуальними особливостями ноцицептивної чутливості та вісцеральної чутливості кишечника [3, 10]. Вісцеральну гіперчутливість, при якій у пацієнтів відмічається зниження порогу больової чутливості та підвищення чутливості порожнистих органів до різних стимулів, пов’язують насамперед із розладами балансу ноцицептивної та антиноцицептивної систем та порушеннями механізму передачі больового імпульсу від органів ШКТ до ЦНС (збільшення частоти сигналів, ампліфікація нормального сигналу під час проходження через спинний мозок, ампліфікація сигналу в головному мозку) [5, 23, 25].

Метеоризм поряд з іншими факторами, які викликають підвищення тиску в шлунку та черевній порожнині (наприклад, порушення евакуації калових мас із кишечника при запорі), вважають також вагомою патогенетичною ланкою функціональних розладів верхніх відділів ШКТ, особливо в дітей перших місяців життя, що пояснює високу частоту поєднаних функціональних захворювань верхніх та нижніх відділів ШКТ (малюкова регургітація, малюкові кишкові коліки, функціональний запор) [7, 19].

Сучасні принципи лікування ФГІР передбачають комплексний та послідовний підхід з урахуванням усіх етіопатогенетичних механізмів розвитку кожної форми функціональних розладів. Згідно з чинними клінічними протоколами, терапія первинних ФГІР повинна проводитись послідовно, переходячи за відсутності ефекту від одного етапу до іншого (step-by-step therapy). Терапія функціональних розладів у дітей з органічними захворюваннями ШКТ передбачає обов’язкове комплексне обстеження та призначення лікування основного захворювання.

До заходів, з яких потрібно починати лікування ФГІР, відносять такі: психологічна підтримка батьків, створення спокійної атмосфери в сім’ї, детальне опитування батьків з метою встановлення можливих причин; корекція раціону харчування матері при грудному вигодовуванні або, за необхідності, зміна молочної суміші в дітей на штучному вигодовуванні; постуральна терапія; нормалізація режиму та техніки годування дитини; масаж живота, сухе тепло на животик малюка; за необхідності — відведення газів за допомогою газовідвідної трубочки [2, 4, 8].

За відсутності ефекту від організаційних заходів та дієтотерапії до комплексу лікування ФГІР додають медикаментозну або фітотерапію. З огляду на значну роль метеоризму в реалізації ФГІР, особливо в дітей раннього віку, серед засобів медикаментозного лікування функціональних захворювань ШКТ найбільш широко вивчаються та обговорюються лікарські засоби на основі симетикону, що є поверхнево-активною речовиною й має властивості піногасника.

Препарати на основі симетикону відносять до найбільш застосовуваних у лікуванні метеоризму в дітей, у тому числі в новонароджених та немовлят перших місяців життя [13, 20]. Механізм дії симетикону полягає в послабленні поверхневого напруження бульбашок газу в травному тракті, що забезпечує резорбцію та полегшення їх виведення з кишечника. Доведено, що симетикон у фізіологічному та хімічному відношенні інертний для організму, нетоксичний, практично не викликає алергічних або інших побічних ефектів. Звикання до нього не розвивається, тому курс лікування може бути тривалим. Він не абсорбується в травному тракті та виводиться із організму в незміненому вигляді з калом. Встановлено, що симетикон не ферментується мікроорганізмами, не впливає на секрецію шлунка та абсорбцію харчових речовин, не бере участі в біохімічних процесах травлення та всмоктування. Він не абсорбує лікарські препарати та не вступає з ними в взаємодію, тобто при необхідності може застосовуватись одночасно з іншими медикаментами. Експериментально доведені протективні властивості симетикону (захист слизових оболонок ШКТ від дії соляної кислоти, жовчних кислот, деяких медикаментів, пригнічення росту Helicobacter pylory) [9].

Між тим у літературі триває дискусія щодо доцільності призначення симетикону при кишкових коліках. Низка досліджень показали клінічну ефективність та безпеку застосування препаратів на основі симетикону при різних функціональних та органічних захворювання ШКТ, що супроводжуються кишковими коліками та метеоризмом, у тому числі в дітей раннього віку [1, 9, 11]. У той же час у літературі є повідомлення про відсутність переконливих клінічних доказів ефективності симетикону в лікуванні метеоризму [15, 16, 24]. На нашу думку, це можна пояснити багатофакторністю патогенетичних механізмів виникнення метеоризму, що визначає необхідність комплексного підходу для збільшення ефективності терапії та одночасного застосування поряд із симетиконом засобів із знеболювальними, спазмолітичними, прокінетичними та пробіотичними властивостями.

З метою лікування метеоризму та кишкових кольок у новонароджених та дітей раннього віку традиційно широко використовують фітотерапію (трав’яні чаї на основі ромашки, фенхелю, кропу, м’яти перцевої тощо). Найбільш ефективними серед лікарських рослин вважають кріп та фенхель. Відомо, що ці рослини мають вітрогінну, спазмолітичну, заспокійливу дію на ШКТ, покращують процеси травлення, чинять м’який послаблюючий ефект. Експериментальними дослідженнями на мишах та щурах показано, що внутрішньошлункове введення екстракту фенхелю чинило виражену спазмолітичну дію (його активність становила 26 % від активності папаверину), вірогідно зменшувало відчуття болю та пірексію за результатами тесту (hot plate), стимулювало знижену моторику шлунка [6]. Також в експерименті на мишах виявлений седативний ефект ефірного масла фенхелю (збільшення тривалості сну та зменшення рухової активності).

In vitro доведено, що компоненти фенхелю та кропу мають антибактеріальні властивості щодо Staphylococcus aureus, патогенних Escherichia coli, Lentinus lepideus, Lenzites trabea, Polyporus versicolor, Pseudomonas aeruginosa, пригнічують in vitro ріст Helicobacter pylori, чинять антагоністичну дію щодо широкого спектра грибкової флори (Candida albicans, Aspergillus flavus, A.nidulans, A.niger, Cladosporium herbarum тощо) [6]. Це обґрунтовує доцільність застосування цих лікарських рослин у дітей у періоді формування мікробіоценозу кишечника (період новонародженості та перші 2–3 місяці життя).

Між тим застосування фіточаїв має свої недоліки: неможливість точного дозування, необхідність регулярного приготування, недостатня чистота сировини, що підвищує ризик інфікування, виникнення алергічних або інших негативних реакцій організму дитини. Тому перевагу, особливо при застосуванні в дітей раннього віку, віддають медикаментозним засобам на основі лікарських рослин, що мають гарантовану концентрацію активних речовин та високий рівень контролю якості.

Мета роботи: оцінити ефективність комбінованого препарату, що містить симетикон та олії лікарських рослин (кропу та фенхелю), у лікуванні метеоризму при функціональних захворюваннях шлунково-кишкового тракту в дітей раннього віку.

Матеріали та методи

У дослідженні взяли участь 55 дітей раннього віку, у тому числі 30 хлопчиків та 25 дівчаток. Згідно із діючою міжнародною класифікацією та критеріями діагностики функціональних захворювань ШКТ, у переважної більшості дітей із метеоризмом, які увійшли в дослідження, був встановлений діагноз малюкових кишкових кольок — 30 дітей (85,7 %), більше ніж у третини дітей — малюкова регургітація (13 дітей — 37,1 %) та функціональний запор (12 дітей — 34,3 %). Діагноз «функціональна діарея» було встановлено в 7 (20,0 %) пацієнтів. Більше ніж у половини пацієнтів із кишковими коліками були виявлені також інші гастроінтестинальні розлади ШКТ, найчастіше синдром зригування або блювання, порушення частоти та характеру випорожнень, що вказує на поєднання функціональних порушень роботи різних відділів ШКТ.

Усі діти отримувати немедикаментозне лікування ФГІР згідно з чинними клінічними протоколами МОЗ України, що включало психологічну підтримку, нормалізацію режиму харчування, дієтотерапію (при грудному вигодовуванні — корекція раціону харчування жінки, при штучному вигодовуванні — застосування лікувальних молочних сумішей), –постуральну терапію в дітей із синдромом зригування, навчання матері методів допомоги при метеоризмі та коліках (тепло — зміна положення — масаж живота — газовідвідна трубка).

Методом простої рандомізації діти були поділені на дві групи.

Основну групу становили 35 дітей, яким на початку дослідження поряд з модифікацією дієти було призначено комбінований препарат симетикону, до складу якого входять олія кропу та олія фенхелю, — Еспікол Бебі (1 мл суспензії, або 20 крапель, містить 40 мг симетикону). Залежно від інтенсивності метеоризму препарат призначали в дозі 0,5–1 мл суспензії, кратність прийому становила від 4 до 8 разів на добу. Діти на грудному вигодовуванні отримували його розведеним у невеликій кількості грудного молока з ложки до або після годування, дітям на штучному вигодовуванні додавали в пляшечку з молочною сумішшю. Термін лікування становив від 2 до 4 тижнів залежно від динаміки об’єктивних та суб’єктивних проявів захворювання.

Групу порівняння становили 20 дітей, яким було призначено виключно немедикаментозне лікування ФГІР згідно з протоколами, у тому числі проведена корекція харчування. Пацієнти основної та групи порівняння були ідентичні за статтю, віком та тяжкістю захворювання.

Ефективність лікування оцінювали на основі динаміки скарг та об’єктивних даних на 3, 7, 14-й день лікування. Для уніфікації визначення проявів клінічних симптомів реєстрація суб’єктивних скарг та об’єктивних даних проводилась за бальною системою (від 0 до 3 балів залежно від ступеня прояву симптому). Для оцінки динаміки клінічних проявів вираховували показник середнього бала в групі. Обробку отриманих результатів проводили загальноприйнятими математичними методами варіаційної статистики.

Результати та обговорення

Комплексне клініко-параклінічне обстеження пацієнтів, проведене на початку дослідження, дозволило виділити серед дітей раннього віку групу, у якій гастроінтестинальні розлади мали функціональний характер, без органічної патології ШКТ.

Розподіл дітей із ФГІР за віком був таким: період новонародженості — 12 (21,8 %) дітей, від 1 до 4 місяців життя — 26 (47,3 %) дітей, від 4 до 7 місяців життя — 11 (20,0 %) дітей, від 7 до 12 місяців життя — 6 (10,9 %) дітей, тобто основну частку дітей із ФГІР становили малюки віком від 1 до 4 місяців.

У всіх дітей на початку дослідження виявлено метеоризм, який клінічно проявлявся збільшенням розмірів живота, його здуттям та бурчанням, підвищеною флуктуацією інтенсивністю 2,04 ± 0,18 бала.

Найчастішим клінічним проявом гастроінтестинальних розладів серед пацієнтів був абдомінальний больовий синдром — у 48 (87,3 %) дітей (середня інтенсивність якого на початку дослідження становила 2,27 ± 0,21 бала, середня тривалість протягом доби — 3,55 ± 0,50 год/добу). Зригування або блювання відмічені у 26 (47,3 %) дітей (середня інтенсивність синдрому становила 1,98 ± 0,22 бала). Понад 60 % дітей мали порушення частоти та характеру випорожнень, переважно була відмічена схильність до запору — у 28 (50,9 %) дітей, у тому числі у 22 дітей випорожнення мали щільний характер та відмічались утруднення дефекації.

За результатами опитування 27 (77,1 %) батьків основної групи відмічено позитивний ефект від застосування препарату Еспікол Бебі. На старті лікування 23 (65,7 %) дітям основної групи була призначена разова доза препарату 0,5 мл суспензії (20 мг симетикону), 12 (34,3 %) дітям — 1,0 мл суспензії (40 мг симетикону). При обстеженні дітей, стартова доза препарату в яких становила 0,5 мл суспензії, на 3-й день лікування у 13 (37,1 %) дітей було відмічено зменшення метеоризму, у той час як у 10 пацієнтів клінічні прояви метеоризму зберігались на досить високому рівні, у зв’язку із цим разова доза препарату була збільшена до 1,0 мл суспензії.

Результати дослідження динаміки інтенсивності метеоризму під час лікування в порівнюваних групах дітей з ФГІР подані на рис. 2. Виявлено вірогідно більш швидке та суттєве зменшення інтенсивності метеоризму в пацієнтів основної групи. При обстеженні на 14-й день лікування відсутність метеоризму або його мінімальні прояви були виявлені у 25 дітей (71,4 %) основної групи, в той час як у контрольній групі — тільки в 6 дітей (30 %).

Результати опитування батьків та клінічного обстеження пацієнтів показали зменшення частоти виявлення та інтенсивності абдомінального больового синдрому в дітей обох порівнюваних груп, однак в основній групі показники були вірогідно кращими, ніж у групі порівняння. Інтенсивність кишкових кольок у обстежених дітей у динаміці лікування подана на рис. 3. Аналіз впливу лікування на клінічні прояви абдомінального больового синдрому показав: зменшення інтенсивності та тривалості кишкових кольок на 3-тю добу лікування відмічено в більшості дітей основної групи (22 дитини — 68,9 %), на той час як у групі порівняння позитивний ефект виявлено тільки в 5 ( 25,0 %) дітей. На 7-му добу лікування батьки 12 пацієнтів основної групи (34,3 %) відмітили повне зникнення кишкових кольок або їх мінімальну інтенсивність. Обстеження пацієнтів на 14-й день лікування показало вірогідні відмінності в інтенсивності абдомінального больового синдрому: частота нападів кишкових кольок протягом доби в дітей основної групи становила 1,30 ± 0,08 (у групі порівняння — 2,2 ± 0,4; P < 0,01), тривалість нападів — 0,85 ± 0,10 год/добу та 1,63 ± 0,30 год/добу відповідно (Р < 0,05). Відсутність або мінімальні прояви абдомінального больового синдрому на 14-й день лікування відмічено у 27 (77,1 %) дітей основної групи та 7 (35,0 %) пацієнтів групи порівняння.

Виражений та швидкий позитивний вплив комбінації симетикону з олією фенхелю та кропу на інтенсивність кишкових кольок та метеоризму, на нашу думку, можна пояснити доповненням терапевтичного ефекту симетикону спазмолітичними та прокінетичними ефектами фітокомпонентів препарату.

Як показали результати обстеження пацієнтів на початку дослідження, характерними клінічними проявами гастроінтестинальних розладів у дітей із метеоризмом були зригування та блювання (синдром регургітації та синдром циклічного блювання), які були виявлені на початку дослідження в 16 (45,7 %) дітей основної групи та 10 (50,0 %) дітей групи порівняння, середня інтенсивність синдрому становила 1,92 ± 0,22 бала та 2,07 ± 0,26 бала відповідно. Результати обстеження в динаміці лікування показали зменшення частоти та інтенсивності зригувань у дітей обох груп, що можна пояснити ефектом застосування немедикаментозних терапевтичних заходів. Між тим на 7-й день лікування інтенсивність зригування в дітей основної групи була 1,16 ± 0,08 бала, на 14-й день — 0,86 ± 0,06 бала (у групі порівняння — 1,51 ± 0,09 бала та 1,32 ± 0,10 бала відповідно). Тобто в основній групі пацієнтів була відмічена більш виражена позитивна динаміка з вірогідними відмінностями від показників у групі порівняння (P < 0,05), що можна пояснити впливом терапії на такі патогенетичні ланки зригування, як метеоризм та спазм сфінктерів, за рахунок включення в лікувальний комплекс препарату з вітрогінною та спазмолітичною дією. На 14-й день лікування відсутність або мінімальні прояви синдрому регургітації мала переважна більшість пацієнтів основної групи (27 дітей — 77,1 %). Тільки в 4 пацієнтів лікування практично не вплинуло на інтенсивність синдрому регургітації, тому в подальшому відповідно до принципу step-by-step therapy цим пацієнтам були призначені прокінетики. У групі порівняння на 14-й день лікування сидром зригування зберігся в 7 (35,0 %) пацієнтів, що вимагало посилення терапії та призначення прокінетиків.

На початку дослідження більше ніж половина пацієнтів мали клінічні ознаки запору, у 26 дітей випорожнення мали щільну консистенцію, 15 дітей мали утруднення та болісні відчуття під час дефекації. Батьки 14 (40,0 %) пацієнтів основної групи відмітили позитивний вплив комбінації симетикону з олією фенхелю та кропу на характер і процеси випорожнення дитини. Клінічне обстеження дітей показало, що консистенція випорожнень покращилась на 3–5-й день лікування даним лікарським засобом у 10 (28,6 %) основної групи, на 14-й день лікування тільки 4 (11,4 %) пацієнти мали утруднення та/або біль під час дефекації.

Одним із найважливіших негативних наслідків метеоризму можна вважати порушення психоневрологічного стану дитини та розлади сну, насамперед внаслідок дії абдомінального больового синдрому на центральну та вегетативну нервову систему. При неврологічному обстеженні в більшості дітей перших місяців життя, які мають метеоризм та кишкові коліки, виявляють синдром підвищеної нервової збудливості, вегетативні дисфункції, порушення харчової поведінки [4, 8]. Ретроспективне обстеження в 3-річному та підлітковому віці дітей, які мали абдомінальний больовий синдром у перші місяці життя, показало, що негативні варіанти поведінки, гіперактивність, психосоматичні проблеми, агресія, порушення сну, порушення харчової поведінки у них відмічались в 3–6 разів частіше, ніж у групі контролю [26, 27].

Дослідження в галузі перинатальної психології дозволили уточнити роль сну в процесах інтелектуального розвитку в ранньому дитячому віці. Встановлено, що саме під час глибокого сну відбувається формування та розвиток когнітивних функцій, у першу чергу процесів запам’ятовування (просторова та процедурна пам’ять) у немовлят. Обстеження дітей у віці 5 років, які мали проблеми із сном на першому році життя, показало вірогідне зниження загального та вербального коефіцієнтів інтелектуального розвитку [22]. Тому метеоризм та пов’язаний із ним абдомінальний больовий синдром, наслідком якого є значні порушення тривалості, ритмічності та глибини сну в перші місяці життя, можна вважати вагомою причиною розладів психоемоційного та інтелектуального розвитку малюка.

При опитуванні матерів основної групи понад 85 % із них на початку дослідження відмічали порушення характеру сну дітей (уривчастий, нетривалий, неглибокий), у 20 (57,1 %) дітей було виявлено неврологічні порушення (прояви підвищеної нервової збудливості або синдрому гіперактивності). При обстеженні пацієнтів після лікування відмічена нормалізація сну та покращення неврологічного статусу в більшості дітей основної групи, що можна пояснити зменшенням або зникненням в результаті лікування больового синдрому. Так, на 14-й день лікування порушення тривалості та глибини сну мали тільки 7 (20,0 %) дітей основної групи, прояви підвищеної збудливості — 9 (25,7 %) дітей. Враховуючи сучасні відомості про важливість сну для психоемоційного та фізичного розвитку в ранньому дитячому віці, нормалізацію сну в пацієнтів основної групи можна вважати важливими результатом терапії ФГІР.

Копрологічне обстеження на старті лікування показало порушення процесів перетравлення їжі в 13 (37,1 %) дітей основної групи та 7 (35,0 %) дітей групи порівняння, про що свідчили підвищений вміст жирних кислот, присутність нейтрального жиру, неперетравлених волокон клітковини, м’язових волокон. При обстеженні пацієнтів на 14-й день лікування відмічена тенденція до покращення процесів перетравлення їжі в дітей основної групи — відхилення від норми показників копрограми були виявлені в 6 (17,1 %) пацієнтів основної групи, на той час як у групі порівняння порушення показників копрограми збереглись у 5 (25,0 %) пацієнтів.

Індивідуальна переносимість комбінованого препарату симетикону з оліями фенхелю та кропу була доброю в усіх 35 дітей основної групи: у динаміці спостереження в жодному випадку не спостерігали будь-яких негативних впливів на загальний стан, роботу нервової, серцево-судинної та травної системи дітей. Алергічних реакцій також відмічено не було. Під час дослідження не зареєстровано також випадків відмови дітей від прийому препарату.

Висновки

У дітей раннього віку захворювання ШКТ досить часто супроводжуються метеоризмом, що –відіграє суттєву роль у патогенезі кишкових кольок, зригування та блювання, запорів та порушень дефекації.

Багатофакторність механізмів розвитку метеоризму обґрунтовує необхідність застосування при його лікуванні поряд із симетиконом лікарських засобів із знеболювальними, спазмолітичними, прокінетичними та пробіотичними властивостями. Перспективним може бути застосування комбінованого препарату на основі симетикону та фітокомпонентів, оскільки це дозволяє більш повно впливати на патогенетичні ланки функціональних гастроінтестинальних розладів, обмежитись застосуванням одного препарату, що важливо для зручності батьків та зменшення ризику алергічних реакцій.

Клінічні спостереження показали, що включення в комплекс терапії функціональних гастроінтестинальних розладів препарату Еспікол Бебі, що містить симетикон та фітокомпоненти (олія кропу та олія фенхелю), дозволило швидко зменшити інтенсивність метеоризму, абдомінального больового синдрому та зригувань у 77 % пацієнтів. Майже в 30 % дітей відмічено покращення характеру випорожнень (більш м’які), зменшення утруднення та болісних відчуттів при дефекації. Під час виконання дослідження препарат у разовій дозі 1,0 мл суспензії (згідно з офіційною інструкцією) отримували близько 60 % дітей. Між тим майже в 40 % пацієнтів клінічний ефект було досягнуто вже при застосуванні препарату в разовій дозі 0,5 мл суспензії, що вказує на необхідність індивідуального підбору дози, починаючи з меншої.

При клінічному обстеженні на 14-й день лікування відсоток дітей із відсутністю або мінімальними проявами метеоризму та абдомінального больового синдрому в основній групі був у 2,2–2,5 раза більшим, ніж у групі порівняння, що свідчить про ефективність застосування комбінованого препарату (симетикон + олії кропу та фенхелю) в лікуванні функціональних захворювань ШКТ.

Препарат має високий рівень безпеки, про що свідчить добра індивідуальна переносимість, відсутність при дослідженні випадків побічних ефектів або алергічних реакцій.

Конфлікт інтересів. Не заявлений.

Список литературы

1. Абатуров А.Е., Агафонова Е.А., Русакова Е.А., Петренко Л.Л., Ивашина В.И. Синдром избыточного газообразования у детей // Здоровье ребенка. — 2012. — № 6(41). — С. 149-153.

2. Аряев Н.Л., Кожевин Р.В. Младенческая кишечная колика: современные подходы к лечению // Современная педиатрия. — 2010. — № 5(33). — С. 162-166.

3. Дмитриева В.А., Одинцова В.В. Энтеральная нервная система и психосоматические аспекты заболеваний желудочно-кишечного тракта // Мед. альманах. — 2011. — № 1. — С. 166-9.

4. Корниенко Е.Ф., Вагеманс Н.В., Нетребенко О.К. Младенческие кишечные колики: современные представления о механизмах развития и новые возможности терапии // Современная педиатрия. — 2010. — № 5(33). — С. 176-183.

5. Маев И.В., Андреев Д.Н., Кучерявый Ю.А. Современные представления о патофизиологических основах синдрома функциональной диспепсии // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 2015. — № 4. — С. 15-22.

6. Монографии ВОЗ о лекарственных растениях, широко используемых в Новых независимых государствах (ННГ) SMPvol5_R.indd i 30.06.10 14:32 / WHO Library Cataloguing-in-Publication Data, 2010.

7. Нагорная Н.В., Бордюгова Е.В., Дубовая А.В., Дудчак А.П. Абдоминальный болевой синдром у детей с лактазной недостаточностью // Современная педиатрия. — 2014. — № 1(57). — С. 106-112.

8. Рачкова Н.С. Кишечные колики у детей раннего возраста: подходы к терапии // РМЖ. — 2007. — Т. 15, № 17. — С. 1-4.

9. Ткач С.М. Применение симетикона в гастроэнтерологической практике, основанное на данных доказательной медицины // Здоровье Украины. — 2011. — № 4(257). — С. 54-56.

10. Урсова Н.И. Младенческие кишечные колики. Современные данные // Вопросы современной педиатрии. — 2011. — Т. 10, № 2. — С. 125-131.

11. Холодова И.Н., Ильенко Л.И., Рубцова А.А. Тактика лечения функциональных нарушений ЖКТ // Медицинский совет. — 2015. — № 1. — С. 46-48.

12. Щербаков П.Л. Метеоризм у детей // Трудный пациент. — 2006. — Т. 4, № 9. — С. 19-21.

13. AHFS. Drug Information — Simeticone. — Bethesda: American Society of Health-System Pharmacists, 2007. Electronic Version.

14. Carroll I.M., Ringel-Kulka Т., Keku Т.О., Chang Y.H., Packey CD., Sartor R.B., Ringel Y. Molecular analysis of the luminal- and mucosal-associated intestinal microbiota in diarrhea-predominant irritable bowel syndrome // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. — 2011. — 301. — G799-G807.

15. Cohen G., Albertini L. Colic // Pediatr. Rev. — 2012. — № 33(7). — P. 332-333.

16. Hall B., Chesters J., Robinson A. Infantile colic: a systematic review of medical and conventional therapies // J. Paediatr. Child. Health. — 2012. — № 48(2). — P. 128-137.

17. Lee Y.J., Park K.S. Irritable bowel syndrome: emerging paradigm in pathophysiology // World J. Gastroenterol. — 2014. — 20(10). — 2456-69.

18. Leung A., Lemau J. Infantile colic: a review // J. R. Soc. Health. — 2004. — Vol. 124(4). — P. 162-180.

19. Lewis M.L., Palsson O.S., Whitehead W.E., van Tilburg M.A. Prevalence of Functional Gastrointestinal Disorders in Children and Adolescents // J. Pediatr. — 2016 May 4. pii: S0022-3476(16)30056-7.

20. Martindale — The cimplete drug reference. Simethicone. — London: Pharmaceutical Press, 2008. Electronic Version.

21. Oshima Т., Miwa H. Epidemiology of Functional Gastrointestinal Disorders in Japan and in the World // J. Neurogastroenterol. Motil. – 2015. — 21(3). — 320-9.

22. Rao M.R., Brenner R.A., Schisterman E.F. et al. Long-term cognitive development in children with prolonged crying // Arch. Dis. Child. — 2004. — Vol. 89. — P. 989-992.

23. Rosen J.M., Cocjin J.T., Schurman J.V., Colombo J.M., Friesen C.A. Visceral hypersensitivity and electromechanical dysfunction as therapeutic targets in pediatric functional dyspepsia // World J. Gastrointest. Pharmacol. Ther. — 2014. — 5(3). — 122-38.

24. Savino F., Cerrato S., De Marco A. Looking for new treatments of Infantile Colic // Ital. J. Pediatr. — 2014. — № 5. — P. 40-53.

25. Vanheel H., Farre R. Changes in gastrointestinal tract function and structure in functional dyspepsia // Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. — 2013. — 10(3). — 142-9.

27. von Kries R. Excessive crying beyond 3 months herald other features of multiple regulatory problems / R. von Kries, E. Kalies, M. Papousek // Arch. Pediatr. Adolesc. Med. — 2006. — Vol. 160. — P. 508-511.

27. Wake M., Morton-Allen E., Poulakis Z. et al. Prevalence, stability and outcome of cry-fuss and sleep problems in the first 2 years of life: a community-based study // Pediatrics. — 2006. — Vol. 117. — P. 836-842.