Мобильная версия

Журнал «Здоровье ребенка» Том 13, Додаток 1, 2018 Дитяча гастроентерологія та нутриціологія

Оптимізація ерадикаційного лікування хронічного гастродуоденіту, асоційованого з Helicobacter pylori, у дітей із використанням спорового рекомбінантного пробіотика на основі B.subtilis

Авторы: Павленко Н.В., Шутова О.В., Ганзій О.Б., Солодовниченко І.Г., Савицька К.В., Слободянюк О.Л.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Helicobacter pylori (Нр) значно поширена в дітей в Україні. Хронічний гастродуоденіт є основною нозологією в дітей, асоційованою з Нр, що потребує комплексного, перш за все ерадикаційного, лікування. Для оптимізації ефективного використання ерадикаційних схем сучасні міжнародні рекомендації передбачають можливість використання пробіотиків. Мета: оцінити вплив пробіотика Субалін на ерадикаційну ефективність та переносимість схем антихелікобактерної терапії в дітей 12–18 років із Нр-позитивним хронічним гастродуоденітом. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 50 дітей із Hp-асоційованими хронічними гастродуоденітами віком від 12 до 18 років. Пацієнтів розподілено на 2 групи залежно від призначення пробіотика. Діагноз верифікували з використанням фіброгастроскопії, ендоскопічної рН-метрії, визначення Нp-інфекції. Результати фіксували в розроблену індивідуальну карту пацієнта й статистично обробляли. Результати. Результати використання пробіотика Субалін у пацієнтів основної групи одночасно із застосуванням стандартних педіатричних схем ерадикації Hp першої лінії при лікуванні дітей і підлітків із Нр-позитивними формами хронічного гастродуоденіту свідчать про доцільність, ефективність і перспективність такого лікування. Підтвердженням цього є позитивна динаміка скарг, відсутність побічних ефектів (у тому числі антибіотик-асоційованої діареї) і добра переносимість препаратів у схемах потрійної чи квадротерапії на фоні прийому спорового рекомбінантного пробіотика в переважної більшості пацієнтів. Пацієнти з групи порівняння теж мали позитивну динаміку основних скарг, але менш виражену. Натомість погіршення переносимості й побічні дії стандартних ерадикаційних схем зустрічалися в них вірогідно частіше (у середньому на 35–40 %) порівняно з пацієнтами основної групи. Крім того, призначення Субаліну збільшує ерадикаційну ефективність стандартних анти-Нр схем першої лінії на 5 %. Висновки. Використання спорового рекомбінантного пробіотика Субалін одночасно зі стандартними ерадикаційними схемами в дітей із 12 років є доцільним, тому що дозволяє підвищити ерадикаційну ефективність на 5 % і покращити переносимість анти-Hp препаратів і, відповідно, прихильність пацієнтів до дотримання лікування й рекомендацій. Застосування Bacillus subtilis уже на першому етапі лікування допомагає оптимізувати терапевтичні заходи щодо дітей старшого віку з Нр-позитивними варіантами хронічного гастродуоденіту.

Актуальность. Helicobacter pylori (Нр) достаточно распространена у детей в Украине. Хронический гастродуоденит является основной нозологией у детей, ассоциированной с Нр, что требует комплексного, прежде всего эрадикационного, лечения. Для оптимизации эффективного использования эрадикационных схем современные международные рекомендации предусматривают возможность назначения пробиотиков. Цель: оценить влияние пробиотика Субалин на эрадикационную эффективность и переносимость схем антихеликобактерной терапии у детей 12–18 лет с Нр-положительным хроническим гастродуоденитом. Материалы и методы. Под наблюдением находились 50 детей с Hp-ассоциированным хроническим гастродуоденитом в возрасте от 12 до 18 лет. Пациенты распределены в 2 группы в зависимости от назначения пробиотика. Диагноз верифицировали с использованием фиброгастроскопии, эндоскопической рН-метрии, определения Нp-инфекции. Результаты фиксировали в разработанную индивидуальную карту пациента и статистически обрабатывали. Результаты. Результаты использования пробиотика Субалин у пациентов основной группы одновременно с применением стандартных педиатрических схем эрадикации Hp первой линии при лечении детей и подростков с Нр-положительными формами хронического гастродуоденита свидетельствуют о целесообразности, эффективности и перспективности такого лечения. Подтверждением этому является положительная динамика жалоб, отсутствие побочных эффектов (в том числе антибиотик-ассоциированной диареи) и хорошая переносимость препаратов в схемах тройной или квадротерапии на фоне приема спорового рекомбинантного пробиотика у подавляющего большинства пациентов. Пациенты из группы сравнения также имели положительную динамику по основным жалобам, но менее выраженную. Зато ухудшение переносимости и побочные эффекты стандартных эрадикационных схем встречались у них достоверно чаще (в среднем на 35–40 %) по сравнению с пациентами основной группы. Кроме того, назначение Субалина увеличивает эрадикационную эффективность стандартных анти-Нр схем первой линии на 5 %. Выводы. Использование спорового рекомбинантного пробиотика Субалин одновременно со стандартными эрадикационными схемами у детей с 12 лет целесообразно, так как позволяет повысить эрадикационную эффективность на 5 % и улучшить переносимость анти-Hp препаратов и, соответственно, приверженность пациентов к соблюдению лечения и рекомендаций. Применение Bacillus subtilis уже на первом этапе лечения помогает оптимизировать терапевтические мероприятия в отношении детей старшего возраста с Нр-положительными вариантами хронического гастродуоденита.

Background. The relevance is associated with a significant spread of Helicobacter pylori (Hp) in children in Ukraine. Chronic gastroduodenitis is the main nosology in children associated with Hp, which requires comprehensive treatment, first of all eradication one. To optimize the effective use of eradication schemes, current international recommendations provide for the possibility of prescribing probiotics. The purpose of the study was to evaluate the influence of Subalin probiotic on eradication efficacy and tolerability of anti-Helicobacter therapy in children aged 12–18 years with Hp-positive chronic gastroduodenitis. Materials and methods. Design: a single-center open comparative study. The study included 50 children with Hp-associated chronic gastroduodenitis aged 12 to 18 years. Patients are divided into 2 groups depending on the probiotic administration. The diagnosis was verified using fibrogastroscopy, endoscopic pH-metry, determination of Hp infection. The results were recorded in a specially developed individual patient’s chart and statistically processed. Results. The results of using Subalin probiotic in patients of the main group concomitantly with the standard first-line pediatric schemes of Hp eradication in children and adolescents with Hp-positive forms of chronic gastroduodenitis indicate the advisability, effectiveness and prospects of such treatment. This is confirmed by the positive dynamics of complaints, the absence of side effects (including antibiotic-associated diarrhea), and good tolerability of drugs in triple or quadruple therapy regimens against the background of receiving spore recombinant probiotic in the vast majority of patients. Patients from the comparison group also had a positive dynamics in the main complaints, but less pronounced. However, the worsening of tolerability and side effects from standard eradication schemes were significantly more frequent (on average 35–40 %) compared with main group. In addition, administration of Subalin increases by 5 % the efficiency of eradication of standard first-line anti-Hp regimens. Conclusions. The use of spore recombinant probiotic Subalin together with standard eradication schemes in children from 12 years of age is advisable, since it allows increasing the eradication efficiency by 5 %, improving the tolerability of anti-Hp drugs and, accordingly, the adherence of patients to the treatment and recommendations. The possibility of using Bacillus subtilis already at the first stage of treatment helps to optimize therapeutic measures in older children with Hp-positive variants of chronic gastroduodenitis.

Ключевые слова

діти; Helicobacter pylori; хронічний гастродуоденіт, лікування; Bacillus subtilis

дети; Helicobacter pylori; хронический гастродуоденит, лечение; Bacillus subtilis

children; Helicobacter pylori; chronic gastroduodenitis; treatment; Bacillus subtilis

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.13.0.2018.131172

Вступ

Серед гастроентерологічних захворювань дітей різного віку провідне місце належить патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ВВ ШКТ). Останніми роками на її долю припадає 48–50 % та більше від всієї патології органів травлення [1, 2]. Основною нозологічною формою патології ВВ ШКТ у дітей залишається хронічний гастродуоденіт (ХГД), який в основному є «дитячим проявом» гастриту В дорослих [3–5] і перш за все пов’язаний з патогенними штамами Helicobacter pylori (Нр) [6–8]. Відомо, що для дитячого віку характерний не тільки сумісний перебіг запального чи запально-деструктивного процесу одночасно в слизовій оболонці (СО) шлунка та дванадцятипалій кишці (ДПК), але й формування згодом поєднаної патології, перш за все у стравоході, що набуває з роками взаємообтяжуючого впливу [2, 4, 9].

Поширеність Нр-інфекції в дитячому віці досить значна. Епідеміологічні дослідження свідчать, що цей показник збільшується з віком [3, 4, 8], причому інфікування можливе вже на першому році життя. Так, згідно з власними даними, серед 5–6-річних дітей інфікування Нр становить 40–45 %, а до 14–15 років сягає рівня дорослих та зберігається в межах 65–75 % [3, 4]. Відомо, що Нр-інфекція найбільш поширена серед дітей в економічно та екологічно несприятливих країнах (школярі Бельгії — 4,2 %, школярі України — 60–70 %). Безперечний зв’язок розвитку гастродуоденальної патології з інфекцією Нр у дитячому віці [6, 7, 10]. За даними дитячого міського гастроентерологічного центра м. Харкова [3, 4], інфікованість Нр дітей із гастродуоденальною патологією становить 56–84 % і залежить від вираженості й тяжкості запально-деструктивного процесу. Проведені власні дослідження свідчать, що в дитячому віці патологічний процес не обме–жується шлунком, а поширюється на ДПК, захворювання перебігає у вигляді ХГД (основна нозологічна форма). Інфікованість Нр у дітей із ХГД перевищує 50 % і збільшується з віком дитини. Кислотоутворення при Нр-позитивних варіантах патології частіше (85,4 %) підвищене, а кислотонейтралізуюча функція має суб- чи декомпенсований характер, що не тільки пов’язано з багатьма патологічними чинниками, але й має анатомо-фізіологічні передумови. Багаторічні дослідження, проведені в нашій країні, свідчать про те, що останніми роками змінилася частота й структура Hp-асоційованих форм захворювань дитячого населення України [1, 3, 8]. Так, у дітей віком до 10 років, які страждають від захворювань гастродуоденальної зони (ГДЗ), Hp(+) варіанти патології виявляються в 56–58 % випадків. У пацієнтів старшої вікової групи цей показник становить 67–75 %. Інфікованість дітей вірогідно збільшується з наростанням тяжкості процесу й тривалості захворювання, однак загальні цифри Hp(+) форм порівняно з аналогічними показниками 7–10-літньої давнини виявилися нижчими. При поверхневих змінах слизової оболонки шлунка й ДПК (еритематозна гастродуоденопатія) Hp виявляється в 52–54 % випадків, причому ступінь обсіменіння Hp невисокий; при нодулярних формах Hp(+) — у 57–64 %, переважно середнього й високого ступеня обсіменіння; при ерозивних ХГД Hp(+) — у 71–82 % дітей, в основному високого ступеня інфікування; при виразковій хворобі ДПК Нp-асоційовані форми становлять 82–89 %. Подібні тенденції відзначають і багато інших дослідників проблем хелікобактеріозу в педіатрії [6, 7, 11].

Метою лікування хелікобактерної інфекції є повна ерадикація мікроорганізму. Протягом останніх років питання використання препаратів у схемах ерадикаційної терапії, їх обґрунтування, оптимізації термінів призначення та доз постійно перебувають у центрі уваги фахівців, переглядаються та доповнюються (Маастрихтські консенсуси І–V) [10, 11]. Досягнуто суттєвого прогресу в розробках схем лікування інфекції Hр, основні з яких вважаються загальновизнаними й рекомендуються до використання на національному та європейському рівні [3, 7, 11, 12]. Саме до таких відносять схеми на основі препаратів групи РРІ чи колоїдного субцитрату вісмуту у вигляді потрійної чи квадротерапії. Дотепер уже опублікована значна кількість робіт, які свідчать, що ефективність схем лікування на основі препаратів вісмуту еквівалентна схемам на основі блокаторів протонної помпи. Кінцевий результат залежатиме перш за все від антибіотиків, що входять у схему, та резистентності штамів Hр до них у даній конкретній популяції (регіональні особливості). Багатьма мультицентровими дослідженнями доведено, що антихелікобактерна потрійна терапія з препаратом де-нол є пріоритетною в дитячому віці й залишається однією з найпоширеніших схем сучасності [3, 7, 8].

Фундаментальною для педіатрії є теза про те, що лікують не саму інфекцію Hр, а тільки конкретне захворювання, асоційоване з Hр. Тому ерадикаційну терапію розглядають як перший і один з основних етапів лікування дитини.

При Hр-асоційованих ХГД, хронічному гастриті й виразковій хворобі в дітей лікування починають з ерадикації Hр: призначається одна із загальноприйнятих схем (потрійна або квадротерапія) протягом 7–10 днів з наступним підтвердженням ефективності ерадикації (не менше від 4–6 тижнів після закінчення антихелікобактерної терапії), бажано неінвазивним методом, пріоритет — антигенний фекальний тест верифікації Hр [7, 11, 12].

Ефективність лікування дітей із Hр-асоційова–ним ХГД залежить не тільки від коректно проведеної ерадикації збудника, але й від комплексу наступних реабілітаційних заходів, які вимагають набагато більше часу. Під час реабілітаційної терапії необхідно вирішити такі питання: ліквідувати або зменшити явища запалення, відновити резистентність слизової оболонки, дисбіотичні розлади, провести корекцію вітамінного балансу, нормалізувати моторику шлунково-кишкового тракту, нормалізувати вегетативний статус дитини, зняти психосоматичні нашарування та інші [2, 3].

Вочевидь, одночасне призначення декількох антибактеріальних препаратів призводить до негативного впливу на мікробіоту кишечника. Унаслідок ерадикаційної терапії в пацієнтів досить часто виникають побічні явища з боку шлунково-кишкового тракту, зокрема порушення кишкової мікробіоти, метеоризм, діарея та інші. Зазначені побічні явища не тільки знижують якість життя пацієнта, але й можуть призвести до дострокового припинення лікування, а отже, до невдачі в ерадикації Hр [10, 11, 13].

Зростання стійкості Нp до антибактеріальних препаратів, що потребує подовження терміну (до 10–14 діб) прийому й викликає збільшення побічних ефектів ерадикаційної терапії, свідчить про необхідність розробки альтернативних методів лікування й способів профілактики [4, 7, 14]. Ряд досліджень показали, що пробіотики можуть посилювати ефект ерадикаційної терапії, а також підвищувати комплаєнтність. Передбачаються такі ефекти пробіотиків: покращання переносимості антибактеріальної терапії та зменшення її побічних ефектів, підвищення рівня завершеності терапії, імуномодулюючий, антибактеріальний вплив [15–17]. Можливість застосування пробіотиків у схемах ерадикації разом з антибіотиками, як засобів ад’ювантної терапії, відображена і в Маастрихтських угодах (IV і V Консенсуси), і в Глобальних практичних рекомендаціях Всесвітньої гастроентерологічної організації (2017) [5, 10, 11, 13]. За умови кислотостійкості штаму (доведено для S.boulardii, L.ramnosus GG, L.reuteri, L.acidophilus, Bacillus subtilis) пробіотики можуть мати прямий антагоністичний вплив на Нp, конкурувати з ним за поживні речовини й рецептори адгезії, виробляти метаболіти, що пригнічують ріст Нp [11, 18, 19]. Згідно з даними досліджень, опублікованих останніми роками, включення пробіотиків, що містять спори мікроорганізмів з роду Bacillus subtilis, дозволяє підвищити переносимість схем ерадикаційної терапії. Також опубліковані результати досліджень, які підтверджують, що включення подібних пробіотиків дозволяє збільшити ефективність ерадикації Hр [11, 13, 14]. Наведене вище надає оптимізму щодо можливості використання препаратів із симбіотичною активністю для оптимізації ерадикації Hp у пацієнтів дитячого й підліткового віку.

З огляду на значну поширеність Hр-асоційованих захворювань у дитячого населення України, а також необхідність підвищення ефективності й переносимості існуючих схем ерадикації, важливим завданням є пошук шляхів оптимізації існуючих терапевтичних підходів. Серед існуючих спорових пробіотиків нашу увагу привернув пробіотик Субалін (ТОВ «ФЗ «Біофарма»), що містить рекомбінатний штам Bacillus subtilis, здатний синтезувати інтерферон альфа.

Завдяки своїм властивостям Bacillus subtilis вже понад 100 років привертає увагу вчених. Так, у міжнародній базі даних медичних та біологічних публікацій PubMed міститься понад 33 тисячі публікацій, присвячених Bacillus subtilis, при цьому з кожним роком їх кількість зростає. Завдяки високим адаптивним можливостям Bacillus subtilis значно поширені в навколишньому середовищі, і зокрема в тих об’єктах, з якими людина контактує найтісніше (харчові продукти, вода, повітря тощо). Тому бацили постійно й у значних кількостях надходять в організм людини і, оскільки є стійкими до ряду травних ферментів, зберігають життєздатність на всьому протязі шлунково-кишкового тракту. Саме тому Bacillus subtilis є безпечною при вживанні людиною і в даний час використовується як пробіотик і основа для харчових добавок [21].

Ряд штамів Bacillus subtilis здатні утворювати кислотостійкі форми [13, 21] і секретують потужні протимікробні субстанції (бактеріоцини, наприклад субтилізин, кателіцидин) для успішного виживання в кишечнику [21, 22], респіраторному й урогенитальном тракті [23]. Bacillus subtilis є важливим стимулятором розвитку лімфоїдної тканини, асоційованої зі слизовою оболонкою кишечника, приводячи до проліферації Treg-лімфоцитів [21, 24], модуляції синтезу цитокінів [25] навіть у присутності природних або синтетичних антибіотиків [23].

Ефекти пробіотика Субалін визначаються здатністю B.subtilis пригнічувати ріст патогенної й умовно-патогенної флори, створюючи таким чином сприятливі умови для зростання представників нормальної мікрофлори (біфідобактерій, лактобацил, кишкової палички). Саме завдяки цьому Субалін сприяє нормалізації якісного й кількісного складу мікрофлори кишечника. Крім того, Bacillus subtilis мають значний потенціал для індукції антитіло–опосередкованих імунних механізмів захисту проти інфекційних захворювань [26].

Доведено, що Bacillus subtilis індукує секрецію –IL-12, IL-2, IL-6, IL-10, гамма-інтерферону й фактора некрозу пухлини альфа, забезпечуючи захист проти інфекційних збудників і надаючи таким чином імуномодулюючий ефект при різних захворюваннях, в основі патогенезу яких лежить запальний процес [23, 25, 27]. Контакт Bacillus subtilis на індуктивних зонах слизових оболонок із незрілими дендритними клітинами сприяє їх швидшому дозріванню одночасно з підвищенням продукції IL-6 і фактора некрозу пухлини альфа CD4+ Т-лімфоцитами порівняно з Т-клітинами, що були стимульовані антигеном без присутності Bacillus subtilis. Штами Bacillus subtilis стимулюють системну й кишкову продукцію гамма-інтерферону й мають безліч імунних функцій, таких як стимуляція макрофагів і природних клітин-кілерів [24, 27].

Мета дослідження: оцінити вплив пробіотика Субалін на ерадикаційну ефективність та переносимість схем антихелікобактерної терапії в дітей 12–18 років із Нр-позитивним хронічним гастродуоденітом.

Матеріали та методи

Дизайн: одноцентрове відкрите порівняльне дослідження.

Під спостереженням перебували 50 дітей із Hp-асоційованими хронічними гастродуоденітами віком від 12 до 18 років (середній вік — 14,70 ± 2,42 року). Хворі проходили обстеження й лікування в гастроентерологічному відділенні клінічної бази (Міська дитяча клінічна лікарня № 19 м. Харкова) кафедри педіатричної гастроентерології та нутриціології. За гендерною ознакою дещо переважали дівчата — 26 (52 %), хлопців, відповідно, було 24 (48 %). Для верифікації діагнозу детально вивчали скарги, анамнез захворювання й життя, виконували клініко-параклінічні та інструментальні дослідження згідно з Уніфікованим національним протоколом (Наказ МОЗ України № 59, 2013 р.) [12]. З метою діагностики, а також для оцінки ефективності проведеної терапії в дітей проводився збір скарг та анамнезу за допомогою спеціально розробленої індивідуальної реєстраційної карти пацієнта. Інструментальні методи дослідження: фіброезофагогастродуоденоскопія (фіброскоп OLYMPUS Р10, Японія), ендоскопічна інтраезофагогастральна рН-метрія (ацидогастрограф АГ-1pH-M, ТОВ «Старт», м. Вінниця), тест для визначення антигенів Нр у копрофільтратах (CITO TEST H.pylori Ag, Farmasco, Сer Test Biotec, SL, Іспанія), дихальний уреазний хелік-тест та біоптатний уреазний хелпіл-тест (ТОВ «Асоціація медицини та аналітики», м. Санкт-Петербург, РФ).

Пацієнти були розподілені на 2 групи залежно від проведеного лікування: основна група — 30 пацієнтів із Нр(+) ХГД, супутню гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) мали 17 (56,7 %) дітей; група порівняння — 20 пацієнтів з Нр(+) ХГД, супутню ГЕРХ мали 13 (65 %) дітей. Основні ендо–скопічні прояви патології в обстежених пацієнтів наведені в табл. 1.

Пацієнти з основної групи отримували одночасно зі стандартними ерадикаційними схемами (потрійна терапія: ІПП/Bi + амоксицилін + ніфуратель чи квадротерапія: ІПП + вiсмут + амоксицилін + ніфуратель/кларитроміцин) споровий рекомбінантний пробіотик Субалін-Форте протягом 10 днів по 1 капсулі (2 • 109 КУО) двічі на добу за 30–40 хвилин до прийому їжі. Пацієнти групи порівняння отримували лише стандартну ерадикаційну терапію згідно з протоколами [12]. Обидві групи дітей також отримували подальше лікування основної та супутньої патології з призначенням антисекреторних, антацидних препаратів, цитопротекторів, прокінетиків, репарантів тощо залежно від тяжкості стану та супутньої патології [2, 3, 12]. Групи пацієнтів були тотожними за основними критеріями. Обов’язковою умовою було дотримання рекомендацій щодо лікування, харчування, режиму й дотримання здорового способу життя (повноцінний комплаєнс).

Споровий рекомбінантний пробіотик Субалін призначали з метою підвищення ефективності ерадикації Hp, зменшення побічних дій стандартних анти-Hp схем та покращення загального стану хворих і захисних властивостей слизової оболонки ГДЗ у дітей та підлітків з Нр(+) ХГД [7, 11, 20].

Оцінку ефективності терапії за динамікою клінічних показників проводили після закінчення ерадикаційної терапії й через 4–6 тижнів під час оцінки ефективності анти-Hp лікування. Ефективність ерадикації оцінювали в усіх пацієнтів за результатами неінвазивного фекального тесту (CITO TEST H.pylori Ag, Farmasco) згідно з рекомендаціями V Маастрихтського консенсусу (2015) [11]. Проводилась статистична обробка результатів дослідження. Кількісні й порядкові показники подавалися як середнє значення ± стандартне відхилення. Якісні показники подавалися у вигляді абсолютного числа спостережень і частки (у відсотках) від загального числа хворих за вибіркою в цілому або у відповідній групі. Вірогідність відмінностей порівнюваних величин визначали за критерієм Стьюдента, розходження вважали вірогідними при р < 0,05.

Результати та обговорення

Пацієнти обох груп спостереження на початку лікування мали майже однакові скарги, що стосувалися перш за все основної патології, — прояви запально-деструктивних процесів гастродуоденальної зони (ХГД) та стравоходу (ГЕРХ). Так, абдомінальний біль, відрижку, печію, неприємний запах з рота, астеноневротичні прояви мали більшість пацієнтів. Супутні скарги (гіркота в роті, метеоризм, діарея) відзначали поодинокі пацієнти. При динамічному спостереженні після закінчення антихелікобактерної терапії (АХТ) на 10-й день клінічні прояви й характер скарг відрізнялись у пацієнтів основної групи та групи спостереження, про що свідчать результати, наведені в табл. 2.

Так, у пацієнтів основної групи, які отримували Субалін разом з потрійною чи квадротерапією, на момент її закінчення відзначали виражену позитивну динаміку як за основними скаргами, так і з боку супутньої патології. Усі діти успішно завершили ерадикаційне лікування, причому побічних реакцій з боку системи травлення (ознаки антибіотик-асоційованої діареї (ААД), диспептичні прояви тощо) не спостерігалось у жодного хворого. Лише в однієї дівчинки мала місце алергічна реакція на амоксицилін. Більшість пацієнтів основної групи позитивно оцінювали свій загальний стан та покращання якості життя.

Пацієнти з групи порівняння теж мали позитивну динаміку щодо основних скарг (перш за все больового синдрому), але менш виражену, а диспептичні скарги (відрижка, гіркота в роті, неприємний запах, печія) не тільки не зменшились, а й у деяких випадках зросли чи навіть з’явилися вперше. Крім того, виникли скарги, пов’язані з негативними наслідками ерадикації, а саме: метеоризм (35 %), ознаки ААД (35 %), гіркота в роті (45 %), печія (60 %), алергічні прояви (10 %), особливо в пацієнтів, які отримували в схемі два антибіотики — кларитроміцин та амоксицилін. Дані прояви погіршували якість життя пацієнтів і потребували корекції.

Оцінюючи ефективність ерадикаційної терапії за допомогою неінвазивного фекального тесту (CITO TEST H.pylori Ag, Farmasco), констатували задовільний результат в обох групах, що за міжнародними стандартами (80 % і більше) [3, 7, 10, 11] дає право на позитивну оцінку. Але ефективність в основній групі була на 5 % більше, ніж у групі порівняння: через 4–6 тижнів після закінчення АХТ Hp-негативний статус в основній групі (n = 30) мали 27 осіб (90 %), у групі порівняння (n = 20) — 17 осіб (85 %). Це дає підстави позитивно оцінити використання Субаліну для покращення ерадикації Hp.

Отже, результати використання пробіотика Субалін у пацієнтів основної групи одночасно із застосуванням стандартних педіатричних схем ерадикації Hp першої лінії при лікуванні дітей і підлітків із Нр(+) ХГД свідчать про доцільність, ефективність та перспективність такого лікування. Підтвердженням цього є позитивна динаміка скарг, відсутність побічних ефектів (у тому числі ААД) і добра переносимість препаратів на фоні прийому спорового рекомбінантного пробіотика в переважної більшості пацієнтів. Крім того, призначення Субаліну збільшує ерадикаційну ефективність стандартних анти-Нр схем першої лінії на 5 %.

Висновки

1. Використання спорового рекомбінантного пробіотика Субалін одночасно із застосуванням стандартних ерадикаційних схем у дітей із 12 років є доцільним, тому що дозволяє підвищити ефективність ерадикаційної терапії на 5 %.

2. Включення Субаліну до лікування одночасно з ерадикаційною терапією дозволило значно покращити переносимість анти-Hp препаратів і, відповідно, прихильність пацієнтів до дотримання лікування й рекомендацій.

3. Можливість використання Bacillus subtilis уже на першому етапі лікування допомагає оптимізувати терапевтичні заходи щодо дітей старшого віку з Нр-позитивними варіантами ХГД.

Конфлікт інтересів. Автори засвідчують відсутність конфлікту інтересів.

Список литературы

1. Белоусова О.Ю. Еще раз о факторах риска развития патологии верхних отделов пищеварительного тракта и об оптимизации схем эрадикационной терапии в педиатрической практике / О.Ю. Белоусова // Здоров’я України. — Вересень 2016. — № 3(38). — С. 24-26.

2. Белоусова О.Ю. Сочетанная патология верхних отделов пищеварительного канала у детей: современные тенденции / О.Ю. Белоусова, Н.В. Павленко, Л.Г. Волошина [и др.] // Лікарська справа. — 2014. — № 11. — С. 85-88.

3. Фадеенко Г.Д. Вікові особливості перебігу захворювань шлунково-кишкового тракту, асоційованих з Нelicobacter pylori, та їх раціональна корекція / Г.Д. Фадеенко, О.Ю. Бєлоусова, Н.В. Павленко [та інші]: Метод. рек. — К., 2015. — 32 с.

4. Бєлоусова О.Ю. Сучасні проблеми лікування хелікобактер-асоційованих захворювань у дітей: можливості ад’ювантної терапії / О.Ю. Бєлоусова, Н.В. Павленко, К.В. Волошин [та ін.] // Здоров’я дитини. — 2017. — Т. 12, № 2.1. — С. 41-50. DOI: 10.22141/2224-0551.12.2.1.2017.100987.

5. Sugano K., Tack J., Kuipers E.J. et al. Kyoto global consensus report on Helicobacter pylori gastritis // Gut. — 2015. — 64. — 1353-67. doi: 10.1136/gutjnl-2015-309252.

6. Alarcon T., Jose Martinez-Gomez M., Urruzuno P. Helicobacter pylori in pediatrics // Helicobacter. — 2013. Sep. — 18 Suppl 1. — 52-7. doi:10.1111/hel.12070.

7. Koletzko S., Jones N.L., Goodman K.J. et al. Evidence-based guidelines from ESPGHAN and NASPGHAN for Helicobacter pylori infection in children // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2011 Aug. — 53(2). — 230-43. doi: 10.1097/MPG.0b013e3182227e90.

8. Шадрин О.Г. Нelicobacter рylori у детей: современные подходы к диагностике и пути оптимизации терапии / О.Г. Шадрин // Современная педиатрия. — 2014. — № 5(61). — С. 119-127.

9. Boeckxstaens G., El-Serag H.B., Smout A., Kahrilas P. Symptomatic reflux disease: the present, the past and the future // BMJ. — 2014. — 63(7). — 1185-1193. http://dx.doi.org/10.1136/gutjnl-2013-306393.

10. Malfertheiner P. et al. The European Helicobacter Study Group (EHSG). Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht IV/ Florence Consensus Report // Gut. — 2012. — 61. — 646-664. doi:10.1136/gutjnl-2012-302084.

11. Malfertheiner P. et al. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht V/Florence Consensus Report // Gut. — 2016. — Oct 5. http://dx.doi.org/10.1136/gutjnl-2016-312288.

12. Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення: Наказ МОЗ України від 29.01.2013, № 59 [Електронний документ]. — Режим доступу: http:www.moz.gov.ua. — Назва з екрана.

13. Goel A., Aggarwal R. Probiotics as adjunctive therapy for eradication of Helicobacter pylori infection (Protocols) // Cochrane Database of Systematic Reviews. — 2013. — Issue 10. — Art. No.: CD010776. DOI: 10.1002/14651858.CD010776.

14. Yuan Y., Ford A.C., Khan K.J. Optimum duration of regimens for Helicobacter pylori eradication // Cochrane Data base Syst. Rev. — 2013. — 12: CD008337. doi: 10.1002/14651858.CD008337.pub2.

15. Hill C., Guarner F., Reid G., Gibson G.R., Merenstein D.J., Pot B. et al. Expert consensus document. The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic // Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. — 2014. — 11. — 506-14. doi: 10.1038/nrgastro.2014.66. Epub 2014 Jun 10. PubMed PMID: 24912386.

16. Hauser G., Salkic N., Vukelic K., Jajac Knez A., Stimac D. Probiotics for standard triple Helicobacter pylori eradication: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial // Medicine (Baltimore). — 2015 May. — 94(17). — e685. doi: 10.1097/MD.0000000000000685.

17. Floch M.H., Walker W.A., Sanders M.E., Nieuwdorp M., Kim A.S., Brenner D.A. et al. Recommendations for probiotic use — 2015 update: proceedings and consensus opinion // J. Clin. Gastroenterol. — 2015. — 49 Suppl 1. — S69-73. doi: 10.1097/MCG.0000000000000420. PubMed PMID: 26447969.

18. Du Y.-Q., Su T., Fan J.-G., Lu Y.-X., Zheng P., Li X.-H. et al. Adjuvant probiotics improve the eradication effect of triple therapy for Helicobacter pylori infection // World J. Gastroenterol. — 2012 Nov 21. — 18(43). — 6302-7. doi: 10.3748/wjg.v18.i43.6302.

19. Tong J.L., Ran Z.H., Shen J., Zhang C.X., Xiao S.D. Meta-analysis: the effect of supplementation with probiotics on eradication rates and adverse events during Helicobacter pylori eradication therapy // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2007 Jan 15. — 25(2). — 155-68. DOI: 10.1111/j.1365-2036.2006.03179.x.

20. Goldenberg J.Z., Lytvyn L., Steurich J., Parkin P., Ma–hant S., Johnston B.C. Probiotics for the prevention of pediatric antibiotic-associated diarrhea // Cochrane Database Syst. Rev. — 2015. — 12. — CD004827. doi:10.1002/14651858.CD004827.pub4. PubMed PMID: 26695080.

21. Iqbal S., Quigley E.M. Progress in our understanding of the gut microbiome: implications for the clinician // Curr. Gastroenterol. Rep. — 2016. — 18. — 49. doi: 10.1007/s11894-016-0524-y. PubMed PMID: 27448618.

22. Luan C. Expressing antimicrobial peptide cathelicidin-BF in Bacillus subtilis using SUMO technology / C. Luan, H.W. Zhang, D.G. Song [et al.] // Appl. Microbiol. Biotechnol. — 2014. — Vol. 98. — P. 3651-3658. doi: 10.1007/s00253-013-5246-6.

23. Quigley E.M. Therapies aimed at the gut microbiota and inflammation: antibiotics, prebiotics, probiotics, synbiotics, anti-inflammatory therapies // Gastroenterol. Clin. North Am. — 2011. — 40. — 207-22. doi: 10.1016/j.gtc.2010.12.009. PubMed PMID: 21333908.

24. Lee S.W. Immunomodulatory effect of poly-c-glutamic acid derived from Bacillus subtilis on natural killer dendritic cells / S.W. Lee, H.J. Park, S.-H. Park [et al.] // Biochemical and Biophy–sical Research Communications. — 2014. — Vol. 443. — P. 413-421. doi: 10.1016/j.bbrc.2013.11.097. Epub 2013 Dec 2.

25. Ceragioli M. Phagocytosis, germination and killing of Bacillus subtilis spores presenting heterologous antigens in human macrophages / M. Ceragioli, G. Cangiano, S. Esin [et al.] // Microbiology. — 2009. — Vol. 155. — P. 338-346. doi: 10.1099/mic.0.022939-0.

26. Prazdnova E.V. DNA-protection and antioxidant properties of fermentates from Bacillus amyloliquefaciens B-1895 and Bacillus subtilis KATMIRA1933 / E.V. Prazdnova, V.A. Chistyakov, M.N. Churilov [et al.] // Letters in Applied Microbiology. — 2015. — Vol. 61. — P. 549-554. doi: 10.1111/lam.12491. Epub 2015 Nov 2.

27. Lefevre M. Probiotic strain Bacillus subtilis CU1 stimulates immune system of elderly during common infectious disease period: a randomized, double-blind placebo-controlled study / M. Lefevre, S.M. Racedo, G. Ripert [et al.] // Immunity & Ageing. — 2015. — Vol. 25. — P. 33-38. doi: 10.1186/s12979-015-0051-y. eCollection 2015.