Мобильная версия

Журнал "Гастроэнтерология" Том 52, №1, 2018

Показники цитокінів у дітей із гепатобіліарною патологією, поєднаною з паразитозами

Авторы: Сорокман Т.В.(1), Попелюк Н.О.(1), Швигар Л.В.(2)
(1) — ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
(2) — Комунальна медична установа «Міська дитяча поліклініка», м. Чернівці, Україна

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Гепатобіліарна патологія (ГБП) у дітей має тенденцію до невпинного зростання, а сама патологія характеризується низкою особливостей, що відсутні у дорослих. Мета: дослідити особливості цитокінового профілю у дітей із гепатобіліарною патологією на тлі паразитозів. Матеріали та методи. Основну клінічну групу становили 54 дитини віком від 8 до 18 років із ГБП. Групу порівняння становили 25 практично здорових дітей, порівнянних за віком і статтю з основною клінічною групою. Результати. Ураження гепатобіліарної ділянки переважало у дітей молодшого шкільного віку. У 64,8 % пацієнтів із ГБП були діагностовані гельмінтози чи лямбліоз. Рівень інтерлейкіну-4 (IL-4) у дітей із ГБП перевищував рівень у дітей групи порівняння майже в 11 разів, фактора некрозу пухлини альфа (TNF-α) — у 6 разів. Найвища концентрація IL-4 та TNF-α зареєстрована у пацієнтів із ГБП на тлі токсокарозу та аскаридозу. Висновки. У структурі ГБП у дітей переважали функціональні розлади біліарного тракту. У дітей із ГБП та супутніми паразитозами (особливо аскаридозом і токсокарозом) рівні IL-4 та TNF-α вірогідно вищі за показники у дітей без супутнього паразитозу.

Актуальность. Гепатобилиарная патология (ГБП) у детей имеет тенденцию к неуклонному росту, а сама патология характеризуется рядом особенностей, отсутствующих у взрослых. Цель: исследовать особенности цитокинового профиля у детей с гепатобилиарной патологией на фоне паразитозов. Материалы и методы. Основную клиническую группу составили 54 ребенка в возрасте от 8 до 18 лет с ГБП. Группу сравнения составили 25 практически здоровых детей, сопоставимых по возрасту и полу с основной клинической группой. Результаты. Поражение гепатобилиарного участка преобладало у детей младшего школьного возраста. У 64,8 % пациентов с ГБП были диагностированы гельминтозы или лямблиоз. Уровень интерлейкина-4 (IL-4) у детей с ГБП превышал уровень у детей группы сравнения почти в 11 раз, фактора некроза опухоли альфа (TNF-α) — в 6 раз. Самая высокая концентрация IL-4 и TNF-α зарегистрированa у пациентов с ГБП на фоне токсокароза и аскаридоза. Выводы. В структуре ГБП у детей преобладали функциональные расстройства билиарного тракта. У детей с ГБП и сопутствующими паразитозами (особенно аскаридозом и токсокарозом) уровни IL-4 и TNF-α достоверно выше показателей у детей без сопутствующего паразитоза.

Background. Hepatobiliary pathology (HBP) in children tend to continual growth, and the pathology itself is characterized by a group of features that are absent in adults. The purpose was to identify the features of the blood serum cytokines in children with HBP and parasitosis. Materials and methods. The main clinical group consisted of 64 children aged 8–18 years with HBP. Comparison group included 25 healthy children matched by age and gender with the main clinical group. Results. Hepatobiliary disorders were prevalent among primary school-aged children. 64.8 % of patients with HBP were diagnosed with helminthiasis or giardiasis. The level of interleukin 4 (IL-4) in children with HBP was almost 11 times higher than that of in the comparison group, tumor necrosis factor α (TNF-α) — 6 times. The highest concentration of IL-4 and TNF-α has been reported in patients with toxocarosis and ascariasis. Conclusions. In the structure of HBP in children, functional disorders of the biliary tract were prevalent. In HBP and concomitant parasitosis (especially ascariasis and toxocarosis), IL-4 and TNF-α levels are significantly higher in patients without concomitant parasitosis.

Ключевые слова

діти; гепатобіліарна патологія; IL-4; TNF-α; паразитози

дети; гепатобилиарная патология; IL-4; TNF-α; паразитозы

children; hepatobiliary pathology; interleukin 4; tumor necrosis factor α; parasitosis

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.52.1.2018.130776

Вступ

Захворюваність органів травлення в дітей посідає одне з провідних місць у структурі соматичної патології дитячого віку [1]. Функціональні розлади біліарного тракту являють собою комплекс клінічних симптомів, що розвинулись у результаті моторно-тонічних дисфункцій жовчного міхура, жовчних проток і сфінктерного апарату жовчних шляхів [2, 3]. Вони виникають первинно внаслідок порушення нейрогуморальної регуляції жовчовивідних шляхів та вторинно — при захворюваннях гастродуоденальної ділянки, глистяних інвазіях тощо [4, 5]. Цілком імовірно, що недостатня ефективність терапії гепатобіліарної патології зумовлена саме недіагностованими паразитарними хворобами. При кишкових гельмінтозах і лямбліозі розвивається патологічний процес у місцях їх локалізації, а також у органах і системах, що зв’язані між собою функціонально, насамперед у гепатобіліарній зоні, підшлунковій залозі, шлунково-кишковому тракті. Спочатку виникають функціональні розлади, які з часом прогресують аж до тяжких структурних порушень. Особливий інтерес являють собою медіатори вродженого і адаптивного імунітету — цитокіни, однак необхідно враховувати, що їх секреція різниться в різні вікові періоди [6]. Інтерлейкін-4 (IL-4) є ключовим медіатором Th2-типу імунної відповіді, має протизапальні властивості, відіграє роль у протигельмінтному захисті, фактор некрозу пухлини альфа (TNF-α) має прозапальні властивості [7–9]. Вираженість і характер проявів при патології травної системи внаслідок ураження паразитами залежать від їх етіології, тривалості та ступеня інфікування [10]. Важливим залишається подальше вивчення клінічного перебігу хронічних захворювань гепатобіліарної ділянки на тлі паразитозів із метою покращення діагностики шляхом дослідження клініко-параклінічних та імунологічних особливостей їх перебігу.

Мета дослідження: дослідити особливості цитокінового профілю у дітей із гепатобіліарною патологією на тлі паразитозів.

Завдання дослідження:

1. Дослідити вміст IL-4 та TNF-α у сироватці крові дітей із гепатобіліарною патологією.

2. Дослідити вміст IL-4 та TNF-α у сироватці крові дітей із гепатобіліарною патологією, поєднаною з паразитозами.

Матеріали та методи

Дослідження проведено на базі гастроентерологічного відділення Чернівецької обласної клінічної дитячої лікарні впродовж 2014–2017 рр. Основну клінічну групу становили 54 дитини віком від 8 до 18 років із гепатобіліарною патологією (ГБП): 35 осіб — на тлі різних паразитозів та 19 дітей — із ГБП без паразитозів. Діагноз встановлювався згідно з клінічною класифікацією захворювань органів травлення відповідно до Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду, клас «Хвороби органів травлення», та наказу МОЗ України № 59 від 29.01.13 р. «Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення». Групу порівняння становили 25 практично здорових дітей, порівнянних за віком та статтю з основною клінічною групою, без хронічних захворювань травної системи, атопії, інфекційних захворювань за останні 6 місяців та еозинофілії. Усім дітям проведено загальноклінічні дослідження, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини на апараті «Система ультразвукової діагностики SSA-550A» фірми Toshiba (оцінювались розміри, стан паренхіми, ехогенність, наявність гранульом, кальцинатів, кіст), з метою оцінки моторної функції жовчного міхура та тонусу сфінктерів біліарного тракту проводилася динамічна ультразвукова холецистографія з використанням холекінетичного сніданку, дослідження вмісту IL-4 та TNF-α у сироватці крові методом імуноферментного аналізу за допомогою тест-систем «Вектор-Бест» (Росія) та DRG (Immunotech, Франція). Проводили соціометричне обстеження для оцінки і виявлення факторів ризику інфікування різними гельмінтами, паразитологічне обстеження калу, зскрібок на ентеробіоз за загальноприйнятими методиками. Визначення вмісту антитіл IgG у сироватці крові до токсокар (Toxocara canis), аскарид (Ascaris lumbricoides), котячого сисуна (Opisthorchis felineus), кишкової вугриці (Strongyloides stercoralis) проводили методом твердофазного імуноферментного аналізу для виявлення серопозитивності. Результат аналізу вважався позитивним при розрахованій діагностичній густині для аскаридозу — 0,350 од.опт.щільн., опісторхозу — 0,210 од.опт.щільн., стронгілоїдозу — 0,200 од.опт.щільн., токсокарозу — 0,261 од.опт.щільн.

Усі дослідження проводили за письмової згоди батьків чи офіційних опікунів дітей згідно з вимогами Закону України «Про лікарські засоби» (1996), ст. 7, 8, 12; документів ІСН GСP (2008), GLР (2002).

Отримані дані оброблялися методом варіаційної статистики. Для визначення нормальності розподілу даних використовувався W-критерій Шапіро — Уїлка. Вираховували середню арифметичну величину (М) та похибку середньої арифметичної (m) (M ± m). Оцінка вірогідності здійснювалася за допомогою критерію Стьюдента (t) при правильному розподілі показників або U-критерію за допомогою непараметричного методу Манна — Уїтні при неправильному розподілі показників, рівня значущості р. Різниця вважалася вірогідною при р < 0,05. Якісні показники подавали у вигляді абсолютних значень та частки (у відсотках) від загальної кількості. Кореляційний зв’язок вимірювався за допомогою методу Спірмена для непараметричних показників та Пірсона — для параметричних.

Результати та обговорення

Серед обстежених основної групи було 28 (51,9 %) хлопчиків і 26 (48,1 %) дівчаток (р > 0,05). Середній вік становив (12,1 ± 0,4) року. Відмічено, що ураження гепатобіліарної ділянки переважало у дітей молодшого шкільного віку ((9,7 ± 0,4) року). Серед патології гепатобіліарної ділянки у дітей переважали функціональні розлади біліарного тракту. У більшості пацієнтів діагностувалася дисфункція сфінктера Одді — 38 осіб (70,3 %), рідше траплялася дисфунція жовчного міхура — 12 осіб (22,2 %) та хронічний холецистит — 4 особи (7,4 %) (табл. 1).

У більшості пацієнтів із ГБП були діагностовані гельмінтози чи лямбліоз (35 осіб, 64,8 %). Середній вік дітей із паразитозами вірогідно менший ((10,7 ± 0,6) року) порівняно із пацієнтами без них ((13,1 ± 0,5) року; p < 0,05) (табл. 2).

У дітей із захворюваннями гепатобіліарної ділянки виявлено вірогідно вищі показники цитокінів щодо таких у дітей групи порівняння, при цьому рівень IL-4 у дітей основної групи перевищував рівень у дітей групи порівняння майже у 11 разів, тоді як рівень TNF-α меншою мірою відрізнявся і перевищував рівень у дітей групи порівняння у 6 разів (табл. 3). Між вмістом TNF-α та IL-4 виявлено помірний прямий зв’язок (r = +0,39; p < 0,01).

Ступінь підвищення цитокінів у дітей із ГБП відрізнявся залежно від інфікування паразитами. Так, у дітей із супутніми паразитозами рівні IL-4 та TNF-α були вірогідно вищі порівняно з показниками як у дітей із ГБП без супутнього паразитозу, так і у дітей групи порівняння (р < 0,05; рис. 1).

При паразитозах відбувається підвищення вмісту цитокінів, зокрема IL-4, які регулюють (прямо і опосередковано) реакції, що вважаються спрямованими проти гельмінтів, — синтез IgE, еозинофілію, а також зміни у фізіології цільових органів. Вважається, що 2 тип імунної відповіді запобігає життєздатності паразитів, забезпечує виживання хазяїна за неможливості елімінації інфекційного агента і/або регулює патологічну фіброзну відповідь. Вираженість цих процесів залежить від виду паразитарної інфекції. Окрім того, Th2-цитокіни справляють пригнічуючий вплив на цитокіни Th1, у зв’язку з чим особи, інвазовані гельмінтами, більше схильні до інфікування іншими збудниками.

У наших дослідженнях найвищий вміст IL-4 спостерігався при аскаридозі і токсокарозі (рис. 2).

Зокрема, у дітей із ГБП на тлі аскаридозу рівень IL-4 становив (57,9 ± 8,7) пг/мл, на тлі токсокарозу — (75,8 ± 11,1) пг/мл. Високі концентрації цитокінів при токсокарозі та аскаридозі пов’язані, мабуть, із синдромом мігруючої личинки. Личинки паразитів мігрують у тканини організму, а отже, і відповідь імунної системи є вищою.

Також простежується вірогідно вища концентрація TNF-α у пацієнтів із ГБП на тлі токсокарозу ((23,8 ± 6,2) пг/л) та аскаридозу ((19,4 ± 4,2) пг/л). Оскільки відомо, що TNF-α має прозапальні властивості, є важливим ендогенним пірогенним фактором, сприяє проліферації лімфоцитів, активує макрофаги і натуральні кіллери, сприяє синтезу прозапальних цитокінів, висока концентрація TNF-α у пацієнтів із аскаридозом та токсокарозом свідчить про можливу активацію Th1-клітин і появу прозапальної активності.

Висновки

У дітей із гепатобіліарною патологією та супутніми паразитозами рівні IL-4 та TNF-α вірогідно вищі за показники у дітей без супутнього паразитозу та у дітей групи порівняння. Найвищі показники IL-4 та TNF-α зареєстровані при поєднанні гепатобіліарних розладів із аскаридозом та токсокарозом.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Лук’яненко О.Ю., Пантелєєва Т.І. Дисфункція біліарного тракту в дітей: традиційні підходи й нові постулати // Гастроэнтерология. — 2017. — Т. 51, № 3. — С. 67-69. — doi: https://doi.org/10.22141/2308-2097.51.3.2017.112640.

2. Косинська С.В. Біліарні дисфункції: сучасні уявлення, діагностика та лікування // Гастроэнтерология. — 2014. — № 1(51). — С. 78-83. — doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.5.1.73.1.2016.78953.

3. Харитонова Л.А., Запруднов А.М. Заболевания билиарного тракта у детей — современный взгляд на проблему // Педиатрия. — 2016. — № 6. — С. 130-139.

4. Ершова И.Б., Мочалова А.А., Лохматова И.А., Манашова М.Г., Петренко О.В. Неспецифические проявления гельминтозов у детей // Здоровье ребенка. — 2015. — № 8(68). — С. 45-50. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_8_11.

5. Глушко К.Т. Деякі аспекти захворювань травної системи у дітей з супутнім стронгілоїдозом // Педіатрія, акушерство і гінекологія. — 2014. — № 2. — С. 25-26.

6. Decker M.L., Gotta V., Wellmann S., Ritz N. Cytokine profiling in healthy children shows association of age with cytokine concentrations // Sci Rep. — 2017 Dec 19. — 7(1). — Р. 17842. — doi: 10.1038/s41598-017-17865-2.

7. Yang W.C., Hwang Y.S., Chen Y.Y., Liu C.L., Shen C.N. et al. Interleukin-4 Supports the Suppressive Immune Responses Elicited by Regulatory T Cells // Front Immunol. — 2017. — 14(8). — 1508. — doi: 10.3389/fimmu.2017.01508.

8. Araujo Z., Brandes S., Pinelli E., Bochichio M.A., Palacios A., Wide A. et al. Seropositivity for ascariosis and toxocariosis and cytokine expression among the indigenous people in the Venezuelan Delta region // Rev. Inst. Med. Trop. Sao Paulo. — doi: 10.1590/S0036-46652015000100007.

9. Else K.J., Finkelman F.D., Maliszewski C.R., Grencis R.K. Cytokine-mediated regulation of chronic intestinal helminth infection // J. Exp. Med. — 1994. — 179. — Р. 347-351. — doi: 10.1084/jem.179.1.347.

10. Больбот Ю.К. Гельминтозы у детей // Здоровье ребенка. — 2011. — № 6(33). — С. 23-26.