Газета «Новости медицины и фармации» №6 (655), 2018
Вернуться к номеру
Деякі аспекти діагностики абдомінального ожиріння в міського населення України
Авторы: Місюра К.В.
ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України», м. Харків, Україна
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Вступ
Сьогодні таке хронічне неінфекційне захворювання, як ожиріння (ОЖ), визнано Всесвітньою організацією охорони здоров’я епідемією XXI століття [1], основний медичний, соціальний та економічний тягар якої обумовлений питанням розвитку коморбідної патології, насамперед ішемічної хвороби серця та цукрового діабету 2-го типу. Тому однією з найактуальніших проблем медичної науки є розробка методологічних підходів до оптимізації профілактики її розвитку в осіб із надлишком ваги різного ступеня. Цілком зрозуміло, що ефективність таких підходів залежить від урахування усього спектра патогенетичних факторів щодо метаболічних ускладнень ОЖ — основи розвитку коморбідної патології та виділення найбільш інформативних маркерів їх розвитку.
На даний час доведено, що одним із факторів, що призводить до виникнення та прогресування метаболічних порушень при ОЖ, є запалення жирової тканини при надмірному її накопиченні, яке істотно змінює секреторну функцію жирової тканини та викликає розвиток системного низькоінтенсивного запалення в організмі [2].
На розвиток запальних процесів та метаболічних зсувів суттєво впливає і підвищення рівня вільних жирних кислот (ВЖК) у циркуляції [3, 4]. Регулятором метаболізму ВЖК в організмі є лептин — багатофункціональний гормон, що продукується адипоцитами [5]. За даними літератури, у значній кількості осіб з ОЖ спостерігається феноменен лептинорезистентності: рівень лептинемії є збільшеним пропорційно обсягу жирової тканини, але лептин не виконує своїх функцій [5]. Надлишок лептину призводить до пригнічення секреції інсуліну, сприяє розвитку інсулінорезистентності (ІР) [6]. Наявність ІР та запальних процесів при збільшенні рівня ВЖК у циркуляції є провідним чинником розвитку атерогенної дисліпідемії, пов’язаної з ОЖ [7, 8], — ще однієї важливої складової метаболічних порушень, що обумовлює розвиток коморбідної патології в осіб із надлишком ваги.
Таким чином, при прогнозуванні розвитку коморбідної патології в осіб із надлишком маси тіла різного ступеня слід враховувати наявність запальних процесів в організмі, зміни секреторної функції жирової тканини, у т.ч. і рівнів лептину, ВЖК у крові.
За даними літератури, інформативними маркерами розвитку локального запалення жирової тканини і системного низькоінтенсивного запалення в організмі є хемокін фракталкін [9] та секреторний пептид кластерин [10]; зміни секреторної функції жирової тканини, що залежать від наявності запальних процесів в організмі і обумовлюють розвиток ІР, доцільно оцінювати за рівнями адипокінів васпіну та оментину в циркуляції [11, 12]. Але на сучасному етапі розвитку медицини виявлення вищезазначених маркерів у більшості лікувальних закладів України не проводиться. Тому доцільним є визначення інформативності загальноприйнятих критеріїв ризику розвитку метаболічних ускладнень щодо вищезазначених процесів.
Одним із таких критеріїв є факт наявності абдомінального ОЖ (абОЖ) [13]. На сьогодні діагностування абОЖ у повсякденній клінічній практиці оцінюється шляхом вимірювання окружності талії (ОТ) та стегон (ОС) і/або підрахунку відношення ОТ до ОС (ОТ/ОБ). Але сьогодні немає однозначної думки щодо їх інформативності. Критерій ОТ використовується частіше, але існують і повідомлення, що параметр ОТ/ОБ дозволяє точніше оцінити ступінь ризику розвитку серцево-судинної патології [14–16].
Визначення інформативності обох критеріїв — важлива складова методології проведення профілактичних заходів: наявність вірогідної інформації про частоту патології в регіоні, кількість населення, яке потребує обов’язкового залучення до діагностично-лікувальних та консультативних заходів, є обов’язковою умовою для формування ресурсів щодо вирішення профілактичних завдань [11]. Як свідчать результати скринінгу абОЖ серед населення м. Харкова, частота різного ступеня абОЖ серед мешканців м. Харкова, визначеного за допомогою обох критеріїв, значуще різниться. Серед учасників скринінгу абОЖ згідно з критерієм ОТ мали 83 %, у т.ч. 56 % — виражене; згідно з критерієм ОТ/ОС — 47 % осіб. Значуща відмінність даних, отриманих за допомогою різних критеріїв, унеможливила оцінку кількості населення, яке потребує діагностично-лікувальної допомоги в регіоні. А дослідження інформативності обох критеріїв абОЖ щодо оцінки ризику запалення жирової тканини та системного низькоінтенсивного запалення в організмі, змін секреції адипокінів васпіну, оментину з урахуванням вмісту ВЖК та лептину в циркуляції в представників української популяції не здійснювалися. Це й обумовило актуальність дослідження в даному напрямку.
☼ Метою роботи була оцінка інформативності критеріїв абдомінального ожиріння, таких як окружність талії та співвідношення окружності талії/окружності стегон, щодо розвитку локального запалення жирової тканини, системного низькоінтенсивного запалення в організмі, змін секреторної функції жирової тканини та метаболічних особ–ливостей у міських мешканців — представників української популяції.
Матеріали та методи
Обстежено 250 мешканців м. Харкова, середній вік яких становив 65,48 ± 11,86 року. В обстежених вимірювалися ОТ (м) та ОС (м). Наявність абОЖ визначалася двома способами: а) за значенням ОТ; б) співвідношенням ОТ/ОС.
При першому способі ОЖ вважалося абдомінальним у жінок при ОТ > 0,80 м, у чоловіків — > 0,94 м. Чоловіки і жінки, які мали помірне абОЖ (відповідно до критеріїв, рекомендованих АТР ІІІ (Adult Treatment Panel)) і виражене абОЖ (відповідно до рекомендацій Міжнародної діабетичної федерації (IDF), 2005), розподілялися окремо на дві підгрупи [20]. Критерієм відбору було значення ОТ: для чоловіків — відповідно від 0,94 до 1,02 м і більше 1,02 м, для жінок — відповідно від 0,8 до 0,88 м і більше 0,88 м. При використанні показника ОТ/ОС ОЖ вважалося абдомінальним при значенні цього критерію в жінок < 0,85, у чоловіків — < 1,00.
Рiвні циркулюючих фракталкіну, кластерину, васпіну та оментину визначали iмуноферментним методом із використанням набору реактивiв Human Fractalkine ELISA Kit; Human/Mouse/Rat Vaspin Enzyme Immunoassay Kit (RayBio®, Грузiя) та комерційних тест-систем Human Clusterin ELISA, Human Omentin-1 ELISA (BioVendor, Чеська Республіка) відповідно.
Дослідження проводилися в біохімічному відділі центральної науково-дослідної лабораторії Харківського національного медичного університету МОЗ України на імуноферментному аналізаторі Labline-90 (Австрія).
Рівень лептину в крові визначався імуноферментним методом на апараті Іmmunno CHEM 2000; рівень ВЖК у крові — за методом Данкомба на базі ТОВ «Медичний центр «МТМ».
При обробці клініко-функціональних результатів використовувалися методи описового статистичного аналізу. Дисперсійний міжгруповий аналіз оцінювався за критерієм Краскела — Уолліса.
Результати
Під час даного дослідження виявлено, що вміст у циркуляції ВЖК, хемокіну фракталкіну, секреторного пептиду кластерину, адипокінів васпіну, оментину та лептину на рівні статистичної значущості корелює з накопиченням жирової тканини і на передній черевній стінці, і в глютео–феморальному жировому депо (табл. 1).
/u/16-1.jpg)
Останнє не виключає ролі глютеофеморальної жирової тканини в розвитку запальних процесів, змін секреторної функції жирової тканини, метаболічних порушень. Це обумовлює необхідність подальших поглиблених досліджень в цьому напрямку, оскільки існують повідомлення, що глютеофеморальне жирове депо відіграє протективну роль щодо коморбідної ОЖ патології, діючи як сховище циркулюючих ВЖК [11].
Щодо співвідношення ОТ/ОС, то цей параметр вірогідно корелює тільки з рівнями циркуляторних фракталкіну, кластерину, васпіну, ВЖК та лептину. Статистично значущої кореляції з умістом адипокіну оментину не зареєстровано.
Але попри наявність вищезазначених кореляційних зв’язків значущої різниці щодо вмісту фракталкіну, кластерину, васпіну та оментину за наявності та відсутності абОЖ згідно з критерієм ОТ/ОС виявлено не було, що вказує на недостатню його інформативність стосовно ризику розвитку локального запалення жирової тканини, системного запалення в організмі, метаболізму васпіну та оментину в осіб із надлишком маси тіла різного ступеня.
Але даний критерій є достатньо інформативним щодо змін рівнів ВЖК (p < 0,001) та лептину (p < 0,001) у циркуляції. При визначенні абОЖ за параметром ОТ/ОС виявлено статистично значущу відмінність щодо рівнів ВЖК та лептину у циркуляції: 0,49 ± 0,09 проти 0,59 ± 0,09 (p < 0,001) та 32,80 ± 5,67 нг/мл проти 42,25 ± 9,97 нг/мл (p < 0,001) (рис. 1).
/u/16-2.jpg)
Щодо параметру ОТ, то при обстеженні дорослого населення м. Харкова доведено його інформативність стосовно ризику розвитку запальних процесів в організмі і змін метаболізму васпіну, оментину, лептину та ВЖК. Установлено, що в осіб із наявністю вираженого абОЖ рівні фракталкіну та кластерину є статистично значуще вищими порівняно як з особами з помірним абОЖ (p < 0,001; p < 0,001), так і з тими, у кого ОТ не перевищує норму (p < 0,001; p < 0,001), щодо фракталкіну — відповідно 908,39 ± 9,70 нг/мл проти 812,85 ± 15,14 нг/мл та 769,21 ± 17,3 нг/мл; щодо кластерину — відповідно 126,77 ± 19,54 нг/мл проти 115,45 ± 10,20 нг/мл та 111,35 ± 12,40 нг/мл (рис. 2).
Щодо рівнів васпіну та оментину, то в осіб, які мали виражене абОЖ, ці показники реєструвалися на вищому та нижчому рівнях порівняно з особами, які мали помірне абОЖ або не мали його взагалі: 646,16 ± 167,53 нг/мл проти 532,53 ± 153,13 нг/мл та 477,48 ± 193,92 нг/мл (p < 0,05 та p < 0,05 відповідно); а також 391,13 ± 85,07 нг/мл проти 461,93 ± 78,52 нг/мл та 470,65 ± 68,53 нг/мл (p < 0,001 та p < 0,001 відповідно) (рис. 3).
/u/17-1.jpg)
Аналогічна залежність зареєстрована і щодо середніх рівнів ВЖК та лептину крові. В осіб із наявністю вираженого абОЖ за критерієм ОТ рівні ВЖК були статистично значуще вищими порівняно як з особами з помірним абОЖ (p < 0,01), так і з тими, у кого ОТ не перевищує норму (p < 0,0001), — відповідно 0,65 ± 0,08 ммоль/л проти 0,49 ± 0,07 ммоль/л та 0,43 ± 0,04 ммоль/л (рис. 4).
Лептинемія за наявності вираженого абОЖ, визначеного за критерієм ОТ, також статистично значуще збільшувалася до 48,40 ± 9,30 нг/мл порівняно із підгрупою як без абОЖ, так і з помірним абОЖ (p < 0,0001, p < 0,0001) — відповідно 28,28 ± 1,48 нг/мл та 30,64 ± 4,04 нг/мл (рис. 4). При аналізі рівня ВЖК та лептину в пацієнтів із помірним абОЖ та за його відсутності відмінностей не встановлено.
Обговорення
Усе вищенаведене дозволяє стверджувати, що при проведенні масових обстежень міського населення України в рамках профілактичних заходів діагностування абОЖ доцільніше проводити із використанням критерію ОТ, що дає змогу оцінити ризик розвитку запальних процесів в організмі та деякі аспекти секреторної функції жирової тканини.
Отримані результати збігаються з рекомендаціями закордонних дослідників щодо використання критерію ОТ як частини початкового обстеження і подальшого моніторування зниження маси тіла на тлі лікування в осіб з ожирінням [12]. Однак експерти акцентують увагу на те, що така діагностична маніпуляція, як вимірювання ОТ, має і свої недоліки. Вона не завжди дозволяє диференціювати кількість підшкірної жирової тканини від інтраабдомінальної; не існує стандартизованого підходу до вимірювання ОТ: у різних дослідженнях застосовуються різні анатомічні орієнтири. Більше того, місце вимірювання, результати якого відображали б кількість саме черевного жиру, не встановлено. Проте інформативність вимірювання ОТ достатньо висока. Навіть вимірювання ОТ самим пацієнтом, хоча і дещо занижує точність результату, є достатньо інформативним, що вказує на широке використання даної діагностичної маніпуляції при обстеженні населення Укрїни в рамках програм профілактики ожиріння та коморбідної йому патології.
Висновки
1. Розвиток абдомінального ожиріння супроводжується збільшеним ризиком локального запалення жирової тканини, системного низькоінтенсивного запалення в організмі, змінами її секреторної функції щодо адипокінів васпіну та оментину, зростанням рівнів вільних жирних кислот і лептину в циркуляції.
2. Визначено вірогідний взаємозв’язок між ступенем накопичення жирової тканини як у вісцеральному, так і в глютеофеморальному жировому депо із змінами метаболізму адипокінів васпіну та оментину.
3. Виявлено, що параметр «окружність талії» є інформативним критерієм ризику розвитку запальних процесів в організмі, змін метаболізму васпіну, оментину, лептину та вільних жирних кислот; параметр «співвідношення окружність талії/окружність стегон» — змін метаболізму лептину та вільних жирних кислот.
Конфлікт інтересів. Автори гарантують відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при виконанні роботи та написанні статті.
Список літератури знаходиться в редакції