Международный эндокринологический журнал Том 14, №3, 2018

Мета дослідження — виявити електронейроміографічні особливості ураження периферичної нервової системи в пацієнтів iз первинним гіпотиреозом на фоні автоімунного тиреоїдиту (АІТ) та післяопераційного гіпотиреозу шляхом проведення стимуляційної електрoнейроміографії (ЕНМГ). Матеріали та методи. Обстежено 56 хворих на гіпотиреоз на фоні АІТ та 19 пацієнтів iз післяопераційним гіпотиреозом. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб. П’ятдесят сім (76 %) пацієнтів отримували замісну терапію синтетичними похідними L-тироксину, у 18 (24 %) хворих був субклінічний гіпотиреоз. Проведено комплексне клініко-неврологічне та електрофізіологічне обстеження хворих, що включало ЕНМГ-тестування моторних (малогомілкові, великогомілкові, серединні) та сенсорних (малогомілкові, литкові) нервів. При дослідженні моторних нервів оцiнювали наступні показники: амплітуду та тривалість М-відповіді, площу М-відповіді на стимуляцію нерву в дистальній та проксимальній точках, термінальну латентність, резидуальну латентність, швидкість проведення збудження (ШПЗ), при вивченні сенсорних нервів — амплітуду потенціалу дії та ШПЗ. Результати. За АІТ спостерігалось ураження сенсорних нервів нижніх кінцівок (поверхневi малогомілковi та литковi) за змішаним типом. Аксонопатія проявлялась у зменшенні амплітуди потенціалу дії поверхневого малогомілкового нерва на 32,7 % (p < 0,05) та литкового на 27,5 % (p < 0,05) порівняно з контрольною групою, також відмічали зниження ШПЗ малогомілковими нервами на 21,9 % (p < 0,05), що свідчить про пошкодження мієлінової оболонки. У пацієнтів iз післяопераційним гіпотиреозом спостерігалися переважно ознаки аксонопатії, про що свідчило зменшення амплітуди потенціалу дії поверхневого малогомілкового нерва на 27,9 % (p < 0,05). При дослідженні функції рухових волокон периферичних нервів (сере­динний, малогомілковий та великогомілковий) виявлено, що ураження моторних волокон мало демієлінізуючий характер у 78,8 % випадків, у решти хворих (22,2 %) полінейропатія була змішаною (з ознаками ураження мієлінової оболонки та аксонів). Пошкодження ліктьових та великогомілкових нервів було облігатним, у той же час ознаки ураження серединного нерва спостерігалися в 72,8 % випадків. Про демієлінізацію швидкопровідних волокон малогомілкових та великогомілкових нервів свідчило подовження резидуальної латентності на 31,7 % (p < 0,05) та 31,6 % відповідно (p < 0,05), зниження ШПЗ при тестуванні малогомілкових нервів на 21,5 % (p < 0,05) та на 19,4 % — при дослiдженні великогомілкових нервів. З боку серединних нервів відмічалося незначне зниження амплітуди дистальної М-відповіді, на ураження мієлінової оболонки вказувало статистично вірогідне підвищення резидуальної латентності та незначне зниження ШПЗ. У 22,2 % хворих з АІТ відмічалися ознаки поєднаного ураження мієлінової оболонки та аксонального пошкодження, коли крім зниження ШПЗ руховими волокнами великогомілкового та малогомілкового нервів на 21,7 та 21,4 % та деякого підвищення резидуальної латентності спостерігалося вірогідне зниження амплітуди М-відповіді на 15,6 та 14,8 % відповідно. У пацієнтів iз післяопераційним гіпотиреозом відмічалися лише ознаки мієлінопатії. Висновки. ЕНМГ дозволила виявити демієлінізуючий та змішаний характер ураження моторних волокон та аксональний характер ураження сенсорних периферичних нервів, причому більш виражені зміни спостерігалися при АІТ, ніж при полінейропатії на фоні післяопераційного гіпотиреозу.

Цель исследования — выявить электронейромиографические особенности поражения периферической нервной системы у пациентов с первичным гипотиреозом на фоне аутоиммунного тиреоидита (АИТ) и послеоперационного гипотиреоза путем проведения стимуляционной электрoнейромиографии (ЭНМГ). Материалы и методы. Обследовано 56 больных гипотиреозом на фоне АИТ и 19 пациентов с послеоперационным гипотиреозом. Контрольную группу составили 20 практически здоровых лиц. Пятьдесят семь (76 %) пациентов получали заместительную терапию синтетическими производными L-тироксина, у 18 (24 %) больных был субклинический гипотиреоз. Проведено комплексное клинико-неврологическое и электрофизиологическое обследование больных, которое включало ЭНМГ-тестирования моторных (малоберцовые, большеберцовые, срединные) и сенсорных (малоберцовые, икроножные) нервов. При исследовании моторных нервов оценивали следующие показатели: амплитуду и продолжительность М-ответа, площадь М-ответа на стимуляцию нерва в дистальной и проксимальной точках, терминальную латентность, резидуальную латентность, скорость проведения возбуждения (СПВ), при изучении сенсорных нервов — амплитуду потенциала действия и СПВ. Результаты. При АИТ наблюдалось поражение сенсорных нервов нижних конечностей (поверхностные малоберцовые и икроножные) по смешанному типу. Аксонопатия проявлялась уменьшением амплитуды потенциала действия поверхностного малоберцового нерва на 32,7 % (р < 0,05) и икроножного на 27,5 % (р < 0,05) по сравнению с контрольной группой, также наблюдалось снижение СПВ по малоберцовым нервам на 21,9 % (p < 0,05), что свидетельствует о повреждении миелиновой оболочки. У пациентов с послеоперационным гипотиреозом отмечались преимущественно признаки аксонопатии, о чем свидетельствовало уменьшение амплитуды потенциала действия поверхностного малоберцового нерва на 27,9 % (p < 0,05). При исследовании функции двигательных волокон периферических нервов (срединный, малоберцовый и большеберцовый) выявлено, что поражение моторных волокон носило демиелинизирующий характер в 78,8 % случаев, у остальных больных (22,2 %) полинейропатия была смешанной (с признаками поражения миелиновой оболочки и аксонов). Повреждение локтевых и большеберцового нервов было облигатным, в то же время признаки поражения срединного нерва наблюдались в 72,8 % случаев. О демиелинизации быстропроводящих волокон малоберцовых и большеберцовых нервов свидетельствовало повышение резидуальной латентности на 31,7 % (p < 0,05) и 31,6 % соответственно (p < 0,05), снижение СПВ при тестировании малоберцовых нервов на 21,5 % (p < 0,05) и на 19,4 % — при исследовании большеберцовых нервов. Со стороны срединных нервов отмечалось незначительное снижение амплитуды дистального М-ответа, на поражение миелиновой оболочки указывало статистически недостоверное повышение резидуальной латентности и незначительное снижение СПВ. У 22,2 % больных с АИТ отмечались признаки сочетанного поражения миелиновой оболочки и аксонального повреждения, когда кроме снижения СПВ двигательными волокнами большеберцового и малоберцового нервов на 21,7 и 21,4 % и некоторого удлинения резидуальной латентности наблюдалось достоверное снижение амплитуды М-ответа на 15,6 и 14,8 % соответственно. У пациентов с послеоперационным гипотиреозом отмечались лишь признаки миелинопатии. Выводы. ЭНМГ позволила выявить демиелинизирующий и смешанный характер поражения моторных волокон и аксональный характер поражения сенсорных периферических нервов, причем более выраженные изменения наблюдались при АИТ, чем при полинейропатии на фоне послеоперационного гипотиреоза.

Background. The purpose of the work is to identify the parameters of stimulation electroneuromyography (ENMG) in patients with primary hypothyroidism against the background of autoimmune thyroiditis and postoperative hypothyroidism. Materials and methods. The study involved 56 patients with hypothyroi­dism as a result of autoimmune thyroiditis and 19 patients with postoperative hypothyroidism. The control group consisted of 20 apparently healthy persons. Fifty seven (76 %) patients received substitution therapy using synthetic derivatives of L-thyroxine, and 18 (24 %) patients had subclinical hypothyroidism. Patients were examined using clinical-neurological and electrophysiological methods. The electroneuromyography was carried out on the computerized software complex M-TEST (DX-systems, Kharkiv, Ukraine). Integra­ted ENMG examination was conducted using standard program package in a specially equipped laboratory. ENMG helped evaluate the parameters of the maximum amplitude of the motor M-response of the limb muscles, the reduction of which is a diagnostic criterion for axon injury, and determine the nerve conduction velocity by the motor fibers of the distal parts of the limb nerves. Reduction of nerve conduction velocity is observed with demyelination of nerve fibers. Results. In case of autoimmune thyroiditis, the sensory nerves of the lower extremities (superficial peroneal and sural ones) were damaged by the mixed type. Signs of axonopathy manifested by a decrease in the action potential amplitude of the superficial peroneal nerve by 32.7 % (p < 0.05) and the sural one by 27.5 % (p < 0.05) compared with the control group, and there was a reduction of nerve conduction velocity of peroneal nerves by 21.9 % (p < 0.05) indicating a damage to the myelin sheath. Patients with postoperative hypothyroidism had mostly signs of axonopathy as evidenced by a decrease in the action potential amplitude of the superficial peroneal nerve by 27.9 % (p < 0.05). While studying the function of the motor fibers of the peripheral nerves (median, peroneal and tibial), we found that the injury to motor fibers was demyelinating in 78.8 % of cases, in the remaining patients (22.2 %) polyneuropathy was mixed (with signs of injury to the myelin sheath and axons). Damage to the ulnar and tibial nerves was obligate, whereas the signs of median nerve injury were observed in 72.8 % of cases. The demyelination of the fast conducting fibers of the peroneal and tibial nerves manifested as prolongation of residual latency by 31.7 % (p < 0.05) and 31.6 %, respectively (p < 0.05), a decrease in nerve conduction velocity during peroneal nerve test by 21.5 % (p < 0.05) and by 19.4 % at the examination of the tibial nerves. 22.2 % of patients with autoimmune thyroiditis had signs of combined myelin lesion and axonal injury, when, in addition to reducing the nerve conduction velocity by the motor fibers of the tibial and peroneal nerves and some prolongation of the residual latency, there was a reliable decrease in the M-response amplitude by 15.6 and 14.8 %, respectively. The patients with postoperative hypothyroidism had the signs of myelinopathy only. Conclusions. ENMG allowed revealing the demyelinating and mixed nature of motor fiber injury and the axonal nature of the peripheral nerve injury, with more pronounced changes observed in autoimmune thyroiditis than in polyneuropathy against the background of postoperative hypothyroidism.

автоімунний тиреоїдит; післяопераційний гіпотиреоз; полінейропатія

аутоиммунный тиреоидит; послеоперационный гипотиреоз; полинейропатия

autoimmune thyroiditis; postoperative hypothyroidism; polyneuropathy