Резюме
Актуальність. Єдність найбільш значущих патогенетичних механізмів розвитку карієсу та захворювань тканин пародонту обґрунтовує сучасну концепцію профілактики цих захворювань, що включає розробку лікувально-профілактичних програм з урахуванням клінічних особливостей поєднаного перебігу карієсу та захворювань пародонту в дітей та основних патогенетичних механізмів розвитку цих захворювань. Мета дослідження: оцінити вплив розробленого лікувально-профілактичного комплексу в дітей шкільного віку при поєднаному перебігу карієсу та хронічного катарального гінгівіту з урахуванням основних патогенетичних механізмів розвитку цих захворювань. Матеріали та методи. Клінічні дослідження проводили за участю 138 дітей віком від 7 до 10 років, у яких визначали індекс кп + КПУ, приріст інтенсивності карієсу зубів, редукцію та карієспрофілактичний ефект, ТЕР-тест, індекс Greenn — Wermillion, спрощений індекс зубного нальоту О’Leary, індекс ефективності гігієни порожнини рота (РНР), індекс РМА, Basic Periodontal Examination-Simplified (BPES) перед проведенням лікувально-профілактичного комплексу (ЛПК) та через 18 місяців після його триразового застосування. Результати. Результати клінічного дослідження показали, що при позитивній динаміці клінічних показників у дітей всіх досліджуваних груп, у підгрупах, де ми застосовували розроблений і запропонований ЛПК, ми визначили добрий стан гігієни порожнини рота (0,37 ± 0,03; 0,46 ± 0,04) та добру ефективність проведення гігієнічних заходів (0,58 ± 0,05; 0,60 ± 0,03); низький рівень приросту інтенсивності карієсу (0,11–0,18) із редукцією 67,27–80,70 % при карієспрофілактичній ефективності 66,53–76,79 % на відміну від контрольних груп дітей, в яких рівень приросту інтенсивності карієсу становив 0,35–0,57, гігієнічний стан порожнини рота залишився на задовільному рівні. Серед дітей із хронічним катаральним гінгівітом повне усунення основних клінічних ознак запалення з подальшою довготривалою ремісією при застосуванні ЛПК ми спостерігали в більшому відсотку випадків на відміну від дітей, при лікуванні яких використовували стандартні підходи. Висновки. Отримані результати клінічних досліджень, а саме запобігання подальшому розвитку карієсу та усунення основних клінічних проявів запалення ясен із тривалою ремісією, свідчать про позитивний вплив та ефективність розробленого ЛПК.
Актуальность. Единство наиболее значимых патогенетических механизмов развития кариеса и заболеваний тканей пародонта обосновывает современную концепцию профилактики этих заболеваний, которая включает разработку лечебно-профилактических программ с учетом клинических особенностей сочетанного течения кариеса и заболеваний пародонта у детей и основных патогенетических механизмов развития этих заболеваний. Цель исследования: оценить влияние разработанного лечебно-профилактического комплекса у детей школьного возраста при одновременном течении кариеса и хронического катарального гингивита с учетом основных патогенетических механизмов развития этих заболеваний. Материалы и методы. Клинические исследования проводили с участием 138 детей в возрасте от 7 до 10 лет, у которых определяли индекс кп + КПУ, прирост интенсивности кариеса зубов, редукцию и кариес-профилактический эффект, ТЭР-тест, индекс Greenn — Wermillion, упрощенный индекс зубного налета О’Leary, индекс эффективности гигиены полости рта (РНР), индекс РМА, Basic Periodontal Examination-Simplified (BPES) перед проведением лечебно-профилактического комплекса (ЛПК) и через 18 месяцев после его трехкратного применения. Результаты. Результаты клинического исследования показали, что при положительной динамике клинических показателей у детей всех исследуемых групп, в подгруппах, где мы применяли разработанный и предложенный ЛПК, мы определили хорошее состояние гигиены полости рта (0,37 ± 0,03; 0,46 ± 0,04) и хорошую эффективность проведения гигиенических мероприятий (0,58 ± 0,05; 0,60 ± 0,03), низкий уровень прироста интенсивности кариеса (0,11–0,18) с редукцией 67,27–80,70 % при кариеспрофилактической эффективности 66,53–76,79 % в отличие от контрольных групп детей, в которых уровень прироста интенсивности кариеса составил 0,35–0,57, гигиеническое состояние полости рта осталось на удовлетворительном уровне. Среди детей с хроническим катаральным гингивитом полное устранение основных клинических признаков воспаления с последующей длительной ремиссией при применении ЛПК мы наблюдали в большем проценте случаев в отличие от детей, при лечении которых использовали стандартные подходы. Выводы. Полученные результаты клинических исследований, а именно предупреждение дальнейшего развития кариеса и устранение основных клинических проявлений воспаления десен с длительной ремиссией, свидетельствуют о положительном влиянии и эффективности разработанного ЛПК.
Background. The unity of the most significant pathogenetic mechanisms of caries and periodontal diseases grounds the concept of prevention of these diseases, which includes the development of treatment and preventive programs taking into account the clinical features of combination of caries and periodontal diseases in children and the main pathogenetic mechanisms of these diseases. The purpose of the study is to assess the impact of the developed treatment and preventive measures (TPM) in school-age children when caries is associated with chronic catarrhal gingivitis taking into account the main pathogenetic mechanisms of these diseases. Materials and methods. 138 children aged 7 to 10 years were enrolled in the clinical study. Dental caries index, an increase in the intensity of dental caries, reduction of this index and caries prevention effect, test of enamel resistance, Green-Vermillion index, O’Leary simplified index of dental plaque, patient hygiene performance index, the papillary marginal attachment index, Simplified Basic Periodontal Examination were evaluated in children before using TPM and 18 months after applying them three times. Results. The results of the clinical study showed that with a positive dynamics of clinical parameters in children of all study groups, in subgroups where we applied the developed and proposed TPM, oral hygiene was good (0.37 ± 0.03, 0.46 ± 0.04), as well as efficiency of hygiene measures (0.58 ± 0.05, 0.60 ± 0.03); low level of caries intensity increase (0.11–0.18) with reduction of 67.27–80.70 %, with caries prophylaxis effectiveness of 66.53–76.79 % in contrast to the control groups of children, in which the level of caries intensity increase was 0.35–0.57, state of oral hygiene remained satisfactory. In children with chronic catarrhal gingivitis, complete elimination of the main clinical signs of inflammation with subsequent long-term remission when using TPM was observed in a larger number of cases as compared to children with standard treatment approaches. Conclusion. The results of clinical study, namely prevention of further caries development and elimination of basic clinical signs of gum inflammation with the long-term remission, indicate positive influence of developed TPM.
Вступ
Для запобігання найбільш поширеним стоматологічним захворюванням серед дітей шкільного віку, карієсу та хронічному катаральному гінгівіту (ХКГ) більшість дослідників пропонують лікувально-профілактичні програми або комплекси з урахуванням основних патогенетичних механізмів розвитку цих захворювань, а саме надмірної контамінації поверхні зубів і ясенної борозни патогенною мікрофлорою з наступним порушенням мікробіоценозу порожнини рота [1–8].
Одним із направлень корекції порушень мікробіоценозу порожнини рота, профілактики і лікування карієсу та захворювань пародонту в дітей разом з ефективною гігієною порожнини рота є призначення різних пробіотичних препаратів, до складу яких входять такі штами лактобактерій: L. reuteri [9–12], L. brevis (CD2), L. casei Shirota, L. salivarius WB2, Bacillus subtilis, Lactobacillus rhamnosus R0011 та Lactobacillus acidophilus R0052 [13–16].
Не менш важливу роль у розвитку карієсу та захворювань тканин пародонту відіграють загальні фактори ризику: наявність соматичної патології, обтяжена спадковість, мікро- і макроелементози в різні періоди розвитку дитини [2, 3, 5, 7, 17], насамперед порушення фосфорно-кальцієвого обміну. Стан фосфорно-кальцієвого обміну в організмі дитини, тобто як достатній рівень надходження Са до організму, так і його рівень засвоєння, певним чином впливає на формування та підтримку мінерального складу твердих тканин зуба та пародонту, з одної сторони, за рахунок реалізації мінералізуючих властивостей ротової рідини, з іншої — за рахунок необхідної концентрації Са в крові [17–19]. Значну роль у метаболізмі Са відіграє достатнє надходження вітаміну D, що відповідає за підтримання гомеостазу кальцію і фосфору, відкладення кальцію в кістках скелета та зубах [18, 19]. З урахуванням того, що в Україні здорові діти, навіть раннього віку, не отримують достатньої кількості кальцію з продуктами харчування, існує необхідність проведення комплексної профілактики і корекції гіпокальціємії як із використанням раціонального харчування, так і за допомогою медичної корекції комбінованими препаратами кальцію і вітаміну D [20].
На наш погляд, єдність найбільш значущих патогенетичних механізмів розвитку карієсу та захворювань тканин пародонту обґрунтовує сучасну концепцію профілактики цих захворювань, що включає розробку лікувально-профілактичних програм з урахуванням клінічних особливостей поєднаного перебігу карієсу та захворювань пародонту в дітей та основних патогенетичних механізмів розвитку цих захворювань.
Мета: оцінити вплив розробленого лікувально-профілактичного комплексу в дітей шкільного віку при поєднаному перебігу карієсу та ХКГ з урахуванням основних патогенетичних механізмів розвитку цих захворювань.
Матеріали та методи
У проведенні клінічних досліджень брали участь 138 дітей віком 7–10 років. Залежно від диспансерної групи за О.В. Удовицькою та співавт. (2000) [21] діти були розподілені на такі групи. До І групи увійшли 22 дитини з компенсованим (кп + КПУ 0–4) карієсом та відсутністю захворювань тканин пародонту, яким проводили тільки гігієну порожнини рота та надавали рекомендації щодо харчового та питного режиму — контрольна група (КГ). До ІІ групи увій–шли 60 дітей із компенсованим (кп + КПУ 0–4) карієсом та хронічним катаральним гінгівітом легкого ступеня тяжкості. До ІІІ групи увійшли 56 дітей із субкомпенсованим (кп + КПУ 5–8) карієсом та ХКГ легкого та середнього ступеня тяжкості. Дітей ІІ та ІІІ груп залежно від застосування лікувально-профілактичного комплексу (ЛПК) розподілили на підгрупи. Контрольну лікувальну підгрупу (КЛП) становили діти, яким здійснювались гігієна порожнини рота, базова терапія карієсу і ХКГ. Діти, яким проводили розроблений нами ЛПК, входили до основної лікувальної підгрупи (ОЛП). Стоматологічне обстеження дітей здійснювали за загальноприйнятою методикою, а саме з урахуванням скарг, даних анамнезу, стоматологічного статусу. Діагноз хронічного катарального гінгівіту встановлювали відповідно до клініко-лабораторних ознак за рекомендаціями проф. Л.О. Хоменко та співавт. [22]. У дітей відповідно до віку визначали індекс кп + КПУ, приріст інтенсивності карієсу зубів, редукцію (Е.Б. Сахарова, 1984), карієспрофілактичний ефект (КПЕ) [23], ТЕР-тест В.Р. Окушко (1983) [24], індекс Greenn — Wermillion (G-W), спрощений індекс зубного нальоту О’Leary — Plaque Control Record (PCR) (1972), індекс ефективності гігієни порожнини рота Podshadley, Haley (РНР) (1968), індекс РМА (1960), для характеристики тканин пародонту і лікування проводили базове пародонтальне обстеження за допомогою індексу Basic Periodontal Examination-Simplified — BPES (2011) [22].
Клінічні дослідження та лікувально-профілактичний комплекс здійснювали за інформованою згодою дітей та батьків. Статистична обробка отриманих даних виконувалась із використанням програмних пакетів Statistiсa 17.0 та Excel 2010. Статистично вірогідними вважали відмінності при p < 0,05.
Результати та обговорення
Перед застосуванням ЛПК під час клінічного обстеження дітей ми визначили, що в 59,09 % дітей КГ (здорові) діагностували карієс зубів, кількість каріозних і пломбованих тимчасових та постійних зубів на одну дитину в середньому становила 1,84 ± 0,19 (кп + КПУ). У дітей КЛП ІІ групи поширеність карієсу визначена на рівні 100 % при інтенсивності карієсу зубів 3,14 ± 0,24 (кп + КПУ), відповідно в дітей ОЛП поширеність становить 93,75 % при інтенсивності 2,93 ± 0,26, що вірогідно відрізняється від даних дітей КГ (р < 0,05), та немає вірогідної різниці між підгрупами (р > 0,05). Інтенсивність ураженості карієсом постійних зубів, а саме перших постійних молярів, у трьох групах була на одному рівні з такою в КГ — 0,45 ± 0,18; ІІ КЛП — 0,54 ± 0,16 та ІІ ОЛП — 0,62 ± 0,19, що вказує на те, що більша інтенсивність карієсу в дітей ІІ групи при порівнянні з КГ визначається за рахунок більшої ураженості карієсом саме тимчасових зубів (табл. 1). Резистентність емалі (ТЕР), тобто стійкість емалі до впливу карієсогенних чинників у дітей ІІ КЛП та ІІ ОЛП вірогідно була гіршою порівняно з аналогічним показником КГ, та в них не було вірогідної різниці (табл. 1). Гігієнічні індекси G-W, О’Leary, РНР на початок дослідження в дітей як КЛП, так і ОЛП ІІ групи були гіршими порівняно з КГ та свідчили про задовільний стан і задовільну ефективність гігієни порожнини рота в дітей.
/33-1.jpg)
Одночасно серед пацієнтів ІІ ОЛП в 7 дітей ми визначили (21,88 %) наявність хронічного катарального гінгівіту легкого ступеня тяжкості (РМА — 11,70 ± 0,70 %), відповідно до індексу BPES ці діти потребували навчання індивідуальній гігієні порожнини рота (НІГПР), видалення зубного нальоту, лікування гінгівіту (табл. 1).
Показники клінічного обстеження дітей ІІІ групи з субкомпенсованим (кп + КПУ 5–8) карієсом та ХКГ легкого та середнього ступеня тяжкості на початок дослідження подані в табл. 2. У всіх дітей (100 %) ІІІ групи в КЛП та ОЛП ми визначили наявність карієсу постійних і тимчасових зубів, при цьому індекс інтенсивності карієсу зубів (кп + КПУ) у ІІІ КЛП становив 6,79 ± 0,26 та 6,64 ± 0,39 — в дітей ІІІ ОЛП (р > 0,05). При такій високій ураженості зубів карієсом, на відміну від дітей ІІ групи, інтенсивність карієсу тимчасових зубів у дітей ІІІ групи зростає у два рази, інтенсивність ураження перших постійних молярів — практично в три рази. Індекс ТЕР, що є показником резистентності емалі до різних карієсогенних чинників, в обох підгрупах ІІІ групи не мав вірогідної різниці — 5,07 ± 0,24 (КЛП) і 5,39 ± 0,23 (ОЛП), але у 2 рази був гіршим, ніж у дітей КГ (р > 0,05). Гігієнічні індекси G-W, О’Leary, РНР у дітей як ІІІ КЛП, так і ІІІ ОЛП на початок проведення досліджень свідчать про незадовільний стан та незадовільну ефективність гігієни порожнини рота (табл. 2).
/34-1.jpg)
Наявність захворювань тканин пародонту, а саме ХКГ, в ІІІ КЛП ми виявили в 11 дітей (39,29 %), із них за індексом BPES у двох дітей — м’які нашарування, а також ми визначили наявність мінералізованих зубних відкладень, що не є типовим для дітей цього віку і потребувало ретельної професійної гігієни порожнини рота. Серед дітей ІІІ ОЛП хронічний катаральний гінгівіт був визначений у 13 дітей (46,43 %), які потребували НІГПР, видалення зубного нальоту, лікування гінгівіту. Відповідно до показників індексу РМА в дітей цих груп запалення ясен мали обмежену поширеність, та в переважної більшості дітей визначали легкий ступінь тяжкості гінгівіту (табл. 2).
Після початкового обстеження дітям КГ проводили тільки гігієну порожнини рота та надавали рекомендації щодо індивідуальної гігієни порожнини рота. Дітям КЛП проводили гігієну порожнини рота, базову терапію карієсу і ХКГ та надавали рекомендації щодо харчового та питного режиму. Для дітей ОЛП був запропонований ЛПК, що складався з декількох етапів і був направлений на основні патогенетичні механізми виникнення карієсу та гінгівіту в дітей. На першому етапі проводили визначення основних факторів ризику розвитку карієсу та захворювань тканин пародонту, за необхідності — консультація суміжних спеціалістів (ортодонт, педіатр, гастроентеролог, ендокринолог). Другий етап включав проведення професійної гігієни порожнини рота з подальшим гігієнічним навчанням та підбором засобів догляду за порожниною рота залежно від віку дитини, клінічної ситуації та факторів ризику. Третій етап — лікування карієсу, його ускладнень, захворювань тканин пародонту (за потреби) та превентивну малоінвазивну терапію карієсу. Четвертий етап — призначення препаратів для домашнього використання — місцево гелі і креми на основі кальцію. Відновлення колонізаційної резистентності проводили шляхом застосування місцевого пробіотика. Дітям, особливо ІІІ ОЛП, ми призначали корекцію недостатнього надходження кальцію до організму дитини — регулювали харчовий та питний режим дитини та додатково призначали комбіновані препарати на основі карбонату кальцію та вітаміну D. Дітям із хронічним катаральним гінгівітом надавали зубну пасту з маслом чайного дерева (Melaleuca Alternifolia) та з фтористими сполуками відповідно до віку та після проведення професійної гігієни порожнини рота призначали на два тижні ополіскувач для порожнини рота з маслом чайного дерева (Melaleuca Alternifolia) та фторидом натрію. При повторних оглядах залежно від клінічної ситуації проводили повторний курс протизапальної терапії з використанням ополіскувача з маслом чайного дерева (Melaleuca Alternifolia), при позитивній динаміці рекомендували тільки зубну пасту з маслом чайного дерева (Melaleuca Alternifolia). З профілактичною метою, зокрема, місцевого застосування препаратів на основі кальцію, особливо в дітей ІІІ групи, ми призначали препарати кальцію загальної дії за такою схемою: по 2,5 мл на день упродовж 1–2 місяців 2 рази на рік у вигляді суспензії. Даний препарат у 5 мл містить 625,0 мг кальцію карбонату, що еквівалентно 250,0 мг елементарного кальцію, та 125 МО вітаміну D3 (холекальциферол — його природна форма).
Результати клінічного обстеження дітей КГ, ІІ КЛП та ІІ ОЛП через 18 місяців після триразового застосування ЛПК наведені в табл. 3. Інтенсивність карієсу постійних зубів (КПУ) у дітей КГ збільшилась із 0,46 ± 0,18 на початку дослідження до 0,81 ± 0,24 наприкінці, відповідно, в дітей ІІ КЛП інтенсивність карієсу підвищилась з 0,57 ± 0,17 до 0,92 ± 0,24, у дітей у ІІ ОЛП — з 0,68 ± 0,20 до 0,73 ± 0,22. Тобто при застосуванні запропонованого нами ЛПК у дітей ІІ ОЛП ми визначили низький приріст інтенсивності карієсу постійних зубів (КПУ) — 0,18 на відміну від КГ та ІІ КЛП дітей, в яких виявили середній рівень приросту інтенсивності карієсу — відповідно 0,35 та 0,55. Редукцію карієсу в ІІ ОЛП порівняно з ІІ КЛП ми визначили на рівні 67,27 %, порівняно з КГ — 48,57 %. Карієспрофілактичний ефект (КПЕ) запропонованого ЛПК у дітей ІІ основної лікувальної підгрупи щодо групи дітей ІІ контрольної лікувальної підгрупи, де застосовували стандартні підходи до профілактики, становив 76,79 %.
Оцінка стану тканин пародонту показала, що в КГ, дітям якої проводили тільки гігієну порожнини рота та надавали рекомендації щодо харчового та питного режиму, через 18 місяців у двох дітей (9,09 %) ми визначили клінічні ознаки хронічного катарального гінгівіту легкого ступеня тяжкості при РМА 7,01 ± 0,41 %. Також і в ІІ КЛП у трьох дітей (11,51 %) ми визначили наявність клінічних ознак хронічного катарального гінгівіту легкого ступеня тяжкості при РМА 10,01 ± 1,07 %. Виражений ефект, а саме 100% усунення клінічних ознак хронічного катарального запалення (зменшення кровоточивості, набряклості в ділянці запальних ясеневих сосочків) ми спостерігали в дітей ІІ ОЛП, де застосовували запропонований ЛПК, що дало змогу в подальшому досягти довготривалої ремісії запального процесу. Гігієна порожнини рота в дітей КГ та ІІ КЛП залишилась на тому ж самому рівні, як і до початку дослідження, на відміну від дітей ІІ ОЛП, в якій наприкінці дослідження індексні показники гігієнічного стану порожнини рота свідчать про добрий стан (0,46 ± 0,04) та добру ефективність (0,58 ± 0,05) гігієнічного догляду за порожниною рота (р < 0,05).
Більш виражений позитивний вплив запропонованого ЛПК на поєднаний перебіг субкомпенсованого карієсу і хронічного катарального гінгівіту ми спостерігали в дітей ІІІ ОЛП при порівнянні з ІІІ КЛП. Інтенсивність карієсу постійних зубів у дітей ІІІ КЛП через 18 місяців становила 2,36 ± 0,42, що гірше, ніж у дітей ОЛП ІІІ групи — 1,57 ± 0,33, але ці показники не мають вірогідної різниці між собою (р > 0,05) (табл. 4). При порівнянні показників у цих групах на початку та наприкінці дослідження ми отримали такі результати: приріст уражених постійних зубів в ІІІ КЛП становив 0,57, в ОЛП у п’ять разів менше — 0,11, відповідно редукція карієсу в основній лікувальній підгрупі, де ми застосували ЛПК, дорівнювала 80,70 %, а щодо КГ — 68,57 %. Ефективність запропонованого ЛПК також підтверджується показником КПЕ, що в ІІІ ОЛП дітей становить 66,53 %.
Показники гігієнічних індексів G-W, О’Leary, PHP у дітей всіх досліджуваних груп покращились порівняно з показниками, що ми отримали на початок дослідження, але в основній лікувальній підгрупі після триразового застосування ЛПК стан гігієни порожнини рота та ефективність ми визначили як добрі на відміну від дітей КГ і КЛП, у яких гігієнічний догляд за порожниною рота залишився на рівні задовільного.
Аналіз змін стану тканин пародонту показав, що з 13 дітей ІІІ ОЛП, у яких на початку дослідження був діагностований хронічний катаральний гінгівіт, у 11 ми досягли усунення основних клінічних проявів і тривалої ремісії, 2 дітей (7,14 %) ще мали ознаки хронічного запалення ясен, але динаміка була позитивною порівняно з первинним обстеженням. У ІІІ КЛП наприкінці спостереження в більшості дітей (36 %) ми спостерігали ще наявність клінічних проявів хронічного запалення (РМА 10,57 ± 0,22 %), але вони не були настільки виражені, як при первинному обстеженні, тобто також мали позитивну динаміку.
Висновки
Результати клінічного дослідження показали, що при позитивній динаміці клінічних показників у дітей підгруп усіх досліджуваних груп, де ми застосовували розроблений і запропонований ЛПК, ми визначили добрий стан гігієни порожнини рота та добру ефективність проведення гігієнічних заходів, низький рівень приросту інтенсивності карієсу на відміну від контрольних груп дітей, в яких рівень приросту інтенсивності карієсу був на рівні середнього, гігієнічний стан порожнини рота залишився на задовільному рівні. Серед дітей із хронічним катаральним гінгівітом повне усунення основних клінічних ознак запалення з подальшою довготривалою ремісією при застосуванні ЛПК ми спостерігали в більшому відсотку випадків на відміну від дітей, у яких використовували стандартні підходи лікування.
Отримані результати клінічних досліджень, а саме запобігання подальшому розвитку карієсу та усунення основних клінічних проявів запалення ясен із тривалою ремісією, свідчать про позитивний вплив та ефективність розробленого ЛПК.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.
Список литературы
1. Савичук Н.О. Дисбиоз и воспаление в комплексной терапии хронического генерализованного катарального гингивита у детей школьного возраста / Н.О. Савичук, О.А. Марченко // Cовременная стоматология. — 2015. — 3. — С. 46-50.
2. Хоменко Л.О. Визначення значущості індикаторів ризику при різних рівнях інтенсивності карієсу зубів у дітей шкільного віку / Л.О. Хоменко, П.А. Лєус, О.І. Остапко, Г.В. Сороченко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. — 2016. — № 2(68). — С. 39-45. DOI: 10.11603/1681-2786.2016.2.6739.
3. Гриценко Е.А. Основные аспекты этиологической профилактики пародонтопатий у детей и подростков / Е.А. Гриценко, Д.Е. Суетенков, Т.Л. Харитонова, С.Н. Лебедева // Саратовский научно-медицинский журнал. — 2011. — Т. 7, № 1 (приложение). — С. 234-239.
4. Макаренко М.В. Роль мікроекології порожнини рота в етіопатогенезі запальних захворювань пародонту в осіб молодого віку / М.В. Макаренко, І.В. Ковач // Современная стоматология. — 2014. — № 3. — С. 28-33.
5. Марченко О.А. Клініко-мікробіологічне обґрунтування диференційованих підходів до лікування хронічного генералізованого катарального гінгівіту у дітей шкільного віку: Автореф. дис… канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «стоматологія» / О.А. Марченко. — К., 2015. — 22 с.
6. Силин А.В. Эффективность препаратов для профилактики кариеса у детей в период сменного прикуса / А.В. Силин, Е.А. Сатыго, Ю.С. Садальский // Стоматология. — 2014. — № 4. — С. 58-60.
7. Тимофєєва О.О. Визначення вагомості факторів ризику виникнення хронічного катарального гінгівіту у дітей / О.О. Тимофєєва // Профілактична та дитяча стоматологія. — 2011. — № 2. — С. 34-40.
8. Шинчуковська Ю.О. Характеристика видового складу пародонтопатогенної мікрофлори в ротовій рідині при хронічному катаральному гінгівіті у підлітків / Ю.О. Шинчуковська // Вісник проблем біології і медицини. — 2013. — Вип. 1, Т. 1. — С. 261-264.
9. Трубка И.А. Обоснование использования пробиотика, содержащего Lactobacillus reuteri, при экспериментальном кариесе у крыс / И.А. Трубка, Н.О. Савичук // Рецепт. — 2016. — Т. 19, № 3. — С. 322-328.
10. Савичук Н.О. Інноваційні підходи до профілактики карієсу зубів у дітей і вагітних жінок / Н.О. Савичук // Современная стоматология. — 2013. — № 5. — C. 46-50.
11. Twetman S. Short-term effect of chewing gums containing probiotic Lactobacillus reuteri on the levels of inflammatory mediators in gingival crevicular fluid / S. Twetman, B. Derawi, M. Keller, K. Ekstrand, T. Yucel-Lindberg, C. Stecksén-Blicks // Acta Odontol. Scand. — 2009. — 67. — Р. 19-24. [PubMed]
12. Ma D., Forsythe P., Bienenstock J. Live Lactobacillus reuteri is essential for the inhibitory effect on tumor necrosis factor alpha-induced interleukin-8 expression / D. Ma, P. Forsythe, J. Bienenstock // Infect. Immunol. — 2004. — V. 72. — Р. 5308-14. [PMC free article] [PubMed]
13. Поліщук Т.В. Клінічна ефективність комплексу пре- і пробіотику у лікуванні хронічного генералізованого катарального гінгівіту у дітей / Т.В. Поліщук // Актуальні проблеми сучасної медицини. — 2013. — Т. 13, Вип. 2 (42). — С. 52-56.
14. Haukioja A. Probiotics and Oral Health / A. Haukioja // Eur. J. Dent. — 2010 Jul. — 4(3). — Р. 348-355. PMCID: PMC2897872.
15. Lin G.H. Periodontal considerations for the child and adolescent. A literature review / G.H. Lin, J.R. Boynton // J. Mich. Dent. Assoc. — 2015. — Vol. 97, № 1. — P. 36-40, 42, 74. (PMID: 26285502).
16. Stamatova I. In vitro evaluation of yoghurt starter lactobacilli and Lactobacillus rhamnosus GG adhesion to saliva-coated surfaces / I. Stamatova, K. Kari, S. Vladimirov, J.H. Meurman // Oral. Microbiol. Immunol. — 2009. — V. 24, № 3. — P. 218-223. https://doi.org/10.1111/j.1399-302X.2008.00498.x
17. Anderson P. Critical pH in resting and stimulated whole saliva in groups of children and adults / Anderson P., Hector M.P., Ram–persad M.A. // Int. J. Pediatr. Dent. — 2001. — 11. — Р. 266-73. [PUBMED] DOI: 10.1046/j.1365-263X.2001.00293.x.
18. Квашнина Л.В. Коррекция нарушений метаболизма кальция и витамина D у детей с синдромом мальабсорбции / Л.В. Квашнина // Современная педиатрия. — 2012. — 7(47). — С. 1-6.
19. Марушко Ю.В. Кальций и его значение для детского организма (обзор литературы) / Ю.В. Марушко, Л.Н. Полковниченко, О.Л. Таринская // Современная педиатрия. — 2014. — 5(61). — С. 1-7.
20. Квашніна Л.В. Аліментарний дефіцит кальцію у дітей та підходи до його корекції / Л.В. Квашнина // Современная педиатрия. — 2016. — 7(79). — С. 26-32. DOІ: 10.15574/SP.2016.79.26.
21. Удовицька О.В. Дитяча стоматологія / О.В. Удовицька, Л.Б. Лепорська та ін. — К.: Здоров’я, 2000. — 296 с.
22. Хоменко Л.О. Терапевтична стоматологія дитячого віку / Хоменко Л.О., Голубєва І.М., Остапко О.І. — К.: Книга плюс, 2015. — Т. 2. — 329 с.
23. Шешукова О.В. Діагностика захворювань органів порожнини рота у дітей: Навчальний посібник / О.В. Шешукова, А.І. Падалка, К.С. Казакова. — Полтава, 2018. — 144 с.
24. Окушко В.Р. Фундаментальная одонтология и кариозная болезнь / В.Р. Окушко // ДентАрт. — 2010. — № 3. — С. 71-74.
/35-1.jpg)