Журнал «Актуальная инфектология» Том 6, №5, 2018

Актуальність. У жовтні 2014 року European federation of societies for ultrasound in medicine and biology (EFSUMB) сформувала рекомендації GIUS (Gastrointestinal Ultrasound) щодо ультразвукового дослідження (УЗД) шлунково-кишкового тракту (ШКТ) з метою стандартизації та сприяння використанню методики в клінічній практиці.

Мета: запропонувати впровадження в клінічну практику рекомендацій GIUS для фахівців УЗД, лікарів первинної ланки та гастроентерологів, що представляють собою сучасні докази для тлумачення нормальних і патологічних соноанатомічних і фізіологічних особливостей при використанні мультипараметричного ультразвуку ШКТ.

Результати. Наш досвід 15 років УЗД ШКТ та рекомендації GIUS пропонують унікальну можливість неінвазивно вивчити структурно-функціональний стан кишечника, включаючи кишкові функції, а також можливість оцінити спланхнічні судини, брижу, чепець та лімфатичні вузли. Для підготовлених спеціалістів GIUS має високу інформативність і повторюваність не тільки в первинній діагностиці патології, але і в спостереженні за перебігом гострих і хронічних захворювань ШКТ.

Рекомендації: 1) використовувати УЗД ШКТ для виявлення запального захворювання кишечника (ЗЗК) при його першій появі, а також для оцінки місцезнаходження хвороби Крона (ХК), активності та можливих ускладнень ХК; 2) потовщення стінки кишечника, виміряне за допомогою УЗД ШКТ, може бути використано для точної оцінки хвороби Крона, зокрема, коли знаходиться в тонкій кишці; 3) потовщення кишкової стінки > 3 мм, виміряне за допомогою УЗД ШКТ, слід розглядати як точку відліку для виявлення хвороби Крона, де бажана висока чутливість, тоді як при застосуванні переважної високої специфічності слід розглядати потовщення стінки кишечника > 4 мм; 4) клінічна активність захворювання при хворобі Крона корелює з товщиною стінки кишечника і може бути оцінена за допомогою УЗД ШКТ; 5) УЗД ШКТ може продемонструвати збережену або порушену стратифікацію потовщеної стінки кишечника при хворобі Крона; 6) локальне або велике порушення шарів стінок кишечника може бути виявлене УЗД ШКТ і передбачає серйозне захворювання, можливо з виразками; 7) збільшення щільності стінок кишечника та втрата стратифікації, виявлені УЗД ШКТ, свідчать про більш високий ризик операції у пацієнтів із хворобою Крона; 8) допплерівська УЗД великих мезентеріальних судин не рекомендується для повноцінної оцінки активності захворювання при ЗЗК; 9) оцінка васкуляризації судин стінки кишечника за допомогою кольорових допплерівських методів корисна для оцінки активності ХК; 10) CEUS кишечника може бути використаний для оцінки ендоскопічної активності при ХК; 11) методи та параметри ультразвуку з контрастним посиленням (CEUS) для оцінки хвороби Крона є індивідуальними, і вони повинні зберігатись стабільними з часом при моніторингу активності захворювання; 12) локальна мезентеріальна лімфаденопатія є загальним, але неспецифічним сонографічним критерієм у ранній діагностиці ХК і може бути виявлена УЗД ШКТ; 13) мезентеріальна гіпертрофія може бути виявлена УЗД ШКТ як гіперехогенна тканина або «ефект масового впливу» навколо хворого кишечника та відображає клінічну і біохімічну активність захворювання; 14) ураження апендиксу при хворобі Крона може спостерігатися при УЗД ШКТ і зазвичай із поєднанням термінального відділу здухвинної та сліпої кишки; 15) стенози можуть бути візуалізовані при УЗД ШКТ як сегменти потовщення стінки кишечника зі звуженням просвіту та престенотичною дилатацією; 16) оральні контрастні речовини можуть бути застосовані для підвищення точності УЗД ШКТ та для діагностики пацієнтів із стенозами хвороби Крона, особливо з множинними стенозами; 17) УЗД ШКТ з еластографією може бути застосований для оцінки жорсткості стенозу ХК.

Висновки. Застосування рекомендацій GIUS EFSUMB для фахівців ультразвукової діагностики та лікарів-гастроентерологів буде сприяти стандартизації та широкому впровадженню трансабдомінального ультразвукового дослідження запальних захворювань кишечника в Україні.