Газета «Новости медицины и фармации» №1 (678), 2019

На цистит хворіють переважно жінки, що пов’язано з анатомо-фізіологічними й гормональними особливостями їх організму, такими як:

► короткий і широкий сечовипускний канал;

► близькість до природних резервуарів інфекції — анусу й піхви;

► супутні гінекологічні захворювання, що викликають зміну нормальної екосистеми піхви (запальні процеси, гормональні порушення);

► контрацепція сперміцидами [4].

В Україні щорічно реєструють 8–12 млн випадків циститу. Протягом життя на гострий цистит хворіють 20–25 % жінок, у кожної третьої з них протягом року виникає рецидив захворювання, а в 10 % воно переходить у хронічну рецидивуючу форму. Цистит найчастіше розвивається у віці 25–30 років, а також у жінок, старших від 55 років, тобто після менопаузи. До 60 % звернень до уролога пов’язано з гострим або рецидивуючим циститом [2, 7].

Дуже часто причиною розвитку гострого й хронічного циститу в жінок є така аномалія, як жіноча гіпоспадія (ектопія зовнішнього отвору уретри в піхву), і надмірна рухливість сечівника [5]. Згодом в аномально розташований отвір потрапляє вміст піхви, особливо при інтенсивному статевому житті, що стає основною причиною розвитку хронічного рецидивуючого посткоїтального циститу [6].

Застосування антибактеріальних препаратів — основний і обов’язковий компонент лікування посткоїтального циститу. Проте проведення курсу антибактеріальної терапії посткоїтального циститу не виключає рецидиву інфекції, для її усунення потрібно продовження лікування [7]. Очевидно, що тактика перманентного купірування загострень захворювання безперспективна й вирішення проблеми лежить у площині превентивних заходів, які знижують ризик виникнення рецидивів [8].

З огляду на високий рівень стійкості збудників до антибіотиків, украй обмежений арсенал засобів, що зберегли ефективність при інфекції нижніх сечовивідних шляхів, клініцисти звернули увагу на рослинні лікарські препарати, які мають антибактеріальну дію. Одним із них є препарат Цистинол Акут — єдиний стандартизований екстракт листя мучниці.

Лікувальний ефект препарату обумовлений глікозидом арбутином, що міститься в листі мучниці (8–20 %), він розпадається в організмі людини на глюкозу і гідрохінон, останній і є активною діючою речовиною ліків із мучниці. Про виражений антибактеріальний ефект вільного гідрохінону добре відомо, його ефективність підтверджена безліччю досліджень.

На даний час відомі такі ефекти арбутину:

► антибактеріальний і протизапальний — без ризику розвитку резистентності мікроорганізмів;

► аналгезуючий;

► антиадгезивний;

► відсутність залежності від рівня рН сечі.

Спосіб застосування: перорально після прийому їжі по 2 таблетки 3 рази на день, запиваючи великою кількістю води. Тривалість терапії — 7 днів.

У рамках даної роботи ми оцінили безпеку й терапевтичну дію препарату Цистинол Акут для профілактики посткоїтального циститу без застосування антибіотиків у жінок дітородного віку.

Спостерігали 30 пацієнток, які страждають від посткоїтального циститу, з них 12 — народжували (вік 26,2 ± 4,2 року) і 18 — не народжували (вік 23,6 ± 3,3 року). Критеріями включення в дослідження й призначення лікування були вік (від 22 до 36 років), інфекція нижніх сечових шляхів без порушення функції нирок.

Не включали в дослідження пацієнток з наявністю ускладненої інфекції нижніх сечових шляхів. Діагноз «посткоїтальний цистит» встановлений на підставі сукупності анамнестичних і об’єктивних клінічних даних, результатів лабораторно-інструментальних методів дослідження. Усі пацієнтки були консультовані лікарем-гінекологом, гінекологічної патології в них не було виявлено.

Збіг часу виникнення захворювання з початком регулярного статевого життя мав місце у 22 (73,3 %) пацієнток, в інших випадках захворювання почалося через 1–3 роки сексуального життя. Давність захворювання становила від 2,5 до 8 років, частота рецидивів — від 3–4 на рік (56 %) до щомісячних і щотижневих епізодів (44 %). Усі пацієнтки з посткоїтальним циститом раніше неодноразово обстежувалися й отримували лікування з використанням антибіотиків.

За допомогою методу випадкової вибірки пацієнтки були розподілені на дві групи по 15 жінок. Пацієнтки 1-ї групи отримували одноразово 2 таблетки препарату Цистинол Акут після коїтусу, а пацієнтки 2-ї групи — одноразово 50 мг препарату групи нітрофуранів фурамаг.

Ефективність лікування препаратом Цистинол Акут у пацієнток 1-ї групи оцінювали за такими критеріями:

► вплив препарату на розвиток запального процесу в сечовому міхурі;

► переносимість лікарського засобу.

Пацієнткам обох груп проведено стандартне клінічне дослідження аналізів крові й сечі, а також мікробіологічне дослідження сечі. Для статистичної обробки результатів використовували програмний статистичний комплекс Statistica 6.0 із застосуванням t-критерію Стьюдента для середніх значень.

При огляді жінок на гінекологічному кріслі в деяких із них простежувався зв’язок захворювання з індивідуальними анатомічними особливостями, характерними були вагінальна ектопія отвору уретри й надмірна рухливість уретри.

За результатами опитування пацієнток на першому візиті, найбільш частими скаргами були болі в надлобковій ділянці, часте сечовипускання малими порціями, різі при сечовипусканні, відчуття неповного випорожнення сечового міхура (табл. 1). Лабораторні дослідження сечі виявили лейкоцитурію в пацієнток обох груп (табл. 2). Мікробіологічне дослідження сечі в пацієнток обох груп виявилося малоінформативним навіть за наявності дизуричних розладів і характеризувалося низькою частотою бактеріурії, малозначущим рівнем бактеріальної контамінації сечі й побічно вказувало на основні джерела інфікування — піхву і шлунково-кишковий тракт (табл. 3). У зв’язку з отриманими результатами мікробіологічного дослідження сечі пацієнткам обох груп проведено лікування протягом 7 днів: пацієнткам 1-ї групи призначалася терапія препаратом Цистинол Акут по 2 таблетки 3 рази на день, пацієнткам 2-ї групи — фурамаг по 50 мг 3 рази на день. Після завершення курсу терапії дизуричні розлади були купірувані в пацієнток обох груп, і сеча у них була стерильною. Для запобігання розвитку посткоїтального циститу пацієнткам обох груп було запропоновано протягом 9 місяців після коїтусу приймати одноразово препарат Цистинол Акут по 2 таблетки (1-й групі) і фурамаг по 50 мг (2-й групі). Поряд з цим пацієнткам обох груп було рекомендовано застосовувати заходи поведінкової профілактики, які включали:

► спорожнення сечового міхура до і після інтимної близькості;

► відмову від використання сперміцидів;

► застосування любрикантів для зменшення ступеня залучення дистального відділу уретри в піхву під час статевого акту.

На третьому візиті (через 9 місяців) проводили опитування пацієнток і дослідження загального й мікробіологічного аналізів сечі. Результати опитування показали, що пацієнтки 1-ї групи виконали всі рекомендації, епізодів дизурії у них не було, небажаних явищ від застосування препарату Цистинол Акут не відзначено. У жінок обох груп клінічний аналіз сечі був у межах фізіологічної норми, бактеріальне дослідження сечі зростання штамів мікроорганізмів не дало. З 15 пацієнток 2-ї групи, які отримували фурамаг, у двох через 3 місяці спостерігалися побічні ефекти у вигляді нудоти, що не дозволило їм закінчити виконання рекомендованих призначень.

Отже, завдяки антибактеріальним і протизапальним властивостям арбутину — основної діючої речовини фітопрепарату Цистинол Акут — можливе його використання для монотерапії гострого неускладненого циститу. При цьому його застосування не супроводжується диспептичними й алергічними ускладненнями, властивими уроантисептикам.

Дуже важливим є те, що Цистинол Акут ефективний для профілактики посткоїтального циститу, якщо прийняти його по 2 таблетки після статевого акту. Крім цього, необхідно дотримуватися поведінкових заходів профілактики.

Висновки

Отримані результати показали, що застосування препарату Цистинол Акут у лікуванні посткоїтального циститу є ефективним, його ефективність подібна до такої при прийомі уроантисептика з групи нітрофуранів. Разом з тим Цистинол Акут позбавлений побічних ефектів, властивих нітрофуранам, що підвищує комплайєнс терапії.

Застосування препарату Цистинол Акут після коїтусу в поєднанні з проведенням заходів поведінкової профілактики дозволяє уникнути розвитку посткоїтального циститу в жінок дітородного віку. У жодної пацієнтки з числа тих, які одержували Цистинол Акут, не було відзначено небажаних побічних ефектів, що свідчить про добру переносимість препарату. Це дозволяє нам рекомендувати застосовувати даний препарат жінкам дітородного віку з метою профілактики посткоїтального циститу.

Список літератури
знаходиться в редакції