Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №1, 2019
Вернуться к номеру
Клінічні прояви менінгоенцефалітів у дітей залежно від етіології
Авторы: Огієнко В.І., Ходак Л.А.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність проблеми менінгоенцефалітів (МЕ) у дітей обумовлена тяжкістю перебігу, раннім, часто блискавичним розвитком життєзагрожуючих станів, високою летальністю, частотою залишкових явищ.
Мета роботи: вивчити клінічні особливості МЕ у дітей залежно від етіології.
Матеріали та методи. Проведено аналіз етіологічної структури та клінічної картини МЕ у 82 дітей віком від 1 місяця до 17 років, які перебували на лікуванні в КНП ХОР «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» за період 2016–2018 рр. Середній вік хворих — 6,7 року. Етіологія захворювання встановлювалась шляхом виділення ДНК/РНК із ЦСР методом ПЛР і визначення ранніх маркерів збудників методом ІФА. У 71,9 % (n = 59) дітей етіологічним чинником були герпесвіруси: HSV1/2 — 7,3 %, Herpes zoster — 12,2 %, EBV — 6,1 %, CMV — 9,8 %, HHV-6 — 10,9 %, асоціація декількох герпесвірусів — 25,6 %. Ентеровірусний МЕ встановлено у 6,1 % (n = 5), мікст-МЕ (ентеровіруси + герпесвіруси) — у 7,3 % (n = 6), бореліозний — у 4,9 % (n = 4) хворих. У 9,8 % (n = 8) етіологію не визначено.
Результати. Герпетичний МЕ характеризувався: гострим початком захворювання з вираженими загальноінфекційними і загальномозковими симптомами (100 %), серед яких домінували розлади свідомості (83,3 %); наявністю порушень вищих кіркових функцій (66,7 %); переважанням пірамідної симптоматики у структурі вогнищевих неврологічних порушень (66,7 %). За вітрянкового МЕ домінували загальномозкові симптоми (90 %) у поєднанні з мозочковим синдромом (100 %). В клініці МЕ, зумовленого EBV, відзначалися підкіркові, стовбурові, мозочкові порушення, що зазвичай поєднувались з ураженням інших органів (печінки, селезінки, лімфатичних вузлів) — 80 %. Клінічні прояви CMV-МЕ залежали від віку дитини і часу інфікування. У дітей раннього віку виявлялося одночасне ураження нервової системи та інших органів (зору, слуху, легень, нирок) — 100 %, судомно-коматозний статус (50 %), гідроцефалія (100 %). У дітей старшого віку спостерігались підгострий початок захворювання (75 %), наявність психопатологічних симптомів (неадекватна поведінка, дезорієнтація, негативізм, страхи, галюцинації) — у 75 %, переважання екстрапірамідної симптоматики у структурі вогнищевих неврологічних порушень (гіперкінези, симптоми орального автоматизму, тризм) — у 100 %. МЕ, зумовлений HHV-6, характеризувався як гострим із розвитку стійкого судомного синдрому (44,4 %), так і підгострим (55,6 %) початком захворювання, переважанням у клініці окорухових порушень (77,8 %) у поєднанні з атактичним синдромом (66,7 %). Ентеровірусний МЕ розпочинався із загальноінфекційного синдрому, вираженої загальномозкової симптоматики, на 3-тю — 4-ту добу захворювання спостерігалося приєднання неврологічної симптоматики — стовбурово-мозочкового (60 %) або мозочкового (40 %) синдромів. Ураження нервової системи поєднувалося з іншими проявами ентеровірусної інфекції (80 %). Мікст-МЕ характеризувався поліморфною неврологічною симптоматикою з ураженням різних структур нервової системи (кори, підкіркових утворень, стовбура), що при МЕ, зумовленому асоціацією герпесвірусів з ентеровірусом, зазвичай поєднувалась з мозочковим синдромом (83,3 %).
Висновки. Незважаючи на наявність провідних симптомів ураження нервової системи залежно від етіологічного чинника, простежується схожість клінічної симптоматики МЕ у дітей. З огляду на це для визначення лікувальної тактики необхідно етіологічне підтвердження діагнозу в кожному конкретному випадку.