Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №2, 2019

Вернуться к номеру

Перебіг негоспітальної пневмонії в умовах цитомегаловірусної персистенції: акцент на генетичні предиктори (стендова доповідь)

Авторы: Чічірельо-Константинович К.Д.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. Перебіг негоспітальної пневмонії (НП) при цитомегаловірусній (CMV) персистенції за рахунок імунних зрушень на сьогодні є невирішеною проблемою. Питання їх коморбідного перебігу обтяжується особливостями реалізації реакцій вродженого імунітету. В умовах персистуючої CMV-інфекції при НП біологічний сенс активації механізмів природженого імунітету ендогенними молекулами порушується, що результує у неадекватній відповіді імунної системи на сигнали імунної небезпеки, а відповідно, порушує антигенний гомеостаз. Особливу групу рецепторів вродженого імунітету становлять так звані Toll-подібні рецептори (TLR). Оскільки патологічна гіперреактивація TLR зазвичай спричинюється генетичними модифікаціями в їх алельній структурі, що є генетично детермінованою, дослідження даного поліморфізму дасть змогу прогнозування перебігу НП за умов імунокомпетентності хворих.
Мета дослідження: визначити прогностичний вплив поліморфізму TLR4 на клінічний перебіг НП в осіб із CMV-персистенцією.
Матеріали та методи. Під спостереженням знаходились 105 хворих пульмонологічного відділення КНП «ВМКЛ № 1» (м. Вінниця) з діагнозом НП (встановлено згідно з діючим Наказом МОЗ України № 128 від 19.03.2007 та державною клінічною настановою «Негоспітальна та госпітальна (нозокоміальна) пневмонія у дорослих осіб: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, антибактеріальна терапія: Методичний посібник / Ю.І. Фещенко, О.А. Голубовська, К.А. Гончаров, О.Я. Дзюблик та ін. — К., 2014. — 122 с.). Тяжкість НП оцінювали за бальною шкалою факторів ризику летального наслідку за результатами дослідження Pneumonia Patient Outcomes Researсh Team (PORT). Додатково всім пацієнтам було проведено дослідження на маркери CMV-персистенції (CMV IgG, авідність антитіл) та визначення поліморфізму гена TLR4 з мононуклеотидною заміною +3725 G/C. Cтатистичну обробку даних проводили за допомогою програмного забезпечення SPSS 12.0 для Windows.
Результати та обговорення. Серед 51 (48,6 %) чоловіка та 54 (51,5 %) жінок (середній вік обстежених — 34,1 ± 0,8 року) СMV-персистенція виявлялась у 80 (48,2 %) респондентів (р = 0,038). При обраховуванні клініко-лабораторних показників хворих НП за шкалою PORT виявлено наступне: 19 (18,1 %) хворих були класифіковані до PORТ І (легкий у клінічному розумінні перебіг НП), 46 (43,8 %) — до PORТ ІІ (перебіг НП середньої тяжкості), 31 (29,5 %) — до PORТ ІІІ (перебіг НП середньої тяжкості, потребує госпіталізації), 9 (8,6 %) — до PORТ ІV (тяжкий перебіг НП). Наявність CMV-персистенції в 6,31 (95% ДІ 1,748–22,783) раза збільшувала ризик тяжкого перебігу НП у людей молодого віку. G/G-генотип поліморфізму TLR4 визначався у 78 (74,3 %) хворих (із них 59,1 % — СMV-позитивні при р < 0,01), G/С-генотип — у 24 (22,9 %) хворих (із них 16,2 % — СMV-позитивні при р < 0,005), С/С-генотип — у 3 (2,9 %). Серед респондентів із G/G-генотипом поліморфізму TLR4 47 (44,8 %) хворих мали легкий в клінічному розумінні перебіг НП (PORT I–II), 31 (29,6 %) пацієнт класифікувався як тяжкий (PORT III–IV); серед хворих із G/C-генотипом 15 (14,3 %) пацієнтів було віднесено до PORT I–IІ, 9 (8,6 %) — до PORT III–IV. При поліморфізмі TLR4 за мононуклеотидною заміною +3725 G/C поява С-алелі (як у варіанті монозиготи С/С, так і в геторизоготному варіанті G/C) підвищувала ризик летальних наслідків НП у 1,517 раза (95% ДІ 0,536–4,293).
Висновки. CMV-персистенція характерна для 48,2 % хворих НП молодого віку та вірогідно збільшує ризик її летальних наслідків у ~ 6 разів. G/G-генотип поліморфізму TLR4 є найпоширенішим і спостерігається у 74,3 % хворих НП. С/С-генотип поліморфізму TLR4 зустрічається лише в 2,9 % хворих НП, однак поява С-алелі асоціюється з підвищенням ризику летальних наслідків для пацієнтів НП у 1,5 раза.


Вернуться к номеру