Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №2, 2019
Вернуться к номеру
Клініко-епідеміологічні аспекти супутнього Лайм-бореліозу у пацієнтів із локалізованою склеродермією (стендова доповідь)
Авторы: Штокайло К.Б.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Локалізована склеродермія (морфеа) — хронічне захворювання з прогресуючим тривалим перебігом, що характеризується ураженням сполучної тканини з переважанням фібросклеротичних і судинних порушень у шкірі. Етіологія даного дерматозу до кінця не з’ясована, одними із провокуючих чинників якого можуть бути вірусні або бактеріальні інфекції, зокрема збудник Лайм-бореліозу — Borrelia burgdorferi sensu lato.
Мета роботи: вивчити клініко-епідеміологічні аспекти супутнього Лайм-бореліозу у пацієнтів із локалізованою склеродермією.
Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилось 46 хворих із локалізованою склеродермією, які протягом 2015–2018 рр. лікувались амбулаторно та стаціонарно в Тернопільському обласному клінічному шкірно-венерологічному диспансері. Вік обстежених становив від 18 до 74 років. Чоловіків було 11 (23,9 %), жінок — 35 (76,1 %). Діагноз локалізованої склеродермії встановлювали клінічно, згідно з класифікацією МКХ-10. Для характеристики нападів кліщів було використано уніфіковану анкету-опитувальник, у якій обстежувані відмічали кількість та локалізацію укусів кліщів, способи їх видалення, а також скарги, що турбували пацієнтів після укусів кліщів.
Результати та обговорення. Наявність в анамнезі нападів кліщів відзначили 19 (41,3 %) із 46 пацієнтів із локалізованою склеродермією, серед яких 10 (21,7 %) осіб відмітили одноразовий епізод нападу кліща, дворазовий — 2 (4,4 %), понад 3 напади мали 7 (15,2 %) респондентів; 27 (58,7 %) не пам’ятали напади кліщів протягом життя. Напади кліщів відбувались у лісі в 12 (63,2 %) випадках, на садово-городніх ділянках — у 6 (31,6 %), у парковій зоні — лише в 1 (5,3 %). Щодо локалізації нападів, найбільш частими місцями пацієнти відзначили нижні кінцівки — 8 (42,1 %) та тулуб — 6 (31,6 %), дещо рідше — живіт та верхні кінцівки — 4 (21,1 %) та 3 (15,8 %) особи відповідно. Ураження голови відмітив лише 1 (5,3 %) пацієнт. На запитання щодо способу видалення кліща найбільша кількість — 9 (47,3 %) із 19 хворих на локалізовану склеродермію — відповіли, що виривали кліща пальцями; 3 (15,8 %) перед видаленням кліща місце укусу змазували олією, 3 (15,8 %) викручували кліща. Допомогою лікаря або іншого медичного працівника для видалення кліща скористалися 4 (21,1 %) респонденти. 10 (52,6 %) пацієнтів продезінфікували місце укусу дезінфікуючим розчином. Найбільш частими скаргами, що турбували пацієнтів із локалізованою склеродермією після нападу кліща, був свербіж — у 7 (36,8 %) та біль суглобів — у 8 (42,1 %) із 19 опитаних. Біль у м’язах та ураження нервової системи відмічали по 2 (10,5 %) пацієнти. Головний біль та ураження серцево-судинної системи відмічали по 1 (5,3 %) респонденту. Початок появи вогнища локалізованої склеродермії у місці нападу кліща відмітили лише 2 (10,5 %) пацієнти. У 5 (26,3 %) хворих із локалізованою склеродермією будь-які симптоми після укусу кліща були відсутні.
Висновки. Напади кліщів відзначали 41,3 % пацієнтів з локалізованою склеродермією. Найчастішими скаргами пацієнтів із морфеа після нападів кліщів були свербіж ділянки нападу (36,8 %) та біль суглобів (42,1 %). Низький відсоток звертань 21,1 % хворих на локалізовану склеродермію за медичною допомогою при нападах кліщів потребує підвищення рівня санітарно-освітньої роботи щодо Лайм-бореліозу серед даної верстви населення.