Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Антимікробна активність локальних анальгетиків проти збудників ранової інфекції, пов’язаної з наданням медичної допомоги

Authors: Бабіна Ю.М., Дмитрієв Д.В., Назарчук О.А.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Профілактика та лікування нозокоміальної інфекції в періопераційній медицині в усьому світі залишається актуальною проблемою. Матеріали та методи. В роботі наведено результати дослідження in vitro антибактеріальних властивостей терапевтичних доз місцевих анестетиків лідокаїну та бупівакаїну на ізолятах провідних грампозитивних і грамнегативних бактерій, що були виділені від пацієнтів з рановими інфекціями, пов’язаними з наданням медичної допомоги (Staphylococcus aureus (n = 10), Enterococcus faecalis (n = 8), Escherichia coli (n = 12), Pseudomonas aeruginosa (n = 8)). Дослідження полягало у кількісному визначенні здатності місцевих анестетиків згубно діяти на мікроорганізми протягом певного періоду часу за допомогою кількісного стандартного суспензійного методу з визначенням часу загибелі мікроорганізмів у присутності терапевтичних концентрацій лідокаїну (0%, 1%, 2% і 4%), бупівакаїну (0%, 0,125%, 0,25% і 0,5%). Мінімальні інгібуючі концентрації, мінімальні бактерицидні концентрації визначали кількісним методом для деяких штамів мікроорганізмів з використанням загальноприйнятого методу двократних серійних розведень препарату. Результати. Лідокаїн продемонстрував дозозалежне пригнічення росту для всіх досліджених клінічних штамів грампозитивних і грамнегативних бактерій. Найвищу чутливість до лідокаїну показали грамнегативні організми (E.сoli та інші); найменш чутливим був S.aureus. У бупівакаїну встановили подібні результати залежності дози, в присутності якої відбувалось пригнічення росту всіх досліджуваних штамів мікроорганізмів. Доведено, що найбільшу чутливість до бупівакаїну показали грамнегативні організми та S.aureus. Висновки. Спостереження дозволяють сформулювати наукову гіпотезу щодо користі місцевої анестезії в хірургії, яка може виходити за межі ефективності знеболювальних властивостей і відігравати певну роль у профілактиці, лікуванні хірургічної ранової інфекції, спричиненої грампозитивними та грамнегативними мікроорганізмами, що відкриває перспективи розширення застосування даної методики анестезії в комплексному лікуванні інфекції, пов’язаної з наданням медичної допомоги.



Back to issue