Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" №2(97), 2019

Back to issue

Динаміка структури невідкладних станів військовослужбовців

Authors: Бадюк М.І., Хитрий Г.П., Хухлей В.О., Жупан Б.Б.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Аналіз існуючих нормативно-правових документів медичної служби Збройних сил України виявив низку невідповідностей щодо сучасних поглядів на ефективну систему медичного забезпечення. Найбільш суттєва невідповідність — це відсутність у медичному забезпеченні медико-технологічних документів (алгоритмів, протоколів, стандартів надання медичної допомоги) при невідкладних станах військовослужбовців з бойовими травмами і захворюваннями, що виникають під час ведення збройного конфлікту, на догоспітальному етапі, призначених для фельдшерів (парамедиків) чи лікарів загальної практики, які розгортають найперші етапи медичної евакуації. Мета: дослідження динаміки структури невідкладних станів військовослужбовців у сучасних умовах та висвітлення необхідності розробки й застосування адаптованих алгоритмів і протоколів надання медичної допомоги та лікування. Матеріали та методи. Проведено аналіз зміни структури та характеру невідкладних станів у військовослужбовців, які знаходились на лікуванні у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» з 1999 до 2018 р. Усього було проаналізовано 191 731 історію хвороби, у тому числі 149 334 — за період з 1999 року до 30 квітня 2014 року та 42 397 — за період з 1 травня 2014 року по 2017 рік включно. Методами дослідження обрано статистичний, бібліографічний, проспективний і ретроспективний аналізи. Результати. З метою виявлення відмінностей у структурі тяжкості станів військовослужбовців вибірка історій хвороби була розподілена за часом перебування — до 30.04.2014 (до першого надходження поранених) і, відповідно, після 01.05.2014. До початку збройного конфлікту 81,6 % військовослужбовців надійшли у легкому стані, 17,5 % — у стані середньої тяжкості, 0,8 % — у тяжкому і 0,06 % — у вкрай тяжкому стані. Відповідно за часовий проміжок з 01.05.2014 до цього часу ці показники становлять 85,5; 13,2; 1,2 та 0,08 %. Таким чином, з початком надходження поранених кількість військовослужбовців, які надійшли у легкому стані, дещо збільшилась за рахунок зменшення частки військовослужбовців середнього ступеня тяжкості. Проте частка осіб, які надійшли у тяжкому і вкрай тяжкому стані, разом збільшилась суттєво — на 48 % (p ≤ 0,001). Висновки. Визначено динаміку актуальних невідкладних станів військовослужбовців. Для вдосконалення організації анестезіологічної допомоги пораненим необхідні розробка і впровадження сучасних протоколів за стандартами НАТО та поширення алгоритмів damage control resuscitation.

 



Back to issue